Презентация на тему: З ’ єднання і передавачі

З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
З ’ єднання і передавачі
1/33
Средняя оценка: 4.4/5 (всего оценок: 16)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (13892 Кб)
1

Первый слайд презентации

З ’ єднання і передавачі

Изображение слайда
2

Слайд 2

1. Поділ з ’ єднань на рознімні й нерознімні. 2. Рознімні з ’ єднання. Виконання, умовні зображення та позначення. 3. Нерознімні з ’ єднання. Умовні зображення та позначення. 4. Зубчасті передавачі. Класифікація. 5. Робочі кресленики зубчастих коліс. План заняття

Изображение слайда
3

Слайд 3

Поділ з ’ єднань на рознімні й нерознімні. Під час складання будь-якого виробу (автомобіля, металорізального верстата, радіоприймача тощо) головним видом робіт є виконання різних з ’ єднань деталей. З ’ єднання деталей у виробі можуть бути не рознімними або рознімними. Характерною особливістю рознімних з’єднань є те, що вони допускають розбирання і повторне складання деталей, що з’єднуються, без руйнування і пошкодження їх. Розглянемо деякі різновиди рознімних з’єднань. Нарізні з’єднання Нарізні з’єднання утворюються нагвинчуванням однієї деталі на іншу за допомогою стандартних кріпильних деталей з наріззю. Кріпильні нарізні з’єднання конструктив­но можуть бути виконані безпосереднім на­гвинчуванням однієї деталі на іншу чи кріпи­льними деталями, які називають нарізними виробами.

Изображение слайда
4

Слайд 4

До кріпильних деталей нарізних з’єднань належать болти, шпильки, гвинти, гайки, фітинги. З’єднання, утворені за допомогою цих деталей, відповідно називаються болтовими, шпильковими, гвинтовими і трубними. Болтове з’єднання Болтове з’єднання утворюється з’єднанням двох (чи кількох) деталей за допомогою болта, гайки і шайби (рис.1). Болт вставляють в отвір з’єднуваних деталей із зазором. З’єднання здійснюється затягуванням гайки. Рисунок 1 На навчальних креслениках виконують спрощене болтове з ’ єднання (рис.2), яке має такі особливості: фаски на кінці стержня болта, фаски на гайці та головці болта та фаски на шайбі не показують;

Изображение слайда
5

Слайд 5

Нарізь умовно показують уздовж довжини стержня болта; З азор між стрижнем болта і стінкою отвору з’єднувальної деталі не показують; Рисунок 2 Конструктивне та спрощені зображення болтового з’єднання креслять за відносними розмірами, які визначаються умовними співвідношеннями за зовнішнім діаметром болта. d 0 =1,1 d – діаметр отвору в деталях R 1 = d d 1=0,85 – внутрішній діаметр нарізі с=0,15 d – товщина фаски Н=0,8 d – висота гайки к =0,35 d – виступ різьбового кінця болта над поверхнею гайки

Изображение слайда
6

Слайд 6

D =2 d h =0,7 d – висота головки болта l 0 =2 d +6– довжина нарізаної S =0,15 d – висота шайби L б =а+в+ S ш + H + K – довжина болта, D ш =2,2 d – діаметр шайби де а і в – товщини з’єднувальних деталей. На (рис.3) показано умовне зображення болтового з’єднання відповідно в розтині та на виді. Рисунок 3

Изображение слайда
7

Слайд 7

Шпилькове з ’ єднання Шпилькове з ’ єднання деталей утворюється за допомогою шпильки, посадочний кінець якої загвинчують у глухий отвір з наріззю однієї з деталей на стяжний кінець шпильки одягають приєднувану деталь, потім шайбу і нагвинчують гайку, яка й притискає деталі одну до одної. Рисунок 4 Конструктивне (рис.5) та спрощене (рис.6) зображення шпилькового з’єднання виконують за умовними співвідношеннями розмірів. Головним розміром в умовних співвідношеннях є зовнішній діаметр нарізі шпильки. d 0 = 1,1 d d 1= 0,85 d H =0,8 d C =0,15 D ш =2,2 d S ш =0,15 d L 0 =2+2,5 d D =2 d.

Изображение слайда
8

Слайд 8

L шп = n + S + H ш+ K, де n - товщина з’єднувальної деталі, кінця шпильки над поверхнею гайки. S - товщина шайби, Н – висота гайки, К – виступ різьбового кінця шпильки над поверхнею гайки. Рисунок 5 Рисунок 6 На рисунку 7 показані умовні зображення шпилькового з ’ єднання відповідно в розтині та на виді. Рисунок 7

Изображение слайда
9

Слайд 9

Гвинтове з ’ єднання Гвинтові з’єднання застосовують для скріплення двох і більше деталей. Гвинт встановлюють у гладкий циліндричний отвір у приєднувальній деталі і загвинчують в отвір з наріззю базової деталі. Нарізний отвір під гвинт може бути глухим чи наскрізним. При конструктивному зображенні гвинтового з’єднання показують зазор між гвинтом і отвором у приєднувальній деталі, а також кінець глухого різьбового отвору під гвинтом рис. 8. Рисунок 8 Рисунок 9 На рисунку 9 показано спрощене зображення гвинтового з ’ єднання.

Изображение слайда
10

Слайд 10

Трубне з ’ єднання Трубне з’єднання – це з’єднання труб трубопроводів за допомогою фітингів. Фітінгами можна з’єднувати відразу кілька труб, робити відгалуження чи перехід із одного діаметра труби на інший. Залежно від будови фітинга труби можуть з’єднуватись по прямій лінії (рис.10а,б) (прямими муфтами) і під прямим кутом (рис.10в,г) (кутиками, трійниками, хрестовинами). Рисунок 10 а б в г

Изображение слайда
11

Слайд 11

Шпонкові з ’ єднання Шпонкові з’єднання призначені для з’єднання (за допомогою шпонки) вала з розташованими на ньому деталями (зубчастими колесами, шківами, маховиками і т.д.) Щоб утворити шпонкове з’єднання на валу і в отворі деталі, з’єднуваної з валом, роблять пази – шпонкові канавки (рис 11) Частина шпонки заходить у паз вала, частина – паз деталі. Шпонки і пази для них стандартизовані. Розміри шпонок і пазів вибирають із довідникових таблиць залежно від діаметра вала. На рисунку 12 показано шпонкове з’єднання за допомогою призматичної шпонки. Рисунок 11 Рисунок 12

Изображение слайда
12

Слайд 12

Шліцьові з ’ єднання До шліцьових належать з’єднання на зразок вал-втулка (спряжених між собою) без застосування допоміжних деталей за допомогою шліців (зубів), виконаних на валу, западин (пазів) в отворі втулки (рис. 13) Рисунок 13 З ’ єднання за допомогою штифтів Рисунок 14 За допомогою штифтів утворюють з’єднання двох деталей, якщо потрібно забезпечити передання крутного моменту чи осьового зусилля від однієї деталі до іншої, або зафіксувати одну деталь відносно іншої.

Изображение слайда
13

Слайд 13

Нерознімні з’єднання. Умовні зображення та позначення До нерознімних з’єднань відносять клепані, зварні, паяні, клейові та інші. Характерна особливість таких з’єднань – неможливість роз’єднати їх без руйнування чи значного пошкодження з’єднуваних деталей. Клепаними називають з’єднання металевими стрижнями з головками, які вставляються в отвори з’єднувальних деталей і розклепуються в цьому положенні. Рисунок 15 Зварні з ’ єднання Деталі, з'єднані між собою зварюванням, утворюють нерознімні з'єднання. Зварювання — один із прогресивних способів з'єднання складових виробу.

Изображение слайда
14

Слайд 14

У найбільш загальному випадку зварні з'єднання класифікують за такими ознаками: за типом зварювання — з'єднання, виконані зварюванням плавленням (електродугове, газове) чи зварюванням тиском (контактне, тертям тощо); за способом зварювання — з'єднання, виконані електродуговим чи контактним зварюванням; за ступенем механізації процесу зварювання — з'єднання, виконані автоматичним, напівавтоматичним чи ручним зварюванням; за взаємним розташуванням зварюваних деталей; класифікація за цією ознакою наведена в табл. 1. Зварним швом називають частину зварного з'єднання, утворену наплавленням металу в місці з'єднання.

Изображение слайда
15

Слайд 15

Таблиця 1

Изображение слайда
16

Слайд 16

Щоб показати місце розташування зварного шва з'єднання, до зображення шва проводять лінію-виноску, яка закінчується однобічною стрілкою (рис. 16). Перевагу надають проведенню лінії-виноски до зображення видимого шва. До лінії-виноски, проведеної до умовного зображення шва, приєднують горизонтальну поличку, на якій розміщують умовне позначення шва згідно з ГОСТ 2.312-72. Рисунок 16 Якщо лінія-виноска проведена до видимого зображення шва, то його позначення наносять на поличці, а якщо до невидимого — то позначення наносять під поличкою (рис.16). Структуру умовного позначення зварного шва показано на (рис. 17). Рисунок 17

Изображение слайда
17

Слайд 17

До позначення входять: Допоміжні знаки шва по замкнутій лінії і монтажного шва (табл. 2 ). Позначення стандарту на типи та конструктивні елементи швів зварних з'єднань (табл. 3). Літерно-цифрове позначення шва за стандартом на типи і конструктивні елемен­ти швів зварних з'єднань. Умовне позначення способу зварювання за стандартом, наприклад, Р — ручне, А — автоматичне. Дозволяється не позначати (табл. 3). Знак "(∆ і розмір катета шва в міліметрах відповідно до стандарту на типи та конструктивні елементи швів зварних з'єднань (наприклад, ∆ 5). Знак виконують суцільними тонкими лініями. Висота знака має бути однакова з висотою цифр, що входять у позначення шва. Для переривчатого шва — розмір довжини проварюваної ділянки, знак " / " чи "Z" і розмір кроку (наприклад, 5/50, 5Z60). Для поодинокої зварної точки — розмір розрахункового діаметра точки (наприклад, 5). Допоміжні знаки (див. табл. 4).

Изображение слайда
18

Слайд 18

Позначення шорсткості механічної обробки поверхні шва наносять на поличці або під поличкою лінії-виноски після умовного позначення шва (див. рис. 16). Якщо на зварному з'єднанні є однакові шви, то умовне позначення їх на кресленні наносять біля зображення одного шва. На похилій частині лінії-виноски від цього шва пишуть кількість швів і номер, присвоєний цій групі швів. А від зображень решти однакових швів проводять лише лінії-виноски з поличками, на яких вказують порядковий номер, присвоєний усім однаковим швам (рис. 18 ). Рисунок 18

Изображение слайда
19

Слайд 19

Таблиця 2

Изображение слайда
20

Слайд 20

Таблиця 3

Изображение слайда
21

Слайд 21

Зубчасті передавачі. Класифікація. Зубчасті передавачі застосовують для передавання обертального руху з одного вала на інший або для перетворення обертального руху на поступальний. Зубчасті передавачі класифікуються: 3а взаємним розташуванням осей коліс: циліндричні (осі паралельні між собою) (рис.19а ); конічні — осі яких перетинаються (рис.19б ); черв'ячні — осі валів яких є мимобіжними (рис. 19в ). Рисунок 19 а б в

Изображение слайда
22

Слайд 22

3а розташуванням зубів відносно твірної коліс: прямозубі (рис. 20 а,г), косозубі (рис.20, б) і шевронні (рис.20в). Рисунок 20 а б в г 3а взаємним розташуванням коліс: із зовнішнім (рис.20, а-в) та внутрішнім зачепленням (рис.20 г). За конструктивним оформленням: закриті й відкриті. За коловою швидкістю: тихохідні, середньохідні та швидкохідні. Для перетворення обертального руху на поступальний і поступального на обертальний застосовуються рейкові передачі (рис. 21 ).

Изображение слайда
23

Слайд 23

Рисунок 21 Креслення деталей цієї групи характерні умовними зображеннями елементів зачеплення (зубів і витків), які виконуються згідно з ГОСТ 2.402-68. Два зубчасті колеса, які перебувають у зачепленні, утворюють циліндричну зубчасту передачу. Менше колесо, яке звичайно є ведучим, називають шестірнею, більше — зубчастим колесом. Обидва колеса мають мати однаковий модуль і однакові геометричні розміри зубів. Кожна передача характеризується певним передавальним числом. На (рис. 22а) подано зовнішнє, а на (рис.22б) — внутрішнє зачеплення циліндричними зубчастими колесами. При потребі тип зачеплення і напрям зубів показують так, як на (рис.22в).

Изображение слайда
24

Слайд 24

а б в Рисунок 22 Виконуючи креслення зубчастої передачі (рис.22а,б), слід мати на увазі таке: Циліндричну передачу креслять у двох зображеннях: поздовжньому фронтальному розрізі на місці вигляду спереду й у вигляді зліва. Ділильні кола ведучого і веденого коліс у зачепленні дотикаються одне до одного на лінії, що з'єднує центри коліс. У зоні зачеплення кола поверхонь вершин для обох коліс показують суцільними основними лініями.

Изображение слайда
25

Слайд 25

Кола поверхонь вершин і западин коліс не дотикаються, й у зоні зачеплення утворюється радіальний зазор, що дорівнює 0,25 т. На головному зображенні в розтині зуб ведучого колеса показують розміщеним перед зубом веденого колеса, а тому твірну кола вершин меншого колеса наводять суцільною лінією, а твірну кола вершин більшого — штриховою. На (рис.23) подано умовне зображення зовнішнього зачеплення конічними зубчастими колесами з перетином осей під прямим кутом, а на (рис.24) — з перетином осей під кутом, відмінним від прямого. Рисунок 23 Рисунок 24

Изображение слайда
26

Слайд 26

Черв'ячну передачу застосовують для передавання руху з постійним передавальним числом між валами, осі яких перехрещуються (рис.25а,б ). Вона складається з черв'яка і черв'ячного колеса. Ведучим елементом є, звичайно, черв'як, тобто передачу використовують для зниження кутової швидкості. Умовне зображення черв'ячної передачі з циліндричним черв'яком подано на (рис. 25 а) з глобоїдним черв'яком — на (рис. 25б). а б Рисунок 25

Изображение слайда
27

Слайд 27

На (рис 26) подано умовне зображення зірочки ланцюгової передачі, а на (рис 27) умовне зображення ланцюгової передачі. Рисунок 26 Рисунок 27

Изображение слайда
28

Слайд 28

Робочі кресленики зубчастих коліс. На (рис.28) показана частина вінця циліндричного зубчастого колеса з прямими зубами і вказані деякі елементи зубчастого вінця. Рисунок 28 Усі елементи зубчастих зачеплень стандартизовані. Основним елементом зубчастого колеса є зуби. Зуби — це виступи на колесі, які передають рух через взаємодію з відповідними виступами іншого колеса.

Изображение слайда
29

Слайд 29

Ділильним кроком p t називають відстань між однойменними профілями суміжних зубів, виміряну по дузі ділильного кола. Помноживши крок р, на число z зубів колеса, отримаємо довжину ділильного кола: nd = p*z, звідки d = р л /п. Лінійну величину, яка у п разів менша за величину ділильного кроку, називають ділильним модулем m f, тобто m t = р/л. Далі цю величину позначатимемо m і називатимемо модулем, маючи на увазі, що йдеться про ділильний модуль. Отже, діаметр ділильного кола залежно від модуля визначається за формулою d = mz. Наведемо вибіркові модулі за ГОСТ 9563-60: 0,5; 0,6; 0,8; 1; 1,25; 2; 2,5; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 12; 16; 20. Умовне зображення циліндричних зубчастих коліс виконують за ГОСТ 2.402-68: Коло і твірні поверхні вершин зубів показують суцільною основною лінією на всіх зображеннях (рис.29, а-в).

Изображение слайда
30

Слайд 30

Рисунок 29 Коло і твірні поверхні западин зубів у розрізах і перерізах показують суцільною основною лінією (рис.29 а, в). На видах їх дозволяється показувати суцільною тонкою лінією (див. рис.29 б). Ділильне коло і твірні поверхні ділильного циліндра зображають тонкою штрих-пунктирною лінією на всіх видах і розтинах колеса (рис. 29). Зуби зубчастих коліс креслять в осьових розрізах (рис.29); на інших зображеннях показують лише поверхню їх вершин.

Изображение слайда
31

Слайд 31

Коли треба показати профіль зуба, рекомендується накреслити його у вигляді виносного елемента або показати на обмеженій ділянці деталі (рис. 29 б). Напрям зубів (у разі потреби) показують трьома тонкими паралельними лініями відповідного нахилу поблизу осі колеса. На (рис.30) подано навчальне креслення циліндричного зубчастого колеса з прямими зубами. Рисунок 30 Рисунок 31

Изображение слайда
32

Слайд 32

В таблиці параметрів вказані лише модуль і число зубів зубчастого вінця. У загальному випадку у верхньому правому куті кресленика поміщають таблицю параметрів, яка поділена на три частини, відокремлені одна від одної основними суцільними лініями (рис.31). Верхня частина містить основні дані щодо виготовлення колеса; друга — щодо контролю виробу, а третя — довідкові матеріали. На навчальних кресленнях у таблиці параметрів переважно вказують модуль, число зубів, кут нахилу зубів та їх напрям (вказується для косозубих коліс), нормальний вихідний контур (ГОСТ 13755-81), коефіцієнт зміщення, діаметр ділильного кола. На (рис.32). подано приклад виконання навчального кресленика конічного зубчастого колеса. А на (рис.33) подано навчальний кресленик циліндричного черв ’ яка.

Изображение слайда
33

Последний слайд презентации: З ’ єднання і передавачі

Рисунок 32 Рисунок 33

Изображение слайда