Презентация на тему: ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ

ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
План:
Рекомендована література:
1. Причини відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених Г.Менделем.
1. Невиконання умов виконання гібридологічного аналізу:
2. Неменделівський характер успадковування генів:
3. Взаємодія генів:
2. Типи взаємодії алельних генів.
Неповне домінування (проміжне успадкування)
Успадкування форми вушної раковини у овець (А – довговухі, а – безвухі, Аа – коротковухі)
ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
Кодомінування
Успадкування фракцій гемоглобіну у великої рогатої худоби: білок гемоглобін у великої рогатої худоби може мати фракції А, В і АВ. Якщо схрещувати гомозиготних
Наддомінування
Множинна дія генів (множинний алелізм)
Успадкування кольору хутра у кролів : у кролів в одній із хромосом є локус С, який представлений серією множинних алелей, які визначають забарвлення хутра і
ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
Плейотропія
Успадкування платинового забарвлення хутра у лисиць : А − платинова, а − сріблясто-чорна, АА − гинуть.
ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
Домінування, обмежене статтю (залежне від статі)
Успадкування рогатості у овець: А1 − комолість, А2 − рогатість.
3. Типи взаємодії неалельних генів.
Комплементарна (доповнююча) дія генів
Форми комплементарної дії генів:
Розщеплення серед нащадків F 2 на два фенотипи у співвідношенні 9:7 (За таким типом успадковується форма гарбузів, довжина шерсті у кролів, колір оцвітини
P ♀ АаВв x ♂ АаВв агуті агуті
Розщеплення серед нащадків F 2 на чотири фенотипи у співвідношенні 9:3:3:1 та поява нової ознаки не лише в F 1, а й в F 2 (новоутворення).
P ♀ RrPp x ♂ RrPp горіхоподібний горіхоподібний
Епістаз (міжалельне домінування)
Типи епістазу:
Домінантний епістаз
ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
P ♀ СсВв x ♂ СсВв сіра сіра
Рецесивний епістаз
ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
P ♀ АаВв x ♂ АаВв агуті агуті
Полімерія
ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
Типи полімерії:
Кумулятивна полімерія
ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
P ♀ А 1 а 1 А 2 а 2 x ♂ А 1 а 1 А 2 а 2 червона червона
Некумулятивна полімерія
ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
P ♀ А 1 а 1 А 2 а 2 x ♂ А 1 а 1 А 2 а 2 оперені оперені
Модифікуюча дія генів
Гени-модифікатори у тварин зумовлюють характер поширення темних чи світлих плям по тілу. Масть тварин, як правило, успадковується моногенно, однак серед особин
Розщеплення за фенотипом в F 2 при деяких формах взаємодії генів
1/49
Средняя оценка: 4.0/5 (всего оценок: 83)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (691 Кб)
1

Первый слайд презентации: ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ

Изображение слайда
2

Слайд 2: План:

Причини відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених Г.Менделем. Взаємодія алельних генів. Взаємодія неалельних генів.

Изображение слайда
3

Слайд 3: Рекомендована література:

Основна 1. Проценко М.Ю. Генетика: Підруч. – К.: вища шк., 1994 – С. 71-88. Додаткова 1. Иванова О.А. Генетика. Изд 2-е, перераб. и доп., М.: Колос, 1974. – С.101-117. 2. Меркурьева Е.К., Шангин-Березовский Г.Н. Генетика с основами биометрии. – М.: Колос, 1983. – С.48-72. 3. Ларцева С.Х., Муксинов М.К. Практикум по генетика. – М.: Агропромиздат, 1985. – С.131-135. 4. Генетика сільськогосподарських тварин / В.С. Коновалов, В.П. Коваленко, М.М. Недвига та ін., – К.: Урожай, 1996. – С.58-92.

Изображение слайда
4

Слайд 4: 1. Причини відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених Г.Менделем

Після перевідкриття законів Менделя у 1900 році Г. де Фрізом, К. Корренсом і Е. Чермаком настав час перевірки правильності їх стосовно до різних видів тварин і рослин. Найчастіше вони підтверджувались, проте в окремих випадках числові співвідношення фенотипових класів нащадків відхилялись від класичних схем. Це дещо похитнуло віру у всемогутність законів Менделя, але водночас дало поштовх до з'ясування причин таких відхилень. Нині ці причини з’ясовані, які можна поділити на 3 групи.

Изображение слайда
5

Слайд 5: 1. Невиконання умов виконання гібридологічного аналізу:

малий об’єм вибірки; вибір недостатньо стабільних за своїм проявом ознак; залежність прояву ознак від зміни умов середовища; порушення життєздатності і плодючості гібридів і їх нащадків; виникнення мутацій генів і хромосом.

Изображение слайда
6

Слайд 6: 2. Неменделівський характер успадковування генів:

зчеплені гени; зчеплення зі статтю; цитоплазматична спадковість.

Изображение слайда
7

Слайд 7: 3. Взаємодія генів:

взаємодія алельних генів; взаємодія неалельних генів.

Изображение слайда
8

Слайд 8: 2. Типи взаємодії алельних генів

Серед взаємодій алельних генів добре вивчені такі як: неповне домінування (проміжне успадкування); домінування, обмежене статтю (залежне від статі) ; кодомінування; наддомінування; плейотропія; множинна дія генів.

Изображение слайда
9

Слайд 9: Неповне домінування (проміжне успадкування)

Призводить до формування у гібридів проміжної між домінантною і рецесивною формами ознаки.

Изображение слайда
10

Слайд 10: Успадкування форми вушної раковини у овець (А – довговухі, а – безвухі, Аа – коротковухі)

Изображение слайда
11

Слайд 11

P ♀АА х ♂аа довговухі безвухі G А а F 1 Аа 100% коротковухі P ♀Аа х ♂Аа коротковухі коротковухі G А а А а F 2 АА 2Аа аа довговухі коротковухі безвухі Розщеплення за генотипом і фенотипом 1:2:1

Изображение слайда
12

Слайд 12: Кодомінування

Кожний алельний ген у гетерозиготних особин виявляє свою дію повною мірою незалежно один від одного. Такий тип взаємодії спостерігається при успадкуванні білкових фракцій і деяких еритроцитарних антигенів, що зумовлюють групи крові у тварин та людини.

Изображение слайда
13

Слайд 13: Успадкування фракцій гемоглобіну у великої рогатої худоби: білок гемоглобін у великої рогатої худоби може мати фракції А, В і АВ. Якщо схрещувати гомозиготних особин за гемоглобіном А та В, то у F1 нащадки матимуть фракцію А та В. При схрещуванні гібридів першого покоління між собою у F2 відбувається розщеплення за генотипом і фенотипом 1 : 2 : 1

P ♀Hb A Hb A х ♂ Hb В Hb В G Hb A Hb В фракція А фракція В F 1 Hb A Hb В 100% фракція А та В P ♀Hb A Hb В x ♂ Hb А Hb В фракція А та В фракція А та В G Hb A Hb В Hb A Hb В F 2 H A Hb А 2 Hb A Hb В Hb В Hb В Розщеплення за генотипом і фенотипом фракція А фракції А та В 1 :2 : 1 фракція В

Изображение слайда
14

Слайд 14: Наддомінування

Такий тип взаємодії алельних генів, при якому відбувається підсилення домінантного гена рецесивним. Вважають, що наддомінування є основою гетерозису – цінного в практиці тваринництва і рослинництва явища. Гетерозис (гібридна сила) – явище підвищеної життєздатності і продуктивності гібридів порівняно з вихідними батьківськими формами. Він максимально виявляється у гібридів першого покоління, а в наступних поступово згасає. Використання гетерозису в практиці ґрунтується на гібридизації міжпородного (міжсортового) і міжлінійного схрещування, що збільшує врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин на 10-30 %.

Изображение слайда
15

Слайд 15: Множинна дія генів (множинний алелізм)

Явище, при якому ген знаходиться не у двох альтернативних станах (наприклад, А та а ), а у декількох, нерідко багатьох формах, які часто утворюють послідовний ряд домінування (наприклад, А>ав>ас>аd). Відома серія множинних алелей кольору хутра у хутрових звірів, кольору оперення у курей тощо.

Изображение слайда
16

Слайд 16: Успадкування кольору хутра у кролів : у кролів в одній із хромосом є локус С, який представлений серією множинних алелей, які визначають забарвлення хутра і утворюють послідовний ряд домінування (С>с h >c а ): С – чорний, с h – гімалайський, c а – альбінос (спрощено)

Изображение слайда
17

Слайд 17

P ♀ СС х ♂ с h с h ♀ с h с h х ♂ с а с а чорний гімалайський гімалайський альбінос G С с h с h с а F 1 Сс h с h с а чорний гімалайський P Сс h х Сс h с h с а х с h с а G С с h С с h с h с а с h с а F 2 СС 2Сс h с h с h с h с h 2с h с а с а с а Розщеплення за генотипом 1 : 2 : 1 1 : 2 : 1 Розщеплення за фенотипом 3 : 1 3 : 1 чорні гімалайські гімалайські альбіноси

Изображение слайда
18

Слайд 18: Плейотропія

Одна і та ж пара алельних генів впливає на прояв кількох ознак. За таким типом успадковуються летальні гени (від лат. леталіс – смертельний) – гени, які зумовлюють смерть організму на різних стадіях онтогенезу до досягнення ним статевої зрілості. Вони обумовлюють зсунення типового розщеплення за фенотипом від 3 : 1 до 2 : 1.

Изображение слайда
19

Слайд 19: Успадкування платинового забарвлення хутра у лисиць : А − платинова, а − сріблясто-чорна, АА − гинуть

Якщо летальні гени обумовлюють господарсько-корисну ознаку, їх використовують у тваринництві, а щоб уникнути загибелі і одержати нащадків з бажаним фенотипом використовують такий варіант схрещування:

Изображение слайда
20

Слайд 20

Р ♀Аа х ♂Аа платинова платинова G А а А а F 1 АА 2Аа аа гинуть на ранніх етапах розвитку платинові сріблясті Розщеплення за генотипом 1 : 2 : 1 Розщеплення за фенотипом 2 : 1 Р ♀Аа х ♂аа платинова срібляста G А а а F 1 Аа аа платинові сріблясті Розщеплення за генотипом і фенотипом 1 : 1 Щоб уникнути загибелі і одержати нащадків з бажаним фенотипом використовують такий варіант схрещування:

Изображение слайда
21

Слайд 21: Домінування, обмежене статтю (залежне від статі)

Тип взаємодії алельних генів за якого домінування однієї ознаки над іншою залежить від того, хто має ці ознаки – самець чи самка.

Изображение слайда
22

Слайд 22: Успадкування рогатості у овець: А1 − комолість, А2 − рогатість

Барани, у більшості випадків рогаті, а ярочки − комолі (безрогі). Якщо схрещувати гомозиготну комолу самку з гомозиготним рогатим самцем, то нащадки F1 за генотипом усі гетерозиготні, а за фенотипом самці рогаті, самки – комолі. При схрещуванні гібридів F1 між собою у F2 у межах кожної статі відбувається розщеплення у співвідношенні 3:1,тобто серед самців ¾ − рогаті, ¼ − комолі, серед самок − навпаки, ¾ − комолі, ¼ − рогаті.

Изображение слайда
23

Слайд 23: 3. Типи взаємодії неалельних генів

Серед взаємодій неалельних генів добре вивчені такі як: комплементарна дія генів; епістаз; полімерія; модифікуюча дія генів.

Изображение слайда
24

Слайд 24: Комплементарна (доповнююча) дія генів

Два неалельних домінантних гени, локалізованих в негомологічних хромосомах батьків, з’єднуючись у зиготі, доповнюють один одного і в результаті з’являється в F 1 (іноді і F 2 ) ознака, відсутня у вихідних батьківських форм.

Изображение слайда
25

Слайд 25: Форми комплементарної дії генів:

комплементарність (розщеплення серед нащадків F 2 на два фенотипи у співвідношенні 9:7); новоутворення (розщеплення серед нащадків F 2 на чотири фенотипи у співвідношенні 9:3:3:1 та поява нової ознаки не лише в F 1, а й в F 2.

Изображение слайда
26

Слайд 26: Розщеплення серед нащадків F 2 на два фенотипи у співвідношенні 9:7 (За таким типом успадковується форма гарбузів, довжина шерсті у кролів, колір оцвітини пахучого горошку та ін.)

Успадкування кольору хутра у кролів: У кролів різних порід білу масть визначають неалельні гени (А та В). При схрещуванні різних порід білої масті між собою усі нащадки виявляються білими, у результаті того, що обидва неалельні домінантні гени (А та В) доповнюють одне одного, даючи нову масть. При схрещуванні F1 між собою у F2 відбувається розщеплення за фенотипом у співвідношенні 9 (нова ознака) : 7 (вихідна ознака).

Изображение слайда
27

Слайд 27: P ♀ АаВв x ♂ АаВв агуті агуті

F 2 ♀ \ ♂ АВ Ав аВ ав АВ ААВВ ААВв АаВВ АаВв Ав ААВв ААвв АаВв Аавв аВ АаВВ АаВв ааВВ ааВв ав АаВв Аавв ааВв аавв сіра клітинка – сіре хутро біла клітинка – біле хутро Розщеплення за фенотипом – 9:7: 9/16 (агуті) – мають у генотипі хоча б по одному домінантному гену (А та В) з кожної пари; 7/16 (білі) – мають у генотипі хоча б один домінантний ген А та рецесивні алелі іншої пари (вв); мають у генотипі хоча б один домінантний ген В та рецесивні алелі іншої пари (аа); гомозиготні рецесивні за двома парами генів. P ♀ААвв x ♂ааВВ білі білі G Ав аВ F 1 АаВв 100% агуті

Изображение слайда
28

Слайд 28: Розщеплення серед нащадків F 2 на чотири фенотипи у співвідношенні 9:3:3:1 та поява нової ознаки не лише в F 1, а й в F 2 (новоутворення)

Успадкування форми гребеня у курей: Форму гребеня у курей визначає дві пари генів R – трояндоподібний, Р – горохоподібний. При схрещуванні курей з різною формою гребеня у результаті взаємодії двох домінантних генів (R та Р) у нащадків F1 з’являється нова форма гребеня. При схрещуванні гібридів F 1 між собою у F 2 з’являється ще одна форма гребеня та відбувається розщеплення на чотири фенотипи у співвідношенні 9 : 3 : 3 : 1.

Изображение слайда
29

Слайд 29: P ♀ RrPp x ♂ RrPp горіхоподібний горіхоподібний

P ♀RRpp x ♂rrPP трояндоподібний горохоподібний G Rp rP F 1 RrPp 100 % горіхоподібний F 2 Розщеплення за фенотипом – 9:3:3:1: 9/16 (горіхоподібний) – мають у генотипі хоча б по одному домінантному гену (R та P) з кожної пари; 3/16 (трояндоподібний) – мають у генотипі хоча б один домінантний ген, який відповідає за трояндоподібний гребінь (R), та рецесивні гени іншої пари (р); 3/16 (горохоподібний) – мають у генотипі хоча б один домінантний ген, який відповідає за горохоподібний гребінь (P), та рецесивні гени іншої пари (r); 1/16 (листоподібний) – мають гомозиготний рецесивний генотип за обома парами генів. ♀ \ ♂ RP Rp rP rp RP RRРР RRРp RrPP RrPp Rp RRРp RRpp RrPp Rrpp rP RrPP RrPp rrPP rrPp rp RrPp RRpp rrPp rrpp сіра клітинка – горіхоподібний гребінь темно сіра клітинка – горіхоподібний гребінь біла клітинка – трояндо подібний гребінь виділена жирним шрифтом – листоподібний гребінь

Изображение слайда
30

Слайд 30: Епістаз (міжалельне домінування)

Домінування одного гена над іншим неалельним геном. Ген, який пригнічує дію іншого неалельного гена, називається епістатичним, а пригнічений – гіпостатичним.

Изображение слайда
31

Слайд 31: Типи епістазу:

домінантний епістаз (розщеплення серед нащадків F 2 на три фенотипи у співвідношенні 12:3:1); рецесивний епістаз (розщеплення серед нащадків F 2 на чотири фенотипи у співвідношенні 9:3:4).

Изображение слайда
32

Слайд 32: Домінантний епістаз

Придушення домінантного гена однієї пари алелей домінантним геном іншої пари (А>В; В>А). Серед нащадків F 2 відбувається розщеплення на три фенотипи у співвідношенні 12:3:1.

Изображение слайда
33

Слайд 33

Успадкування масті у коней: У коней сіра масть зумовлена домінантним геном С, а ворона геном В, ген в визначає руду масть. При схрещуванні сірих коней з рудими в першому поколінні всі нащадки сірі (епістатичний ген С пригнічує дію гіпостатичного гена В). При схрещуванні гібридів першого покоління між собою у F 2 відбувається розщеплення на три фенотипи у співвідношенні 12:3:1:

Изображение слайда
34

Слайд 34: P ♀ СсВв x ♂ СсВв сіра сіра

♀ \ ♂ СВ Св сВ св СВ ССВВ ССВв СсВВ СсВв Св ССВв ССвв СсВв Ссвв сВ СсВВ СсВв ссВВ ссВв св СсВв Ссвв ссВв ссвв сіра клітинка – сіра масть біла клітинка – ворона масть чорна клітинка – руда масть P ♀ССВВ x ♂ ссвв сіра руда G Св св F 1 СсВв 100 % сіра F 2 Розщеплення за фенотипом в F2 – 12:3:1: 12 (особин з ознакою, зумовленою епістатичним геном) : 3 (з ознакою, зумовленою гіпостатичним геном) : 1 (з новою ознакою, зумовленою гомозиготним рецесивним генотипом): 12/16 (сірі) – мають у генотипі хоча б один епістатичний ген (ААВВ, ААВв, АаВВ, АаВв, ААвв, Аавв); 3/16 (вороні) – не мають епістатичного гена, але мають хоча б один домінантний гіпостатичний ген (ааВВ, ааВв); 1/16 (руді) – мають гомозиготний рецесивний генотип за обома генами.(аавв).

Изображение слайда
35

Слайд 35: Рецесивний епістаз

Рецесивна алель одного гена, перебуваючи у гомозиготному стані, не дає можливості проявитись домінантній чи рецесивній алелі іншого гена (аа>В-; аа>вв). Серед нащадків F 2 відбувається розщеплення на три фенотипи у співвідношенні 9:3:4.

Изображение слайда
36

Слайд 36

Успадкування кольору шерсті у мишей: У мишей колі шерсті визначається такими генами: А – наявність пігменту; а – відсутність пігменту (альбіноси); В – нерівномірний розподіл пігменту по волосині (агуті); в – рівномірний розподіл пігменту по волосині (чорні). При схрещуванні чорних мишей з альбіносами в F1 всі нащадки агуті (є пігмент, який нерівномірно розподілений по волосині). При схрещуванні гібридів F1 між собою у F2 відбувається розщеплення на три фенотипи у співвідношенні 9: 3:4.

Изображение слайда
37

Слайд 37: P ♀ АаВв x ♂ АаВв агуті агуті

♀/♂ АВ Ав аВ ав АВ ААВВ ААВв АаВВ АаВв Ав ААВв ААвв АаВв Аавв аВ АаВВ АаВв ааВВ ааВв ав АаВв Аавв ааВв аавв світло сіра клітинка – агуті біла клітинка – чорні темно-сіра клітинка – альбіноси Розщеплення в F2 за фенотипом: 9 : 3 : 4: 9/16 (агуті) – мають у генотипі хоча б по одному домінантному гену (А та В) з кожної пари; 3/16 (чорні) – мають ген А, який відповідає за присутність пігменту та гомозиготний рецесивний генотип за генами в (вв), який визначає рівномірний розподіл пігменту по волосині; 4/16 (білі) – мають гомозиготний рецесивний генотип за геном альбінізму (аа). P ♀ААвв x ♂ааВВ чорна альбінос G Ав аВ F 1 АаВв 100% агуті

Изображение слайда
38

Слайд 38: Полімерія

Явище, при якому на формування однієї ознаки впливає кілька еквівалентних пар генів – полігенів.

Изображение слайда
39

Слайд 39

Полігени – дуже дрібні множинні гени, які не мають індивідуального ефекту, а мають рівнозначну, рівноцінну, сумуючу дію. Їх позначають однією буквою (великою чи малою) з різними індексами ( A 1, A 2, A 3, а 1, а 2, а 3 тощо).

Изображение слайда
40

Слайд 40: Типи полімерії:

кумулятивна полімерія (розщеплення серед нащадків F 2 на п'ять фенотипів у співвідношенні 1:4:6:4:1); некумулятивна полімерія (розщеплення серед нащадків F 2 на два фенотипи у співвідношенні 15:1).

Изображение слайда
41

Слайд 41: Кумулятивна полімерія

Ступінь прояву ознаки залежить від кількості домінантних генів у генотипі. Розщеплення серед нащадків F 2 відбувається на п'ять фенотипів у співвідношенні 1:4:6:4:1).

Изображение слайда
42

Слайд 42

Успадкування кольору шкірочки зернівки пшениці: У пшениці колір шкірочки зернівки визначає дві пари полігенів. При схрещуванні пшениці, зерно якої має темно-червону шкірочку із пшеницею білозерною, у першому поколінні шкірочка усього зерна червона, оскільки у генотипі є лише два домінантних гени. При схрещуванні нащадків F 1 між собою в F 2 відбувається розщеплення на п’ять фенотипів у співвідношенні 1:4:6:4:1.

Изображение слайда
43

Слайд 43: P ♀ А 1 а 1 А 2 а 2 x ♂ А 1 а 1 А 2 а 2 червона червона

♀\ ♂ А 1 А 2 А 1 а 2 а 1 А 2 а 1 а 2 А 1 А 2 А 1 А 1 А 2 А 2 А 1 А 1 А 2 а 2 А 1 а 1 А 2 А 2 А 1 а 1 А 2 а 2 А 1 а 2 А 1 А 1 А 2 а 2 А 1 А 1 а 2 а 2 А 1 а 1 А 2 а 2 А 1 а 1 а 2 а 2 а 1 А 2 А 1 а 1 А 2 А 2 А 1 а 1 А 2 а 2 а 1 а 1 А 2 А 2 а 1 а 1 А 2 а 2 а 1 а 2 А 1 а 1 А 2 а 2 А 1 а 1 а 2 а 2 а 1 а 1 А 2 а 2 а 1 а 1 а 2 а 2 чорна клітинка – темно-червона зернівка темно-сіра клітинка – темнувато-червона зернівка світло-сіра клітинка – червона зернівка біла клітинка – світло-червона зернівка виділена жирним шрифтом – біла зернівка Розщеплення в F 2 за фенотипом на п'ять фенотипів у співвідношенні 1:4:6:4:1: 1/16 (темно-червона) – мають у генотипі чотири домінантних гени (А 1 А 1 А 2 А 2 ); 4/16 (темнувато-червона) – мають у генотипі три домінантних гени (А 1 а 1 А 2 А 2, А 1 А 1 А 2 а 2 ); 6/16 (червона) – мають у генотипі два домінантних гени (а 1 а 1 А 2 А 2, А 1 А 1 а 2 а 2, А 1 а 1 А 2 а 2, А 1 а 1 А 2 а 2 ); 4/16 (світло-червона) – мають у генотипі один домінантний ген (а 1 а 1 А 2 а 2, А 1 а 1 а 2 а 2 ); 1/16 (біла) – мають у генотипі усі гени рецесивні (а 1 а 1 а 2 а 2 ). P ♀ А 1 А 1 А 2 А 2 x ♂ а 1 а 1 а 2 а 2 темно-червона біла G А 1 А 2 а 1 а 2 F 1 А 1 а 1 А 2 а 2 100% червона

Изображение слайда
44

Слайд 44: Некумулятивна полімерія

Ступінь прояву ознаки не залежить від кількості домінантних генів у генотипі. Розщеплення серед нащадків F 2 відбувається на два фенотипи у співвідношенні 15:1).

Изображение слайда
45

Слайд 45

Успадкування оперення ніг у курей: У курей на оперення ніг впливає дві пари полігенів. При схрещуванні курей з опереними і неопереними ногами всі нащадки в F 1 мають оперені ноги: При схрещуванні нащадків F 1 між собою в F 2 відбувається розщеплення у співвідношенні 15:1.

Изображение слайда
46

Слайд 46: P ♀ А 1 а 1 А 2 а 2 x ♂ А 1 а 1 А 2 а 2 оперені оперені

♀\ ♂ А 1 А 2 А 1 а 2 а 1 А 2 а 1 а 2 А 1 А 2 А 1 А 1 А 2 А 2 А 1 А 1 А 2 а 2 А 1 а 1 А 2 А 2 А 1 а 1 А 2 а 2 А 1 а 2 А 1 А 1 А 2 а 2 А 1 А 1 а 2 а 2 А 1 а 1 А 2 а 2 А 1 а 1 а 2 а 2 а 1 А 2 А 1 а 1 А 2 А 2 А 1 а 1 А 2 а 2 а 1 а 1 А 2 А 2 а 1 а 1 А 2 а 2 а 1 а 2 А 1 а 1 А 2 а 2 А 1 а 1 а 2 а 2 а 1 а 1 А 2 а 2 а 1 а 1 а 2 а 2 темно-сіра клітинка – оперені ноги біла клітинка – неоперені ноги Розщеплення в F 2 за фенотипом на два фенотипи у співвідношенні 15:1: 15/16 (оперені) – мають у генотипі домінантні гени; 1/16 (неоперені) – мають у генотипі усі гени рецесивні (а1а1а2а2). P ♀ А 1 А 1 А 2 А 2 x ♂ а 1 а 1 а 2 а 2 оперені неоперені G А 1 А 2 а 1 а 2 F 1 А 1 а 1 А 2 а 2 100% оперені

Изображение слайда
47

Слайд 47: Модифікуюча дія генів

Частота і ступінь прояву генів залежить не лише від умов зовнішнього середовища і взаємодій генів, а й від так званих генів-модифікаторів. Гени-модифікатори - гени, які самі не дають фенотипового ефекту, але впливають на прояв інших генів.

Изображение слайда
48

Слайд 48: Гени-модифікатори у тварин зумовлюють характер поширення темних чи світлих плям по тілу. Масть тварин, як правило, успадковується моногенно, однак серед особин однієї масті можна бачити тварин, у яких плямистість чи відтінки основного забарвлення по-різному проявляється на різних ділянках тіла

Варіювання відтінків основного забарвлення на різних ділянках тіла коней: А – поширення білої плямистості на верхній частині тіла; В – поширення білої плямистості на нижній частині тіла.

Изображение слайда
49

Последний слайд презентации: ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ: Розщеплення за фенотипом в F 2 при деяких формах взаємодії генів

Форми взаємодії Особливості розщеплення Алельних генів Неповне домінування 1 : 2 : 1 Кодомінування 1 : 2 : 1 Домінування, обмежене статтю 3 : 1; 1 : 3 Плейотропія 2 : 1 Неалельних генів Комплементарна дія генів комплементарність 9 : 7 новоутворення 9 : 3 : 3 : 1 Епістаз домінантний 12 : 3 : 1 рецесивний 9 : 3 : 4 Полімерія адитивна (кумулятивна) 1 : 4 : 6 : 4 : 1 неадитивна (некумулятивна) 15 : 1

Изображение слайда