Презентация на тему: Виконала: студентка групи М-21 Л і твнова Яна Перевірила: Семіндяєва

Реклама. Продолжение ниже
Виконала: студентка групи М-21 Л і твнова Яна Перевірила: Семіндяєва
Конституційне право – провідна галузь національного права України
Відповідальність в конституційному праві. Поняття та характер конституційно-правової відповідальності
Виконала: студентка групи М-21 Л і твнова Яна Перевірила: Семіндяєва
Виконала: студентка групи М-21 Л і твнова Яна Перевірила: Семіндяєва
Виконала: студентка групи М-21 Л і твнова Яна Перевірила: Семіндяєва
Виконала: студентка групи М-21 Л і твнова Яна Перевірила: Семіндяєва
Виконала: студентка групи М-21 Л і твнова Яна Перевірила: Семіндяєва
Громадянство України
Збереження громадянства України у раз i одруження та роз i рвання шлюбу
Набуття громадянства України за народженням
Президент України : конституційний статус та повноваження
1/12
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 61)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (962 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации

Виконала: студентка групи М-21 Л і твнова Яна Перевірила: Семіндяєва В.А. «ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ»

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
2

Слайд 2: Конституційне право – провідна галузь національного права України

Конституційне право України як галузь права і законодавства являє собою систему правових норм і нормативно-правових актів та інших джерел, що регулюють відносини, пов’язані з основами конституційного ладу, правового статусу особи, народовладдям, територіальним устроєм суспільства і держави. Предметом конституційного права України є коло суспільних відносин, що виникають у процесі організації та здійснення публічної влади. Конституційно-правова норма – це загальнообов’язкове правило поведінки, встановлене чи санкціоноване державою з метою регулювання та охорони певних суспільних відносин, які становлять предмет конституційного права. Метод конституційно-правового регулювання – це сукупність способів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет конституційного права.

Изображение слайда
1/1
3

Слайд 3: Відповідальність в конституційному праві. Поняття та характер конституційно-правової відповідальності

За порушення норм конституційного права наступає конституційно-правова відповідальність. Конституційно-правова відповідальність становить собою особливий вид юридичної відповідальності яка передбачається конституційно-правовими нормами. нормами конституційного права передбачено, наприклад : а) дострокове припинення повноважень народного депутата України (ст. 81 Конституції України ); б) усунення з поста Президента України в порядку імпічменту (ст.111 Конституції України ); в) скасування рішень голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України (ч. 8 ст. 118 Конституції України ); в) відповідальність Кабінету Міністрів перед Президентом України (ст. 113 Конституції України ); г) відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою та перед державою (ст. ст. 75, 76 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). До конституційно-правової можна також віднести відповідальність держави перед громадянами за масові порушення законності, які були допущені в минулому.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
4

Слайд 4

Державні символи України Державні символи – це закріплені в конституційному праві України офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які в лаконічній формі виражають одну або декілька ідей політичного та історичного характеру і символізують суверенітет держави. Основними функціями державних символів України ( залежно від виконуваної ними ролі) є: політична; дипломатична; ідеологічна; соціальна. Державний прапор – це офіційний відмінний знак (емблема) держави, символ її суверенітету. Державний герб – це відмінний знак, що є офіційною емблемою держави, він зображується на прапорах, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. Державний гімн – музикально-поетичний твір, який разом з державним гербом і державним прапором є офіційним символом держави.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/4
5

Слайд 5

Загальна характеристика Конституції України та її юридичні властивості Конституція України складається з преамбули, 15 розділів, 161 статті. Оцінюючи структуру Конституції України, відзначимо, що вона являє собою системно-структурну цінність, що складається з інститутів, які займають логічно обумовлене місце в її системі залежно від їх функціонального навантаження. За своєю суттю Конституція України характеризується як основний Закон, який виходить із загальнолюдських, загальнонародних інтересів і потреб. Це акт, котрий на найвищому рівні узаконює баланс інтересів усіх соціальних верств суспільства, наявних в ньому націй, етнічних груп. Конституція України виходить із основних принципів класичного конституціоналізму. І це цілком зрозуміло: виявляючи повагу до загальновизнаних принципів міжнародного права, ми створюємо правові основи входження України у світове співтовариство. Зовнішньополітична діяльність України, зазначається в Конституції, спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
6

Слайд 6

Конституція України про основні функції та обов'язки держави Функціями та обов`язками держави визнаються основні напрямки її діяльності, в яких відображаються і конкретизуються завдання і мета держава, проявляється її зміст і сутність, її соціальне призначення в соціально неоднорідному суспільстві. За тривалістю дій функції поділяються на постійні і тимчасові. За значенням – на головні і другорядні. За застосуванням – на внутрішні і зовнішні. Внутрішні - спрямовані всередину країни. Держава повинна виконувати свої функції у властивих їй правових формах. У рамках правової форми держава здійснює такі види діяльності: Правотворча діяльність ; Правоохоронна діяльність ; Правовиконавча діяльність.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
7

Слайд 7

Конституційний лад України Конституційний лад України – це система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами України, прийнятими на її основі і відповідно до неї. Основні принципи конституційного ладу України, які є базою для конституційного регулювання найважливіших суспільних відносин, закріплені у першому розділі Конституції України „ Загальні засади”. Він складається з 20 статей. У цьому розділі Конституції закріплено що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. У літературі до числа фундаментальних принципів конституційного ладу відносять : державний суверенітет ; гуманний статус людини, при якому вона сама, її права і свободи є вищою соціальною цінністю : рівність всіх перед законом і право на рівний захист законом; верховенство права; народовладдя, в тому числі правові принципи народного суверенітету і безпосереднього народовладдя ; політичний плюралізм, включаючи гарантії різноманіття політичного життя і вільної участі громадян в політичному процесі ; загальні принципи дії механізму державної влади, включаючи встановлення республіканської форми правління, поділу влади, самостійного функціонування органів держави і їх взаємодії ; визначення гарантій саморозвитку цивільного суспільства, створення умов для забезпечення свободи і самоврядування ; принцип соціальної держави, включаючи визначення основних соціальних задач заради розвитку особистості, досягнення добробуту ; вимоги соціального захисту і безпеки громадян ; різноманіття і свобода економічної діяльності, гарантії права власності і рівності юридичного захисту всіх форм власності ; принцип соціального партнерства як ведучого в економічних відносинах ; цілісність і стійкість конституційного ладу, непорушність його основ і їх верховенство по відношенню до інших положень Конституції.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8

Конституційний Суд України, його функції і завдання Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України є юридичною особою, має печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням. Правовий статус Конституційного Суду України визначається статтями 147-153 Конституції України і Законом України „ Про Конституційний Суд України ” від 16 жовтня 1996 року. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. По шість суддів до складу Конституційного Суду призначають Президент України, Верховна Рада України і з ’ їзд суддів України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення: досяг 40 річного віку; має вищу юридичну освіту; має стаж роботи за фахом не менше 10 років; проживає в Україні протягом 20 останніх років; володіє державною мовою. Призначеною на посаду судді вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем ’ єр – міністр України і Міністра юстиції України, а вступає на посаду з дня складання ним присяги судді на засіданні Верховної Ради України не пізніше як через місяць після призначення суддею. Суддя Конституційного Суду призначається строком на дев ’ ять років без права бути призначеним повторно. Суддя Конституційного Суду має наукового консультанта і помічника, які є державними службовцями. Основні принципи діяльності Конституційного Суду України: верховенство права; незалежність; колегіальність; рівноправність суддів; гласність; повний і всебічний розгляд справ; обґрунтованість прийнятих рішень.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
9

Слайд 9: Громадянство України

Громадянами України є: усi громадяни колишнього СРСР, якi на момент проголошення незалежностi України (24 серпня 1991 року) постiйно проживали на територiї України ; особи, незалежно вiд раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, мовних чи iнших ознак, якi на момент набрання чинностi Законом України "Про громадянство України " (13 листопада 1991 року) проживали в Українi i не були громадянами iнших держав; особи, якi прибули в Україну на постiйне проживання пiсля 13 листопада 1991 року i яким у паспортi громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрiшнiх справ України внесено напис " громадянин України ", а також дiти таких осiб, якi прибули разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повнолiття ; особи, якi набули громадянство України вiдповiдно до законiв України та мiжнародних договорiв України. Особи, зазначенi у пунктi 1 частини першої статтi 3 Закону України Про громадянство України, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначенi у пунктi 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пунктi 3, - з моменту внесення вiдмiтки про громадянство України. Документами, що пiдтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України ; свiдоцтво про належнiсть до громадянства України ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвiдчення громадянина України ; проїзний документ дитини ; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвiдчення особи моряка; посвiдчення члена екiпажу ; посвiдчення особи на повернення в Україну.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
10

Слайд 10: Збереження громадянства України у раз i одруження та роз i рвання шлюбу

Одруження громадянина або громадянки України з особою, яка перебуває в i ноземному громадянств i, або з особою без громадянства, а також роз i рвання такого шлюбу не зм i нюють їх громадянства. Зм i на громадянства одним i з подружжя не призводить до зм i ни громадянства другого з подружжя. Громадянство України набувається : за народженням ; за територ i альним походженням ; внасл i док прийняття до громадянства ; внасл i док поновлення у громадянств i ; внасл i док усиновлення ; внасл i док встановлення над дитиною оп i ки чи п i клування ; внасл i док встановлення над особою, визнаною судом нед i єздатною, оп i ки ; у зв'язку з перебуванням у громадянств i України одного чи обох батьк i в дитини ; внасл i док встановлення батьк i вства ; за i ншими п i дставами, передбаченими м i жнародними договорами України. П i дстави набуття громадянства України

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
11

Слайд 11: Набуття громадянства України за народженням

Особа, яка народилася на територiї України, одному з батькiв якої надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, i не набула за народженням громадянства жодного з батькiв або набула за народженням громадянство того з батькiв, якому надано статус бiженця в Українi чи притулок в Українi, є громадянином України. Особа, яка народилася на територiї України вiд iноземця i особи без громадянства, якi постiйно на законних пiдставах проживають на територiї України, i не набула за народженням громадянства того з батькiв, який є iноземцем, є громадянином України. Новонароджена дитина, знайдена на територiї України, обоє з батькiв якої невiдомi (знайда), є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження. Особа, батьки або один з батькiв якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка народилася на територiї України вiд осiб без громадянства, якi на законних пiдставах проживають на територiї України, є громадянином України. Особа, яка народилася за межами України вiд осiб без громадянства, якi постiйно на законних пiдставах проживають на територiї України, i не набула за народженням громадянства iншої держави, є громадянином України. Особа, яка народилася на територiї України вiд iноземцiв, якi постiйно на законних пiдставах проживають на територiї України, i не набула за народженням громадянства жодного з батькiв, є громадянином України.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
12

Последний слайд презентации: Виконала: студентка групи М-21 Л і твнова Яна Перевірила: Семіндяєва: Президент України : конституційний статус та повноваження

Президент України є главою держави. Статус Президента, його повноваження та місце, яке він посідає в системі державних органів, визначаються, насамперед, нормами Конституції України. Як  глава держави Президент виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності держави, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Основні внутрідержавні повноваження Президента: - призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України; - призначає позачергові вибори до Верховної Ради; - призначає за згодою Верховної Ради Прем’єр-міністра України; - припиняє повноваження Прем’єр-міністра та приймає рішення про його відставку; - призначає за поданням Прем’єр-міністра членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їх повноваження на цих посадах; - призначає за згодою Верховної Ради на посаду Генерального прокурора та звільняє його з посади; - призначає третину складу Конституційного Суду; - утворює суди у встановленому законом порядку; -підписує закони, прийняті Верховною Радою України; -приймає рішення про прийняття до громадянства України та втрату громадянства, про надання притулку; -нагороджує державними нагородами, встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними; -здійснює помилування.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже