Презентация на тему: Викуп поета з неволі

Викуп поета з неволі
Слуга пана Енґельгардта
В «науці» у Ширяєва
Знайомство із Сошенком
Він познайомив його з байкарем Євгеном Гребінкою, відомим російським художником  - живописцем Карлом Брюлловим, російським поетом Василем Жуковським, видатним
Викуп поета з неволі
Викуп поета з неволі
Викуп поета з неволі
Викуп поета з неволі
Василь Григорович та Олексій Венеціанов товаришували з відомим поетом Василем Жуковським.
Викуп поета з неволі
Викуп з кріпацтва Т.Г. Шевченка
Викуп поета з неволі
Викуп поета з неволі
1/14
Средняя оценка: 4.3/5 (всего оценок: 20)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (596 Кб)
1

Первый слайд презентации

Викуп поета з неволі

Изображение слайда
2

Слайд 2: Слуга пана Енґельгардта

На початку 30-х рр. ХІХ ст. у зв ’ язку із спалахнувшим у Польщі національно-визвольним повстанням службове становище поміщика Шевченка Павла Енґельгардта змінилося, і він переїхав До Петербурга. За ним разом з іншими кріпаками та слугами до російської столиці вирушив і Т.Г. Шевченко. У Петербурзі любов молодого юнака до малювння стала ще більш палкою. Згодом і сам пан вирішив, що було б непогано мати власного маляра.

Изображение слайда
3

Слайд 3: В «науці» у Ширяєва

1832 р. Енґельгардт законтрактовує Шевченка на чотири роки майстрові петербурзького малярного цеху В. Ширяєву. Артіль Ширяєва виконувала живописно-декоративні роботи. Його учні жили на горищі, поводився з ними майстер суворо. Становище Тараса лишалося тяж­ким, хоч у цілому праця й навчання в Ширяєва були корисними і збагатили молодого художника необхідними професійними навичками.

Изображение слайда
4

Слайд 4: Знайомство із Сошенком

Світлими «білими» ночами Шевченко ходив у Літній сад змальовувати статуї. Улітку 1836 року під час одного з петербурзьких нічних рисувальних сеансів у Літньому саду він познайомився зі своїм земляком — художником Іваном Сошенком. Вражений талантом юнака і його становищем кріпосного художника, Сошенко намагався всіляко допомагати Шевченкові. Сошенко вмовив Ширяєва відпустити Шевченка на місяць, щоб той відвідував зали живопису Товариства заохочення художників. Комітет цього товариства, «розглянувши рисунки стороннього учня Шевченка», ухвалив «мати його на увазі на майбутнє».

Изображение слайда
5

Слайд 5: Він познайомив його з байкарем Євгеном Гребінкою, відомим російським художником  - живописцем Карлом Брюлловим, російським поетом Василем Жуковським, видатним російським художником-новатором Олексієм Венеціановим та Василем Григоровичем

Фрагмент картини «Молодий Тарас Шевченко в майстерні у К.П. Брюллова»

Изображение слайда
6

Слайд 6

Іван Сошенко - українець із Черкащини, маляр. Першим почав замислюватися про звільнення цього геніального хлопця з кріпацтва й порадився про це з письменником Євгеном Гребінкою. Ось вони - ті люди, які не лише визволили Тараса Шевченка з кріпацтва, але й сприяли його творчій натурі, допомагали здобувати знання:

Изображение слайда
7

Слайд 7

Євген Гребінка - українець із Пирятина, видавав у Петербурзі альманах "Ластівка". Він перший узявся за літературну освіту Шевченка, запрошуючи його до себе з 1837 року на літературні вечори. "Хрещений батько" першого видання "Кобзаря". Саме йому Тарас Шевченко присвятив поему "Перебендя".

Изображение слайда
8

Слайд 8

Василь Григорович земляк Євгена Гребінки. Чоловік доньки славного українського різьбяра Івана Мартоса. Секретар Товариства заохочення мистецтв, професор теорії естетики, віце-президент Імператорської Академії мистецтв. Йому Шевченко присвятив поему "Гайдамаки".

Изображение слайда
9

Слайд 9

Олексій Венеціанов - син грека з Ніжина й українки. Вчитель Івана Сошенка, товариш Євгена Гребінки по гімназії. Придворний живописець.

Изображение слайда
10

Слайд 10: Василь Григорович та Олексій Венеціанов товаришували з відомим поетом Василем Жуковським

Василь Жуковський - поет-романтик, позашлюбний син туркені-полонянки та російського поміщика Опанаса, вихователем царя Олександра I. Прізвище отримав від збіднілого дворянина Андрія Жуковського, який був його хрещеним батьком. Василь добре знав долю кріпаків і почав дбати про звільнення Шевченка - українського "алмаза в кожусі".

Изображение слайда
11

Слайд 11

Карл Брюллов - нащадок французів-гугенотів. Його предки емігрували до Німеччини, згодом переїхали до Росії, але вільнолюбний дух, притаманний французам, художник зберіг. Побачивши Тараса у Сошенка, Брюлов звернув увагу на «некріпацьке» обличчя хлопця, а довідавшись про його долю й побачивши його рисунки, ще більше зацікавився ним.

Изображение слайда
12

Слайд 12: Викуп з кріпацтва Т.Г. Шевченка

За викуп Тараса Шевченка із кріпацтва необхідно було сплатити пану Енґельгардту 2500 крб. На той час ця сума була еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського — вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї, в якій взяла участь царська родина.

Изображение слайда
13

Слайд 13

Умова та техніка реалізації лотарії достаменно не відомі. Відомо, що поряд з портретом Жуковського розігрувалися предмети порцеляни і коштовності. Хто їх виграв і чи виграв хтось взагалі? Відомо, що портрет Жуковського не виграв ніхто! Царська родина на нього нього претензій ніколи не виявляла. Після проведення лотареї Брюллов ще 14 років працював над портретом і тільки після смерті художника родина продала йього російському підприємцю Третякову. У 1939 році портрет Жуковського, за який, ніби то було викуплено Шевченка з кріпацтва, потрапив в Україну до новоствореного музею Т.Г.Шевченка в Києві. Портрет Василя Жуковського роботи Карла Брюллова. Зібрані за цей твір гроші в розіграші лотереї послужили для викупу Тараса Шевченка з кріпацтва.

Изображение слайда
14

Последний слайд презентации: Викуп поета з неволі

Кошти на викуп поета відсушували способом складчини, яку започаткували Брюллов, Жуковський, Веніціанов та Баранова - статс-дама царського двору. 22 квітня (за старим стилем) 1838 року Шевченко був викуплений на волю і незабаром став учнем Академії мистецтв. Його вчителем став Брюллов, під керівництвом якого Шевченко досяг значних успіхів. Протягом 1839—1841 років він одержав три срібних медалі за художні роботи.

Изображение слайда