Презентация на тему: ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

Реклама. Продолжение ниже
ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ ГРЕЦІЇ
ПІФАГОР (580— 500 р. до н. е.)
Геракліт (530 — 470 р. до н. е.)
Демокріт (460—370 р. до н. е.)
ОСОБЛИВОСТІ ВЧЕННЯ СОФІСТІВ
Сократ (469—399 р. до н. е.)
ВЧЕННЯ СОКРАТА
Держава та закон у Сократа
ФОРМИ ПРАВЛІННЯ
Платон (427—347 р. до н. е.)
ФІЛОСОФІЯ ПЛАТОНА
ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
ІДЕАЛЬНА ДЕРЖАВА
ТИПИ ДЕРЖАВ
ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
ДРУГИЙ ПРОЕКТ ІДЕАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
ПРАВО
Арістотель (384—322 р. до н. є.)
ВИДИ ОБ ’ ЄДНАНЬ ЛЮДЕЙ
ДЕРЖАВА
ФОРМИ ДЕРЖАВИ
ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
ІДЕАЛЬНА ДЕРЖАВА (ПОЛІТІЯ)
ПРАВО
ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
ЕТИКА ЕПІКУРА
ДЕРЖАВА ЗАБЕЗПЕЧУЄ
ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
Полібій (205—128 р. до н. е.)
ДЕРЖАВА
Форми держави (організація влади та морально-політичний фактор)
ОПТИМАЛЬНА ФОРМА ДЕРЖАВИ
1/37
Средняя оценка: 4.3/5 (всего оценок: 68)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (1385 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации: ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

Ранні вчення про державу та право у давньогрецькій філософії. Період розквіту давньогрецької політико-правової думки. Вчення в умовах кризи давньогрецької державності.

Изображение слайда
1/1
2

Слайд 2: ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

ранній ( « досократівський ») ( IX — VI ст. до н. е.) (Піфагор і піфагорійці, Геракліт, Демокріт ). класичний ( «сократівський») ( V — 1 пол. IV ст. до н. е.) (софісти, Сократ, Платон, Аристотель). період занепаду (2 пол. IV — II ст. до н. е.) ( Епікур, стоїки, Полібій ).

Изображение слайда
1/1
3

Слайд 3: ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ ГРЕЦІЇ

політика – сфера прямої практичної участі громадян раціоналізація мислення та відокремлення політико-правової теорії як самостійної частини філософії розвиток етики та утвердження індивідуалістичної моралі розробка вчення про рівність громадян та договірне походження закону і держави відображення суспільних суперечностей серед вільного населення ( зневага до фізичної праці, обгрунтування панування вільних громадян, апологія рабства)

Изображение слайда
1/1
4

Слайд 4: ПІФАГОР (580— 500 р. до н. е.)

рівність поліс зі справедливими законами за аристократію проти анархії

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
5

Слайд 5: Геракліт (530 — 470 р. до н. е.)

Логос - основа законів критика демократії правління духовної аристократії

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
6

Слайд 6: Демокріт (460—370 р. до н. е.)

природне становлення суспільства штучність полісу та законодавства держава – спільна справа та опора громадян демократія управління державою – найвище з мистецтв закони – основа полісу для чесних – закон лише свідчення чеснот покора законам

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
7

Слайд 7: ОСОБЛИВОСТІ ВЧЕННЯ СОФІСТІВ

поворот до проблеми людини, її суспільного буття, пошук природних основ права і закону концепція особистих прав людини, рівність вільних греків розробка природно-правової теорії (розмежування закону і права) спроби наукового пояснення походження суспільства, держави, природи влади і політики (договірне походження держави і закону) етичний релятивізм значення насильства у визначенні політики

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8: Сократ (469—399 р. до н. е.)

реформи неможливі без морального вдосконалення метод маєвтики (доказування від противного, доведення до абсурду, протиставлення тези та антитези) щаслива людина – моральна, щасливі люди – благополучне суспільство є тільки одне благо — знання, одне тільки зло — неуцтво

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
9

Слайд 9: ВЧЕННЯ СОКРАТА

Знання – джерело справедливості, мудрості, благочестя, розсудливості, мужності. Той, хто знає мудрість завжди діє чеснотно. Злі вчинки – через нерозуміння блага. Правити та творити закони повинні обізнані, а не випадкові люди.

Изображение слайда
1/1
10

Слайд 10: Держава та закон у Сократа

ПОЛІС (держава) – сукупність громадян, які підкоряються закону Держава сильна коли громадяни законослухняні Законослухняність викликана негласним договором між громадянами і є вільним вибором Закон – основа полісу Основою закону є розум та знання Законослухняність приводить до єднання та гармонії (ЧЕРЕЗ ОБОВ ’ ЯЗКИ) Громадяни мусять коритися навіть жорстоким і несправедливим законам

Изображение слайда
1/1
11

Слайд 11: ФОРМИ ПРАВЛІННЯ

Изображение слайда
1/1
12

Слайд 12: Платон (427—347 р. до н. е.)

“Держава”, “Закони”, “Політик” Філософська основа: об'єктивний ідеалізм

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
13

Слайд 13: ФІЛОСОФІЯ ПЛАТОНА

ОБ ’ ЄКТИВНИЙ ІДЕАЛІЗМ Матеріальний світ – не реальний Матеріальне – копії ідей Ідея людини – безсмертна душа Істинне пізнання доступне лише філософам

Изображение слайда
1/1
14

Слайд 14

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже
15

Слайд 15

начала ДУШІ начала ДЕРЖАВИ розумне гнівне бажаюче дорадче (філософи) захисне (воїни) ділове (ремісники та землероби)

Изображение слайда
1/1
16

Слайд 16: ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

Изображение слайда
1/1
17

Слайд 17: ІДЕАЛЬНА ДЕРЖАВА

необмежена влада філософів солідарність, рівність, колективізм відсутність приватної власності спільність жінок та дітей державне виховання та освіта

Изображение слайда
1/1
18

Слайд 18: ТИПИ ДЕРЖАВ

Аристократичне правління кращих Тімократія (честолюбство) Олігархія (майновий ценз) Демократія (зрівнялівка) Тиранія (рабство) МОНАРХІЯ ВЛАДА НЕБАГАТЬОХ ВЛАДА БІЛЬШОСТІ

Изображение слайда
1/1
19

Слайд 19

ЗАКОННІ ФОРМИ НЕЗАКОННІ ФОРМИ Царська влада Аристократія Демократія з законами Тиранія Олігархія Демократія без законів

Изображение слайда
1/1
20

Слайд 20: ДРУГИЙ ПРОЕКТ ІДЕАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

Наявність приватної власності Становий поділ заміняється поділом за майновим цензом Землеробство забезпечується рабською працею Детальний опис організації державної влади Визнання закону регулятором суспільного життя

Изображение слайда
1/1
21

Слайд 21: ПРАВО

Закони – визначення розуму, встановлені заради загального блага всієї держави Законодавець повинен охопити усі правовідносини Тексти законів – ясні, чіткі, стислі, повинні мати вступ Мета законодавця – зробити людину хорошою Особливо тяжкі злочини – злочини проти богів, батьків та держави

Изображение слайда
1/1
22

Слайд 22: Арістотель (384—322 р. до н. є.)

“Політика”, “Афінська політія”, “Нікомахова етика” Філософія: гілеморфізм (єдність матерії та форми)

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
23

Слайд 23: ВИДИ ОБ ’ ЄДНАНЬ ЛЮДЕЙ

Сім'я Поселення Держава (поліс) ЕЛЕМЕНТИ ДЕРЖАВИ людина сім'я поселення

Изображение слайда
1/1
24

Слайд 24: ДЕРЖАВА

Об'єднання вільних громадян, що спільно керують справами полісу на основі справедливості Критика ідеальної держави Платона (індивідуалізм, основа – сім ’ я та приватна власність ДЕРЖАВНИЙ ЛАД включає: законодавчий орган, магістратури, судові органи

Изображение слайда
1/1
25

Слайд 25: ФОРМИ ДЕРЖАВИ

Правління одного Правління меншості Правління більшості

Изображение слайда
1/1
26

Слайд 26

ПРАВИЛЬНІ НЕПРАВИЛЬНІ Царська влада Аристократія Політія Тиранія Олігархія Демократія

Изображение слайда
1/1
27

Слайд 27: ІДЕАЛЬНА ДЕРЖАВА (ПОЛІТІЯ)

Створюється завдяки знанню Посадовці чесні та справедливі та не мають змоги наживатися Автократичний поліс Територія (помірність) Населення (помірність) Земля: державна та приватна Функції забезпечення: провізії, ремесла, зброї, запасу грошей, військових і релігійних потреб

Изображение слайда
1/1
28

Слайд 28: ПРАВО

Рівність та справедливість (арифметична та геометрична) ПРИРОДНЕ ВОЛЕВСТАНОВЛЕНЕ

Изображение слайда
1/1
29

Слайд 29

Епікур (341—270 р. до н. е.) ФІЛОСОФІЯ ІНДИВІДУАЛІЗМУ

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
30

Слайд 30: ЕТИКА ЕПІКУРА

ЗАДОВОЛЕННЯ Свобода – розумний вибір СВОБОДА

Изображение слайда
1/1
31

Слайд 31: ДЕРЖАВА ЗАБЕЗПЕЧУЄ

взаємну безпеку людей подолання страху неспричинення шкоди Держава і право породжені договором про загальну користь та взаємну безпеку Помірна демократія

Изображение слайда
1/1
32

Слайд 32

Зенон (336—264 р. до н. е.) Засновник СТОЇЦИЗМУ

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
33

Слайд 33

Фатум, доля, божественний розум Розвиток доктрини природного права Мета людини – доброчесне життя за природніми законами Благо держави вище за благо індивіда Всі люди – громадяни світової держави Засудження рабства, всі рівні

Изображение слайда
1/1
34

Слайд 34: Полібій (205—128 р. до н. е.)

«Загальна історія в сорока книгах» ФІЛОСОФІЯ стоїцізм

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
35

Слайд 35: ДЕРЖАВА

Розвивається за природніми законами (зародження, ріст, розквіт, упадок, згасання) В основі права – обов'язки та справедливість Розмежування права (справедливість) та закону (форма виразу права) Рівень розвитку народу залежить від рівня державних та правових інститутів

Изображение слайда
1/1
36

Слайд 36: Форми держави (організація влади та морально-політичний фактор)

Изображение слайда
1/1
37

Последний слайд презентации: ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ: ОПТИМАЛЬНА ФОРМА ДЕРЖАВИ

ЗМІШАНА (Рим, Спарта, Карфаген) Поєднання царської влади (консули), аристократії (сенат) та демократії (народні збори) Протидія та підтримка влади з огляду на принцип загального блага

Изображение слайда
1/1