Презентация на тему: Теорія пізнання

Теорія пізнання
ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ ( гносеологія )
Пізнання – це
Пізнавання -
Принципи гносеолог ії :
Суб ′ єкт пізнання- реальна людина, суспільна істота, наділена свідомістю, насамперед у таких проявах, як мислення, чуття, розум, воля.
Ступені пізнання
Чуттєве пізнання
Раціональне пізнання
Практика
Форми чуттєвого відображення
Теорія пізнання
Теорія пізнання
Теорія пізнання
Раціональне пізнання – мислення.
Теорія пізнання
Форми раціонального пізнання:
Теорія пізнання
Теорія пізнання
Теорія пізнання
Гіпотеза – це науково – обґрунтоване, але ймовірне знання, істинність якого ще не встановлена і не доведена.
Ідея – це форма наукового пізнання, яка відображає зв ’ язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення.
Концепція – це науково - обґрунтований доведений вираз головного змісту теорії, який, проте, на відміну від теорії ще не може бути втіленим у струнку логічну
Теорія пізнання
Практика –
Практика діяльність бездіяльність результативна нерезультативна
Структура практики :
Функції практики:
Результат пізнання є знання, яке може бути:
Істина – це знання, яке передбачає максимально повне і точне виявлення властивостей предмета.
Види істини:
ОБ'ЄКТИВНА ІСТИНА
АБСОЛЮТНА ІСТИНА:
Теорія пізнання
ВІДНОСНА ІСТИНА
Хиба –
Омана –
Інтуїція –
Х арактеристики інтуїції:
Раптовість є результатом синтетичної діяльності мислення, внутрішні процеси якої не усвідомлюються суб ’ єктом, бо немає наочного зв ’ язку результату з
1/40
Средняя оценка: 4.9/5 (всего оценок: 27)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (2746 Кб)
1

Первый слайд презентации: Теорія пізнання

Изображение слайда
2

Слайд 2: ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ ( гносеологія )

це розділ філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні можливості та здібності, а також передумови, засоби пізнання, відношення знання до дійсності, закони його функціонування, умови і критерії його істинності та достовірності.

Изображение слайда
3

Слайд 3: Пізнання – це

Процес здобування знань, створення образів, моделей теорій реальності (це інформативний аспект пізнання); Прагнення оволодіти реальністю, проникнути в її приховані підвалини (це активістський або вольовий аспект пізнання) ; Бажання досягти найважливішого, найпозитивнішого для людини стану досконалості (це смисловий аспект пізнання).

Изображение слайда
4

Слайд 4: Пізнавання -

це, в принципі, адекватне, а в ідеалі - об ’ єктивно-істинне відображення дійсності, яке опосередковується суспільно-історичним розвитком, практичним ставленням людини до світу.

Изображение слайда
5

Слайд 5: Принципи гносеолог ії :

об ′ єктивність пізнаванність активне і творче відображення діалектика практика історизм конкретності істини

Изображение слайда
6

Слайд 6: Суб ′ єкт пізнання- реальна людина, суспільна істота, наділена свідомістю, насамперед у таких проявах, як мислення, чуття, розум, воля

Об'єкт пізнання – це те, на що спрямовується пізнавальна діяльність суб'єкта.

Изображение слайда
7

Слайд 7: Ступені пізнання

Чуттєве Раціональне Практика

Изображение слайда
8

Слайд 8: Чуттєве пізнання

Зір Відчуття Дотик Сприйняття Слух Уявлення Смак Гносеологічний образ Нюх

Изображение слайда
9

Слайд 9: Раціональне пізнання

Поняття Судження Умовивід Проблема Гіпотеза Ідея Концепція Теорія Гносеологічний образ

Изображение слайда
10

Слайд 10: Практика

З Н А Н Н Я Істина Заблудження Хиба

Изображение слайда
11

Слайд 11: Форми чуттєвого відображення

Відчуття – це відображення окремих властивостей предметів та явищ внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття людини, які поєднують її із зовнішнім світом.

Изображение слайда
12

Слайд 12

Сприйняття – це чуттєве відображення предметів та явищ дійсності в сукупності притаманних їм властивостей при безпосередній дії на органи чуття людини.

Изображение слайда
13

Слайд 13

Уявлення – це форма чуттєвого відображення, яка відтворює властивості дійсності за допомогою слідів, залишених у пам ’ яті предметами, що раніше сприймалися суб ’ єктами.

Изображение слайда
14

Слайд 14

Гносеологічний образ – це рухливі копії речей, процесів, явищ.

Изображение слайда
15

Слайд 15: Раціональне пізнання – мислення

Мислення – це процес активного, цілеспрямованого, узагальненого, опосередкованого суттєвого та систематичного відображення дійсності і розв ’ язання проблем її творчого перетворення в таких логічних формах, як поняття, категорії, судження, умовиводи.

Изображение слайда
16

Слайд 16

Категорії – це універсальні форми мислення і свідомості, які відображають загальні властивості, взаємозв ’ язок, закономірності розвитку всіх матеріальних і духовних явищ і процесів.

Изображение слайда
17

Слайд 17: Форми раціонального пізнання:

Поняття – це форма раціонального пізнання, яка відображає сутність об ’ єкта і дається його всебічне пояснення.

Изображение слайда
18

Слайд 18

Судження – це форма виразу змісту поняття, їх синтез.

Изображение слайда
19

Слайд 19

Умовивід – це логічний процес виведення із суджень на підставі закономірних, суттєвих і необхідних зв ’ язків нового судження, яке своїм змістом має нове знання про дійсність.

Изображение слайда
20

Слайд 20

Проблема – це форма знання і засіб наукового пізнання, що є єдністю двох змістовних елементів: знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття.

Изображение слайда
21

Слайд 21: Гіпотеза – це науково – обґрунтоване, але ймовірне знання, істинність якого ще не встановлена і не доведена

Изображение слайда
22

Слайд 22: Ідея – це форма наукового пізнання, яка відображає зв ’ язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення

Изображение слайда
23

Слайд 23: Концепція – це науково - обґрунтований доведений вираз головного змісту теорії, який, проте, на відміну від теорії ще не може бути втіленим у струнку логічну систему точних наукових понять

Изображение слайда
24

Слайд 24

НАУКОВА ТЕОРІЯ – це відносно замкнута, змістовна система знань, котра об’єднує й описує деяку сукупність явищ та процесів. Безпосередня мета наукової теорії – пояснення і передбачення цих процесів та явищ, які становлять предмет її вивчення, на основі відкритих нею законів, у широкому розумінні – теоретичне відображення дійсності. Має дві функції: систематизації знань, відкриття шляхів для пошуку нових знань.

Изображение слайда
25

Слайд 25: Практика –

це вся матеріальна, предметно – чуттєва діяльність людей, спрямована на перетворення природи і суспільних відносин.

Изображение слайда
26

Слайд 26: Практика діяльність бездіяльність результативна нерезультативна

Мотиви-потреба-інтерес-мета-засоби-результати-наслідки дія вчинок праця Внутрішня зовнішня безпосередня опосередкована ближня далека Передбачувані непередбачувані ДОСКОНАЛІСТЬ

Изображение слайда
27

Слайд 27: Структура практики :

1. Праця, матеріально – виробнича діяльність 2. Історична, соціально – перетворююча діяльність 3. Наукові експерименти Структура практики :

Изображение слайда
28

Слайд 28: Функції практики:

Практика – основа пізнання, вихідний пункт і рушійна сила його розвитку ( знання – це результат практики); Практика виступає як сфера реалізації здобутих людських знань; Практика – це об ’ єктивний критерій істини: сама вона дає змогу встановити достовірність знань, відповідність їх об ’ єктивній дійсності.

Изображение слайда
29

Слайд 29: Результат пізнання є знання, яке може бути:

істинним, хибним, оманливим

Изображение слайда
30

Слайд 30: Істина – це знання, яке передбачає максимально повне і точне виявлення властивостей предмета

Изображение слайда
31

Слайд 31: Види істини:

відносна за ступенем наближення суб ’ єкта до об’єкта ІСТИНА абсолютна об ’ єктивна за змістом суб ’ єктивна за формою конкретна за умовами застосування

Изображение слайда
32

Слайд 32: ОБ'ЄКТИВНА ІСТИНА

це такий зміст знань, котрий не залежить від людини, її свідомості, мислення. Від людини, її мислення, здібностей залежить її готовність і здатність розкрити сутність явищ, тенденції її розвитку.

Изображение слайда
33

Слайд 33: АБСОЛЮТНА ІСТИНА:

ПЕРШЕ ЗНАЧЕННЯ : АБСОЛЮТНА ІСТИНА– це повне, точне, вичерпне відображення об’єкта у мисленні людини. Такі знання не можна спростувати. ДРУГЕ ЗНАЧЕННЯ : абсолютні істини - «ВІЧНІ ІСТИНИ» - факти, що встановлені з повною достовірністю, які відбулися реально. ТРЕТЄ ЗНАЧЕННЯ : уявлення про можливість пізнання людиною світу в цілому. Однак слід підкреслити, що ні людина, ні людство цього ніколи досягнути не зможуть. Це пояснюється тим, що наші знання про Всесвіт є неостаточними і завжди будуть такими, оскільки світ продовжує розвиватися.

Изображение слайда
34

Слайд 34

Изображение слайда
35

Слайд 35: ВІДНОСНА ІСТИНА

це неповне, незавершене, неостаточне знання, котре в процесі пізнання уточнюється, поглиблюється. Воно визначається рівнем розвитку науки в даний період.

Изображение слайда
36

Слайд 36: Хиба –

це такий обумовлений зміст людського знання, в якому дійсність відтворюється неадекватно і який обумовлений рівнем розвитку та його місцем у суспільстві.

Изображение слайда
37

Слайд 37: Омана –

це невідповідність образу та об ’ єкту пізнання.

Изображение слайда
38

Слайд 38: Інтуїція –

Це такий спосіб одержання нового знання ( форма пізнання), коли за неусвідомленими в даний момент часу ознаками і, не усвідомлюючи шляху руху власної думки, суб ’ єкт робить наукове відкриття, одержує нове об ’ єктивно – істинне знання про дійсність.

Изображение слайда
39

Слайд 39: Х арактеристики інтуїції:

безпосередність несподіваність неусвідомленість шляхів одержання нового знання.

Изображение слайда
40

Последний слайд презентации: Теорія пізнання: Раптовість є результатом синтетичної діяльності мислення, внутрішні процеси якої не усвідомлюються суб ’ єктом, бо немає наочного зв ’ язку результату з попередньою інтелектуальною діяльністю

Изображение слайда