Презентация: Тема 9. Збройні конфлікти і міжнародне право. Заняття 1. Міжнародно-правове

Тема 9. Збройні конфлікти і міжнародне право. Заняття 1. Міжнародно-правове регулювання збройних конфліктів. Право в період збройних конфліктів (Право Гааги) – сукупність міжнародних конвенційних і звичаєвих норм, що утворюють так зване право ведення війни, або закони Право в період збройних конфліктів регулює: Джерела міжнародного права в період збройних конфліктів: Принципи: Збройний конфлікт – організована збройна боротьба, в якій можуть приймати участь держави, народи які ведуть національно-визвольну боротьбу, а також сторони в Форми оголошення війни: Правові наслідки початку війни: Театр війни - сухопутну, морську й повітряну територію воюючих держав, на якій вони можуть вести воєнні дії. Тема 9. Збройні конфлікти і міжнародне право. Заняття 1. Міжнародно-правове Нейтральні держави не повинні: Нейтральні держави мають право: Засоби та методи ведення війни, які є заборонені (частково заборонені): Учасники збройних конфліктів поділяться на : Серед осіб, що беруть участь у збройних конфліктах, також виділяються військові розвідники й військові шпигуни, добровольці й найманці, парламентери. Тема 9. Збройні конфлікти і міжнародне право. Заняття 1. Міжнародно-правове Стосовно цивільних осіб забороняється: Тема 9. Збройні конфлікти і міжнародне право. Заняття 1. Міжнародно-правове Види військової окупації : Тема 9. Збройні конфлікти і міжнародне право. Заняття 1. Міжнародно-правове Правові наслідки закінчення війни (стану війни):
1/21
Средняя оценка: 4.6/5 (всего оценок: 41)
Скачать (78 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Тема 9. Збройні конфлікти і міжнародне право. Заняття 1. Міжнародно-правове регулювання збройних конфліктів.

Навчальні питання: Поняття збройного конфлікту, його початок та правові наслідки. Правовий режим військової окупації. Закінчення війни.

2

Слайд 2: Право в період збройних конфліктів (Право Гааги) – сукупність міжнародних конвенційних і звичаєвих норм, що утворюють так зване право ведення війни, або закони і звичаї війни, регулюють відносини між воюючими державами, а також між ними, з одної сторони і нейтральними – з іншої, і які мають своїм призначенням гуманізацією засобів і методів ведення війни.

3

Слайд 3: Право в період збройних конфліктів регулює:

а) правове становище держав, що беруть участь і не беруть участь у конфлікті; б) обмеження воюючих у виборі засобів і методів нанесення шкоди противникові (засобів і методів ведення війни); в) обмеження насильства, не обумовленого воєнною необхідністю; г) запобігання збройним конфліктам ; д) захист прав людини в період збройних конфліктів; є) забезпечення відповідальності за порушення норм міжнародного права.

4

Слайд 4: Джерела міжнародного права в період збройних конфліктів:

Декларація про правила ведення морської війни 1856р. Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях 1864 р.; Декларація про заборону використання розривних i запалювальних куль 1868 р.; Гаазькі конвенції про закони і звичаї сухопутної війни і декларації 1907р.: ( про закони i звичаї сухопутної війни, про права i обов'язки нейтральних держав i осiб у випадку сухопутної вiйни, про заборону бомбардувань із повітряних куль); Декларація про правила морської війни 1909 р.; Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших таких газів і ряд інших документів 1925 р.; Конвенція про режим військовополонених 1929 році. Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройних конфлiктiв 1954р.; Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968 р.

5

Слайд 5: Принципи:

гуманізація збройних конфліктів; обмеження воюючих у виборі методів і засобів ведення війни; міжнародно-правовий захист жертв війни; охорона цивільних об'єктів і культурних цінностей; захист інтересів нейтральних держав; сполучення воєнної необхідності і підтримка суспільного порядку з повагою до людини; заборона заподіювати противнику шкоди, нерозмірної із метою війни знищення або ослаблення його воєнної мощі та ін.

6

Слайд 6: Збройний конфлікт – організована збройна боротьба, в якій можуть приймати участь держави, народи які ведуть національно-визвольну боротьбу, а також сторони в внутрідержавному конфлікті.

Види збройних конфліктів: міжнародні збройні конфлікти - такі конфлікти, коли один суб'єкт міжнародного права застосовує збройну силу проти іншого суб'єкта; збройні конфлікти не міжнародного характеру - що відбуваються на території певної держави між її збройними силами або іншими організованими озброєними групами (громадянські війни, внутрішні конфлікти, державні перевороти).

7

Слайд 7: Форми оголошення війни:

звернення глави держави до власного народу; звернення до народу супротивника; звернення до світового співтовариства. Особливий спосіб оголошення війни — Ультиматум — категорична вимога, яка не допускає ніяких подальших спорів і заперечень, уряду однієї держави, котрий пред'являє її уряду іншої держави під загрозою, що у разі невиконання цієї вимоги до певного терміну уряд, що пред'явив ультиматум, вживе певних заходів.

8

Слайд 8: Правові наслідки початку війни:

держави, які не беруть участь у війні, повинні визначити свій статус – або вони є нейтральними у даному збройному конфлікті, або стають на сторону будь-якої з воюючих держав; між воюючими державами зупиняються дипломатичні й консульські відносини; змінюються договірні відносини між воюючими державами; політичні, економічні та інші договори, що несумісні з воєнним часом, втрачають силу, починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту ; припиняються будь-які контакти між громадянами воюючих держав; змінюється статус майна супротивника; державне майно (за винятком майна дипломатичного представництва) конфіскується; до громадян ворожої держави може бути застосований спеціальний режим (обмеження пересування, примусове поселення у відведених владою місцях, інтернування та ін.); власні громадяни діляться на мирне населення і збройні сили.

9

Слайд 9: Театр війни - сухопутну, морську й повітряну територію воюючих держав, на якій вони можуть вести воєнні дії.

Театр воєнних дій - це ті частини сухопутних, морських і повітряних просторів воюючих держав, на яких фактично розвертаються воєнні операції. Не можуть бути театром воєнних дій території нейтральних держав ; деякі міжнародні протоки (наприклад між Аргентиною і Чілі); міжнародні канали (Суецький і Панамський); окремі острова та архіпелаги (архіпелаг Свальбард (Шпицберген), Аландські острова (Фінляндія)); окремі континенти (Антарктика у відповідності з Договором 1959 р); Місяць та інші небесні тіла ; певні ділянки території воюючих держав ( наприклад, санітарні зони й місцевості).

10

Слайд 10

Нейтралітет – це особливий правовий статус держави, що не бере участь у війні і утримується від надання допомоги обом воюючим сторонам. У міжнародному праві розрізняють: постійний нейтралітет (на випадок будь-якої війни), наприклад Швейцарія з 1815 року, Австрія з 1955 року та ін.; тимчасовий нейтралітет (у даній війні) — нейтралітет у силу договору між відповідними державами. Права й обов'язки нейтральних держав закріплені в нормах Гаазької конвенції про права й обов'язки нейтральних держав і осіб у випадку сухопутної війни 1907 року.

11

Слайд 11: Нейтральні держави не повинні:

в мирний час входити у воєнні блоки; надавати свою територію для іноземних військових баз або формування військових загонів воюючих; допускати передачу воюючим техніки і боєприпасів. Разом з тим вона не зобов’язана перешкоджати вивозу з місця бойових дій зброї та боєприпаси, при умові однакового ставлення до воюючих сторін; не повинна дозволяти воюючим сторонам встановлювати та розміщувати засоби зв’язку, проте вона може дозволяти їм користуватися своїми засобами зв’язку; допускати відкриття вербовочних пунктів і формування на своїй території військових лагерей для воюючих. При порушенні цих правил воюючі держави можуть вважати територію нейтральної держави театром воєнних дій.

12

Слайд 12: Нейтральні держави мають право:

відбивати силою спроби порушити статус нейтралітету; надавати свою територію для утримання поранених; якщо війська однієї з воюючих сторін опиняються на території нейтральної держави, вона зобов’язана інтернувати їх і розмістити подалі від театру військових дій; дозволяти заходження у свої порти санітарних суден воюючих держав і т:д.

13

Слайд 13: Засоби та методи ведення війни, які є заборонені (частково заборонені):

використання бактеріологічної зброї; використання нових видів зброї масового знищення (радіологічної, інфразвукової, променевої). використання лазерної зброї; застосування будь-якої зброї, що ранить осколками які не виявляються; обмеження застосування запальної зброї; бомбардування незахищених міст, поселень, будівель; посягання на об`єкти, що утримують небезпечні сили (греблі, дамби, атомні електростанції) ; знищення або пошкодження об`єктів, що являють собою значну культурну цінність або відіграють важливу роль в духовному житті людей; піддавати нападу або знищувати, вивозити, приводити в непридатність об'єкти, необхідні для виживання цивільні населення; віддавати наказ “не залишати нікого в живих”; використання методів або засобів ведення війни, які мають на меті завдати шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров'ю й виживанню населення; незаконне використання розпізнавальних емблем Червоного Хреста, ООН, армії нейтральних країн.

14

Слайд 14: Учасники збройних конфліктів поділяться на :

Комбатантів (від фр. combattant - боєць, воїн) це особи, які входять до складу збройних сил воюючих сторін, що безпосередньо ведуть бойові дії проти супротивника зі зброєю в руках. До таких осіб відносять: особовий склад збройних сил сторони, що перебуває в збройному конфлікті; особовий склад ополчення й добровольчих загонів, що входять і не входять до складу збройних сил; особовий склад організованих рухів опору й партизанських формувань, якщо вони відповідають наступним умовам; члени екіпажів торговельних судів і цивільної авіації, які безпосередньо беруть участь у воєнних діях; населення не окупованої території, що береться до зброї, якщо воно відкрито носить зброю й дотримується законів і звичаї війни. Некомбатантів - це особи, які входять до складу збройних сил, але безпосередньо не приймають участь у бойових діях.

15

Слайд 15: Серед осіб, що беруть участь у збройних конфліктах, також виділяються військові розвідники й військові шпигуни, добровольці й найманці, парламентери.

Розвідники — особи, які входять до складу збройних сил воюючих сторін, що носять воєнну форму і проникають у розташування супротивника з метою збору відомостей про нього для свого командування. Лазутчиків (військових шпигунів) — особи, які, діють таємним способом або під фальшивими приводами, збирають відомості в районі воєнних дій з наміром повідомити їх стороні противника. Добровольці (волонтери) — іноземних громадяни, які у силу політичних або інших переконань (а не з матеріальних міркувань) поступають на службу в армію якої-небудь воюючої сторони і включаються в особовий склад збройних сил. Найманець - це будь-яка особа, спеціально завербована на місці або за кордоном для того, щоб боротися в збройному конфлікті, керуючись головним чином бажанням одержати особисту вигоду, і якому обіцяно стороною або з доручення сторони, що перебуває в конфлікті, матеріальна винагорода, що істотно перевищує винагороду, виплачувана комбатантам того же рангу й функцій, що входять в особовий склад збройних сил даної сторони. Парламентери, тобто особи, спеціально вповноважені військовим командуванням воюючої сторони для ведення переговорів з військовим командуванням ворога.

16

Слайд 16

Окупація — це тимчасове захоплення території (частини території) однієї держави збройними силами іншої держави і установлення військової адміністрації на захопленій території. Окупація будь-якої території не означає її переходу під суверенітет держави, що захопила й надає право останній їх анексувати (насильно приєднати, загарбувати чужу територію) або уступати іншій державі. На окупованій території припиняється ефективне функціонування органів державної влади окупованої держави, а адміністративне керування переходить до військового командування держави, що окупувала певну територію. Режим військової окупації регламентується: Гаазькою конвенцією про закони й звичаї сухопутної війни 1907 р.; Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949 р. і Додатковими протоколами I і II до них 1977 р. Військова окупація починається з моменту встановлення фактичного контролю над певною територією й триває до втрати цього контролю над нею.

17

Слайд 17: Стосовно цивільних осіб забороняється:

а) чинити будь-які акти насильства, залякування або образи; б) застосовувати примусові заходи фізичного або морального впливу, зокрема, з метою одержання відомостей; в) застосовувати катування, тілесні покарання, медичні досліди; г) застосовувати колективні покарання; д) захоплювати заручників; є) депортувати цивільне населення з окупованої території на територію держави, що окупує, або третьої держави. Однак для забезпечення безпеки населення або по особливо вагомим військовим міркуванням може бути зроблена повна або часткова евакуація населення певного окупованого району; е) окупаційна влада не може примушувати населення окупованих територій служити у своїх збройних силах або допоміжних підрозділах, а також примушувати до дачі відомостей про армію й оборонні засоби іншого воюючої держави. Іноземцям, які виявилися на території, що окупується, забезпечується право її покинути можливо в короткий час.

18

Слайд 18

Воєнна окупація — це міжнародно-правовий режим, при якому: а) збройні сили однієї держави тимчасово займають і утримують територію ворожої держави; б) окупант здійснює функції воєнного контролю і цивільного управління шляхом установлення нових норм права; в) продовжується стан війни між державою, що окупується й державою, що окупує; г) суверенітет стосовно окупованої території не переходить до окупанта і він не вправі цілком ліквідувати стару систему права; д) міждержавні відносини на окупованій території регулюються нормами міжнародного гуманітарного права; є) після закінчення війни відносини з приводу окупації повинні бути ліквідовані в договірному порядку.

19

Слайд 19: Види військової окупації :

окупація воюючою державою території ворога в ході воєнних дій; післявоєнна окупація ворожої території як спосіб гарантування виконання переможеним зобов'язань, що випливають із його відповідальності за агресію (наприклад післявоєнна окупація Німеччини військами держав антигітлерівської коаліції). Норми права збройних конфліктів поширюються на обидва види окупації

20

Слайд 20

Формами закінчення воєнних дій є: - перемир’я ; капітуляція однієї з воюючих сторін. Перемир'я — тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узгоджених воюючими сторонами. Розрізняють місцеве перемир'я (на окремій ділянці фронту) і загальне перемир'я (по всьому фронті). Перемир'я може укладатися на певний строк або бути безстроковим. Капітуляція — це припинення воєнних дій на умовах, продиктованих переможцем. Є проста капітуляція (капітуляцію окремого підрозділу, об'єкта, пункту, району), загальна капітуляція (усіх збройних сил); беззастережна (без всяких умов із боку переможеного). Вона слідує за повним розгромом збройних сил однієї з воюючих сторін або їхньої основної частини.

21

Последний слайд презентации: Правові наслідки закінчення війни (стану війни):

перестають діяти багато договорів воєнного часу, набирають сили угоди, що нормалізують відносини між державами; налагоджують нормальні мирні відносини, у тому числі і дипломатичні; відновляється дія раніше укладених міжнародних договорів і укладаються нові договори; повертаються усі військовополонені; провадиться репатріація ( повернення на батьківщину, з поновленням їх громадянських прав, військовополонених та цивільних осіб, які під час війни опинилися за межами своєї країни та перебували довший час поза батьківщиною) цивільного населення; здійснюється виведення окупаційних військ; передаються карти мінних полів для їхнього тралення і знищення мін; наступає політична і матеріальна відповідальність винної держави і кримінальної відповідальності головних воєнних злочинців; приймаються гарантії для недопущення війни в майбутньому.

Похожие презентации

Ничего не найдено