Презентация на тему: Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ

Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ.
Зв'язок - основний засіб управління підрозділами в бою. Основні завдання зв'язку.
ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ЗВ’ЯЗКУ.
Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ.
Засоби зв’язку частин і підрозділів
Антени КХ радіостанцій
Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ.
Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ.
Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ.
Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ.
Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ.
Радіостанція Р-111
Радіостанція Р-130
Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ.
1/14
Средняя оценка: 4.2/5 (всего оценок: 18)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (2721 Кб)
1

Первый слайд презентации: Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ

Заняття №1: ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ В СУХОПУТНИХ ВІЙСЬКАХ. Навчальні питання: Зв’язок – основний засіб управління військами. Задачі зв’язку та вимоги до нього. Приховане управління військами та безпека зв’язку. Види зв’язку та їх класифікація.

Изображение слайда
2

Слайд 2: Зв'язок - основний засіб управління підрозділами в бою. Основні завдання зв'язку

Зв'язок - це передача та приймання інформації в системах управління військами та зброєю за допомогою різноманітних засобів і способів. Зв'язок може здійснюватися шляхом передачі сигналів різноманітної фізичної природи - звукових, оптичних, електричних, а також за рахунок доставки документів і повідомлень з допомогою фельд'єгерів і рухомих засобів зв'язку. Відповідно до характеру сигналів, які використовуються для обміну інформацією, засобів передачі, приймання та доставки повідомлень і документів, зв'язок може бути : електричним (електрозв'язок), сигнальним або фельдєгерсько-поштовим. За характером повідомлень, які передаються та кінцевими пристроями, які використовуються, зв'язок поділяється на телефонний, телеграфний, телекодовий (передача даних), факсимільний (фототелеграфний) та відео телефонний. У залежності від засобів, середовища розповсюдження сигналів, зв'язок поділяється на радіозв'язок, радіорелейний, тропосферний, супутниковий, провідний зв'язок, рухомими засобами та сигнальний зв'язок. Зв'язок може здійснюватись шляхом передачі інформації по лініях зв'язку відкритим текстом, або у вигляді закодованих, шифрованих або засекречених повідомлень. 2

Изображение слайда
3

Слайд 3: ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ЗВ’ЯЗКУ

1. Забезпечення стійкого зв'язку з старшим штабом та своєчасного приймання сигналів бойового управління. 2. Забезпечення управління підлеглими військами в будь-яких умовах обстановки. 3. Забезпечення своєчасної передачі сигналів оповіщення та попередження військ про безпосередню загрозу застосування противником зброї масового ураження, оповіщення про повітряного противника, про радіоактивне,хімічне,бактеріологічне, біологічне зараження. 4. Забезпечення обміну інформацією між взаємодіючими частинами та підрозділами. 5. Управління органами тилового та технічного забезпечення.

Изображение слайда
4

Слайд 4

B залежності від номінальної потужності передавачів, радіостанції поділяються на: малої потужності - до 100 Вт; середньої потужності - від 100 до 1000 Вт; потужні - від 1 до 10 кВт; великої потужності - більше 10 кВт Радіозв'язок здійснюється в широкому спектрі радіочастот, який умовно розподілений на діапазони: наддовгохвильові (НДХ) - 0.003-0, 03 МГц (100000-10000 м) довгохвильові ( ДХ ) - 0, 03-0, 3 МГц (10000-1000 м) середньохвильові (СХ) - 0, 3 - 3 МГц (1000-100 м) короткохвильові ( КХ ) - 3 - 30 МГц (100-10 м) ультракороткохвильові (УКХ) - 30-30000 МГц (10-0, 001 м) 3

Изображение слайда
5

Слайд 5: Засоби зв’язку частин і підрозділів

Для забезпечення зв’язку в військах використовуються радіо, провідні, рухомі та сигнальні засоби. Роль і місце перерахованих засобів зв’язку в забезпеченні управління підрозділами в конкретних умовах обстановки визначаються властивостями і можливостями кожного із них. Радіозв’язок є основним, а іноді і єдиним засобом, що забезпечує управління підрозділами в усіх видах бою, у самій складній обстановці, особливо при знаходженні підрозділів та їх командирів у русі. В залежності від обстановки, призначення й важливості даного зв’язку, радіозв’язок може бути організований по радіо напрямку або радіомережі. Радіо напрямок – спосіб організації зв’язку між двома пунктами управління (командирами, штабами), коли кожен з них має радіостанцію, яка працює на радіо даних, встановлених для даного радіо напрямку. Радіо мережа – спосіб організації зв’язку між кількома (трьома і більше) пунктами управління (командирами, штабами), коли кожен з них має радіостанцію, яка працює на радіо даних, встановлених для цієї радіомережі. В підрозділах використовуються радіостанції ультракороткохвильового (УКХ) діапазону: переносні Р-148, Р-147, Р-158, Р-107М, Р-159, бортові Р-123М, Р-173, Р-111 та короткохвильового (КХ) діапазону Р-130М, Р-140-0,5. 4

Изображение слайда
6

Слайд 6: Антени КХ радіостанцій

на кореспондента на кореспондента штирьова антена антена бігучої хвилі (АБХ) лямбдоподібна 5

Изображение слайда
7

Слайд 7

симетричний диполь нахилений промінь 6

Изображение слайда
8

Слайд 8

Радіостанції Р-107М Основні характеристики Р-107м Р-159 Діапазон частот, мГц 20-52,0 30-75,9 Інтервал між робочими частотами, кГц 1 1 Кількість робочих частот 32000 46000 Види робіт ТЛФ-ТЛГ ТЛФ-ТЛГ Потужність передавача, Вт. 1,0; 5,0 5,0 Чутливість приймача, мкВ Не гірше 1,5 Не гірше 1,5 Типи застосовуваних антен і дальність зв’язку, км: На АШ-1,5 8-12 12 На АШ-2,7 12-18 18 На λ – подібну 25-35 35 Джерела живлення 3бат. 2НКП-24 1бат. 10НКП-8 Напруга джерела живлення 7,2 12 Час неперервної роботи від одного джерела живлення (пер/пр - 1/5), год. 24(15) 8 Час розгортання, хв: Добре Задов. На АШ На λ-ю Вага робочого комплекту, кг 18,5 11,7 ПРИЗНАЧЕННЯ І ТТХ РАДІОСТАНЦІЙ Р-107М, Р-159 Радіостанції малої потужності, УКХ-діапазону, симплексні, телефонно-телеграфні, з частотною модуляцією, призначені для забезпечення зв’язку в тактичній ланці управління. Ці радіостанції можуть бути в комплекті командирських машин управління. Р-159 7

Изображение слайда
9

Слайд 9

Типи антен, що застосовуються, аналогічні для кожної радіостанції. При виборі типу антени виходять з таких міркувань: необхідна дальність зв’язку; характер роботи, тобто працювати на місці чи під час руху, в радіомережі або в радіо напрямку; місцеві умови розміщення радіостанції, обстановка. Гнучка штирова антенна довжиною 1,5м застосовується для зв’язку на місці чи під час руху на відстань 6-8км. Вона складається із сталевого троса, на якому насаджені алюмінієві ланки, які від основи до верху стають все меншими. Штирова антенна має колову діаграму спрямованості, її доцільно застосовувати для роботи з кореспондентами у радіомережі. Комбінована штирова антена довжиною 2,7м складається з гнучкої штирової антени та 6 колін (з використанням 3 променів противаг). Під час роботи з кузова машини застосовують спеціальні кронштейни з одним коліном та амортизаційною подушкою. Антена біжучої хвилі довжиною 40м має різко виражену діаграму спрямованості. Підвішується на висоті 1 м над землею та розгортається в бік кореспондента. Використовується, як правило, для роботи в радіонапрямку. Для отримання надійного зв'язку і збільшення дальності рекомендується полотно антени піднімати на висоту 5-6м з поступовим зниженням в бік кореспондента. Під час роботи з укрить та підвальних приміщень використовують виносну антену, що складається з комбінованої штирової антени та кабелю РК-75-4 довжиною 10м. 8

Изображение слайда
10

Слайд 10

Радіостанція Р-123М Радіостанція Р-123М ультракороткохвильова (УКХ), малопотужна, телефонна, з частотною модуляцією (ЧМ), симплексна, з регульованим шумоглушником, з можливістю настроювання на чотири заздалегідь підготовлені частоти (ЗПЧ), призначена для радіозв'язку між бронеоб’єктами на стоянці та в русі. Радіостанція зберігає працездатність у будь-яких кліматичних умовах при температурі від -40 0 С до +50 0 С. Діапазон частот: 20-51,5 МГц (20000-51500 кГц). Діапазон радіостанції розділений на два піддіапазони: 20-35,75 МГц і 35,75-51,5 МГц. У цьому діапазоні розміщена 1261 робоча частота з інтервалом між сусідніми частотами в 25 кГц. Розподільники на шкалі нанесені через 25 кГц, цифри- через 50 кГц. Цифра на шкалі помножена на 100, означає робочу частоту в кГц. Цифри частот І піддіапазону нанесені зверху, II-го піддіапазону нанесені знизу. Основні електричні характеристики - потужність передавача не менш 20 Вт, чутливість приймача не менше 3 мкВ, при повністю ввімкненому шумоглушникові - не гірше 6 мкВ (що зменшує дальність зв'язку в два рази). Антени і дальність зв'язку на них. Радіостанція забезпечує радіозв’язок з однотипною радіостанцією на середньо-пересічній місцевості в будь-який час доби і року на відстанях: а) на чотириметрову антену - до 20 км, а при ввімкненому шумоглушникові - до 13 км; б) на 1,5-метрову штирову антену, розгорнуту на 11 метровій телескопічній щоглі, а другий кореспондент у русі на 4 метрову антену - до 40 км; в) якщо обидва кореспонденти працюють на стоянці на 1,5-метрову штирову антену, разгорнуту на 11-метровій телескопічній щоглі - до 70 км; г) при роботі з радіостанціями Р-107М, Р-159 дальність зв’язку дорівнює 50-ти відсоткам від дальності зв’язку цих радіостанцій (тому що чутливість приймача Р-123М в два рази нижча за чутливість приймача Р-107М, Р-159). Радіостанція Р-123М має можливість роботи на 1, 2, 3 і 4 коліна антени, залежно від необхідної дальності зв’язку. Джерела живлення. Первинним джерелом живлення є бортова мережа об’єкта 26В. Вторинним джерелом, що забезпечує живлення анодно-екранних ланцюгів, є блок живлення з перетворювачами на напівпровідниках БП-26, що має виходи: 1,2В; 6,3В; 150В; 250В і 600В. Живлення струму від бортової мережі 26В: при роботі на передачу - 9,6А, при роботі в режимі “черг.прийом” - 3А. Режим роботи радіостанції: телефонний “симплекс” (перехід із прийому на передачу здійснюється за допомогою нагрудного перемикача); “черговий прийом” (коли радіостанція працює тільки на прийом, при цьому з ламп передавача знімається напруга розжарення і тим самим забезпечується більш ощадлива витрата живлення). Вага повного комплекту радіостанції - 45кг. 9

Изображение слайда
11

Слайд 11

Радіостанція Р-173 Радіостанція Р-173 прийомопередавальна, ультракороткохвильова, симплексна із частотною модуляцією, призначена для забезпечення двостороннього телефонного радіозв’язку між рухомими об’єктами при русі і на стоянці. Радіостанція забезпечує безпошукове входження у зв’язок і безпідстроювальне ведення зв’язку на кожній з десяти заздалегідь підготовлених частот. Радіостанція забезпечує роботу на штирові антени висотою 3м, 2м або 1м, широкодіапазонну УКХ і аварійну антени. При роботі в русі в якості основної використається штирова антена висотою 2м. При відповідному виборі частот забезпечується спільна незалежна робота: на загальну штирову антену із застосуванням антенно-розв’язувальних пристроїв – двох радіостанцій Р-173: радіостанції Р-173 і радіоприймача Р-173П; радіостанції Р-173 і КВ радіостанції Р-134; на окремі штирові антени – двох радіостанцій Р-173; радіостанції Р-173 і радіоприймача Р-173П. Радіостанція забезпечує два режими роботи: режим ПУ - робота з АВЗК Р- 174, з переговорним пристроєм Р- 124, а також без нього з використанням ларингофонної гарнітури. Робота з переговорним пристроєм здійснюється за допомогою ларингофонного підсилювача (блок Р-173- 16 ); режим ОА - робота з уніфікованою апаратурою внутрішнього зв’язку і комутації. ТЕХНІЧНІ ДАНІ 1. Діапазон частот - (30000-75999) кГц. 2. Крок сітки частот - 1 кГц. 3. Потужність передавача при номінальній напрузі бортової мережі - не менше 30Вт. 4. Нестабільність частоти радіостанції ±1,5 кГц. 5. Девіація частоти передавача в межах (4-6) кГц. 6. Чутливість приймача не більше 1,5мкВ, із включеним шумоглушником - не більше 3мкВ. 7. Вихідна напруга приймача: у режимі ПУ - не менше 11В; у режимі ОА - (0,52 ±0,1)В. 8. Вибірковість приймача по дзеркальних каналах 1 і 2 ПЧ, а також по першій проміжній частоті - 100дБ. 9. Радіостанція має 10 заздалегідь підготовлених частот. Середній час переходу з однієї ЗПЧ на іншу не більше 3с. 10. Радіостанція працездатна в інтервалі температур від мінус 50°С до плюс 50°С і відносної вологості повітря (95-98)% при температурі +40°С. 11. Електроживлення радіостанції здійснюється від бортової мережі постійного струму напругою +27В. Працездатність радіостанції зберігається при зміні напруги борт. мережі від +22 до +29В, а також за наявності в бортовій мережі імпульсів перенапруг з амплітудою до +70В і тривалістю 3мс. 12. Струм споживання при номінальній напрузі бортової мережі: - в режимі прийняття - 1,5А, - в режимі передачі - 9,0А. 13. Габарити прийомопередавача з амортизатором (428 × 222 × 239)мм. 14. Маса основного комплекту радіостанції не більше 43кг. 10

Изображение слайда
12

Слайд 12: Радіостанція Р-111

Радіостанція Р-111 – призначена для забезпечення УКХ радіозв’язку в тактичному ланці управління. Радіостанція Р-111 – бортова, малої потужності, возима, ультракороткохвильова, телефонна з частотною модуляцією, автоматизованою перестройкою на одну з чотирьох завчасно підготовлених частот. Забезпечує роботу з апаратурою телекодової інформації, дистанційне управління з винесених пунктів і телефонного апарату. Діапазон робочих частот від 20,0 до 52,0 МГц (20000-52000 кГц), розділений на два піддіапазона : І піддіапазон – від 20 до 36 МГц; другий діапазон – від 36 до 52 МГц. Має 1281 робочі частоти. які встановлюються через 25 кГц. Перестройка радіостанції з однієї заздалегідь підготовленої робочої частоти на іншу автоматична. Загальний час пере настройки 15-45 сек. Для підготовки чотирьох ЗПЧ потрібно 4 хвилини. Потужність передавача 75 Вт по діапазону. Типи антен, що застосовуються: антена штирьова висотою 3,4 м для роботи в русі, антена штирьова 1,5 м з противагами на 11 метровій мачті. Дальність зв’язку: при роботі під час руху (зі швидкістю руху об’єкта до 40 км/год) на антену АШ-3,4 до 35 км; при роботі однієї радіостанції на стонці на штирьову антену з противагами, що встановлена на 11 метровій мачті з другої радіостанції, що рухається, на антену АШ-3,4 до 45 км; при роботі на обох пунктах на штирьових антенах з противагами, встановлених на 11 метровій мачті – до 60 км. Джерело живлення: бортова мережа постійного струму з напругою 26В  15%. Споживаємий радіостанцією струм: при роботі на передачу не більше – 20 А; при роботі на прийом – не більше 7 А; при роботі в черговому прийомі не більше 2 А. Вага робочого комплекту без джерела живлення і антенного пристрою – не більше 100 кг. 11

Изображение слайда
13

Слайд 13: Радіостанція Р-130

Радіостанція Р-130М (рис. 24) – короткохвильова, бортова, малої портужності, симплексна, телефонно-телеграфна, з однополосною модуляцією, з кварцовою стабілізацією частоти. Радіостанція Р-130М забезпечує роботу з апаратурою швидкодії в режимі ЧТ а також телефонну роботу через переговорні пристрої або комутаційну апаратуру а також без них. Діапазон робочих частот від 1,5-10,99 МГц (1500 до 10990кГц). Радіостанція має 950 дискретних частот через 10 кГц. Потужність передавача при роботі на штир “ШТЫРЬ-4М” складають 12-40 Вт. Чутливість приймача при відношенні напруги сигналу і шумів 3 до 1 складає: в АТУ не гірше 2 мкВ; АТШ не гірше 5 мкВ; в ОМ не гірше 3 мкВ; в АМ не гірше 10 мкВ. Радіостанція забезпечує зв’язок при роботі з однотипною радіостанцією на середній пересічній місцевості в будь-яку пору року і час доби на відстані: при роботі на антену ШТЫРЬ-4М на стоянці і під час руху вдень до 50 км, вночі до 20 км.; при роботі на антену СИММЕТРИЧНЫ ДИПОЛЬ до 350 км.; при роботі на антену НАКЛОННЫЙ ЛУЧ вдень до 75 км, вночі до 30км. Джерело живлення: бортова мережа постійного струму з напругою 26В + 15%. Вага комплекту радіостанції 100 кг, вага прийомопередавача 40 кг. 12

Изображение слайда
14

Последний слайд презентации: Тема№3: ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ‘ЯЗКУ ТА ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ

До проводних засобів зв’язку в підрозділах ракетних військ і артилерії відноситься польові кабелі П-274 (П-274М, П-275), телефонні апарати ТА-57 і комутатор П-193М. Легкі польові кабелі П-274 (П-274М, П-275) призначені для забезпечення тефонно-телеграфного зв’язку між пунктами управління, розгортання ліній внутрішнього зв’язку на них та дистанційного управління радіостанціями. Параметри П-275 П-274м Дальність зв’язку, км Будівельна довжина, м Маса 1 км, кг Опір постійного струму, Ом/км Швидкість прокладки: Команда (2 чоловіка) Відділення (6 чоловік) 10-15 600 13 460 1км-10хв 5км/год 20-30 500 15 125 1км-10хв 5км/год Польовий телефонний апарат ТА-57 є переносним апаратом універсального типу і може працювати в системі місцевої батареї (МБ) (живлення розмовного ланцюга здійснюється від місцевої б3 атареї) або в системі центральної батареї (ЦБ) (живлення апарата здійснюється від телефонної станції – центральної батареї). Він призначений для забезпечення телефонного зв ’ язку, дистанційного управління радіостанціями КВ і УКВ діапазонів по проводних з ’ єднувальних лініях. Апарат забезпечує прямий телефонний зв’язок: по польових лініях із кабелю П-275 – 12-15км., із кабелю П-274 – 30-40 км; по постійних повітряних лініях зв’язку із стального дроту діаметром мм – 150-170км. Перспективний польовий телефонний апарат "ТА-01 „Акація" Телефонний апарат ТА 01 „Акація ", призначений для забезпечення телефонного зв'язку в складі абонентських мереж, в тому числі мереж автоматичного телефонного зв'язку загального користування, ручних комутаційних систем та ведення переговорів по радіо при його використанні в якості прикінцевого пристрою засобів радіозв'язку. Система живлення місцева батарея (МБ), центральна батарея (ЦБ). Телефонний апарат дозволяє підключення до мережі телефонного зв'язку загального користування з імпульсним та частотним набором номеру, відповідає вимогам діючих нормативних документів. Джерело живлення елементи 373; Термін роботи батареї 6 місяців. Виконання корпусу герметичне - (функціонує після занурення на глибину до 1м).

Изображение слайда