Презентация на тему: Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки

Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
“економіка знань” (Фріц Махун,1962р) “Європа знань”
Освіта стає ведучим фактором розвитку - локомотивом економічного росту та одним з важливіших факторів геополітичної стабільності
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Хронологія приєднання європейських країн до Болонського процесу
Хронологія приєднання європейських країн до Болонського процесу
Болонський процес та його періодизація
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Третій період 1992 по теперішній час
1992 рік “Біла книга з питань росту та зайнятості”
1995 рік Біла книга “Викладання та навчання: розвиток суспільства, яке навчається”
1996 рік Зелена книга “Освіта - підготовка – дослідження: перешкоди для транснаціональної мобільності”
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Документи, що визначають зміст Болонського процесу
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Загальна хартія університеті (Болонья, 18 вересня 1988 року)
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Конвенція про визнання кваліфікацій, які відносяться до вищої освіти у європейському регіоні Лісабон, 11 квітня 1997 рік
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Спільна декларація по гармонізації архітектури європейської системи вищої освіти Міністрів освіти Франції, Італії, Германії, Великобританії Париж, Сорбонна, 25
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Зона Європейської вищої освіти. Спільна заява Європейських Міністрів освіти Болонья 19 червня 1999 рік
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Конвенція Європейських вищих навчальних закладів “Формування майбутнього” Саламанка 29-30 березня 2001 року
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Комюніке зустрічі Європейських Міністрів освіти Прага 19 травня 2001 рік
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Комюніке конференції Міністрів освіти “Створення загальноєвропейського простору вищої освіти” Берлін 19 вересня 2003 року
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Конференція Міністрів освіти країн-учасниць Болонського процесу 19-20 травня 2005 року Берген, Норвегія
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
V конференція Міністрів освіти країн учасниць Болонського процес 17-18 травня 2007 року Лондон, Великобританія
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Конференція Міністрів вищої освіти Європейських країн 28-29 квітня 2009 року Левен та Лувен-ля-Нев (Бельгія)
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки
1/58
Средняя оценка: 4.1/5 (всего оценок: 37)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (13541 Кб)
1

Первый слайд презентации: Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки

Изображение слайда
2

Слайд 2

Болонський процес “на порозі третього тисячоліття майбутнє людства у великій мірі залежіть від культурного та науково-технічного розвитку, який відбувається у центрі знань, досліджень та культури, якими є університети” (Загальна хартія університетів) Болонська декларація “Загальна хартія університетів” 18.09.1988р. “Зона європейської вищої освіти” 19.06.1999р.

Изображение слайда
3

Слайд 3: економіка знань” (Фріц Махун,1962р) “Європа знань”

“Європа знань” відтепер вже визнана як невід'ємний фактор соціального та гуманітарного розвитку… Важливість освіти та освітнього співробітництва у розвитку та побудові світового демократичного суспільства є універсальною та підтверджується як першочергова…” (Спільна заява європейський міністрів освіти Болонья, 1999р.) “вища освіта допомагає об'єднанню націй, через те що дозволяє зміцнити соціальну єдність та довіру до соціальних інститутів, активізує населення та відкриті дискусії, а також допомагає вірно розуміти питання гендерної, етичної, релігійної та соціальної різноманітності” (Доповідь Всесвітнього банку “Формування суспільства, що засноване на знаннях. Нові завдання вищої школи” 2003р.)

Изображение слайда
4

Слайд 4: Освіта стає ведучим фактором розвитку - локомотивом економічного росту та одним з важливіших факторів геополітичної стабільності

Держава Система освіти “темпи розвитку освіти, рівень державної підтримки системи освіти повинні визначатися реальними можливостями суспільства, держави…” “приоритетна підтримка освіти та її університетського сектору, що спирається на визнання її найважливішої ролі у вирішенні економічних та соціальних проблем…”

Изображение слайда
5

Слайд 5

В 2005 році у м. Берген Болонську декларацію підписав Міністр освіти України

Изображение слайда
6

Слайд 6: Хронологія приєднання європейських країн до Болонського процесу

РІК МІСЦЕ КРАЇНИ 25.05.1998 Франція, Париж - Сорбонська декларація Великобританія, Німеччина, Італія, Франція 19.06.1999 Італія, Болонья Болонська декларація (29 держав) Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія 19.05.2001 Чехія, Прага (33 держави) Пражське комюніке Кіпр, Ліхтенштейн, Туреччина, Хорватія 19.09.2003 Германія, Берлін (40держав) Берлінське комюніке Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Македонія, Росія, Югославія (Сербія, Чорногорія)

Изображение слайда
7

Слайд 7: Хронологія приєднання європейських країн до Болонського процесу

РІК МІСЦЕ КРАЇНИ 19-20 травня 2005 Норвегія, Берген (45 держав) Бергенське комюніке Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова і Україна 17-18 травня 2007 Лондон, Великобританія Лондонське комюніке V конференція Міністрів 28-29 квітня 2009 Льовен/Лувен-ля-Нёв, Бельгія Обговорювалися питання рівного доступу до вищої освіти, підвищення кваліфікації, конкурентоспроможність на ринку праці. 10-12 березня 2010 Будапешт, Венгрія / Вена, Австрія

Изображение слайда
8

Слайд 8: Болонський процес та його періодизація

Початок - друга половина 50-х років: “Серйозність виклику, який кинув нам Радянський Союз, є не у тому, що він сильніший за нас у воєнному відношенні, а у тому що він погрожує нам своєю системою освіти” (Х.Ріковер 1957 рік) “Закон про освіту у цілях національної безпеки” 1958 рік, США Фламандські автори Курт де Віт та Верховен виділяють 3 етапи у розвитку інтеграційних процесів у вищій школі Європи: 1957 - 1982 роки; 1983 - 1992 роки; 1992 рік по теперішній час;

Изображение слайда
9

Слайд 9

Перший період 1957 -1982 роки Договір про Європейське економічне співтовариство (1957 рік) 3 глава ст.149 “Освіта. Професійне навчання та молодь” “1. Співтовариство сприятиме покращенню якості освіти шляхом заохочення співпраці між державами-членами та, якщо необхідно, шляхом підтримки їх дій…. 2. Дії Співтовариства мають на меті: ► розвиток європейських аспектів у освіті особливо шляхом викладання та розповсюдження мови держав-членів;

Изображение слайда
10

Слайд 10

► заохочення мобільності студентів та викладачів у тому числі шляхом визнання у науковому середовищі дипломів та термінів навчання; ► сприяння співробітництву між навчальними закладами; ► розвиток обміну інформацією та досвідом з проблем спільних для освітніх систем держав-членів ЄС; ► заохочення розвитку обміну молоддю та викладачами у галузі суспільних наук; ► заохочення розвитку заочної освіти;” 1971 рік (через 14 років) зустріч Міністрів освіти держав-членів ЄС з метою обговорення проблеми визнання дипломів, кооперації у галузі освіти, створення Європейського центру розвитку освіти та ін.

Изображение слайда
11

Слайд 11

1976 рік у рамках “Загального ринку” була сформована перша програма дій : рівний доступ до ВНЗ; взаємне визнання дипломів; прийняття спільних навчальних програм; створення коротких курсів підготовки кадрів; здійснення спільної інформаційної політики; створення Європейського університету. 1979 рік прийняття Конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту та наукових ступенів у державах регіону Європи.

Изображение слайда
12

Слайд 12

1980 рік формування інформаційної мережі EURYDICE У мережі якої розповсюджується інформація про національні особливості освітніх систем країн Європи. У теперішній час мережа нараховує 3 7 країн.

Изображение слайда
13

Слайд 13

Другий період 1983 -1992 роки було прийнято положення, про рівноправність студентів членів ЄС; укладено договір, про необхідність сприяння “вільному пересуванню викладачів, студентів та дослідників” та про більш тісну співпрацю між інститутами вищої освіти. LINGUA COMET

Изображение слайда
14

Слайд 14

У програмі ЄС, що стосується студентської і викладацької мобільності «ERASMUS», з часу її створення у 1987 році взяли участь 1,5 млн. чоловік. У неї приймають участь 90% європейських університетів. По прогнозах Єврокомісії, до 2012 року завдяки програмі можливість вчитися і проводити дослідження за кордоном отримають 12 мільйонів студентів і викладачів. З 2007 по 2015 рік на освітню інтеграцію Єврокомісія витратить 13,6 млрд. євро.

Изображение слайда
15

Слайд 15

Програма Erasmus Mundus – це програма співпраці та мобільності у сфері вищої освіти. Друга фаза програми Erasmus Mundus (2009-2013) – перспективи Блок 1: Спільні магістерські (Блок 1А) та докторські (Блок 1Б) програми, включаючи надання стипендій студентам та аспірантам як з третіх країн, так і з країн членів ЄС для участі в цих програмах; Блок 2: Партнерство між вищими учбовими закладами ЄС та третіх країн, на основі якого буде відбуватися структурне співробітництво та забезпечуватись мобільність на всіх рівнях вищої освіти (продовження існуючої програми Erasmus Mundus — ≪Вікно зовнішньої співпраці);

Изображение слайда
16

Слайд 16

Блок 3: Заходи по підвищенню привабливості освітнього простору ЄС. Основними новими напрямками діяльності, передбаченими на другому етапі, є: • підтримка спільних докторських програм і надання трьохрічних навчальних грантів докторантам; • надання повних стипендій/наукових грантів європейським студентам та докторантам на додаток до стипендій/наукових грантів, які вже надаються громадянам з третіх країн; • повна участь вузів з третіх країн у консорціумах, які займаються реалізацією спільних програм магістерського і докторського рівня; • приділення підвищеної уваги питанням забезпечення якості, можливості працевлаштування  студентів/докторів, які пройшли підготовку за програмою Erasmus Mundus, а також життєздатності спільних програм.

Изображение слайда
17

Слайд 17

1988 рік Загальна хартія університетів (Болонья, 18 вересня 1988 року) 1990 рік прийнята Європейська конвенція про загальну еквівалентність періодів університетської освіти

Изображение слайда
18

Слайд 18: Третій період 1992 по теперішній час

1992 рік зустріч у м. Маастріхт, Маастріхтський Договір. Окремий розділ - Договір про формування єдиного освітнього простору “Біла книга з питань росту та зайнятості” (1992 рік); “Біла книга “Викладання та навчання: розвиток суспільства яке навчається” (1995 рік) Зелена книга “Освіта - підготовка - дослідження: перешкоди для транснаціональної мобільності” (1996р.)

Изображение слайда
19

Слайд 19: 1992 рік “Біла книга з питань росту та зайнятості”

“в економіці, яка все більше орієнтована на знання, освіта та підготовка стають основними передумовами росту конкурентоспроможності на глобальному рівні та боротьби з безробіттям …. Сучасна європейська система освіти та підготовки кадрів не задовольняють потреби сучасної економіки та потребують серйозної трансформації”

Изображение слайда
20

Слайд 20: 1995 рік Біла книга “Викладання та навчання: розвиток суспільства, яке навчається”

“На сучасному етапі державам членам ЄС необхідно: Сприяти формуванню нових знань; Наближати підготовку до економіки ; Боротися з відсівом, давати другий шанс ; Прагнути, щоб усі випускники шкіл знали мінімум три європейські мови ; Однаково підходити до капітальних інвестицій у підготовку ;”

Изображение слайда
21

Слайд 21: 1996 рік Зелена книга “Освіта - підготовка – дослідження: перешкоди для транснаціональної мобільності”

Проводився аналіз правових, соціально-економічних, лінгвістичних та практичних проблем, які перешкоджають реалізації принципу мобільності студентів та викладачів ВНЗ

Изображение слайда
22

Слайд 22

До кінця 80-х років завдання, які ставилися у зв'язку з інтеграційними процесами Західної Європи у більшості були спробами досягти таких особливостей у системі освіти, які були наявні у Радянському Союзі: рівні права студентів усіх республік; вільне пересування студентів та викладачів у рамках СРСР; взаємне визнання дипломів та інше. 1988 рік “Загальна хартія університетів”

Изображение слайда
23

Слайд 23

Розвиток освітніх інтеграційних процесів Західної Європи 1 етап 1957 рік – кінець 80 - років 1988 рік “Загальна хартія університетів” 2 етап 1988 рік по теперішній час

Изображение слайда
24

Слайд 24: Документи, що визначають зміст Болонського процесу

Загальна хартія університетів (Болонья, 18 вересня 1988 року) Конвенція про визнання кваліфікацій, що відносяться до вищої освіти у європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня, 1997 рік) Сорбонська декларація (25 травня 1998 рік, м. Париж) Болонська конвенція, спільна заява міністрів освіти країн Європи (18–19 червня 1999 рік, м. Болонья)

Изображение слайда
25

Слайд 25

Конвенція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій (29–30 березня 2001 рік, м. Саламанка) Комюніке зустрічі Міністрів вищої освіти країн Європи (18–19 травня 2001 рік, м. Прага) Комюніке конференції Міністрів вищої освіти (19–20 вересня 2003 рік, м. Берлін) Комюніке конференції Міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти (19–20 травня 2005 р., м. Берген)

Изображение слайда
26

Слайд 26

Лондонське комюніке 17 - 18 травня 2007 рік, Лондон, Великобританія Левенське комюніке 28029 квітня 2009 року Левен/Лувен-ля-Нев, Бельгія Документи зустріч Міністрів освіти 1012 березня 2010 року Будапешт, Венгрія / Вена, Австрія

Изображение слайда
27

Слайд 27: Загальна хартія університеті (Болонья, 18 вересня 1988 року)

Болонья - столиця регіону Емілія-Роман’я. Болонья була римською колонією і головним містом Ренесансу, який зберіг свою середньовічну архітектуру. Це важливий університетський центр Італії і Європи. Чисельність населення міста під час сесій зростає з 300 до 500 тисяч чоловік! Його Університет, заснований у 1088 році, відомий в Європі як найстаріший існуючий університет в світі. Він був головним центром європейського інтелектуального життя ще в середні віка. Серед його студентів були Данте, Петрарка, Еразм, Копернік.

Изображение слайда
28

Слайд 28

18 вересня 1988 року в Болонье на з'їзді європейських ректорів, який було організовано з приводу 900-ліття Болонського університету була підписана «Загальна хартія університетів» (Magna Charta Unifersitatum). У Хартії підкреслена особлива роль університетів як центрів культури, знань і досліджень: Моральна та інтелектуальна незалежність університетів від політичної та економічної влади; Невід'ємність навчального процесу в університетах від дослідницької діяльності, з метою відповідності викладання потребам суспільства, рівню розвитку наукових знань; Надання необхідних засобів для забезпечення свободи досліджень та викладання усім членам університетської спільноти;

Изображение слайда
29

Слайд 29

Підбір викладачів та регламентування їх статусу повинні відповідати принципу нероздільності викладацької та дослідницької діяльності; Університети, особливо європейські, розглядають взаємний обмін інформацією та документами, а також збільшення чисельності спільних проектів у якості основи постійного прогресу знань. 430 університетів, серед яких Харківський та Дніпропетровський університет, у 2003 році Одеський національний імені І.І.Мечникова

Изображение слайда
30

Слайд 30: Конвенція про визнання кваліфікацій, які відносяться до вищої освіти у європейському регіоні Лісабон, 11 квітня 1997 рік

Прийнято до уваги: Європейську конвенція про еквівалентність дипломів, що надають доступ до університету(1953р.) Європейську конвенцію про еквівалентність періодів університетської освіти (1956р.) Європейську конвенцію про академічне визнання університетських кваліфікацій (1959р., 1990р.) Конвенцію про визнання навчальних курсів, дипломів провищу освіту та наукових ступенів у державах регіону Європи (1979р.)

Изображение слайда
31

Слайд 31

“доступ” та “прийом” “доступ” оцінка заявника з метою визначення чи задовольняє його кваліфікація мінімальним вимогам для продовження навчання за програмою; “прийом” відкритий або вибірковий (особливості навчального закладу, вимоги до окремих програм, національні та субрегіональні рівні відбору), “оцінка вищих навчальних закладів та програм” виявлення того чи відповідає даний заклад (програма) встановленим вимогам для вищих закладів освіти у “приймаючої сторони”; - “академічна перевірка”, яка проводиться Радою з якості вищої освіти ( HEQS ), “оцінка” Ради з фінансування вищої освіти ( HEFCs )(Об'єднане Королівство); - “акредитація” (Сполучені Штати Америки); - “оцінка” Національного комітету з оцінки (КНЕ);

Изображение слайда
32

Слайд 32

Оцінка індивідуальних кваліфікацій Може представляти собою оцінний письмовий висновок “що представляє собою дана кваліфікація ”, надається представницькому органу, володарю даної кваліфікації, встановлює значущість даної кваліфікації у ”приймаючої сторони”. Видається висновок вищим навчальним закладом, агентством чи уповноваженим органом. Компетентний орган з питань визнання кваліфікацій Міністерство, інший державний заклад, полуофіційний заклад, вищий заклад, професійна асоціація Повноваження органу можуть розповсюджуватися на: визнання лише у рамках одного вищого закладу; визнання лише для одного з типів вищих закладів: визнання лише у академічних цілях; визнання лише у цілях зайнятості;

Изображение слайда
33

Слайд 33

Період навчання навчальні програми (терміни, зміст, вимоги); термін навчання на кожному етапі; завершення періоду навчання повинно бути оцінено у сумі заліків/кредитів; Кваліфікація (диплом, ступінь, звання, свідотство) - кваліфікація, що дає доступ до вищої освіти; - кваліфікація вищої освіти; Вимоги Загальні вимоги - обов'язкові для усіх бажаючих отримати певну кваліфікацію (наявність середньої освіт): “Спеціальні” вимоги окремі вимоги до кандидатів на специфічні програми вищої освіти (певні здібності з математики, природничих наук, мов, які продемонстровані у кваліфікації середньої освіти та вступних іспитах)

Изображение слайда
34

Слайд 34

Розділ Х. Механізми здійснення Орган спостереження за реалізацією Конвенції : А) Комітет Конвенції про визнання кваліфікацій, що відносяться до вищої освіти в європейському регіоні; Б) Європейська мережа національних інформаційних центрів з питань академічного визнання та мобільності (Мережа ЄНІК)

Изображение слайда
35

Слайд 35: Спільна декларація по гармонізації архітектури європейської системи вищої освіти Міністрів освіти Франції, Італії, Германії, Великобританії Париж, Сорбонна, 25 травня 1998 року

“… Європа не тільки єдина валюта, банки та економіка. Європа повинна також стати континентом освіти. Ми повинні надати нашим студентам та суспільству в цілому таку систему вищої освіти, яка б забезпечила найкращі можливості для максимальної самореалізації. Відкритий європейський простір вищої освіти має серйозні перспективи, безумовно з урахуванням нашої індивідуальності, але потребує постійних зусиль по усуненню існуючих бар'єрів, а також такої основи для викладання та навчання, яка б сприяла мобільності та ще більш тісному співробітництву.

Изображение слайда
36

Слайд 36

Міжнародне визнання наших систем освіти тісно пов'язано з їх повною ясністю. Відбувається поступовий перехід до системи з двома основними циклами - неповна та повна вища освіта – у якій буде визнаватися їх міжнародна еквівалентність. Той хто має неповну вищу освіту повинні мати можливість подальшого навчання у різних програмах, включаючи підготовку за декількома дисциплінами. Той хто має повну вищу освіту може обирати між магістратурою та більш тривалою докторантурою. Отримуючи вищу освіту як повну, так й неповну, студент повинен мати можливість протягом хоча б одного семестру навчатися у європейських університетах за межами своєї країн.

Изображение слайда
37

Слайд 37

Викладачі та науково-дослідницький склад університетів також повинні працювати за кордоном, в інших європейських країнах. Необхідно повністю використовувати ту підтримку, яку Європейська Співдружність надає мобільності студентів та викладачів.

Изображение слайда
38

Слайд 38: Зона Європейської вищої освіти. Спільна заява Європейських Міністрів освіти Болонья 19 червня 1999 рік

На основі Сорбонської декларації, 19 червня 1999 р. була підписана Болонська декларація, яку підписали представники 29 країн Європи. У Декларації вказується на провідну роль університетів в зміцненні інтелектуального, культурного, соціального, науково-технічного потенціалу, а також в створенні загальної бази «європейських знань». У декларації були позначені ряд важливих цілей: прийняття системи академічних ступенів, які легко співвідносяться ( Додаток до диплому );

Изображение слайда
39

Слайд 39

прийняття системи, яка ґрунтувалася б на навчальних програмах двох рівнів — ведучих до здобуття ступеня бакалавра і ведучих до здобуття ступеня магістра ; сприяння усуненню перешкод для вільного пересування студентів, викладачів, а також дослідників і працівників сфери вищої освіти формування європейської системи забезпечення якості. Було встановлено, що створення європейського простору вищої освіти має бути завершене протягом наступного десятиліття, тобто до 2010 р.

Изображение слайда
40

Слайд 40

Таким чином, як ключові позиції в рамках Болонського процесу були прийняті наступні: введення двох циклів навчання (система, що базується на двох освітніх рівнях: бакалавр і магістр); введення кредитної системи (створення єдиної системи залікових одиниць); контроль якості освіти (розвиток єдиних критеріїв оцінки якості викладання і освіти); розширення мобільності (створення інтегрованих програм навчання і проведення наукових досліджень); забезпечення працевлаштування випускників; забезпечення привабливості європейської системи освіти.

Изображение слайда
41

Слайд 41: Конвенція Європейських вищих навчальних закладів “Формування майбутнього” Саламанка 29-30 березня 2001 року

Прийняло участь 300 вузів Європи. Були створені: Асоціація університетів Європи (The European University Association) як головна організація Європейських університетів і структура, що входить в керівний комітет Болонського процесу ; до комітету також увійшла Рада ректорів університетів Європи (CEURAC).

Изображение слайда
42

Слайд 42

На цій зустрічі були озвучені наступні принципи розвитку Болонського процесу : Автономія вузів з відповідальністю перед державою і суспільством; Відповідальність освітнього процесу перед суспільством; Нерозривність зв'язку вищої освіти і наукових досліджень ; Організація диверсифікації (встановлення відповідності) кредитної системи, ступенів і критеріїв якості.

Изображение слайда
43

Слайд 43

Ключовими проблемами, на вирішення яких направлений Болонський процес були визнані: Забезпечення якості, як фундаменту для реалізації цілей Болонського процесу, озвучених в Болонськой декларації 1999 року; Формування довіри через акредитацію Вузів ; Сумісність освітніх програм і відповідних ним знань, умінь і навичок; Мобільність студентів, персоналу і випускників, що включає 2 форми : віртуальна і фізична, за домінуючою роллю останньою; Прийняття накопичувальної кредитної системи на основі ECTS (European Credit Transfer System); Адаптація програм і ступенів, необхідних засобів забезпечення якості освітніх мереж.

Изображение слайда
44

Слайд 44: Комюніке зустрічі Європейських Міністрів освіти Прага 19 травня 2001 рік

Прийняли участь 33 країни Європи На цій зустрічі були скоректовані основні напрями розвитку Болонського процесу : прийняття системи ступенів, які легко розуміються та співвідносяться; прийняття системи, заснованої на двох циклах навчання: доступеневої и післяступеневої ( undergraduate & graduate studies);

Изображение слайда
45

Слайд 45

встановлення системи кредитів (забезпечує перезарахування і накопичувальну функції, використовується в додатку до диплома (Diploma Supplement); сприяння мобільності: усунення перешкод вільному пересуванню студентів, викладачів, дослідників і управлінців; сприяння європейській співпраці в забезпеченні якості (ENQA і встановлення загальних норм, розповсюдження практики кращих вузів для ознайомлення); сприяння Європейському підходу до вищої освіти (розвиток навчальних модулів, курсів і програм, що ведуть до спільного визнання ступенів); сприяння організації навчання протягом всього життя (lifelong learning)

Изображение слайда
46

Слайд 46

Керівні органи Болонського процесу: Європейська Асоціація Університетів (EUA); Європейська асоціація вищих навчальних закладів (EURASHE); Асоціація національних рад студентів (ESIB); Рада Європи;

Изображение слайда
47

Слайд 47: Комюніке конференції Міністрів освіти “Створення загальноєвропейського простору вищої освіти” Берлін 19 вересня 2003 року

Прийняли участь 40 країн Принципово нове рішення Берлінського самміту — поширення загальноєвропейських вимог і стандартів на докторський ступінь. Встановлено, що в країнах — учасницях Болонського процесу має бути один докторський ступінь — «доктор філософії» у відповідних сферах знань (природничі науки, соціогуманітарні, економічні та ін.).

Изображение слайда
48

Слайд 48

Були розроблені додаткові модулі, курси та навчальні плани з європейським змістом, відповідною орієнтацією і організацією. Підкреслювалася важлива роль вищих навчальних закладів в тому, аби зробити реальністю навчання впродовж всього життя. Наголошувалося, що європейський простір вищої освіти і європейський простір дослідницької діяльності — дві взаємопов'язані частини суспільства знань.

Изображение слайда
49

Слайд 49: Конференція Міністрів освіти країн-учасниць Болонського процесу 19-20 травня 2005 року Берген, Норвегія

Прийняло участь 45 країн, серед яких у Болонський процес увійшла Україна У прийнятому комюніке «Загальноєвропейський простір освіти – досягнення цілей» було відмічено, що законодавчі реформи в значній мірі вже реалізовані, і основну увагу тепер необхідно приділити партнерству інститутів вищої освіти, їх співробітників і студентів.

Изображение слайда
50

Слайд 50

Міністри відзначили можливість проміжних кваліфікацій (у трьох рівнях кваліфікацій), що враховують національні контексти. Ще детальніше був описаний третій - «докторський» - рівень освіти. Бергенське комюніке засвідчило, що у 2005 році ініціатива в реалізації Болонського процесу перейшла від Міністрів освіти до Європейської асоціації університетів.

Изображение слайда
51

Слайд 51: V конференція Міністрів освіти країн учасниць Болонського процес 17-18 травня 2007 року Лондон, Великобританія

У Лондонському комюніке «На шляху до європейського простору вищої освіти: відповіді на виклик глобалізованого світу» повторюються вже традиційні для таких зустрічей заяви і визначаються пріоритети на 2009 рік, що зводяться до завершення робіт “в рамках Погоджувальних заходів, включаючи поточні пріоритети розвитку системи дипломів трьох циклів, забезпечення якості і визнання періодів навчання ”.

Изображение слайда
52

Слайд 52

З особливостей слід виділити: вдосконалення баз даних по мобільності у всіх країнах учасницях БП; вдосконалення інформаційного забезпечення Європейського простору вищої освіти шляхом розробки вебсайту Секретаріату Болонського процесу http://www.ond.vlaanderen.be/hogeronderwijs/bologna/ ; визначення 2010 року як року переходу від Болонського процесу до Європейського простору вищої освіти;

Изображение слайда
53

Слайд 53

Однак ключовим документом 2007 року у Болонському процесі є не комюніке, а декларація «Університети Європи після 2010: різноманіття при єдності цілей», яка була прийнята у Лісабоні 13 квітня на І V з’їзді Європейської асоціації університетів: найбільш відповідною масовому характеру вищої освіти називається диверсифікована система вищої освіти, що передбачає наявність університетів різної спрямованості і спеціалізації ; інтернаціоналізація європейської вищої освіти;

Изображение слайда
54

Слайд 54

університети вважають себе основною рушійною силою розробки структур і стратегій міжнародної співпраці, обмінів на інституційному, національному і європейському рівнях; розробка стратегії інституціоналізаціїї науково-дослідних розробок, сприянню розвитку інноваційного потенціалу, співпраці університетів і підприємств ; практично у всіх аспектах європейського простору вищої освіти університети претендують на головну роль, залишаючи державам таку функцію, як створення гнучкіших законодавчих і регуляторних умов.

Изображение слайда
55

Слайд 55: Конференція Міністрів вищої освіти Європейських країн 28-29 квітня 2009 року Левен та Лувен-ля-Нев (Бельгія)

У Комюніке Конференції визначається: ► мобільність студентів, дослідників і викладачів підвищує якість дослідницьких програм і сприяє академічній і культурній інтернаціоналізації європейської вищої освіти; ► мобільність важлива для особистісного розвитку і можливості працевлаштування, вона виховує пошану до різноманіття інших культур; ► мобільність заохочує лінгвістичний плюралізм, укріплює багатомовні традиції європейського простору вищої освіти;

Изображение слайда
56

Слайд 56

Мобільність повинна стати критерієм європейського простору вищої освіти. Документи Болонського процесу в 2007-2009 рр., дозволяють зробити наступні висновки: Істотно змінюються акценти у розумінні мобільності, її цілей. Мобільність - не лише фізичне переміщення окремих осіб для досягнення освітніх і дослідницьких цілей, але і взаємодія між підприємствами, бізнесом, професійним навчанням та наукою. Разом з розвитком навчальної мобільності передбачається розширення обмінів у сфері культури і волонтерської діяльності. Перспективи розвитку мобільності в європейських країнах передбачають її поширення на всі рівні освіти: від шкільного навчання до освіти дорослих.

Изображение слайда
57

Слайд 57

Одним з центральних елементів нової стратегії є розширення можливостей для вивчення другої і третьої європейської мов. Разом з освітніми можливостями, культурні обміни складають основу плану створення мобільнішої Європи. Мобільність виходить за рамки освіти і досліджень, перед нею ставляться завдання соціокультурні і навіть політичні. Одна з цілей мобільності – формування відчуття європейської ідентичності і громадянства у молодшого покоління.

Изображение слайда
58

Последний слайд презентации: Вища освіта України і Болонський процес к.п.н. Вейланде Л.В. кафедра педагогіки

Дякуємо за увагу

Изображение слайда