Презентация на тему: Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр

Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр.
1/53
Средняя оценка: 4.9/5 (всего оценок: 98)
Скачать (2010 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации

Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр.

2

Слайд 2: План уроку

Статус українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Економічний розвиток українських земель. Політична ситуація. Розгортання українського націоналістичного руху. Стан освіти.

3

Слайд 3

ЗУНР ПОЛЬЩА загарбання Східної Галичини; Рішенням ради Антанти ( 14.03.1923р.) Сх.Галичина включена у склад Польщі Закарпаття за умовами Сен – Жерменського договору 10.09.1919р. включене до складу ЧЕХО - СЛОВАЧЧИНИ Північна Буковина за умовами Сен – Жерменського договору 10.09.1919р. Включене до складу РУМУНІЇ Поглинання території ЗУНР різними країнами

4

Слайд 4: Статус українських земель у складі Польщі

Територія східної Галичини поділялася на три воєводства: Львівське, Тернопільське, Станіславське.

5

Слайд 5: Статус українських земель у складі Польщі

За рішенням Ради послів від 14.03.1923р. Східна Галичина визнавалася частиною Польщі з наданням їй статусу автономії. Польща стосовно українських земель здійснювала політику полонізації та асиміляції, нехтування прав і свобод, заборони культури і мови.

6

Слайд 6

Українцям заборонялося займати керівні посади в органах управління, в армії, поліції, судах. Польський уряд штучно поділяв українців на лемків, бойків, поліщуків, волинян, гуцулів, русинів, старорусинів. З 1920р. Східна Галичина офіційно називалася «Східна Малопольща ». Прийняття «кресового» закону 1924р. т а поширення «утраквістичних» шкіл

7

Слайд 7

Полонізація народної освіти в Галичині

8

Слайд 8: Економічний розвиток українських земель

Польща «А» Польща «Б» Корінні польські землі Західноукраїнські та західнобілоруські землі Підтримка розвитку економіки Гальмування розвитку економіки 85% підприємств були дрібними Засилля іноземного капіталу Високі залізничні тарифи Розвиток кооперативного руху

9

Слайд 9: Політика Польщі щодо українських земель (1921 – 1939 рр.)

10

Слайд 10

ІІ період (1923–1926 рр.) Після визнання країнами Антанти належності Сх. Галичини Польщі польський уряд узяв курс на асиміляцію українського населення. Було заборонено вживання термінів «Україна» і «українці». Переслідування українських політичних партій і діячів. Роздача українських земель польським осадникам. Українці зазнавали відкритої дискримінації в усіх областях.

11

Слайд 11

ІІІ період (1926–1937 рр.) Спроби пошуку порозуміння з українством. Регіоном для цього мала б стати Волинь. Створення двомовних (утраквестичних) шкіл, призначення українців на високі державні посади тощо. Створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій (1934 р.) У той же час проводилися акції пацифікації 1930 р. (умиротворення). І V період (1937-1939 рр. ) - Повернення до жорсткої антиукраїнської політики

12

Слайд 12: Політичні партії в українських землях під владою Польщі

(1921 – 1938 рр.) НЕ

13

Слайд 13

14

Слайд 14: УНДО Українське національно – демократичне об ’ єднання

Виникла 1925 р. на основі НДП Лідери: В.Бачинський, Д.Левицький, К.Левицький, Ю.Павликовський Соціальна база: старше покоління діячів національного руху, заможне селянство Мета: здобуття незалежності правовим шляхом, побудова соборної демократичної України Д.Левицький Методи боротьби: парламентська боротьба, компроміс із властями (“нормалізація”) В. Мудрий

15

Слайд 15: УСДП Українська соціал – демократична партія

Виникла 1899 р. Характер діяльності : участь у спробах консолідації національного табору, засуджувала “нормалізацію”, тоталітаризм Соціальна база: робітники, незаможні селяни, інтелігенція Мета: возз'єднання західноукраїнських земель з УСРР, комуністична платформа; Із 1928 р. – соціал-демократична платформа Методи боротьби: легальні і нелегальні Із 1920 р. – радянофільські позиції Група “Вперед”

16

Слайд 16: УСРП Українська соціал – радикальна партія

Виникла 1926 р. шляхом об'єднання УРП і УПСР (Волинь) Лідери: Л.Бачинський, І.Макух, С.Жук Соціальна база: селяни, батраки, сільська інтелігенція Програмні засади: самовизначення і соборність України, соціальна справедливість, передача землі селянам без викупу, критика комуністичного режиму в УСРР Методи боротьби: легальні, розвиток кооперації 1935 р. – розкол на УСРП-лівицю та УСРП-опозицію, 1939 р. припинила існування

17

Слайд 17

КПЗУ Компартія Західної України Заснована 1919 року, з 1923 р. – автономна частина КП Польщі Мета: возз’єднання з УРСР Соціальна база: залежно від суспільно-політичних процесів в УСРР 1932 р. – розпуск “Сельроба”, 1938 р. розпуск КПЗУ під тиском ВКП (б) Характер діяльності: підпільна, під прикриттям “Сельробу” Лідери: О.Клірик, Р.Кузьма, М.Заячківський, Г.Іваненко

18

Слайд 18

УВО (липень 1920 р.) Соціальна база: колишні вояки армій УНР і ЗУНР, студенти, молодь, інтелігенція Мета: незалежна, Соборна Україна Ідейне підґрунтя – “інтегральний націоналізм” Д. Донцова Характер діяльності: теракти проти польських урядовців, акції саботажу, експропріаційні заходи Створена у 1929 р. у Відні на з'їзді УВО ОУН 1929 р. Характер діяльності: підпільна, терористична боротьба, революція Є. Коновалець

19

Слайд 19: Теорія інтегрального націоналізму

“Найперше завдання Української нації в стані її політичного поневолення – це відновлення політично-правної організації, означеної як Українська Суверенна Соборна Держава” Із політичної програми ОУН Причини виникнення інтегрального націоналізму: жорстока антиукраїнська політика Польщі; зневіра в демократичні ідеали; загальноєвропейська тоталітарна тенденція в національно-визвольних рухах; неможливість легальної боротьби за відновлення української державності. Дмитро Донцов

20

Слайд 20: Засади інтегрального націоналізму Д.Донцова

Заперечення ліберальних цінностей; створення самостійної Української держави ; воля до життя, влади, рішучість у боротьбі за здійснення мети; “творче насильство ініціативної меншості” – лідерів, які ведуть народ за собою; аморальність – національна ідея вища за загальнолюдські цінності.

21

Слайд 21: Висновки

Східна Галичина у міжвоєний період перебувала у складі Польщі. Східна Галичина була аграрно – сировинним придатком Польщі. Суспільно – політичне життя характеризувалось наростанням конфронтації між українцями та польською владою.

22

Слайд 22: Національно-визвольний рух та суспільні течії

Українські землі у складі Чехословаччини (20-30-ті рр. ХХ ст.) Національно-визвольний рух та суспільні течії

23

Слайд 23: Періодизація національно-визвольної боротьби в Закарпатті

І етап: 1920 – початок 1930-х рр. Участь населення у роботі демократичних інституцій влади; Формування основних течій національно-визвольного руху в краї; Вироблення програмних установок, з'ясування позицій (“мовна дискусія”); Домагання реалізації закріплених у Сен-Жерменському договорі автономних прав для краю (звернення до Ліги Націй 1922 р.)

24

Слайд 24: Москвофільство (русофільство)

Основна ідея Карпатські українці – частина російського народу; право автономії у складі Чехословаччини або Угорщини Соціальна база Підтримувалися чехословацькими аграрною, народно-соціалістичною, народно-демократичною партіями Окремі представники греко-католицького духовенства, інтелігенції Просвітницьке “Общество им. Духновича”

25

Слайд 25: Русинство

Ідейні засади Русини – самобутня європейська нація Мета Автономія Закарпаття, у перспективі - незалежність Соціальна база: мадяризовані священики. Народної підтримки не було

26

Слайд 26: Українофільство (народовство)

Провідна ідея Єдність українців по обидва боки Карпат Соціальна база - більшість населення краю. Провідна сила - Християнсько-народна партія Мета: пробудження національної самосвідомості населення, автономія в ЧСР, приєднання до Соборної України Августин Волошин

27

Слайд 27: Комуністична течія

Провідна ідея Єдність українців по обидва боки Карпат Мета: боротьба за соціальні права населення; автономія в ЧСР; у перспективі – приєднання до радянської України Особливості діяльності: ідею соборності України використовувала як тактичний хід під час виборів

28

Слайд 28: ІІ етап національно-визвольного руху (початок 30-х – 1938 рр.)

Формування самостійних українських політичних партій і блоків

29

Слайд 29: Карпатська Україна (листопад 1938 – березень 1939 рр.)

Умови державотворення Мюнхенська змова – розчленування Чехо-Словаччини (30.09.1938 р.) ; рішення першого Віденського арбітражу (2.11.1938 р.) на користь Угорщини; угорська експансія (листопад 1938 – березень 1939 рр.) Етапи державотворення 23 жовтня 1938 р. – закон про автономію Підкарпатської Русі; 27 жовтня 1938 р. – призначення прем'єр-міністром А.Волошина; 30 грудня 1938 р. – зміна назви «Підкарпатська Русь» на «Карпатська Україна». 15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України

30

Слайд 30

31

Слайд 31: Закон Карпатської України (від 15 березня 1939 р.)

§ 1. Карпатська Україна є незалежна держава. § 2. Назва держави — Карпатська Україна. § 3. Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Соймом Карпатської України. § 4. Державна мова Карпатської України є українська. § 5. Кольори державного прапора Карпатської України — синій і жовтий. § 6. Державний герб Карпатської України є дотеперішній краєвий герб. § 7. Державний гімн Карпатської України — « Ще не вмерла України... » Августин Волошин – президент Карпатської України

32

Слайд 32: Угорська агресія

2 листопада 1938 р. – перший Віденський арбітраж 10 листопада 1938 р. – вступ угорських військ на територію областей 14 березня 1939 р. – відкрита агресія Угорщини у Карпатській Україні; 18 березня 1939 р. – окупація більшої частини території Карпатської України Угорщиною; Кін. Березня 1939 р. – еміграція уряду та президента до Румунії Угорський, Іршавський, Мукачівський, Севлюський повіти

33

Слайд 33: Політична боротьба в українських землях під владою Румунії

(20 – 30-ті рр. ХХ ст.)

34

Слайд 34: Головні риси румунського правління

Денаціоналізація, “румунізація” У північній Буковині проживають “аж ніяк не українці, а слов'янізовані румуни ” Колоніальна економічна політика “Не буде перебільшенням, якщо скажемо: гуцули в даний момент – у стадії вимирання” “Царський батіг був поганий, та в порівнянні з румунським гнітом, він був іграшкою” Вайда-Воде, прем'єр Румунії

35

Слайд 35: Політика Румунії щодо українських земель (1921 – 1939 рр.)

36

Слайд 36: Татарбунарське повстання (16 – 25 вересня 1924 р.)

37

Слайд 37: Політика Румунії щодо українських земель (1921 – 1939 рр.)

38

Слайд 38: Українська національна партія (УНП, 1927 - 1938)

Мета: захист інтересів українського населення; захист від румунізації; створення Соборної України; легальна діяльність. Тактика: “органічна робота”, компроміс з існуючим режимом Соціальна база: інтелігенція, селянство Лідер: В.Залозецький

39

Слайд 39: Комуністична партія Буковини (1918 – 1926, крайова організація КПР)

Мета: світова революція; радикальні соціальні перетворення; побудова комунізму; приєднання до УСРР. Соціальна база: робітники, найбідніше селянство, інтелігенція Методи боротьби: нелегальні, збройні повстання Лідери: С.Канюк, В.Гаврилюк, Ф.Стасюк

40

Слайд 40: Партія українських працюючих Румунії “Визволення” (1929-1934)

Мета: одержавлення економіки; аграрні перетворення; приєднання до радянської України; побудова комунізму. Соціальна база: робітники, селянство, інтелігенція, молодь Методи боротьби: легальні, захист соціальних прав робітників

41

Слайд 41: Радикальна націоналістична організація (середина 30-х рр.)

Мета: Об'єднання українських земель у Соборну Українську Державу Ідейне підґрунтя: Інтегральний націоналізм Соціальна база: радикальна молодь Лідери: О.Зибачинський, І.Григорович, Д.Квітковський. Відомі організації: “Мазепа”, “Залізняк”

42

Слайд 42: Політика Румунії щодо українських земель (1921 – 1939 рр.)

43

Слайд 43: Стан освіти в західноукраїнських землях

(20-30-ті рр. ХХ ст.)

44

Слайд 44: Освітня політика польських властей

Ліквідація українських кафедр Львівського університету; невиконання обіцянки заснувати окремий Український університет; полонізація вищих навчальних закладів Львова - університету, Політехніки, Академії ветеринарної медицини та Академії зовнішньої торгівлі; обмеження доступу до вищої освіти через високу платню та дію процентного обмеження прийому українців до вузів (Львівський університет — 5%); переслідування і закриття альтернативних навчальних закладів (закриття у 1925 р. Таємного університету у Львові); перетворення шкільництва на засіб виховання польського державного патріотизму та асиміляції українців.

45

Слайд 45: Стан початкової школи

Закриття українських шкіл 1924р. – “кресовий закон” – утраквістична (двомовна) школа – основний тип школи

46

Слайд 46: Освітня політика румунської влади

Українці – «румуни за походженням, що забули рідну мову» Закон про шкільництво від 26 липня 1924 року Скорочення кількості українських початкових шкіл: Закриття всіх гімназій і професійних шкіл з українською мовою навчання, культурно-просвітницьких товариств. Заборона на ввезення українських книг та музичних товарів. Призначення замість українських вчителів румунських (1926), із збільшенням зарплати на 50%. Закриття у Чернівецькому університеті всіх українських кафедр.

47

Слайд 47: Освітня політика чехословацької влади

Розширення мережі українських шкіл У 1938 р. налічувалося майже 500 народних шкіл, 5 гімназій, 4 учительських семінарії, один вищий навчальний заклад — «Богословський ліцей». Помірна чехізація 1925 р. - українська мова була визнана «чужою» для населення Закарпаття

48

Слайд 48: Українські науково-освітні установи у Чехо-Словаччині

Між двома світовими війнами у Празі постали й активно діяли Український вільний університет, Високий педагогічний інститут ім. М.Драгоманова (1923–1933 рр.), українська мистецька студія, історико-філологічне товариство, наукова асоціація, Музей Визвольної боротьби України, Господарська академія у Подебрадах (1922–1935рр.)

49

Слайд 49: Українське шкільництво (30-ті рр.)

Внаслідок такої політики 70% дорослих залишалися неписьменними. (Польща) Внаслідок такої політики 80% дорослих залишалися неписьменний. (Румунія)

50

Слайд 50: Становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини

Питання для порівняння Польща Румунія Чехословаччина Статус у складі держав Східна Галичина до 1923 р. автономія. Решта україн- ських земель (Холмщина, Підляшшя, Лемківщина, Посяння) входили до складу польських воєводств За Сен-Жермен- ським догово- Ром Буковина увійшла до складу Румунії. У 1920 р. посли Англії, Франції, Італії, Японії. Бесса- рабським протоколом визнали і затвердили захоплення краю Румунією Увійшли до складу ЧСР згідно із Сен- Жерменським договором на правах автоно- мії, але реально статус автоно- мії отримали лише в жовтні 1938 р.

51

Слайд 51

Питання для порівняння Польща Румунія Чехословаччина Рівень економічного розвитку Низький, існування окремих промислових центрів Низький Низький Аграрна реформа Обмежена, українські Селяни зазнавали дискримінації. Заселення українських земель осадниками Обмежена, українські селяни зазнавали дискримі- нації Реформа супроводжува- лася розвит- ком інфрас- труктури краю

52

Слайд 52

Суть урядової політики щодо українства Репресивна Репресивна Лояльна Становище Української церкви Переслідування православної церкви. Навернення до католицизму. Права УГКЦ захищалися конкордатом Польщі з Папою Римським (1925р.) і авторитетом А. Шептицького. Румунський патріархат Підпорядку- вав собі православні єпархії Бессарабії і буковинську митрополію. Українські Священики зазнавали Дискримі- нації Уряд ЧСР не втручався в релігійні справи

53

Последний слайд презентации: Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр

Питання для порівняння Польща Румунія Чехословач-чина Український національно- визвольний рух Розвинутий, масовий, організований Слабко роз- винутий, організо- ваний Розвинутий, організований Розвиток української освіти Гальмування розвитку української освіти, її полонізація. Обмеження щодо українців під час вступу до ВНЗ У 1934 р. остаточно ліквідова- на україн- ська освіта Динамічно розвивалася початкова, середня, спеціальна і вища освіта