Презентация на тему: ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

Реклама. Продолжение ниже
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Будова активного центру антитіл
Нековалентні зв ’ язки між антитілом та антигеном
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
АФІННІСТЬ АНТИТІЛ Афінністю або спорідненістю антитіл до антигену називають результуючу силу їх взаємодій, яка є сумою сил притягання та відштовхування, що
(1) хімічна реакція першого порядку [ АГ ] + [ АТ ] [ АГАТ ] АГ – вільний антиген; АТ – вільне антитіло; АГАТ – комплекс антиген-антитіло; κ 1 - константа
Розрахунок афінності антитіл
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Кінетичні розрахунки
При розрахунку Ка визначають таку концентрацію антигену [АГ] ' з, при якій половина антитіл знаходиться у вигляді комплексу з антигеном [АГ·АТ] = [АТ] з /2.
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Рівняння Скетчарда: B - концентрація зв'язаного антигену; F - концентрація вільного антигену ; n - кількість центрів зв'язування антитіл
Графік Скетчарда для моноклональних (А) і поліклональних (Б) антитіл
Графік Скетчарда для моноклональних і поліклональних антитіл
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. ІМУНОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ.
Методи імунохімічного аналізу
Чутливість різних імунохімічних методів досліджень
Експериментальні підходи, які використовуються в імунохімічних методах
Рівноважний діаліз. Визначення афінності антитіл методом рівноважного діалізу κ а = В / F · ( n –B)
Рівноважний діаліз
РЕАКЦІЇ ПРЕЦИПІТАЦІЇ
Характеристика антигенів і антитіл в реакціях преципітації і аглютинації
Крива преципітації Гейдельберга і типи утворених імунних комплексів при різних співвідношеннях вмісту антигену і антитіл
Співвідношення концентрацій антиген ів і антитіл при якому спостерігається утв о рення максимального осаду ( преципітату ), називається точкою еквівалентності
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Антитіла преципітують розчинний антиген. Крива Гейдельберга.
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Реакції преципітації використовують для високодисперсних антигенів, які визначаються окремими молекулами. На відміну від реакцій аглютинації ( реакції
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Реакція преципітації в рідкій фазі
Реакції преципітації в гелі
Подвійна імунодифузія - метод Ухтерлоні
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Подвійна імунодифузія - метод Ухтерлоні Використовується одна антисироватка і два зразка, які аналізують на присутність даного антигена
Подвійна імунодифузія - метод Ухтерлоні
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Проста радіальна імунодифузія. Метод Манчіні.
Проста радіальна імунодифузія. Подвійна імунодифузія.
Імуноелектрофорез
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Реакції гемаглютинації та аглютинації
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Методи аглютинації
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
РІА р адіоімунний аналіз
Індикаторні імунохімічні методи, засновані на використанні різних міток Amount of label bound to antibody after incubation of constant amounts of antibody and
РІА р адіоімунний аналіз
Аналіз зв'язування антигену з антитілом. Для Р І А: А — крива насичення зв'язування міченого (*) антигену з постійною кількістю антитіл. В — крива конкуренції
Різні методи побудови калібрувальних кривих
Різні методи побудови калібрувальних кривих
РІА радіоімун - ний аналіз
В - рівень зв ’ язаного в результаті реакції АГ-АТ міченого 125 І-АГ; В 0 - загальний рівень радіоактивно-міченого 125 І-АГ, внесений в пробірку Естріол –
РІА метод
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
C кринінг донорської крові на присутність вірусу гепатиту В методом твердофазного РІА
Імуноферментний аналіз
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Групи методів в імуноферментному аналізі
Варианты гомогенного иммуноферментного анализа А- эффект разобщения фермента (Ф) и субстрата (С) за счет стерических препятствий при взаимодействии антигена
КОНКУРЕНТНИЙ (а) ТА НЕКОНКУРЕНТНИЙ ( б) ГЕТЕРОГЕННИЙ І МУНОФЕРМЕНТНИЙ АНАЛІЗ
ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОФЕРМЕНТНОГО АНАЛІЗУ
ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОФЕРМЕНТНОГО АНАЛІЗУ
ELIS А- E nzyme- L inked I mmuno S orbent A ssay Сорбційний імуноферментний аналіз
Кон ’ югат з використанням пари біотин- стрепт(авідин)
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОФЕРМЕНТНОГО АНАЛІЗУ Отримання кон ’ югату - комплексу антигена і фермента методом гібридних антитіл. 1 етап - накопичення протеолітичних
Отримання комплексу антигена і фермента методом гібридних антитіл. 2етап- власне створення гібридних антитіл.
ELIS А- E nzyme- L inked I mmuno S orbent A ssay Сорбційний імуноферментний аналіз
ELIS А- E nzyme- L inked I mmuno S orbent A ssay Сорбційний імуноферментний аналіз
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Різновиди методу ELISA
ELIS А- E nzyme- L inked I mmunoSorbent A ssay Сорбційний імуноферментний аналіз (1) непрямий метод
Метод визначення антитіл (непряма ELISA)
ELISA : 1- сандвіч-метод визначення антигену ; 2-конкурентний метод визначення антигену
Метод визначення антигенів
Будова вірусу імунодефіциту людини
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Positive ELISA Test
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Перша російська тест-система для виявлення сумарних антитіл до ВІЛ-1,2
Використання методу ELISA для детекції рівня клітинної загибелі- С ell Death Detection ELISA PLUS Kit панель А-приготування проб; панель В- власне ELISA
Метод імунофлуоресценції ФІТЦ- флуоресцеїн-ізотіоціанат- довжина хвилі збудження- 450-500 нм, випромінення (емісії)-500-550 нм
Метод імунофлуоресценції
Проточний цитофлуориметр (клітинний сортер)
Проточна цитометрія
Проточно-цитофлуориметричний аналіз лімфоцитів
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
ІМУНОБЛОТИНГ ( Western blotting )
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Люмінесценцією називають природне світіння, що супроводжує ряд біохімічних реакцій, і виникає при переході збуджених молекул в основний електронний стан.
Використання хемілюмінесцентних підходів в імуноблот -аналізі
Western blotting is used to identify antibodies to the human immunodeficiency virus (HIV) in serum from infected individuals
Western blots of serum samples from two HIV-infected individuals and one control subject
Будова вірусу імунодефіциту людини
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
Метод ELISPOT а) методичний підхід,б) візуалізація результатів, в) лунка планшета після візуалізації результатів детекції відразу двох різних цитокінів
Метод ELISPOT
ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ.
1/107
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 63)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (29417 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации: ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

Изображение слайда
1/1
2

Слайд 2: Будова активного центру антитіл

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
3

Слайд 3: Нековалентні зв ’ язки між антитілом та антигеном

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
4

Слайд 4

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
5

Слайд 5: АФІННІСТЬ АНТИТІЛ Афінністю або спорідненістю антитіл до антигену називають результуючу силу їх взаємодій, яка є сумою сил притягання та відштовхування, що діють між активним центром АТ і епітопом АГ. Афінність відображає здатність антитіл формувати стабільні імунні комплекси

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
6

Слайд 6: (1) хімічна реакція першого порядку [ АГ ] + [ АТ ] [ АГАТ ] АГ – вільний антиген; АТ – вільне антитіло; АГАТ – комплекс антиген-антитіло; κ 1 - константа швидкості асоціації; κ 2 - константа швидкості дисоціації комплексу антиген-антитіло (АГАТ) V 1 = k 1 ·[ АГ ] · [ АТ ] V 2 = k 2 · [ АГАТ ] За умов рівноваги, коли V 1 = V 2, можна записати: k 1 · [ АГ ][ АТ ] = k 2 · [ АГАТ ] Константа афінності (2)

= = , М -1 або л/моль

Изображение слайда
1/1
7

Слайд 7: Розрахунок афінності антитіл

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8

K d =1/ K a - константа дисоціації ; K a >10 5 M -1 - c пецифічне зв′язування ; K a >10 8 M -1 - високоспецифічне зв′язування; K a <10 5 M -1 - низькоспецифічне (антитіла проти вуглеводів) K a - термодинамічний параметр: Δ F= - R T ln K a, де R - газова постійна; T - абсолютна температура (Кельвін); Δ F - зміна вільної енергії взаємодії АГ-АТ.

Изображение слайда
1/1
9

Слайд 9: Кінетичні розрахунки

Згідно з (1) та (2) і системою рівнянь матеріального балансу [АТ] з = [АТ] +[ АГ·АТ ] [АГ ]з = [АГ] +[ АГ·АТ ] (3), де [АТ] з і [АГ] з - загальна концентрація АТ і АГ, [ АГ·АТ ] - концентрація зв’язаних АТ чи АГ, [АТ] і [АГ]- концентрація вільних АТ чи АГ, одержуємо (4) [ АГ·АТ ] = к а [АТ] з [АГ] / 1+ к а [АГ] За умови - [АГ] з >> [АТ] з, отримуємо (5) [ АГ·АТ ]= к а [АТ] з [АГ] з / 1+ к а [АГ] з - аналог рівняння Міхаеліса-Ментен; при високих концентраціях [АГ] з [АГ·АТ] = [АТ] з – концентрація комплексу спрямована до загальної концентрації антитіл (графік).

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
10

Слайд 10: При розрахунку Ка визначають таку концентрацію антигену [АГ] ' з, при якій половина антитіл знаходиться у вигляді комплексу з антигеном [АГ·АТ] = [АТ] з /2. Враховуючи (3) і (4), отримуємо (6): [АГ] з '=1/ к а +[АТ] з /2

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
11

Слайд 11

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
12

Слайд 12: Рівняння Скетчарда: B - концентрація зв'язаного антигену; F - концентрація вільного антигену ; n - кількість центрів зв'язування антитіл

[АГ·АТ] / [АГ]= к а [АТ] з - к а [АГ·АТ] = = к а ( [АТ] з -[АГ·АТ]) - згідно з рівняннями 1, 2, 5

Изображение слайда
1/1
13

Слайд 13: Графік Скетчарда для моноклональних (А) і поліклональних (Б) антитіл

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
14

Слайд 14: Графік Скетчарда для моноклональних і поліклональних антитіл

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
15

Слайд 15

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
16

Слайд 16: МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. ІМУНОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Изображение слайда
1/1
17

Слайд 17: Методи імунохімічного аналізу

Прямі (безпосередні) методи визначення реакції антиген-антитіло. Комплекси, що при цьому утворюються, ідентифікують візуально або за допомогою простих оптичних приладів. До таких методів належать преципітація в розчині, гелі, аглютинація бактерій, аглютинація еритроцитів вірусами, антитілами (пряма гемаглютинація). Реакції пасивної аглютинації (тобто аглютинації частинок, з поверхнею яких зв’язані АТ чи АГ). Це - методи пасивної (непрямої) гемаглютинації, латексаглютинації, коаглютинації. Індикаторні методи, засновані на використанні різних міток (ізотопних, флуоресцентних, парамагнітних, ферментних), для виявлення реакції антиген-антитіло. Це - імуноферментний, імунофлуоресцентний, радіоімунологічний аналіз, імунохроматографічний аналіз і т.д. Метод імуносенсорів та метод генного зондування (Fish method).

Изображение слайда
1/1
18

Слайд 18: Чутливість різних імунохімічних методів досліджень

Изображение слайда
1/1
19

Слайд 19: Експериментальні підходи, які використовуються в імунохімічних методах

Методичні підходи, що засновані на зміні фізико-хімічних властивостей антигенів чи антитіл під час утворення комплексу: зміна флуоресценції, зміна ступеня поляризації флуоресценції і т.д. Розділення вільного і зв'язаного антигену, яке відбувається з залученням методів фракційного осадження (центрифугування), рівноважного діалізу, гель-фільтрації.

Изображение слайда
1/1
20

Слайд 20: Рівноважний діаліз. Визначення афінності антитіл методом рівноважного діалізу κ а = В / F · ( n –B)

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
21

Слайд 21: Рівноважний діаліз

Изображение слайда
1/1
22

Слайд 22: РЕАКЦІЇ ПРЕЦИПІТАЦІЇ

Изображение слайда
1/1
23

Слайд 23: Характеристика антигенів і антитіл в реакціях преципітації і аглютинації

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
24

Слайд 24: Крива преципітації Гейдельберга і типи утворених імунних комплексів при різних співвідношеннях вмісту антигену і антитіл

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
25

Слайд 25: Співвідношення концентрацій антиген ів і антитіл при якому спостерігається утв о рення максимального осаду ( преципітату ), називається точкою еквівалентності реакції. Мінімальні і максимальні значення співвідношень АГ/АТ, в межах яких ще спостерігаються доступні оку осади, визначають як зону еквівалентності

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
26

Слайд 26

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
27

Слайд 27: Антитіла преципітують розчинний антиген. Крива Гейдельберга

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
28

Слайд 28

Изображение слайда
1/1
29

Слайд 29: Реакції преципітації використовують для високодисперсних антигенів, які визначаються окремими молекулами. На відміну від реакцій аглютинації ( реакції аглютинації – осадження антитілами корпускулярних антигенів (клітин, вірусних часточок і т.д) реакція утворення осаду в реакції преципітації йде досить повільно, сам преципітат має нижчу щільність і може з часом дисоціювати

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
30

Слайд 30

Изображение слайда
1/1
31

Слайд 31: Реакція преципітації в рідкій фазі

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
32

Слайд 32: Реакції преципітації в гелі

Изображение слайда
1/1
33

Слайд 33: Подвійна імунодифузія - метод Ухтерлоні

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
34

Слайд 34

Подвійна імунодифузія - метод Ухтерлоні Використовується одна антисироватка і два зразка, які аналізують на присутність даного антигена

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
35

Слайд 35: Подвійна імунодифузія - метод Ухтерлоні Використовується одна антисироватка і два зразка, які аналізують на присутність даного антигена

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
36

Слайд 36: Подвійна імунодифузія - метод Ухтерлоні

Изображение слайда
1/1
37

Слайд 37

Проста радіальна імунодифузія. Метод Манчіні.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
38

Слайд 38: Проста радіальна імунодифузія. Метод Манчіні

Изображение слайда
1/1
39

Слайд 39: Проста радіальна імунодифузія. Подвійна імунодифузія

Изображение слайда
1/1
40

Слайд 40: Імуноелектрофорез

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
41

Слайд 41

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
42

Слайд 42

Изображение слайда
1/1
43

Слайд 43: Реакції гемаглютинації та аглютинації

Изображение слайда
1/1
44

Слайд 44

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
45

Слайд 45

Изображение слайда
1/1
46

Слайд 46: Методи аглютинації

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
47

Слайд 47

Изображение слайда
1/1
48

Слайд 48: РІА р адіоімунний аналіз

Roger Guillemin Andrew V. Schally Rosalyn Yalow The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1977 was divided, one half jointly to Roger Guillemin and Andrew V. Schally "for their discoveries concerning the peptide hormone production of the brain" and the other half to Rosalyn Yalow "for the development of radioimmunoassays of peptide hormones".

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/4
49

Слайд 49: Індикаторні імунохімічні методи, засновані на використанні різних міток Amount of label bound to antibody after incubation of constant amounts of antibody and labeled antigen

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
50

Слайд 50: РІА р адіоімунний аналіз

В основі РІА – конкуренція міченого і неміченого антигену за зв ’ язування зі специфічними антитілами

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
51

Слайд 51: Аналіз зв'язування антигену з антитілом. Для Р І А: А — крива насичення зв'язування міченого (*) антигену з постійною кількістю антитіл. В — крива конкуренції зв'язування міченого антигену не міченим і визначення концентрації 'антигену X

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
52

Слайд 52: Різні методи побудови калібрувальних кривих

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
53

Слайд 53: Різні методи побудови калібрувальних кривих

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
54

Слайд 54: РІА радіоімун - ний аналіз

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
55

Слайд 55: В - рівень зв ’ язаного в результаті реакції АГ-АТ міченого 125 І-АГ; В 0 - загальний рівень радіоактивно-міченого 125 І-АГ, внесений в пробірку Естріол – стероїдний гормон, різкі зміни рівня якого при вагітності можуть свідчити про порушення у розвитку плоду

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
56

Слайд 56: РІА метод

Изображение слайда
1/1
57

Слайд 57

Изображение слайда
1/1
58

Слайд 58: C кринінг донорської крові на присутність вірусу гепатиту В методом твердофазного РІА

Изображение слайда
1/1
59

Слайд 59: Імуноферментний аналіз

Изображение слайда
1/1
60

Слайд 60

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
61

Слайд 61: Групи методів в імуноферментному аналізі

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
62

Слайд 62: Варианты гомогенного иммуноферментного анализа А- эффект разобщения фермента (Ф) и субстрата (С) за счет стерических препятствий при взаимодействии антигена (Аг) и антитела (Ат); Б- эффект изменения конформации фермента при формировании комплекса антиген- антитело

Изображение слайда
1/1
63

Слайд 63: КОНКУРЕНТНИЙ (а) ТА НЕКОНКУРЕНТНИЙ ( б) ГЕТЕРОГЕННИЙ І МУНОФЕРМЕНТНИЙ АНАЛІЗ

Изображение слайда
1/1
64

Слайд 64: ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОФЕРМЕНТНОГО АНАЛІЗУ

Імуносорбенти Твердофазні носії Імобілізація антигенів чи антитіл на твердій фазі Ферменти і субстрати Кон ’ югати та їх створення

Изображение слайда
1/1
65

Слайд 65: ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОФЕРМЕНТНОГО АНАЛІЗУ

Ферменти і субстрати Пероксидаза хрону (ПХ)-Н orse radish peroxidase ( HRP). Субстрати при фотометрії - тетраметилбензидин ( англ. TMB ) та ABTS ( 2,2'-azino-bis(3-ethylbenzthiazoline-6-sulphonic acid) Лужна фосфатаза – субстрат при фотометрії – паранітрофенілфосфат Галактозидаза - субстрат при фотометрії – нітрофенілгалактозид

Изображение слайда
1/1
66

Слайд 66: ELIS А- E nzyme- L inked I mmuno S orbent A ssay Сорбційний імуноферментний аналіз

ELISA

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
67

Слайд 67: Кон ’ югат з використанням пари біотин- стрепт(авідин)

Система “антит і ло - б і отин + ( стрепт ) ав і дин + м і чен ий б і отин” Система “ антиген +антит і ло - б і отин + м і чен ий стептавідин ”

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
68

Слайд 68

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
69

Слайд 69: ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОФЕРМЕНТНОГО АНАЛІЗУ Отримання кон ’ югату - комплексу антигена і фермента методом гібридних антитіл. 1 етап - накопичення протеолітичних фрагментів. Антитіло класу G: дія папаїну і пепсину

Изображение слайда
1/1
70

Слайд 70: Отримання комплексу антигена і фермента методом гібридних антитіл. 2етап- власне створення гібридних антитіл

Изображение слайда
1/1
71

Слайд 71: ELIS А- E nzyme- L inked I mmuno S orbent A ssay Сорбційний імуноферментний аналіз

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
72

Слайд 72: ELIS А- E nzyme- L inked I mmuno S orbent A ssay Сорбційний імуноферментний аналіз

ELISA

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
73

Слайд 73

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
74

Слайд 74

ПРЯМА ELIS А

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
75

Слайд 75: Різновиди методу ELISA

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
76

Слайд 76: ELIS А- E nzyme- L inked I mmunoSorbent A ssay Сорбційний імуноферментний аналіз (1) непрямий метод

What you need to do the assay Purified antigen (if you want to detect or quantify antibody). Purified antibody (if you want to detect or quantify antigen). Standard solutions (positive and negative controls). Sample to be tested. Microtiter dishes: plastic trays with small wells in which the assay is done. Wash fluid (buffer). Enzyme-labeled antibody and enzyme substrate. ELISA reader (spectrophotometer) for quantitative measurements.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
77

Слайд 77: Метод визначення антитіл (непряма ELISA)

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
78

Слайд 78: ELISA : 1- сандвіч-метод визначення антигену ; 2-конкурентний метод визначення антигену

1 варіант конкурентної ELISA 2 варіант цього ж методу 1 2

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
79

Слайд 79: Метод визначення антигенів

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
80

Слайд 80: Будова вірусу імунодефіциту людини

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
81

Слайд 81

В і р і он и В ІЛ м а ют ь вид сферичних част очок, д і аметр яких складає приблизно 100—120 нм. Оболонка утворена подвійним шаром ліпідів і містить ряд білків, її походження - від зовнішньої мембрани клітини-господаря. Отже, відбруньковуючись, вірус може захопити частину зовнішньої мембрани клітини-господаря, що містить “експресовані” на ній молекули МНС, а саме HLA класів I і II та молекули адгезії. Завдяки цьому певна частина пацієнтів, які проходять тест на наявність антитіл до ВІЛ з використанням методу ELISA, може мати хибно-позитивні результати ( false positive ), оскільки мають антитіла проти молекул HLA, які також є на мембрані клітини-хазяїна. Хибно-негативні ( false negative ) результати можуть бути отримані, якщо сироватки пацієнтів були в стадії сероконверсії – зазору [ віконця ( window ) ] у часі між інфікуванням і накопиченням специфічних антитіл до вірусу.

Изображение слайда
1/1
82

Слайд 82

ELISA Activity An HIV ELISA, sometimes called an HIV enzyme immunoassay (EIA) is the first and most basic test to determine if an individual is positive for a selected pathogen, such as HIV. The test is performed in a 8 cm x 12 cm plastic plate which contains an 8 x 12 matrix of 96 wells, each of which are about 1 cm high and 0.7 cm in diameter. The next page illustrates how an HIV ELISA is performed. Plate ELISA

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
83

Слайд 83

The ELISA Method Partially purified, inactivated HIV antigens pre-coated onto an ELISA plate Patient serum which contains antibodies. If the patient is HIV+, then this serum will contain antibodies to HIV, and those antibodies will bind to the HIV antigens on the plate. Anti-human immunoglobulin coupled to an enzyme. This is the second antibody, and it binds to human antibodies. Chromogen or substrate which changes color when cleaved by the enzyme attached to the second antibody.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/5
84

Слайд 84: Positive ELISA Test

Negative ELISA Test

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
85

Слайд 85

Positive Control Negative Control Patient A Patient B Patient C Assay Control 1.689 0.153 O.055 0.412 1.999 0.123 Above is ELISA data from three patients. Numbers are expressed as optical density at 450 nm. The cutoff value indicating a positive result is 0.500. Optical densities of 0.300 to 0.499 are indeterminate and need to be retested. Values below 0.300 are considered to be negative. In most cases, a patient will be retested if the serum gives a positive result. If the ELISA retests are positive, the patient will then be retested by western blotting analysis ELISA Activity ELISA data from three patients

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
86

Слайд 86: Перша російська тест-система для виявлення сумарних антитіл до ВІЛ-1,2

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
87

Слайд 87: Використання методу ELISA для детекції рівня клітинної загибелі- С ell Death Detection ELISA PLUS Kit панель А-приготування проб; панель В- власне ELISA

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
88

Слайд 88: Метод імунофлуоресценції ФІТЦ- флуоресцеїн-ізотіоціанат- довжина хвилі збудження- 450-500 нм, випромінення (емісії)-500-550 нм

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
89

Слайд 89: Метод імунофлуоресценції

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
90

Слайд 90: Проточний цитофлуориметр (клітинний сортер)

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
91

Слайд 91: Проточна цитометрія

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
92

Слайд 92: Проточно-цитофлуориметричний аналіз лімфоцитів

Анексин V ФІТЦ (-) / пропідій йодид (-), % Анексин V ФІТЦ (+) / пропідій йодид (-), % Анексин V ФІТЦ (+) / пропідій йодид (+), % Мертві клітини, % Контроль (А) 92,66 4,31 2,89 0,14 30 хв після опромінення (Б) 91,43 5,72 2,69 0,17 3 год після опромінення (В) 83,17 13,97 2,67 0,19

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/4
93

Слайд 93

Рис. Проточно-цитофлуориметричний аналіз лімфоцитів тимусу ( А ) та селезінки (Б) щурів за дії іонізуючої радіації: 1 - контроль; 2 - 1,0 Гр (30 хв після опромінення); 3 – 1,0 Гр (3 год після опромінення); 4 – 7,78 Гр (30 хв після опромінення); 5 – 7,78 Гр (3 год після опромінення) *- достовірно у відношенні до контролю, Р  0,05 А Б * * * * * * * Апоптотичні клітини, % Апоптотичні клітини, %

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/4
94

Слайд 94: ІМУНОБЛОТИНГ ( Western blotting )

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
95

Слайд 95

Изображение слайда
1/1
96

Слайд 96: Люмінесценцією називають природне світіння, що супроводжує ряд біохімічних реакцій, і виникає при переході збуджених молекул в основний електронний стан. Підсилення процесу за рахунок окиснення перекисом водню люмінолу і деяких його похідних з залученням пероксидази чи каталази - хемілюмінісценція

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
97

Слайд 97: Використання хемілюмінесцентних підходів в імуноблот -аналізі

Можливі 2 варіанти при аналізі по прямій схемі перексид водню окислює люмінол (+ пероксидаза); по непрямій схемі- антиген мітиться хемілюмінесціюючою групою (люмінолом чи його похідними). Така мітка у вільному стані окислюється з виділенням світла. У разі утворення комплексу з антитілом, вона втрачає можливість окислюватись, отже світіння буде відсутнє. В цьому випадку інтенсивність сигналу пропорційна тій кількості мітки, якій антиген не дав зв’язатись з антитілом. Насьогодні широко використовується метод посиленної хемілюмінесценції ECL - метод ( Enhanced Chemiluminescence ). В реакції пероксидаза хрону, коньюгована з вторинними антитілами, каталізує окиснення люмінолу до діаніону при додаванні перексиду водню, що пов’язано з емісією квантів світла. Чутливість реакції посилюється при додаванні фенольної похідної – кумарової кислоти. Візуалізація результатів відбувається з використанням рентгенівської плівки, з подальшим її проявленням.

Изображение слайда
1/1
98

Слайд 98: Western blotting is used to identify antibodies to the human immunodeficiency virus (HIV) in serum from infected individuals

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
99

Слайд 99: Western blots of serum samples from two HIV-infected individuals and one control subject

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
100

Слайд 100: Будова вірусу імунодефіциту людини

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
101

Слайд 101

Всемирная Организация Здравоохранения (ВОЗ, 1991) рекомендует следующую оценку результатов исследований, проведенных методом ИБ : Положительный результат — обнаружение в сыворотке антител к двум вирусным белкам из группы env ( gp41 -TM, transmembrane; gp120 - SU, surface; gp 160 ; gp 36 ) с наличием или отсутствием белков — продуктов других структурных генов gag, pol ( p24 - CA, capsid ;  р31- І nt, integrase). Отрицательный результат — отсутствие антитела к вирусоспецифическим белкам; Неопределенный результат — обнаружение в сыворотке антител к белкам из групп gag или pol.

Изображение слайда
1/1
102

Слайд 102

Band pattern Interpretation Lane 1, HIV+ serum (positive control) Lane 2, HIV- serum (negative control) Lane A, Patient A Lane B, Patient B Lane C, Patient C No bands present Negative Bands at either p31 or p24 and bands present at either gp160 or gp120 Positive Bands present, but pattern does not meet criteria for positivity Indeterminate

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
103

Слайд 103

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
104

Слайд 104

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
105

Слайд 105: Метод ELISPOT а) методичний підхід,б) візуалізація результатів, в) лунка планшета після візуалізації результатів детекції відразу двох різних цитокінів

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/4
106

Слайд 106: Метод ELISPOT

The frequency of cytokine-secreting T cells can be determined by the ELISPOT assay. The ELISPOT assay is a variant of the ELISA assay in which antibodies bound to a plastic surface are used to capture cytokines secreted by individual T cells. Usually, cytokine specific antibodies are bound to the surface of a plastic tissue-culture well and the unbound antibodies are removed (top panel). Activated T cells are then added to the well and settle onto the antibody-coated surface (second panel). If a T cell is secreting the appropriate cytokine, this will then be captured by the antibody molecules on the plate surrounding the T cell (third panel). After a period of time the T cells are removed, and the presence of the specific cytokine is detected using an enzyme-labeled second antibody specific for the same cytokine. Where this binds, a colored reaction product can be formed (fourth panel). Each T cell that originally secreted cytokine gives rise to a single spot of color, hence the name of the assay. The results of such an ELISPOT assay for T cells secreting IFN- γ in response to different stimuli are shown in the last panel. In this example, T cells from a patient with melanoma were stimulated with the mitogen PHA (top left), a peptide from cytomegalovirus (top right), a peptide from a melanoma tumor associated antigen (lower left), and with no peptide (lower right). You can see the greater response to the cytomegalovirus peptide compared to the melanA peptide by the greater number of spots.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
107

Последний слайд презентации: ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО. МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже