Презентация на тему: Тема 2 : “ОСНОВНІ МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ”

Тема 2 : “ОСНОВНІ МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ”.
Комунікація – технічний процес обміну інформацією між двома і більше індивідами (або групами).
Комунікація - важливий чинник існування суспільства.
Схематична модель комунікації (найпростіший вигляд): 1- це АДРЕСАНТ ( ініціює процес встановлення або підтримання контакту) 2- АДРЕСАТ (отимувач інформації). а
Більш ускладнена схематична модель комунікації: комунікація - це широкий спектр стосунків між комунікаторами (1-2, 2-1, 1-3, 3-4, 4-3 і т. д.);
Для здійснення процесу комунікації необхідні 4 умови (елементи):
Етапи комунікаційного процесу
Модель процесу комунікації :
1. На етапі формування концепції обміну інформацією відправник вирішує, яку саме інформацію він бажає зробити предметом комунікації. При цьому відправник має :
2. Кодування – процес перетворення концепції комунікації у повідомлення за допомогою слів, інтонацій голосу, рисунків, жестів, виразів обличчя тощо.
3. Передача повідомлення через канал
4. Декодування:
5. Заключний етап комунікації – зворотній зв’язок
Форми комунікативного процесу.
Тема 2 : “ОСНОВНІ МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ”.
Еволюція досліджень комунікаційних моделей
Тема 2 : “ОСНОВНІ МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ”.
Тема 2 : “ОСНОВНІ МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ”.
1/18
Средняя оценка: 4.4/5 (всего оценок: 27)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (109 Кб)
1

Первый слайд презентации: Тема 2 : “ОСНОВНІ МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ”

Процес комунікації: суть, умови та основні етапи. 2. Форми комунікативного процесу. 3. Базові моделі комунікації.

Изображение слайда
2

Слайд 2: Комунікація – технічний процес обміну інформацією між двома і більше індивідами (або групами)

Поняття комунікація може вживатись у значенні: соціальна комунікація – c пілкування між людьми та іншими соціальними суб’єктами; зв'язок за допомогою технічних засобів; певна система, за допомогою якої забезпечується сполучення між віддаленими об'єктами, наприклад: підземні комунікації, транспортні комунікації, каналізаційні комунікації тощо. Спілкування – соціально – психологічний процес взаємодії двох і більше людей з приводу повідомленого. Люди на відміну від телефонного апарата, не просто передають інформацію. Вони її формують, уточнюють, розвивають, спотворюють, переживають і реагують на повідомлене. Слово комунікація прийшло до нас через англійську мову (communication) від латинського communicatio – єдність, передача, з’єднання, повідомлення, пов’язаного з дієсловом (лат. ) communico – роблю спільним, повідомляю, з’єдную, похідним від (лат. ) communis – спільний.

Изображение слайда
3

Слайд 3: Комунікація - важливий чинник існування суспільства

Суспільство не може існувати без комунікації. Комунікація - це процес, що забезпечує утворення та існування суспільства. Ми живемо у світі комунікації, пише Г.Г.   Почепцов. 70% свого часу людина витрачає на комунікацію. Без ефективної комунікації зупинилося б багато виробничих процесів. Питання організації комунікативного процесу є дуже важливим для творення суспільства.

Изображение слайда
4

Слайд 4: Схематична модель комунікації (найпростіший вигляд): 1- це АДРЕСАНТ ( ініціює процес встановлення або підтримання контакту) 2- АДРЕСАТ (отимувач інформації). а – ситуація та соціально-психологічні особливості комунікаторів   б -духовне і професійне єднання учасників комунікації

Изображение слайда
5

Слайд 5: Більш ускладнена схематична модель комунікації: комунікація - це широкий спектр стосунків між комунікаторами (1-2, 2-1, 1-3, 3-4, 4-3 і т. д.);

Изображение слайда
6

Слайд 6: Для здійснення процесу комунікації необхідні 4 умови (елементи):

1) наявність щонайменше двох осіб : відправника - особи, яка генерує інформацію (ідеї),що призначена для передачі; одержувача – особи, для якої призначена інформація, що передається; 2) наявність повідомлення ( закодована за допомогою будь-яких символів інформація, що призначена для передачі); 3) наявність каналу ( засобу, за допомогою якого передається інформація); 4) наявність зворотнього зв ’ язку, тобто процесу передачі повідомлення у зворотньому напрямку ( таке повідомлення містить інформацію про ступінь сприйняття й зрозумілості отриманого повідомлення).

Изображение слайда
7

Слайд 7: Етапи комунікаційного процесу

1. формування концепції обміну інформацією; 2. кодування та вибір каналу; 3. передача повідомлення через канал; 4. декодування, усвідомлення змісту ідеї відправника; 5. зворотній зв’язок.

Изображение слайда
8

Слайд 8: Модель процесу комунікації :

Изображение слайда
9

Слайд 9: 1. На етапі формування концепції обміну інформацією відправник вирішує, яку саме інформацію він бажає зробити предметом комунікації. При цьому відправник має :

а) знати мету комунікації (чого він намагається досягти); б) усвідомлювати відповідність концепції комунікації конкретній ситуації (доречність обміну інформацією з іншою особою).

Изображение слайда
10

Слайд 10: 2. Кодування – процес перетворення концепції комунікації у повідомлення за допомогою слів, інтонацій голосу, рисунків, жестів, виразів обличчя тощо. Повідомлення є реальним продуктом процесу кодування інформації. Результативність кодування залежить від:

здібностей відправника кодувати інформацію для обміну; ставлення відправника до інформації, яка кодується; обізнаності відправника про інформацію, що кодується; соціокультурного середовища, в якому знаходиться відправник. На другому етапі вибирається канал комунікації ( засіб, за допомогою якого передається інформація). На вибір каналу комунікації впливають такі фактори: тип символів для кодування інформації; характер повідомлення; вагомість і привабливість каналу для одержувача; конкретні переваги (недоліки) того чи іншого типу каналу. Для підвищення результативности комунікації рекомендується використовувати два або більше каналів для передачі одного і того самого повідомлення.

Изображение слайда
11

Слайд 11: 3. Передача повідомлення через канал

Передача повідомлення через канал - це доставка повідомлення від відправника до одержувача. На цьому етапі суттєвим є вплив перешкод ("шумів"). Перешкоди – все, що спотворює (викривляє) сутність або зміст повідомлення. Перешкоди практично завжди супроводжують комунікації.

Изображение слайда
12

Слайд 12: 4. Декодування:

Декодування означає переклад отриманого повідомлення у форму, зрозумілу для одержувача. Коли символи, обрані відправником, мають одне і те саме значення для одержувача повідомлення, останній зрозуміє, що мав на увазі відправник. На практиці одержувач частіше тлумачить сутність та зміст повідомлення інакше, ніж відправник. До того ж слід враховувати вплив перешкод (шумів).

Изображение слайда
13

Слайд 13: 5. Заключний етап комунікації – зворотній зв’язок

З воротній зв’язок - процес, в якому відправник і одержувач міняються місцями (одержувач повідомляє відправника про те, як він зрозумів зміст повідомлення). При цьому одержувач : кодує інформацію про сприйняття повідомлення; обирає відповідний канал комунікації; передає це повідомлення відправнику. Відправник, у свою чергу: декодує це повідомлення; порівнює інформацію відправника із власною концепцією комунікації і визначає ступінь їх взаєморозуміння.

Изображение слайда
14

Слайд 14: Форми комунікативного процесу

Форми комунікативного процесу відрізняються одно - чи багатовекторністю процесу взаємодії і здатністю перерозподіляти роль комуніканта в середовищі комунікаторів. Виділяють: одновекторну комунікацію. Має переважно побутовий сугестивний (лат. suggestio, від suggero навчаю, навіюю) характер, хоч цілком природно використовується і в професійній, виробничій, науковій сферах, а також має постійні ролі комуніканта та комуніката і монологічну форму мовлення. багатовекторну комунікацію. Характеризується постійною зміною ролі комуніканта і комуніката та має діалогічну форму мовлення.

Изображение слайда
15

Слайд 15

Одновекторна комунікація Багатовекторна комунікація Комунікація з особою Міжособистісна (інтерперсональна) комунікація Групова комунікація (у малих групах) Комунікація з групою Міжгрупова комунікація (у великих групах) публічна масова З публікою З масою Віртуальна комунікація Ринково-медійна комунікація Віртуальна комунікація

Изображение слайда
16

Слайд 16: Еволюція досліджень комунікаційних моделей

Автор моделі Рік Основні ідеї Г. Лассвел 1948 Відправник завжди може вплинути на одерувача, необхідно тільки правильно визначитися з суттю повідомлення та каналом передачі цього повідомлення. Р. Бредок 1949 Модель вказує на необхідність врахування умов, в яких проходить комунікація та мети, якої прагне комунікатор. К. Шеннон – Н.Вінер 1949 Модель має лінійний односторонній характер, акцентує увагу на змісті повідомлення, яке є на початку комунікаційного процесу та наприкінці цього процесу.

Изображение слайда
17

Слайд 17

Т. Н’юкомб 1953 Модель має вигляд трикутника вершинами якого є комунікант, комунікатор і соціальна ситуація. Взаємодія комуніканта і комунікатора відбувається як з врахуванням соціальної ситуації так і без її врахування. В. Шрам – Ч.Осгуд 1954 Модель доповнює комунікаційний процес зворотнім зв’язком. Процес комунікації носить циркулярний характер і особливе місце відводиться поведінці головних учасників процесу комунікації. Дж.Гербнер 1956 Модель має широке застосування і вказує на те, що сприйняття та інтерпретація подій та повідомлень залежить від суб’єктивної думки учасників комунікаційного процесу. Також модель враховує можливість зміни початкового повідомлення в процесі проходження через комунікаційні канали.

Изображение слайда
18

Последний слайд презентации: Тема 2 : “ОСНОВНІ МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ”

Б. Уестлі – М. Маклін 1957 Модель враховує активність джерела інформації, який обирає один із об’єктів оточення для спілкування з аудиторією. Також в моделі є канал, який виступає певним комунікатором-посередником між джерелом і аудиторією. М. Дефлюєр 1958 Модель доповнила існуючі комунікаційні моделі зворотнім зв’язком, який можна отримувати не тільки від реципієнта, але й від самого повідомлення (зображення на моніторі, якість звуку тощо). Д. Берло 1960 В моделі джерело і отримувач аналізуються з точки зору наявності у них комунікаційного досвіду, знань, соціальної належності, культурних характеристик, соціально-психологічних установок, які визначають реакції індивіда по відношенню до всіх об’єктів і ситуацій, з якими вона пов’язана. Г. Малецке 1963 До основних елементів комунікаційного процесу введено нові змінні: «тиск («примушення») на посередника», образ посередника, ефект від комунікації, селекція змісту повідомлення отримувачем.

Изображение слайда