Презентация: Тема 1. Предмет і метод економічної теорії

Тема 1. Предмет і метод економічної теорії План: Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Поняття економічної теорії Поняття економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Поняття економічної теорії Економічні закони Економічні категорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Принципи економіки: Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Функції економічної науки: Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії «Значення економіки» Рівні економіки Рівні дослідження економічної науки «Суб'єкти та об'єкти економіки» Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Етапи становлення економічної теорії Меркантелізм Кольбер, Жан-Батист 29 августа 1619 — 6 сентября 1683 Менн, Томас 1875—1955 Антуа́н де Монкретье́н 1576—1621 Фізіократи Франсуа́ Кенэ́ 4 июня 1694— 16 декабря 1774 Анн Робер Жак Тюрго 10 мая 1727 — 18 марта 1781 Класична політекономія Вильям Петти 1623—1687 Ада́м Сміт 5 червня 1723 - 17 липня 1790 Дави́д Рика́рдо 18 апреля 1772 — 11 сентября 1823, Марксистська політекономія Карл Ге́нрих Маркс 5 мая 1818 — 14 марта 1883 Фри́дрих Э́нгельс 28 ноября 1820 — 5 августа 1895 Маржиналізм Уильям Стэнли Джевонс 1 сентября 1835 — 13 августа 1882 Карл Менгер 23 февраля 1840 — 27 февраля 1921 Мари Эспри Леон Вальрас 16 декабря 1834 — 5 января 1910 Ойген фон Бём-Ба́верк 12 февраля 1851 — 27 августа 1914 Неокласики Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Альфред Маршалл 1842—1924 Неолібералізм Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Монетаризм Ми́лтон Фри́дман 31 июля 1912 — 16 ноября 2006 Пол Э́нтони Самуэ́льсон 15 мая 1915 — 13 декабря 2009 Кейнсіанство Джон Мейнард Кейнс 5 июня 1883 — 21 апреля 1946 Інституціоналізм Торстейн Бунде Веблен 30 июля 1857 — 3 августа 1929 Джон Роджерс Коммонс 13 октября 1862 — 1945) Джон Ке́ннет Ге́лбрейт 15 октября 1908 — 29 апреля 2006 Неоінституціоналізм Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Джеймс Макгилл Бьюкенен-младший Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Внесок українських учених у розвиток основ економічної науки Балудянський Михайло Андрійович (Балуд’янський) 26 вересня 1769 – 3 квітня 1847 Туган-Барановський Михайло 20 січня (8 січня ст.с.) 1865 — 21 січня 1919 Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович 30 січня (10 лютого) 1773—4 (16) листопада 1842 Відмінності від неокласицизму і кейнсіанством Тема 1. Предмет і метод економічної теорії Висновки теми Основні терміни та поняття Домашнє завдання Побудова грона. Методичні рекомендації Стратегія «гронування» спонукає студентів вільно і відкрито розмірковувати на певну тему. Вона допомагає встановлювати Побудова грона поняття «Виробництво»
1/84
Средняя оценка: 4.4/5 (всего оценок: 51)
Скачать (3363 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Тема 1. Предмет і метод економічної теорії

2

Слайд 2: План:

1. Багатозначність поняття «економіка». 2. Економічні категорії і закони. Систематизація економічних законів. 3. Система економічних знань. 4. Предмет, основні функції економічної теорії, методи дослідження економічних явищ. 5. Зародження економічної теорії як науки. Основні напрями і школи світової економічної думки.

3

Слайд 3

Ідеї економістів... — і коли вони праві, і коли вони помиляються — мають набагато більше значення, ніж прийнято думати насправді. Саме вони і правлять світом. Дж.М.Кейнс

4

Слайд 4

1. Багатозначність поняття «економіка».

5

Слайд 5: Поняття економічної теорії

Економіка — поняття, яке нині застосовують у таких значеннях: а) онтологічний аспект: ринкове господарство певної країни, групи країн або всього світу; сфера господарської життєдіяльності людини, у якій створюються, розподіляються, обмінюються і споживаються життєві блага; система виробничих відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ; б) гносеологічний аспект: економічна наука про економічні явища та процеси, а також економічну поведінку основних економічних суб'єктів в умовах обмеженості економіч­них ресурсів.

6

Слайд 6: Поняття економічної теорії

Економічна теорія — суспільна наука, яка вивчає закони функціонування та розвитку економічних систем, визначає умови, принципи та механізми ефективного господарювання, не може передбачати майбутнього, але може пояснити наслідки певних явищ в розвитку економіки.

7

Слайд 7

2. Економічні категорії і закони. Систематизація економічних законів.

8

Слайд 8: Поняття економічної теорії

Економічні закони — відображення найсуттєвіших, стійких, постійно повторюваних, найімоправильніші причинно-наслідкових зв'язків між економічними явищами та процесами. Економічні категорії – це узагальнені поняття, що відбивають істотні боки економічних явищ і процесів. Економі́чна полі́тика — система заходів, здійснюваних державою та її владними структурами або іншими особами, спрямованих на регулювання економічних процесів.

9

Слайд 9: Економічні закони

Перша група специфічні економічні закони Друга група загальні економічні закони Третя група особливі економічні закони

10

Слайд 10: Економічні категорії

11

Слайд 11

3. Система економічних знань

12

Слайд 12

Економічні принципи — теоретичні узагальнення, що містять припущення та усереднення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи. Економічна система - комплекс економічних наук, сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на виробництво, обмін, розподіл, споживання товарів і послуг, на регулювання економічної діяльності.

13

Слайд 13: Принципи економіки:

люди завжди вибирають люди поводяться раціонально люди передбачувано реагують на стимули добровільний обмін вигідний і для покупців, і для продавців вибір зумовлює наслідки, що матимуть місце в майбутньому економічні системи впливають на індивідуальний вибір і стимули

14

Слайд 14

Позитивна економічна теорія — частина економічної теорії, яка вивчає і пояснює спостережувані економічні факти, події, процеси, встановлює зв'язок між ними та відповідає на запитання яким є фактичний стан економіки на відміну від нормативної економічної теорії, яка наказує, радить, яким чином слід проводити економічну політику, управляти економікою.

15

Слайд 15

Політична економія — термін, запроваджений на початку XVII ст. (1615 p) в західній Європі періоду становлення капіта­лізму французьким меркантилістом А. Монкретьєном, який трактував її як науку про практичні правила господарської діяльності країни та мистецтво управління ними. Наразі політекономію визначають як науку, що вивчає економічні відносини, які виявляються через економічну поведінку суб'єктів господарювання.

16

Слайд 16

4. Предмет, основні функції економічної теорії, методи дослідження економічних явищ.

17

Слайд 17

Предмет економічної теорії – наука про відносини у суспільстві з приводу раціонального використання обмежених ресурсів та наука, що вивчає закони, які управляють виробництвом і розподілом матеріальних благ. Найактуальнішими для сьогодення сторонами суспільного життя слід доповнити визначення предмета економічної теорії предметом економічної теорії має стати також вивчення національної свідомості, духу народу, його психології і моралі, але тією мірою, якою вони впливають на процес економіки

18

Слайд 18: Функції економічної науки:

Пізнавальна Практична Прогностична Світоглядна Методологічна Ідеологічна Критична Теоретична

19

Слайд 19

20

Слайд 20

21

Слайд 21: «Значення економіки»

22

Слайд 22: Рівні економіки

23

Слайд 23: Рівні дослідження економічної науки

24

Слайд 24: «Суб'єкти та об'єкти економіки»

25

Слайд 25

26

Слайд 26

5. Зародження економічної теорії як науки. Основні напрями і школи світової економічної думки

27

Слайд 27: ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

28

Слайд 28

29

Слайд 29

30

Слайд 30

31

Слайд 31: Етапи становлення економічної теорії

32

Слайд 32: Меркантелізм

- економічне вчення і політика держави доби первісного нагромадження капіталу; відображало інтереси торгової буржуазії Основні теоретичні положення: 1. ототожнення багатства з грошима, золотом та сріблом; 2. джерелом збагачення є зовнішня торгівля; 3. на ранньому етапі (XV - поч. XVI ст.) його представники: У. Стаффорд в Англії, Ж. Боден у Франції та інші висунули теорію «грошового балансу», згідно з якою заборонялося вивезення грошей, золота та срібла з країни; 4. пізній (зрілий) меркантилізм виник у другій пол. XVI ст. і досяг розквіту в середині XVII ст. Його представники Т. Мен (Англія), А. Монкретьєн, Ж. Кольбер (Франція), Ф. Прокопович (Україна) та ін. опрацювали теорію «торговельного балансу», що створювало сприятливі умови для розвитку торгівлі. Накопичивши багатий фактичний матеріал щодо внутрішньої та зовнішньої торгівлі, грошового обігу, цін тощо, меркантилізм створив передумови для виникнення класичної політичної економії

33

Слайд 33: Кольбер, Жан-Батист 29 августа 1619 — 6 сентября 1683

34

Слайд 34: Менн, Томас 1875—1955

35

Слайд 35: Антуа́н де Монкретье́н 1576—1621

36

Слайд 36: Фізіократи

- по­передники класичної політичної економії, що виник у Франції в середині XVIII ст. як реакція на меркантилізм Засновник - Ф. Кене, видатні представники - А.-Р.-Ж. Тюрго, В. Р. Мірабо. Цю теорію також розробляли в Англії, Німеччині, Швеції, Польщі та інших країнах. В Україні прибічником фізіократів був В. Н. Каразін. Основні теоретичні положення: дослідження проблеми про походження багатства перенесли із сфери обігу до сфери виробництва; визнали дію об'єктивних законів не тільки в природі, а й у суспільстві; Ф. Кене в «Економічній таблиці» (1758) започаткував макроекономічні дослідження у народному господарстві країни; обмеженість поглядів у тому, що до виробничої сфери відносили тільки землеробство. Промисловість визнача­лась як «безплідна» галузь

37

Слайд 37: Франсуа́ Кенэ́ 4 июня 1694— 16 декабря 1774

38

Слайд 38: Анн Робер Жак Тюрго 10 мая 1727 — 18 марта 1781

39

Слайд 39: Класична політекономія

Основоположники - У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо. Головна робота У. Петті – «Трактат про податки та збори» (1662), А. Сміта – «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776), Д. Рікардо – «Основи політичної економії та оподаткування» (1817). В Україні прибічниками класичної школи були: Т. Степанов, І. Вернадський, М. Бунге, М. Вольський та ін. Досягнення класиків: створення трудової теорії вартості; наукове визначення процесу функціонування економіки як системи, що охоплює виробництво, розподіл, обмін та споживання благ та послуг; обгрунтування механізму ринкового саморегулювання («невиди­ма рука» Сміта); Школа мала великий вплив на всю майбутню економічну думку. Вона була головним джерелом економічної теорії марксизму

40

Слайд 40: Вильям Петти 1623—1687

41

Слайд 41: Ада́м Сміт 5 червня 1723 - 17 липня 1790

42

Слайд 42: Дави́д Рика́рдо 18 апреля 1772 — 11 сентября 1823,

43

Слайд 43: Марксистська політекономія

або політична економія праці, викладена у фундаментальному творі К. Маркса «Капітал» (4 томи) Основоположники - К. Маркс і Ф. Енгельс. В Україні послідовниками були М. Зібер, Г. Петровський, М. Скрипник та ін. Наріжним каменем є теорія додаткової вартості, на основі якої пояснюється загострення антагонізму між капіталістами та найманими працівниками, що призведе до загибелі капіталізму і побудови соціалізму. Значення теорії: визначено предмет політекономії у вузькому та широкому його значенні; на основі трудової теорії вартості створено змістовне вчення про капіталізм; запропоновані нові концепції економічних криз, земельної ренти тощо; К. Маркс і Ф. Енгельс зробили вагомий внесок у дослідження товару, грошей, капіталу, доходів, суспільного відтворення тощо. Однак деякі положення марксизму: про заперечення приватної власності, зростання зубожіння трудящих та інші не підтвердилися на практиці

44

Слайд 44: Карл Ге́нрих Маркс 5 мая 1818 — 14 марта 1883

45

Слайд 45: Фри́дрих Э́нгельс 28 ноября 1820 — 5 августа 1895

46

Слайд 46: Маржиналізм

напрям економічної теорії кінця ХІХ ст. представники: У. Джевонсом, К. Менгером і Л. Вальрасом Найважливіші елементи маржинализму як напрямку фінансової науки: Використання граничних величин. Суб'єктивізм. Гедонізм господарюючих суб'єктів. Статичність. Ліквідація пріоритету сфери виробництва, характерного для економічного аналізу класиків. Сприйняття ринкової економіки як рівноважної системи. З погляду методології головними принципами маржиналізму є: ідеологічна нейтральність аналізу перегляд предмета дослідження статичний підхід економічна раціональність граничний аналіз математизація

47

Слайд 47: Уильям Стэнли Джевонс 1 сентября 1835 — 13 августа 1882

48

Слайд 48: Карл Менгер 23 февраля 1840 — 27 февраля 1921

49

Слайд 49: Мари Эспри Леон Вальрас 16 декабря 1834 — 5 января 1910

50

Слайд 50: Ойген фон Бём-Ба́верк 12 февраля 1851 — 27 августа 1914

51

Слайд 51: Неокласики

Неокласицизм (економічний мейнстрім) досліджує та розвиває ідеї класичної політекономії з урахуванням сучасних умов Виник у 70-ті роки XIX ст. Засновники – К. Менгер, Ф. Візер, Є. Бем-Баверк, У. Джевонс, А. Маршалл, А. Пігу. Послідовники – Л. Мізес, Ф. Хайєк, М. Фрідмен, А. Лаффер, Ф. Кейган та ін. В Україні – Р. Орженцький, Д. Піхно, Є. Слуцький. Методологічними засадами є мікроаналіз і маржиналізм. Основні риси: предметом дослідження є чиста економіка, яка абстрагується від історичної і національної форм; аналіз суб'єктивістських та психологічних умов економічної поведінки суб'єктів, прийняття рішення ізольованими індивідами; дослідження граничних величин у корисності, витратах, продуктивності ; у центрі уваги - не об'єктивні закономірності формування вартості, а цінність як суб'єктивне сприйняття необхідності блага з урахуванням граничної корисності та витрат; витрати виробництва розглядаються не як реальні затрати виробничих факторів, а як оцінка альтернативних можливостей їх використання; відмова від терміна «політична економія» на користь «економікс»

52

Слайд 52

Карл Менґер Народився 23 лютого 1840 Новий Сонч Помер 27 лютого 1921 Відень

53

Слайд 53

Фридрих фон Визер Дата рождения: 10 июля 1851 Место рождения: Вена, Австрия Дата смерти: 22 июля 1926 (75 лет) Место смерти: Санкт-Гильген, Австрия

54

Слайд 54

Ейген фон Бем-Баверк (1851—1914, Австрія)

55

Слайд 55: Альфред Маршалл 1842—1924

56

Слайд 56: Неолібералізм

(виникає у 1930-ті рр. XX ст.): вимагає невтручання держави в економіку; найкращою економічною системою є та, що базується на приватній власності і гарантує індивідуальну свободу економічних суб'єктів. Головні теоретики: Л. Мізес, Ф. Хайєк, А. Мюллер-Армак, В. Ойкен та ін.

57

Слайд 57

Людвиг фон Мизес Дата рождения: 29 сентября 1881 Место рождения: Львов,Галиция, Австро-Венгерская империя Дата смерти: 10 октября 1973 (92 года) Место смерти: Нью-Йорк, США

58

Слайд 58

Фридрих Август фон Хайек Дата рождения: 8 мая 1899 Место рождения: Вена, Австро-Венгрия Дата смерти: 23 марта 1992 (92 года) Место смерти: Фрайбург, Германия

59

Слайд 59

Мюллер-Армак, Альфред Дата рождения: 28 июня 1901 Место рождения: Эссен Дата смерти: 16 марта 1978 (76 лет) Место смерти: Кёльн

60

Слайд 60

Вальтер Ойкен Дата рождения: 17 января 1891 Место рождения: Йена Дата смерти: 20 марта 1950 (59 лет) Место смерти: Лондон

61

Слайд 61: Монетаризм

(виникає у середині 1950-х рр. XX ст.): гроші та грошова система розглядаються як вирішальний фактор зростання валового національного продукту і головна причина інфляції; грошово-кредитна політика - найважливіший інструмент економічної політики держави. Засновник - М. Фрідмен

62

Слайд 62: Ми́лтон Фри́дман 31 июля 1912 — 16 ноября 2006

63

Слайд 63: Пол Э́нтони Самуэ́льсон 15 мая 1915 — 13 декабря 2009

64

Слайд 64: Кейнсіанство

досліджує національну економіку в цілому, перевага віддається практичній функції економічної науки Ґрунтується на теорії відомого англійського економіста Дж. М. Кейнса, викладеній у його головному творі «Загальна теорія зайнятості, процента та грошей» (1936) Основні складові: теорія регульованого капіталізму; формування ефективного сукупного попиту; Інвестиції - основний чинник економічного зростання

65

Слайд 65: Джон Мейнард Кейнс 5 июня 1883 — 21 апреля 1946

66

Слайд 66: Інституціоналізм

вивчає поведінку економічних суб'єктів під впливом інститутів Традиційний інституціоналізм (20-ті рр. XX ст.) Засновники: Т. Веблен, Д. Коммонс, У. Мітчелл. Послідовники: Дж. Гелбрейт, Д. Белл, Г. Мюрдаль та ін. Основні положення: економіка розглядається як еволюційна система; на економічну поведінку суб'єктів впливають неекономічні фактори (політика, право, етика); економічні процеси здійснюються під впливом колективних дій, які вимагають правових рамок; 4) відносини між людьми відбуваються через трансакції (угоди)

67

Слайд 67: Торстейн Бунде Веблен 30 июля 1857 — 3 августа 1929

68

Слайд 68: Джон Роджерс Коммонс 13 октября 1862 — 1945)

69

Слайд 69: Джон Ке́ннет Ге́лбрейт 15 октября 1908 — 29 апреля 2006

70

Слайд 70: Неоінституціоналізм

(80-ті рр. XX ст.) Основні представники: Р. Коуз, А. Арчіан, Дж. Бьюкенен, Г. Мюрдаль. Основні положення: аналіз здійснюється на основі методології неокласичної теорії; поведінка суб'єктів в умовах неповної інформації; при обміні повноважень з'являються трансакційні витрати; специфікація прав власності забезпечує ефективний розподіл ресурсів в економіці

71

Слайд 71

Рональд Гарри Коуз Дата рождения: 29 декабря 1910 (101 год) Место рождения: Уиллесден, Лондон, Англия, Британская империя

72

Слайд 72: Джеймс Макгилл Бьюкенен-младший

Дата рождения: 3 октября 1919 (92 года) Место рождения: Марфрисборо, штат Теннесси

73

Слайд 73

Гуннар Мюрдаль Дата рождения: 6 декабря 1898 Место рождения: Густафс Дата смерти: 17 мая 1987 (88 лет) Место смерти: Стокгольм

74

Слайд 74: Внесок українських учених у розвиток основ економічної науки

М. А. Балудянський — послідовник А. Сміта, автор праці «Економічна система», в якій обґрунтував принципи побудови національної економіки на основі вільних ринкових відносин. М. І. Туган-Барановський — дослідник теорії ринку та економічних криз, розробив концепцію економічної кон'юнктури. Є. Є. Слуцький — першим запропонував використовувати матема­тичні методи в економічній науці.

75

Слайд 75: Балудянський Михайло Андрійович (Балуд’янський) 26 вересня 1769 – 3 квітня 1847

76

Слайд 76: Туган-Барановський Михайло 20 січня (8 січня ст.с.) 1865 — 21 січня 1919

77

Слайд 77: Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович 30 січня (10 лютого) 1773—4 (16) листопада 1842

78

Слайд 78: Відмінності від неокласицизму і кейнсіанством

79

Слайд 79

80

Слайд 80: Висновки теми

1. Економічна теорія вивчає діяльність людей, пов'язану зі створенням і розподілом життєвих благ, тобто діяльність людей, пов'язану з досягненням ефективного використання обмежених ресурсів для найкращого задоволення потреб у життєвих благах. 2. Економічні явища можна вивчати на різних рівнях: макроекономіка — вивчення економіки в цілому, мікроекономіка — вивчення діяльності окремих економічних суб'єктів. 3. Цілями економічної науки є визначення економічних законів і передача отриманих результатів членам суспільства для використання в повсякденному житті. Економічний закон (принцип, узагальнення) — це стійкий, повторюваний, типовий зв'язок між економічними явищами. Знання економічних законів потрібні насамперед для того, щоб розуміти, початок яких економічних подій слід очікувати в тих або інших умовах, щоб ухвалювати ефективні економічні рішення. 4. Основні методи пізнання економічних явищ — індукція й дедукція. Індукція — рух від окремих, часток фактів до загальних висновків, узагальнень. Дедукція — висування гіпотези й наступна її перевірка на фактах. Економічні закони "діють" тільки " за інших рівних умов". Зв'язок, що виражається економічним законом, носить імовірнісний характер. 5. Історичний процес розвитку економічної науки можна представити наступними основними школами: меркантилізм, фізіократія, класична політична економія, неокласицизм, марксизм, кейнсіанство. Основні питання сучасних економічних дискусій — співвідношення ринкового й державного регулювання економіки.

81

Слайд 81: Основні терміни та поняття

Абстрагування Австрійська школа Аналіз Виробничі відносини Гіпотеза Гносеологія Граничної корисності теорія Дедукція Діалектика матеріалістична Еволюція Економіка Економікс Економічна політика Економічна теорія Економічне мислення Економічний експеримент Економічні закони Економічні принципи Ідея Індукція Інституціоналізм Категорії Кейнсіанство Класична школа політичної економії Макроекономічна теорія Маржиналізм Марксизм Меркантилізм Мікроекономічна теорія Моделювання Монетаризм Неокласичний напрям Політична економія Поняття Синтез Теорія Узагальнення Фізіократія

82

Слайд 82: Домашнє завдання

Розв ’ язати кросворд Дискусійні запитання. 1. Із якими «пастками» стикається дослідник-економіст? 2. Чому в суспільних науках важко виявити причинно-наслідкові зв'язки? 3. Поясніть і наведіть приклади помилковості твердження: після цього — значить унаслідок цього. 4. Доберіть з економічної літератури висловлювання відомих еко­номістів щодо необхідності вивчення економіки. Письмово поясніть їх. Підготувати доповіді по о сновним напрямкам і школам світової економічної думки Підготуватися до гри «Ланцюжок».Студенти по черзі називають слова, які пов'язані з економікою і починаються з літери «р». Побудова грона на поняття “Економіка як наука” Обрати тему “індивідуального науково-дослідного завдання студентів”

83

Слайд 83: Побудова грона. Методичні рекомендації Стратегія «гронування» спонукає студентів вільно і відкрито розмірковувати на певну тему. Вона допомагає встановлювати зв'язки між окремими поняттями, своїм життєвим досвідом і вже набутими знаннями. Студенти виконують роботу індивідуально. Починати гронування слід із написання центрального слова (поняття) посередині аркуша паперу (дошки). Навколо нього записувати слова й фрази, які спадають на думку з обраної теми. Коли запас ідей вичерпано, потрібно встановити зв'язки між поняттями. Таким чином, утворюється гроно. Зразок

84

Последний слайд презентации: Побудова грона поняття «Виробництво»

виробництво розподіл послуги обмін товари капітал праця доходи споживач життя земля Економіка

Похожие презентации

Ничего не найдено