Презентация на тему: ЗАПАЛЕННЯ частина 2

ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Місцеві і загальні ознаки запалення
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Почервоніння, припухлість, жар
Гострий трахеобронхіт, набряк легень
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Функціональні порушення
Запалення гортані
Загальні порушення при запаленні
Сучасна медична лабораторія
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Лейкоцитоз, нейтрофільоз
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Клітинна реакція під час запалення
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Види запалення
Гострий апендицит
Форми запалення
Альтеративне запалення.
Паренхіматозний міокардит
Ексудативне запалення.
Ексудат в грудній порожнині
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Гнійний менінгіт
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Серозний ексудат
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Фібринозний ексудат
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Дифтиретичний ексудат
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Фібринозний ендокардит, перикардит, плеврит
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Гнійний перикардит
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Флегмона черевоподібного паростка
Абсцес
Абсцес легенів
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Продуктивне (проліферативне) запалення
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
Грануломатозне запалення
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
ЗАПАЛЕННЯ частина 2
1/49
Средняя оценка: 4.9/5 (всего оценок: 31)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (7206 Кб)
1

Первый слайд презентации: ЗАПАЛЕННЯ частина 2

ВПНЗ “Медичний коледж” Викладач: Данильчук Р.Б. 2009-2010 н.р.

Изображение слайда
2

Слайд 2: Місцеві і загальні ознаки запалення

Ще з часів Галена і Цельса виділено п’ять класичних місцевих ознак гострого запалення – 1- почервоніння, 2- припухлість, 3- місцеве підвищення температури, 4- біль і 5- порушення функції. При хронічному запаленні деякі з цих ознак можуть бути відсутні.

Изображение слайда
3

Слайд 3

Изображение слайда
4

Слайд 4

Почервоніння - найяскравіша клінічна ознака запалення, вона зумовлена артеріальною гіперемією. Розвиток венозної гіперемії і стазу приводить до зміни червоного кольору на синюшний. Припухлість на початку запалення також пов’язана з гіперемією, а пізніше - з запальним набряком, інфільтрацією і проліферативними явищами. Місцеве підвищення температури викликається інтенсивним обміном речовин у запальному вогнищі і збільшеним притоком артеріальної крові.

Изображение слайда
5

Слайд 5: Почервоніння, припухлість, жар

Изображение слайда
6

Слайд 6: Гострий трахеобронхіт, набряк легень

Изображение слайда
7

Слайд 7

Біль - постійна ознака запалення. Виникає внаслідок подразнення нервових закінчень медіаторами запалення і продуктами обміну - кінінами, гістаміном, молочною кислотою, іонами водню і натрію. Деяке значення має механічне стискування рецепторів ексудатом. Порушення функції пов’язане з патологічними змінами обміну речовин, кровообігу, нервової та ендокринної регуляції. Суттєва роль у цьому належить і болю. Порушення функції може бути місцевим, але здебільшого страждає весь організм.

Изображение слайда
8

Слайд 8: Функціональні порушення

Изображение слайда
9

Слайд 9: Запалення гортані

Изображение слайда
10

Слайд 10: Загальні порушення при запаленні

Запалення характеризується не тільки комплексом місцевих тканинних порушень, а й загальними проявами з боку організму, а саме – 1-порушенням обміну речовин, 2-зміною складу крові, 3-підвищенням температури тіла, 4- накопиченням токсичних речовин. Порушення обміну торкається всіх його видів, в першу чергу вуглеводного, білкового і жирового.

Изображение слайда
11

Слайд 11: Сучасна медична лабораторія

Изображение слайда
12

Слайд 12

Накопичення у крові продуктів порушеного обміну і тканинного розпаду стимулює вихід зрілих нейтрофілів з кісткового мозку. В результаті загальне число лейкоцитів в одиниці об’єму крові зростає (лейкоцитоз). Збільшення молодих форм нейтрофілів (зсув вліво) свідчить про гострий перебіг запального процесу, а зрілих форм (зсув вправо) - про його згасання.

Изображение слайда
13

Слайд 13: Лейкоцитоз, нейтрофільоз

Изображение слайда
14

Слайд 14

Макрофаги та деякі інші клітини, що є в ексудаті, продукують інтерлейкін 1. Під його впливом підвищується загальна температура тіла, тобто виникає гарячка. Якщо лейкоцитоз і гарячку можна віднести до захисно-пристосовних механізмів, то інтоксикація має явно шкідливий вплив.

Изображение слайда
15

Слайд 15: Клітинна реакція під час запалення

Изображение слайда
16

Слайд 16

На інтенсивність запальної реакції впливає ендокринна система. Глюкокортикоїди (кортизол) діють протизапально, мінералокортикоїди (альдостерон), навпаки, справляють прозапальний ефект. При гіперфункції щитовидної залози запалення характеризується високою інтенсивністю, при гіпофункції - протікає мляво. Хворі з цукровим діабетом часто страждають на фурункульоз.

Изображение слайда
17

Слайд 17: Види запалення

У більшості випадків назва запалення утворюється шляхом приєднання до латинської або грецької назви органа чи тканини закінчення “itis” (плеврит, апендицит, кон’юнктивіт). За етіологією запалення поділяється на банальне, викликане фізичними, хімічними та біологічними факторами, і специфічне (туберкульоз, сифіліс, проказа).

Изображение слайда
18

Слайд 18: Гострий апендицит

Изображение слайда
19

Слайд 19: Форми запалення

І в банальному, і в специфічному запаленні виділяють три морфологічні форми – 1) альтеративне, 2) ексудативне і 3) продуктивне запалення.

Изображение слайда
20

Слайд 20: Альтеративне запалення

Альтеративним називають таке запалення, при якому альтерація переважає над ексудацією та проліферацією. Інтенсивна альтерація спостерігається у паренхіматозних структурах, зміни у стромі не такі значні. Тому це запалення ще називають паренхіматозним. Залежно від ступеня пошкодження, розрізняють дистрофічне і некротичне запалення (паренхіматозний міокардит, некротична ангіна).

Изображение слайда
21

Слайд 21: Паренхіматозний міокардит

Изображение слайда
22

Слайд 22: Ексудативне запалення

Це такий вид запалення, при якому ексудація переважає над альтерацією і проліферацією. За видом ексудату воно поділяється на 1)серозне, 2)фібринозне, 3)гнійне, 4)гнильне, 5)геморагічне, 6)катаральне і 7)змішане. Характер ексудату залежить від ступеня проникливості судинної стінки.

Изображение слайда
23

Слайд 23: Ексудат в грудній порожнині

Изображение слайда
24

Слайд 24

Спочатку виходять білки, солі і вода ( серозне запалення ), потім - фібриноген ( фібринозне запалення ), ще пізніше - лейкоцити ( гнійне запалення ) і лише при найбільшому ступені проникливості виходять еритроцити ( геморагічне запалення ). Останній вид ексудативного запалення найтяжчий. Гнильні, катаральні і змішані запалення не вважаються самостійними формами.

Изображение слайда
25

Слайд 25: Гнійний менінгіт

Изображение слайда
26

Слайд 26

Серозне запалення протікає гостро. Розвивається при дії термічних і хімічних чинників, біологічних факторів (мікобактерії туберкульозу, диплококи Френкеля, менінгококи, шигели), аутоінтоксикації (тиреотоксикоз, уремія). Ексудат містить коло 2 % білка. Накопичується у серозних порожнинах, між листками м’якої мозкової оболонки, у просвіті альвеол.

Изображение слайда
27

Слайд 27: Серозний ексудат

Изображение слайда
28

Слайд 28

Фібринозне запалення також характеризується гострим перебігом. Ексудат багатий на фібрин, який утворюється з фібриногену плазми крові. Цьому сприяє альтерація тканин з вивільненням тромбопластину. Виникає при уремії, отруєнні сулемою, а також внаслідок дії біологічних чинників Розвивається на слизових і серозних оболонках, як виняток - у товщі органа (крупозна пневмонія)

Изображение слайда
29

Слайд 29: Фібринозний ексудат

Изображение слайда
30

Слайд 30

Розрізняють два його підвиди - крупозне і дифтеритичне. Морфологічно вони ідентифікуються за ступенем легкості зняття фібринозної плівки. Якщо плівка знімається легко, це крупозне запалення, якщо важко - дифтеритичне. Щільність прилягання фібринозної плівки залежить від глибини некрозу.

Изображение слайда
31

Слайд 31: Дифтиретичний ексудат

Изображение слайда
32

Слайд 32

Нитки фібрину при цьому проникають між епітеліоцитами, і плівка знімається важко. Макроскопічно слизова або серозна оболонки тьмяні, шорсткі, ніби вкриті волосяним покривом. Це особливо демонстративно проявляється при наявності фібринозного перикардиту, фібринозного плевриту. Клінічно це зумовлює шум тертя перикарда або плеври.

Изображение слайда
33

Слайд 33: Фібринозний ендокардит, перикардит, плеврит

Изображение слайда
34

Слайд 34

Гнійне запалення має гострий або хронічний перебіг. Ексудат зеленого відтінку містить загиблі нейтрофіли (гнійні тільця), лізовані тканини і клітини з домішками лімфоцитів, макрофагів, еритроцитів. Локалізується в усіх тканинах і органах. Розвивається переважно у відповідь на дію гноєрідних мікроорганізмів - стафілококів, стрептококів, гонококів, менінгококів.

Изображение слайда
35

Слайд 35: Гнійний перикардит

Изображение слайда
36

Слайд 36

Розрізняють два морфологічні види гнійного запалення - флегмона і абсцесс. Флегмона - обширна гнійна інфільтрація, при якій ексудат поширюється дифузно між тканинними структурами, розшаровуючи їх. В одних випадках під дією протеолітичних ферментів тканини розплавлюються ( м’яка флегмона ), в інших - піддаються лише некрозу ( тверда флегмона ).

Изображение слайда
37

Слайд 37: Флегмона черевоподібного паростка

Изображение слайда
38

Слайд 38: Абсцес

Це локальне запалення з утворенням порожнини, наповненої гноєм. Як правило, він розвивається в органах, бідних на пухкі прошарки (головний мозок, печінка, нирка, легені ). Внутрішня поверхня її, багата на капіляри, продукує гнійні тільця (піогенна мембрана). Поступово грануляційна тканина зовнішньої поверхні дозріває і переходить у сполучнотканинну оболонку (інкапсуляція). Абсцес набуває хронічного перебігу.

Изображение слайда
39

Слайд 39: Абсцес легенів

Изображение слайда
40

Слайд 40

Найсприятливіший наслідок гнійного запалення - розсмоктування і формування рубця. Часто воно дає загальну інтоксикацію з розвитком дистрофічних процесів в інших органах і виснаженням організму, особливо при хронічному перебігу. Після розплавлення капсули гнійники можуть прориватися назовні чи в сусідні порожнини. Утворюються нориці, або фістули, запалення продовжується у вигляді перитоніту, плевриту тощо.

Изображение слайда
41

Слайд 41

Геморагічне запалення переважно гостре. Розвивається при особливо небезпечних захворюваннях (грип, чума, сибірка, віспа). Ексудат має іржавий відтінок. Гнильне запалення супроводжується розпадом тканин і виділенням газів із неприємним запахом. Викликається гнильними бактеріями. Ексудат нагадує сукровицю.

Изображение слайда
42

Слайд 42

Катаральне запалення розвивається на слизових оболонках. Ексудат складається із слизу, злущеного епітелію і елементів крові. Залежно від переважання його складових, розрізняють 1) серозний (рідкий), 2) слизовий (густий, тягучий), 3) гнійний (зеленого відтінку), 4) гнильний (з неприємним запахом, наприклад при озені), 5) геморагічний (іржавий, наприклад при грипі ) ексудати.

Изображение слайда
43

Слайд 43

Запалення має гострий або хронічний перебіг. При першому переважає гіпертрофія слизової (гіпертрофічний катар), при другому - атрофія і склероз (атрофічний катар). Причинами найчастіше бувають інфекційні агенти, термічні та хімічні чинники, аутоінтоксикація, алергія. Змішане запалення спостерігається при дії багатьох чинників, зокрема мікст-інфекцій, коли один ексудат доповнює інший (серозно-гнійний або серозно-фібринозний), особливо при зміні реактивності організму.

Изображение слайда
44

Слайд 44: Продуктивне (проліферативне) запалення

- це такий вид запалення, коли в зоні пошкодження переважає проліферація клітин з утворенням вогнищевих або дифузних інфільтратів. Зустрічається в усіх органах і тканинах. Розрізняють два види його - інтерстиціальне запалення з утворенням поліпів і гострокінцевих кондилом і грануломатозне запалення.

Изображение слайда
45

Слайд 45

Інтерстиціальне запалення характеризується утворенням клітинних інфільтратів у стромі органа. Перебіг його може бути гострим (ревматизм, гломерулонефрит) або хронічним. Хронічний перебіг завершується розвитком вогнищевого або дифузного склерозу (кардіосклероз ). Новоутворена сполучна тканина іноді піддається дистрофії (гіаліноз).

Изображение слайда
46

Слайд 46

Продуктивне запалення з утворенням поліпів і гострокінцевих кондилом характеризується одночасним втягненням у процес строми і епітелію. Поліпи виростають в тих місцях, де є залозистий епітелій (шлунок, кишечник, ). Багатошаровий плоский епітелій, утворює разом із стромою виступи, що називаються кондиломами.

Изображение слайда
47

Слайд 47: Грануломатозне запалення

- особлива форма продуктивного запалення, що виникає у відповідь на дію персистуючого подразника органічної чи неорганічної, часто імунної природи і морфологічно виражається у формуванні клітинних скупчень (гранулом) з мікрофагів та їх похідних. Найчастіше грануломатозне запалення має хронічний перебіг і дуже рідко - гострий, наприклад при висипному тифі, сказі.

Изображение слайда
48

Слайд 48

Макроскопічно грануломи мають розміри від ледь вловимих зором вузликів до пухлиноподібних утворів (актиномікоз, сифіліс, туберкульоз). При наявності некрозу вони жовтого кольору, при його відсутності - сірого. Грануломи формуються навколо судин або поруч з ними. Основними компонентами вузлика є пошкоджена судинна стінка і мезенхімальні клітини.

Изображение слайда
49

Последний слайд презентации: ЗАПАЛЕННЯ частина 2

Розрізняють грануломи з центральним некрозом (ревматизм, туберкульоз, сифіліс) і без центрального некрозу (псевдотуберкульоз). Найчастіший наслідок грануломатозного запалення – склероз. Для туберкульозної грануломи характерний сухий або вологий некроз з утворенням дефекту.

Изображение слайда