Презентация на тему: Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування

Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування.
1/49
Средняя оценка: 4.5/5 (всего оценок: 18)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (4387 Кб)
1

Первый слайд презентации

Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування. Медикаментозна алергія. Анафілактичний шок. ” Івано-Франківський національний медичний університет Кафедра внутрішньої медицини №1 з курсом клінічної імунології та алергології Підготував доцент кафедри, к.мед.н. Камінський В.Я.

Изображение слайда
2

Слайд 2

План лекції 1. Основи алергології. 2. Алергодіагностика. 3. Терапія алерг. захворювань. 4. Медикаментозна алергія. 5. Анафілактичний шок.

Изображение слайда
3

Слайд 3

Визначення Алергія – це імунопатологічна реакція організму, яка характеризується неадекватно сильною відповіддю (гіпер-чутливістю) на повторний контакт із АГ і супроводжується пошкодженням структури і функції власних клітин, тканин та органів. АГ у цих реакціях називається алергеном.

Изображение слайда
4

Слайд 4

Класифікація алергенів І. Ендогенні (аутоалергени): 1) природні (привілегійовані тканини); 2) набуті (опікові, променеві та ін.). ІІ. Екзогенні: 1) неінфекційні; 2) інфекційні.

Изображение слайда
5

Слайд 5

Неінфекційні екзоалергени 1. Побутові (домашній пил). 2. Медикаментозні (АБ, вітаміни). 3. Епідермальні (шерсть, перхоть). 4. Хімічні (бензин, бензол). 5. Пилкові (пилок квітів, трав, дерев). 6. Інсектні (в слині, отруті комах). 7. Харчові: а) тваринного походження (молоко, м ’ ясо); б) рослинного походження (фрукти, злаки).

Изображение слайда
6

Слайд 6

Інфекційні екзоалергени 1. Бактеріальні. 2. Вірусні. 3. Грибкові. 4. Гельмінтні.

Изображение слайда
7

Слайд 7

Стадії алергічної реакції 1. Імунологічна. 2. Патохімічна. 3. Патофізіологічна. 4. Клінічна.

Изображение слайда
8

Слайд 8

Псевдоалергія і параалергія Псевдоалергія – це патологічний процес, клінічно подібний до алергії, який відрізняється від неї відсутністю першої, імунологічної стадії. Найчастіше викликають ліки та харчові продукти. Параалергія – це патологічний процес, клінічно подібний до алергії чи псевдоалергії, але її розвиток позбавлений не лише першої, але й другої (патохімічної) стадії. Напр., пронос при вживанні молока найчастіше зумовлений не алергією чи псевдоалергією, а ензимопатією (дефіцит лактази) – параалергічним механізмом.

Изображение слайда
9

Слайд 9

Типи реакцій гіперчутливості 1. Анафілактичний (ГЧНТ, від секунд до 30 хв.). 2. Цитотоксичний (ГЧНТ, до 24 год.). 3. Імунокомплексний (ГЧНТ, 3-8 год.). 4. Сповільненого типу (ГЧСТ, від 1-2 діб і більше). 5. Стимулювальний (ГЧНТ, до 24 год.).

Изображение слайда
10

Слайд 10

Алергія та атопія Атопія – загальна назва алергічних захворювань, у розвитку яких значна роль належить спадковій схильності до продукції надмірної кількості IgЕ у відповідь на контакт з алергенами (напр., поліноз, атопічна БА, кропив ’ янка). Термін «алергія» використовують як синонім алергічних захворювань, медіатором яких є як IgЕ, так і інші Ig.

Изображение слайда
11

Слайд 11

План лекції 1. Основи алергології. 2. Алергодіагностика. 3. Терапія алерг. захворювань. 4. Медикаментозна алергія. 5. Анафілактичний шок.

Изображение слайда
12

Слайд 12

Методи діагностики алергічних хвороб 1. Збирання алергологічного анамнезу. 2. Клінічне обстеження. 3. Елімінаційні проби. 4. Шкірні проби. 5. Провокаційні проби. 6. Імунолабораторне обстеження.

Изображение слайда
13

Слайд 13

Алергологічний анамнез - спадкова схильність; - “ефект елімінації” – покращення стану при виїзді з дому; - “ефект понеділка” – погіршення стану на роботі після вихідних; - сезонність захворювання.

Изображение слайда
14

Слайд 14

Клінічне обстеження Встановлюють: - локалізацію процесу (ніс, очі, шкіра і т.д.); - нозологію (поліноз, БА, дерматит); - фазу захворювання (загострення чи ремісія).

Изображение слайда
15

Слайд 15

Елімінаційні проби Застосовують для діагностики харчової та медикаментозної алергії. Проби засновані на зникненні алергічної реакції після припинення контакту хворого з алергеном. Напр., при харчовій непере-носимості – дієта з виключенням певного продукту (1-2 тижні) і після покращення стану вводять його в раціон.

Изображение слайда
16

Слайд 16

Шкірні проби нашкірні (крапельні, аплікаційні) – на здорових ділянках шкіри скарифікаційні проба тест-уколом ( prick -тест) внутрішньошкірні – переважно з інфекційними алергенами (бактерії, грибки)

Изображение слайда
17

Слайд 17

Провокаційні тести кон ’ юнктивальний (при алерг. кон ’ юнктивітах) інтраназальний (при алерг. ринітах) інгаляційний (при БА) холодовий (при холод. кропив ’ янці) тепловий (при тепл. кропив ’ янці) лейкоцитопенічний (при харчовій алергії) експозиційний (виникнення загострення при експозиції хворого в певних умовах – в аптеці, в цеху, у млині).

Изображение слайда
18

Слайд 18

Імунолабораторне обстеження к-сть лейкоцитів; к-сть еозинофілів; вміст загального Ig E ; вміст специфічного Ig E ; імунорегуляторний індекс; рівень ЦІК; концентрація гістаміну та інші.

Изображение слайда
19

Слайд 19

План лекції 1. Основи алергології. 2. Алергодіагностика. 3. Терапія алерг. захворювань. 4. Медикаментозна алергія. 5. Анафілактичний шок.

Изображение слайда
20

Слайд 20

Принципи лікування алергічних захворювань Етапи лікування: 1. Під час стадії загострення – виведення хворого із гострого стану (вплив на три стадії алерг. реакції). 2. Під час стадії ремісії – гіпосенсибілізація. 3. Профілактика.

Изображение слайда
21

Слайд 21

1.1. Вплив на імунологічну стадію протиалергічний імуноглобулін гістаглобулін сухий екстракти з тимусу (тактивін, тималін, тимоген) імуностимулятори мікробного походження (рибомуніл, лікопід, бронхомунал) екстракорпоральні методи (плазмаферез, імуносорбція)

Изображение слайда
22

Слайд 22

1.2. Вплив на патохімічну стадію А) стабілізатори клітинних мембран: – кромоглікат натрію (інтал); – недокроміл натрію (тайлед); – кетотіфен. Б) блокатори рецепторів медіаторів: – антигістамінні препарати; – блокатори рецепторів лейкотрієнів: – монтелукаст (сингулар); – зафірлукаст (аколат).

Изображение слайда
23

Слайд 23

Антигістамінні препарати І покоління: дімедрол, діазолін, супрастин, тавегіл, фенкарол. ІІ покоління: лоратадин (кларитин), цетиризин (зіртек, цетрин), акривастин (семпрекс). ІІІ покоління: фексофенадин (телфаст, алегра), дезлоратадин (еріус).

Изображение слайда
24

Слайд 24

Антигістамінні препарати І-го покоління Характеристика: коротка дія (1,5-3 год.); неповне зв ’ язування з Н 1 -рецепторами (≈30%); прохідність через ГЕ бар ’ єр; звикання до 7-12 днів; неселективність дії. Побічні ефекти: сонливість, втома; порушення координації рухів; запаморочення, гол. біль, АТ; сухість в роті; бронхоспазм; шкірні висипання; шлункова диспепсія.

Изображение слайда
25

Слайд 25

Антигістамінні препарати ІІ-го і ІІІ-го поколінь Характеристика: тривала дія (12-24 год.); селективність дії; відсутність звикання; низька прохідність через ГЕ бар ’ єр; висока спорідненість до Н 1 -рецепторів. Переваги порівняно з І-им поколінням: відсутність седативного ефекту; відсутність впливу на ССС, ШКТ, слизові оболонки; вживання раз на добу; можливе тривале застосування.

Изображение слайда
26

Слайд 26

1.3. Вплив на патофізіологічну стадію Глюкокортикостероїди впливають на усі стадії алерг. реакції, але особливо на 3-ю стадію. Основні показання при алерг.захворюваннях: – невідкладні стани (анафіл. шок, астмат. статус); – хронічні чи безперервно-рецидивуючі захв. при неефективності інших засобів; – недост-сть кори наднирників (спричинена тривалим прийомом ГКС). Режими дозування ГКС: – пульс-терапія (1-3 г/добу протягом 1-3 днів); – інтенсивний (60-200 мг/добу протягом кількох тижнів); – лімітований (20-50 мг/добу протягом кількох місяців); – тривалий (5-15 мг/добу – багато місяців чи пожиттєво).

Изображение слайда
27

Слайд 27

2. Гіпосенсибілізація Варіанти: специфічна гіпосенсибілізація (один із видів специфічної імунотерапії); неспецифічна гіпосенсибілізація.

Изображение слайда
28

Слайд 28

Специфічна гіпосенсибілізація СГ – це зниження чутливості організму до алергену шляхом введення хворому зростаючих доз того алергену, до якого є підвищена чутливість. Найкращі результати СГ відзначені при полінозі, кропив ’ янці, атопічних формах БА та ін., в основі розвитку яких лежить IgE -опосередкована алергічна реакція. Суть СГ полягає в утворенні блокуючих АТ ( IgG) на введення алергену, які зв ’ язують його і попереджають взаємодію з реагінами ( IgE ), фіксованими на мастоцитах та базофілах. Курси СГ: цілорічний, передсезонний, сезонний. Введення п/ш, в/ш, аплікаційне, п/о, і/н, інгаляційне. При позитивному ефекті СГ несприйнятливість до алергену може тривати 3-5 років і більше.

Изображение слайда
29

Слайд 29

Неспецифічна гіпосенсибілізація НСГ – це зниження чутливості організму до алергену в результаті зміни умов життя індивідуума, застосування певних видів фізіотерапії та курортолікування. Застосовують у випадку, коли СГ неможлива чи неефективна. Суть НСГ полягає у зміні реактивності організму. Шкідливі фактори: висока температура в квартирі, закриті вікна і кватирки, духота, боязнь холодної води, викор-ня лише теплої води для вмивання. Тому заходами НСГ також є різнопланове загартування, окрім цього гіпоалергенна дієта.

Изображение слайда
30

Слайд 30

Гіпоалергенна дієта

Изображение слайда
31

Слайд 31

3. Профілактика Полягає у заходах: попередження потрапляння даного алергену в організм (елімінаційна терапія): – активна елімінація (усунення алергену із середовища, яке ото- чує хворого) – часте прибирання, усунення шерстяних речей, м ’ яких іграшок, домашніх тварин, птахів, вазонків, заборона паління в квартирі та використання лаків, дезодорантів; – пасивна елімінація (ізоляція хворого) – зміна місця роботи, проживання. попередження дії на організм різних подразнюючих факторів; ліквідація вогнищ хронічного запалення.

Изображение слайда
32

Слайд 32

План лекції 1. Основи алергології. 2. Алергодіагностика. 3. Терапія алерг. захворювань. 4. Медикаментозна алергія. 5. Анафілактичний шок.

Изображение слайда
33

Слайд 33

Медикаментозна алергія Це патологічна реакція на медикамент, яка грунтується на імунологічних механізмах. Практично будь-який лікарський засіб може бути алергеном, за винятком природних складових біорідин (глюкоза, натрію хлорид і т.д.). Етапи МА: 1. Утворення гаптену (неповноцін-ного антигену) – перетворення ліку на таку форму, що може реагувати з білками. 2. Кон ’ югація гаптену з певним білком організму – утворення повного антигену. 3. Розвиток імунної реакції на цей антиген.

Изображение слайда
34

Слайд 34

Структура клінічних проявів МА

Изображение слайда
35

Слайд 35

Класифікація алергічних реакцій на ліки 1. Системні реакції (анафілактичний шок, сироваткова хвороба). 2. Органні реакції: а) шкірні (кропив ’ янка, набряк Квінке, синдром Лайєла (токсичний епідермальний некроліз), синдром Стівенса-Джонсона (багатоформна еритема), контактний дерматит); б) гематологічні (анемія, лейкопенія, агранулоцитоз); в) вісцеральні (нирок, печінки, серця, легень та ін.). 1. Прямі алергічні реакції. 2. Псевдоалергічні реакції.

Изображение слайда
36

Слайд 36

Фактори, що сприяють розвитку прямих алергічних реакцій обтяжений алергологічний анамнез супутні атопічні захворювання (атопічний дерматит, атопічна БА) наявність захворювань, що потребують тривалого і/або частого застосування медикаментів наявність супутніх мікозів шкіри, слизових оболонок, нігтьових пластинок.

Изображение слайда
37

Слайд 37

Фактори, що сприяють розвитку псевдоалергічних реакцій поліпрагмазія супутні захворювання шлунка, кишеч- ника, печінки, нейроендокринної с-ми, обмінні порушення пероральне призначення хіміотера- певтичних препаратів хворим із еро- зивно-виразковим ураженням ШКТ доза препарату, що не відповідає масі й віку хворого одночасне введення несумісних ліків

Изображение слайда
38

Слайд 38

Найважчі прояви алергічних реакцій

Изображение слайда
39

Слайд 39

Частота алергічних реакцій Анальгін 72% Пеніцилін ≈ 70% Сульфаніламіди ≈ 60% Лідокаїн 58% Ампіцилін 50% НПЗП 43-10% Новокаїн ≈ 40% Аміноглікозиди ≈ 40% Ацетилсаліцилова к-та 38%

Изображение слайда
40

Слайд 40

Перехресні реакції Пеніцилін АБ пеніцилінового ряду: біцилін, тієнам, оксацилін, ампіцилін. Сульфаніламіди Новокаїн, ультракаїн, анестезин, антидіабетичні Анальгін Похідні ацетилсаліцилової к-ти Йод Йодвмісні контрастні речовини Еритроміцин Макроліди Гентаміцин Аміноглікозиди Кокарбоксилаза Вітаміни групи В

Изображение слайда
41

Слайд 41

Изображение слайда
42

Слайд 42

Загальні принципи лікування МА Відмінити всі лікарські препарати, крім життєво необхідних. Призначити голодну паузу чи гіпоалергенну дієту з рясним питтям, ентеросорбенти. При потребі – очисна клізма. При ознобі, гарячці – інфузійна терапія. Застосування антигістамінних препаратів, при неефективно- сті – ГКС. При розвитку асфік- сії – негайна трахеотомія. Посиндромна терапія основних проявів МА. Зробити запис в історію хвороби про наявність МА.

Изображение слайда
43

Слайд 43

План лекції 1. Основи алергології. 2. Алергодіагностика. 3. Терапія алерг. захворювань. 4. Медикаментозна алергія. 5. Анафілактичний шок.

Изображение слайда
44

Слайд 44

Анафілактичний шок Анафілактичний шок – це надгостра системна алергічна реакція І-го типу, що виникає внаслідок швидкого масивного виділення медіаторів у разі повторного контакту організму з антигеном і супроводжується вираженими порушеннями різних органів і систем. Основні порушення при АШ: гемодинаміки (зниження АТ); дихання (бронхоспазм, ядуха); ШКТ (нудота, блювання, пронос); шкіри (висипання, набряк Квінке).

Изображение слайда
45

Слайд 45

Варіанти анафілактичного шоку типовий гемодинамічний асфіктичний церебральний абдомінальний При парентеральному введенні ліків АШ розвивається відразу ж, при пероральному – через 30-60 хв.

Изображение слайда
46

Слайд 46

Диф. діагностика анафілактичного шоку АШ інколи може бути подібним до психопатологічного стану (зомління, втрата свідомості тощо), анафілактоїдних реакцій, що обумовлені виділенням медіаторів без імунологічної стадії – за рахунок надмірного прийому певної їжі, продуктів з високим вмістом гістаміну.

Изображение слайда
47

Слайд 47

Лікування АШ 1. Надати хворому горизонтального положення тіла з піднятими н/к. 2. Часто (кожні 2-5 хв) перевіряти параметри (ЧСС, АТ). 3. Якщо шок виник на в/в введення ліку, негайно припинити інфузію; на кінцівку вище місця введення накласти джгут, який ослаблювати кожні 10-15 хв. на кілька секунд. 4. При в/м введенні ліку місце ін ’ єкції обколюють 0,3-0,5 мл 0,1% р-ну адреналіну з 4,5 мл 0,9% р-ну NaCl ; прикласти до цього місця лід на 15 хв. 5. При п/о введенні – промивання шлунку, прийом ентеросорбентів, надалі – послаблюючі та очищуючі клізми. 6. П/ш чи в/м ввести 0,1-0,5 мл 0,1% р-ну адреналіну (при потребі повторити через 10-20 хв. під контролем АТ). При загрозі життю 1 мл 0,1% р-ну адреналіну + 100 мл 0,9% р-ну NaCl вводиться в/в крап. з початк. швидкістю 1 мл/хв, далі до 2-10 мл/хв.

Изображение слайда
48

Слайд 48

Лікування АШ (прод.) 7. Ввести в/в 4-5 мг/кг гідрокортизону, 1-2 мг/кг преднізолону, при потребі повторювати кожні 6 год. 8. Для л-ня гіпотензії також проводять інфузійну терапію; можна в/в вводити р-н допаміну чи мезатону. 9. Підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів. 10. Ввести антигістамінні засоби (дімедрол 25-50 мг парентерально). 11. Для л-ня бронхоспазму – β 2 -агоніст з інтервалами чи постійно; можна еуфілін в/м (1-2 мл 24% р-ну) або в/в повільно (10 мл 2,4% р-ну). 12. Оксигенотерапія (8-10 л/хв). 13. У разі надання допомоги в амбулаторних умовах – госпіталізувати пацієнта в реанімаційне відділення.

Изображение слайда
49

Последний слайд презентации: Тема лекції: “Основи алергології. Загальні аспекти діагностики та лікування

Дякую за увагу!

Изображение слайда