Презентация: Загальні методи наукових досліджень

Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень 2. Методи, які використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень Загальні методи наукових досліджень
1/15
Средняя оценка: 4.3/5 (всего оценок: 83)
Скачать (96 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Загальні методи наукових досліджень

2

Слайд 2

План 1. Емпіричні методи дослідження. 2. Методи, які використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження. 3. Методи теоретичного дослідження.

3

Слайд 3

1. ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ До складу емпіричних методів дослідження відносять: с постереження; порівняння; вимірювання; експеримент. Спостереження – це початковий етап емпіричного дослідження, який полягає у цілеспрямованому сприйнятті предметів і явищ дійсності для одержання безпосередніх даних про об'єкт пізнання. Для отримання достовірного та об'єктивного первинного матеріалу необхідно, щоб спостереження задовольняло таким вимогам : було масовим; виконувалась за визначених умов (у певному зовнішньому середовищі, за умови дії певної сукупності чинників); мало необхідний інструментарій; було науково організованим (при визначеній програмі, терміна, виконавцях, системі контролю).

4

Слайд 4

Рис 1.1. Структура загальних методів наукового пізнання ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Емпіричні методи дослідження Методи, які використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження Спостереження Порівняння Вимірювання Експеримент Абстрагування Аналіз і синтез Прямий або емпіричний аналіз і синтез Зворотний або елементарно-теоретичний аналіз і синтез Структурно-генетичний аналіз і синтез Індукція Дедукція Повна індукція Неповна індукція

5

Слайд 5

Ключовим питанням організації спостереження є визначення мети, об'єкта, одиниць сукупності та одиниць спостереження. Об'єктом спостереження є сукупність одиниць предмета або явища, що вивчається, стосовно яких необхідно зібрати первинну інформацію. Одиниця сукупності – це первинний елемент (обладнання, устаткування) об'єкта спостереження. Одиниця спостереження – первинний елемент (підприємство), стосовно якого передбачається отримати певні відомості Вирішальне значення в організації спостережень має програма, яка визначає: мету, об'єкт, порядок проведення, загальну схему і послідовність, організаційну структуру, перелік показників, способи та інструменти їх виміру. Спостереження має загальноприйняту систему класифікації (рис.1.2).

6

Слайд 6

Рис. 1.2. Класифікація спостережень у наукових дослідженнях СПОСТЕРЕЖЕННЯ За повнотою охоплення За характером врахування факторів За способом організації Суцільні Несуцільні Регулярні Разові Безпосередній збір даних у процесі спостереження Документальне збирання інформації у міру виникнення Збір інформації шляхом опитування Поточні (постійні) Періодичні Вибіркові Основного масиву Анкетні Монографічні

7

Слайд 7

Суцільне спостереження – це процес фіксації та збору інформації, орієнтований на повне врахування усіх одиниць сукупності, що складають досліджуване явище. Несуцільне спостереження охоплює лише частину одиниць такої сукупності, яка повинна характеризуватись масовістю та нести на собі всі характерні риси повної сукупності. Різновидами несуцільного спостереження є: вибіркове спостереження, що передбачає спеціальний випадковий відбір певного кола одиниць загальної сукупності; спостереження основного масиву проводиться за відібраними великими одиницями спостереження, всередині яких сконцентрована значна частина предметів (явищ); анкетне обстеження полягає у зборі інформації згідно зі спеціально підготовленими формами-запитами (анкетами) від певного кола осіб, що можуть оцінити предмет (явище);

8

Слайд 8

монографічний опис – спостереження, яке застосовується для детального вивчення одиничних, але типових об'єктів (господарств, організаційних схем). За характером врахування факторів спостереження поділяють на: регулярні (поточні, періодичні); разові. Поточне (постійне) регулярне спостереження полягає в тому, що у процесі спостереження систематично фіксуються факти у міру їх виникнення; Періодичне регулярне спостереження характеризується повторюваністю через певні проміжки часу; Разове спостереження не передбачає повторів або постійного збору даних. За способом організації спостереження розрізняють: безпосередній збір даних ; документальне збирання інформації у міру виникнення; збір інформації шляхом опитування.

9

Слайд 9

Збір даних шляхом опитування (анкетування, інтерв'ювання) проводять для: з'ясування ринкових позицій, попиту, вимог до якості або ціни продукції, вибору найбільш привабливих для покупців товарів. Анкетування проводиться за допомогою спеціально підготовлених опитувальних листів – анкет. Інтерв ’ ювання – це процес виявлення позицій опитуваних стосовно кількісних чи якісних характеристик явищ або процесів. При підготовці анкети чи програми інтерв'ю запитання повинні бути короткими, простими і зрозумілими. Вони мають передбачати розгорнутість відповіді – однозначна так, ні, варіантна – попередньо визначена, відкрита (опитуваний сам формулює або вибирає з переліку наведених).

10

Слайд 10

Порівняння – один із найбільш поширених методів пізнання, який дає змогу встановити подібність і розходження предметів та явищ дійсності. Основні вимоги порівняння : по-перше, порівнювати слід лише ті явища, між якими може існувати визначена об'єктивна спільність; по-друге, для пізнання об'єктів їх порівняння має здійснюватись за найбільш важливими ознаками. Вимірювання – процедура визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру (еталона). Цінність цього методу в тому, що воно дає точну, кількісно визначену інформацію про навколишній світ. Експеримент – метод наукового дослідження, який припускає втручання у природні умови існування предметів і явищ, відтворює визначені сторони предметів і явищ у спеціально створених умовах з метою вивчення їх без супутніх обставин.

11

Слайд 11

Експериментальне вивчення об'єктів має ряд переваг : у процесі експерименту стає можливим вивчення того чи іншого явища в чистому вигляді; експеримент дає змогу досліджувати властивості об'єктів в екстремальних умовах; забезпечує достатню повторюваність для того, щоб відокремити суттєві риси та визначити зв'язки.

12

Слайд 12: 2. Методи, які використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження

До складу методів, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження відносять : абстрагування; аналіз і синтез; індукцію та дедукцію. Абстрагування полягає в уявному відволіканні від несуттєвих властивостей і зв'язків, предметів та одночасному виділенні однієї чи кількох сторін, що становлять об'єкт дослідження. Розрізняють процес абстрагування і результат абстрагування ( абстракція ) – знання про деякі сторони об'єктів (незліченні поняття, якими людина оперує не лише в науці, а й у повсякденному житті: дерево, будинок, рідина).

13

Слайд 13

Аналіз проводиться шляхом розкладання предмета на складові, тоді як синтез – це поєднання отриманих під час аналізу частин у ціле. Прямі, або емпіричні аналіз і синтез застосовується на стадії поверхневого ознайомлення з об'єктом. Поворотні, або елементарно-теоретичні аналіз і синтез широко використовуються як потужне знаряддя досягнення сутності досліджуваного явища. Глибше проникнути в сутність об'єкта дає змогу структурно-генетичні аналіз і синтез. Цей тип аналізу і синтезу виділяє у складному явищі основні елементи сутності об'єкта. Індукція – сукупність пізнавальних операцій, у результаті яких думка рухається від менш загальних положень до більш загальних. Розрізняють повну та неповну індукцію.

14

Слайд 14

Повна індукція — індуктивний умовивід, у якому на підставі знання про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу. Неповна індукція — індуктивний умовивід, у якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу. Дедукція – висновок про певний елемент множини робиться на підставі знання загальних властивостей усієї множини. Наприклад: “ Всі метали мають ковкість. Мідь – метал. Отже, мідь має ковкість ”. Індукція робить припущення про причину досліджуваних явищ Дедукція теоретично доводить отримані індуктивним шляхом висновки, змінює їх гіпотетичний характер і перетворює у достовірне значення

15

Последний слайд презентации

3. МЕТОДИ ТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Сходження від абстрактного до конкретного - загальна форма руху наукового пізнання, закон відображення дійсності в мисленні І етап Перехід від конкретного в дійсності до його абстрактних визначень: єдиний об'єкт поділяється, описується за допомогою понять і суджень ІІ етап Перехід від абстрактного до конкретного: рух думки від абстрактних визначень об'єкта до конкретного у пізнанні

Похожие презентации

Ничего не найдено