Презентация: Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної

Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Спілкування – це найскладніша діяльність людини Правила спілкування Комунікативні закони та психологічні ефекти: Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Невербальне спілкування Комунікативні канали Невербальні коди професійної комунікації Парамова (просодика) Неканонічні акустичні сигнали ( "акустичні жести") – екстралінгвістика Сміх Кінесика – це невербальне спілкування за допомогою жестів, міміки, контакту очей (30-60%), рухів тіла, знаків постави і ходи. Міміка. Вираз обличчя Пантоміміка Жести - виражальні рухи рук Ритмічні жести Емоційні жести Вказівні жести Зображальні жести Жести-символи Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної ПРОКСЕМІКА ПРОКСЕМІКА = відстань + конфігурація Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Правила сперечання ( еристика) К О Н Ф Л І К Т Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Правила сперечання ( еристика) !!! П Е Р Е Б И В А Н Н Я ??? Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Головні типи слухачів: Головні типи слухачів: Прийоми рефлексивного слухання: ВИСНОВОК Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної
1/61
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 40)
Скачать (2129 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации

Вживання прийменників в українській мові Спілкування як інструмент професійної діяльності. Невербальне спілкування. Культура сперечання. Ефективне слухання

2

Слайд 2

1. Яка природа і роль спілкування? Спілкування – це процес обміну інформацією між двома або більше особами, що забезпечує їхнє взаєморозуміння Спілкування – найпоширеніша, найважливіша і найскладніша діяльність людини Комунікація - інформаційний обмін більшого масштабу, наприклад, у групах, між групами чи загалом у суспільстві. Спілкування - головний інструмент суспільної взаємодії та управління

3

Слайд 3

ЧОМУ?

4

Слайд 4

спілкування (комунікація) загалом сформувало людину як вид homo sapiens; є специфікою світосприйняття, світобачення; найважливіший чинник утворення суспільства, де комунікація виконує об’єднувальну, інтегративну роль; сприяє синхронізації життя суспільства в часі та просторі; забезпечує існування соціальної пам’яті, зберігання й передавання інформації в громаді та між поколіннями.

5

Слайд 5

Cпілкування – це найпоширеніша діяльність людини Ми говоримо і слухаємо інших – 75% часу При цьому 75% того, що ми чуємо, - ми чуємо неправильно Із 25% того, що ми чуємо правильно, 75% забувається через 3 тижні 70% цієї діяльності – безрезультатні ! (?)

6

Слайд 6

Спілкування – це найскладніша діяльність людини 1. Спілкування – це діяльність, що має кілька етапів:

7

Слайд 7: Спілкування – це найскладніша діяльність людини

3. Спілкування має три взаємопов’язані аспекти: інформаційний, інтеракційний та перцептивний

8

Слайд 8: Правила спілкування

прийоми, рекомендації, засоби, які мовці використовують у спілкуванні для досягнення бажаних результатів.

9

Слайд 9: Комунікативні закони та психологічні ефекти:

Ефект першої фрази вдалий початок (розмови, виступу, тексту) викликає інтелектуальне та емоційне зацікавлення адресата; Ефект Сократа намагання здобути прихильність співрозмовника шляхом отримання від нього ствердної відповіді («так»);

10

Слайд 10

Комунікативні закони та психологічні ефекти: Закон виклику чи взаємності спілкування починають із теми чи запитання, що збігається з думками співрозмовника і викличе ствердну відповідь; Правило Цицерона під час обговорення не можна нагадувати опоненту його ж слова та думки, а згодом їх заперечувати;

11

Слайд 11

Комунікативні закони та психологічні ефекти: Ефект контрасту що контрастніше мовець поводить себе порівняно з іншими, то більше шансів опинитися в центрі уваги він має; Ефект Вольтера «секрет бути нудним полягає в прагненні розповісти все» (Вольтер): що менше співрозмовник говорить, то … більше він повідомляє;

12

Слайд 12

Комунікативні закони та психологічні ефекти: Ефект завершального слова найцікавіші та найважливіші відомості кажуть вкінці; заключне слово завжди дає перевагу тому, хто це слово бере; Ефект видовищ ідеї слід унаочнювати, оскільки 90% інформації в спілкуванні людина отримує візуальним каналом.

13

Слайд 13

Основні функції спілкування: контактно-встановлювальна інформаційна (обмін) спонукальна заохочення координаційна (узгодження дій) п ізнавальна (взаєморозуміння й адекватне сприйняття) емотивна (обмін емоціями) налагодження стосунків (розуміння своєї ролі) впливова (волюнтативна)

14

Слайд 14

Спілкування – це найскладніша діяльність людини 4. Спілкування має чотири різновиди: слухання говоріння читання письмо

15

Слайд 15

ГОЛОВНІ ЗАКОНИ СПІЛКУВАННЯ 10? 14? 1000?

16

Слайд 16

Комунікативні закони (закони спілкування) це найзагальніші об’єктивні закономірності процесу комунікації, що наявні в усіх формах і видах спілкування, мають загальнолюдський характер та національне забарвлення.

17

Слайд 17

Закон дзеркального розвитку спілкування

18

Слайд 18

Закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль

19

Слайд 19

Закон прогресивного зростання нетерпіння слухачів

20

Слайд 20

Закон зниження рівня інтелекту аудиторії зі збільшенням її чисельності

21

Слайд 21

Закон комунікативного самозбереження

22

Слайд 22

Закон ритму спілкування

23

Слайд 23

Закон мовленнєвого самовпливу

24

Слайд 24

Закон довіри до зрозумілих висловлювань

25

Слайд 25

Закон притягування критики

26

Слайд 26

Закон притягування критики

27

Слайд 27

Закон прискореного поширення негативної інформації

28

Слайд 28

Закон спотворення інформації («зіпсутого телефону»)

29

Слайд 29

Перешкоди в спілкуванні: Поганий зворотний зв’язок Мовно-культурні відмінності (розбіжності) між мовцями

30

Слайд 30

В становлювати та п ідтримувати кон- такт З берігати спокій у складних комуніка- тивних ситуаціях Ставити себе на місце співрозмовника і його розуміти А ктивно вислуховувати, не перебиваючи Ч ітко і грам отно висловлювати думку Став ити коректні і доречні за питання В ирішувати проблемні ситуації, конфлікти з гідністю Р обити доречні компліменти , висловлювати симпатію В ідмовляти, не ображаючи іншу л юдину В исловлювати тактовно претензії і невдоволення Успішно спілкуватись – це... ?

31

Слайд 31: Невербальне спілкування

це взаємодія мовців за допомогою несловесних кодів, засобів: зовнішності та її оформлення, міміки, жестів, постави, рухів тіла, звукового чи графічного оформлення мовлення, оточення, матеріальних предметів із символічним значенням і под.

32

Слайд 32: Комунікативні канали

Природні Вокальний Візуальний Тактильний Нюховий Смаковий Штучні Графічний Символьний Документний

33

Слайд 33: Невербальні коди професійної комунікації

Код Засоби Парамова просодика (тембр, висота і гучність голосу, артикуляція, ритм, темп, інтонація, манера мовлення) та екстралінгвістика (паузи, кашель, зітхання, сміх, плач) кінесика жести, міміка, контакт очима, рух тіла, постава, хода проксеміка використання простору (відстань між комунікантами, їх просторове розміщення, вплив території) графеміка почерк, шрифти, інтервали, текстові виділення, розділові знаки тощо зовнішній вигляд тип і виміри тіла та обличчя, одяг, зачіска, прикраси, косметика, предмети особистого вжитку Такесика / гаптика дотик, зокрема потискування рук, поцілунки, погладжування, обійми сенсорика запахи тіла та косметики, аромати кухні, поєднання кольорів, звуків Хронеміка використання часу (час очікування початку спілкування, тривалість спілкування, час вагання, мовчання тощо)

34

Слайд 34: Парамова (просодика)

Гучність Тембр Інтонація Дихання

35

Слайд 35: Неканонічні акустичні сигнали ( "акустичні жести") – екстралінгвістика

це немовні звуки: цмокання, покашлювання, посвистування, сміх тощо: зітхання звук позіхання сміх оплески свист звук плювання плач покашлювання звук відригування

36

Слайд 36: Сміх

Не сміятися з власних жартів, дотепів, витівок, не в будь-якому місці розповіді співрозмовника, не з хиб його мовлення, не з фізичних чи психічних вад інших людей, не в обличчя, не в спину, не поза спину (очі), не в бік людини, котра не бере участі в розмові та не знає, про що йдеться, не сміятися з широко відкритим ротом, надто гучно.

37

Слайд 37: Кінесика – це невербальне спілкування за допомогою жестів, міміки, контакту очей (30-60%), рухів тіла, знаків постави і ходи.

Типи погляду : Діловий Світський Інтимний

38

Слайд 38: Міміка. Вираз обличчя

Міміка − це рухи м’язів обличчя, що виражають психічний стан, почуття, настрій людини. Вираз обличчя – це фіксований, застиглий стан м’язів, міміка в статиці. Серед усіх мімічних знаків важливу роль відіграє усмішка (посмішка ): щастя

39

Слайд 39: Пантоміміка

значущі виражальні рухи частин тіла (голови, рук, плечей, тулуба, ніг), які зовнішньо відображають психічний, емоційний стан людини.

40

Слайд 40: Жести - виражальні рухи рук

ритмічні емоційні вказівні зображальні жести-символи

41

Слайд 41: Ритмічні жести

акцентують певні частини висловлення, вказуючи їхні межі, сигналізуючи про прискорення чи сповільнення темпу мовлення, підсилюють виділення слів з логічним наголосом; такі жести зазвичай дублюють інтонацію мовлення;

42

Слайд 42: Емоційні жести

здебільшого повторюють інтонацію, підсилюючи експресію (захоплення, радість, розчарування, подив, роздратування тощо); у стані емоційного збудження кількість та інтенсивність їх збільшується пропорційно до зменшення слів;

43

Слайд 43: Вказівні жести

виконують функцію виокремлення, відзначення якогось предмета, деталі, місця тощо (рух пальця, кисті, цілої руки);

44

Слайд 44: Зображальні жести

за допомогою них мовці намагаються "намалювати" предмети, тварин, інших людей; жести цього типу використовують як засіб міжкультурного спілкування;

45

Слайд 45: Жести-символи

використовують для інформування про дії, властивості, наміри: піднесена рука − "прошу слова", потирання рук − "очікуване задоволення", крутіння пальцем біля скроні − "недоумок, дурень").

46

Слайд 46

Поза це мимовільна або вмисна постава тіла, що виявляє душевний стан людини, вказує на її здоров’я, манери, свідчить про ставлення, налаштованість, наміри щодо співрозмовника (аудиторії). ЗАКРИТА Поза “Наполеона”. ВІДКРИТА слухання (співрозмовника, лектора, оратора) "всім тілом"

47

Слайд 47: ПРОКСЕМІКА

48

Слайд 48: ПРОКСЕМІКА = відстань + конфігурація

49

Слайд 49

Сперечання

50

Слайд 50

Правила сперечання ( еристика) Уникайте сперечань Тема → уточнювати. Готовність до примирення . Знаходьте спільне у позиціях — своїй і опонента. Наполягати на істині, а не на своїй думці. Уважно слухати, добре запам'ятовувати (“+” і “-”) мовлення. Не підвищувати висоти тону і не збільшувати сили голосу.

51

Слайд 51: Правила сперечання ( еристика) К О Н Ф Л І К Т

Якби люди не сперечалися про те, чого добре не знають. домовилися про значення слів мали переконливу аргументацію не відразу наводили всі відомі докази вказували на зв'язки між твердженнями. не говорити про свою особу.

52

Слайд 52

Правила сперечання ( еристика) Щирість у розмові. Не бійтеся виправляти свої помилки. З повагою ставтеся до партнера

53

Слайд 53: Правила сперечання ( еристика) !!! П Е Р Е Б И В А Н Н Я ???

? щось з'ясувати, ? уточнити, ? повернути до теми для того, щоб співрозмовник утратив концентрацію. Що робити? "здивуватися" ,"обуритися", пере-йти в контрнаступ, вдатися до тактики затримування, жартувати. Змінити тему або й зовсім припинити розмову, Не втрачати почуття гумору. Не вживати і не дозволяти вживання супроти Вас некоректних та непорядних засобів еристики.

54

Слайд 54

Типи слухання: глобальне це сприйняття повідомлення в цілому, коли слухачеві достатньо визначити, про що загалом йшлося; детальне це усвідомлення головних змістових структур повідомлення для розгорнутого відтворення почутого; критичне це розуміння почутого з позицій оцінювання, критичного осмислення для визначення свого ставлення до повідомлення. слухання-співпереживання Екстраплюваня на себе поверхове Простий прийом інформації формальне _

55

Слайд 55: Головні типи слухачів:

« тлумач » − розважливий слухач, який дошукується причин повідомлення й фокусується не на почутому, а на мотивах; «оцінювач» − категоричний слухач, котрий оцінює кожне слово і фразу; фокусується не на почутому й оцінках співрозмовника, а на власному ставленні до інформації; «жало» − упереджений слухач, що безупинно аналізує й чекає на помилку чи обмовку співрозмовника; «конформіст» −  залежний від ініціатора спілкування слухач, який не наважується взяти слово і слухає співрозмовника всупереч власним бажанням;

56

Слайд 56: Головні типи слухачів:

«симулянт» − незацікавлений слухач, який вдає уважного адресата; «заєць» − слухач, котрий уникає визначеної теми спілкування; «бджола» − слухач, котрий чує тільки те, що цікавить лише його особисто; «жалісливий» − надто чутливий слухач, що готовий висловити жаль і дати пораду з приводу почутого навіть за відсутності такої потреби; «перебивайло» − слухач-руйнівник, котрий нищить процес спілкування на різних етапах; « інтроверт » − заглиблений у себе слухач, що часто відволікається від предмету розмови, губить тему й упускає важливі деталі спілкування, забуває отриману інформацію;

57

Слайд 57: Прийоми рефлексивного слухання:

З’ясування - тобто звернення до співроз-мовника за уточненнями, щоб одержати додаткові деталі повідомлення («Будь ласка, повторіть іще раз», «Що Ви маєте на увазі?»); Перефразовування переказування чужого повідомлення в інш. формі («Як я Вас зрозумів», «На Вашу думку», «Іншими словами, Ви вважаєте»); Резюмування підсумовування («Якщо узагальнити сказане Вами, то...», «Ваші основні ідеї, як я зрозумів, такі...»); Підтвердження контакту   запрошення висловлюватися вільно і невимушено («Це цікаво», «Так», «Розумію Вас», «Приємно це чути»);

58

Слайд 58: ВИСНОВОК

Культура невербального спілкування – важливий складник комунікативної грамотності ділової людини, адміністративної культури сучасного фахівця. Невербальна комунікація у професійних взаєминах має гармоніювати з вербальним мовленням, доповнювати і увиразнювати його.

59

Слайд 59

Висновки Комунікація у перекладі з латини означає «зробити щось разом, поділитися з кимось». Спілкуватися – це встановлювати, підтримувати і розвивати соціальні взаємини. Успіх у побутових обставинах та професійній сфері залежить від рівня розвитку комунікацій. Комунікативні навички можна опанувати та щораз удосконалювати. Можна покращити взаємини між людьми та організаційну діяльність, розвиваючи навички спілкування. Коли ми спілкуємося – ми набуваємо досвіду, стаємо комунікативно грамотними.

60

Слайд 60

Грамотні фахівці можуть змінити все : себе, оточення, країну і світ.

61

Последний слайд презентации

Далі буде Дякую за увагу! 

Похожие презентации

Ничего не найдено