Презентация на тему: Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)

Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Норманська теорія
Антинорманська теорія
Хозарська гіпотеза О. Пріцака
Київська Русь
Дір та Аскольд
Вбивство Аскольда
Князь Олег (882 – 912 рр.)
Ігор Рюрикович (912 – 945 рр.)
Княгиня Ольга (945 – 964 рр.)
Святослав Ігорович (957 – 972 рр.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Володимир Великий (978 – 1015 рр.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Введення християнства на Русі
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Боротьба за владу
Розквіт Русі
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Дипломатична діяльність
Феодальна роздробленість Русі
Тріумвірат Ярославичів
З'їзди руських князів
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Дипломатичні шлюби
Роздробленість
Монголо-татарське нашестя
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Галицьке князівство
Ярослав осмомисл- галицький князь 1153-1187 роки
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Роман Мстиславович- волинський князь 1199- 1205
Данило Галицький 1238-1264 роки правління
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Лев (1264—1301 рр.)
Юрій І (1301—1308 чи 1315 рр.)
Андрій і Лев II (1308 чи 1315 — 1323)
Юрій II Тройденович
Початок Литовсько-польської експансії на Україну у XIV ст.
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Битва війська Ольгерда на річці Сині Води – 1363 рік
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
у літописі Красиньського є запис :
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Вітовт після грюнвальдської битви 1410 року з тевтонським орденом
Кревська унія
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Братський компроміс.
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Грюнвальдська битва
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Городельська унія
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Свидригайло Ольгердович.
Казимир Ягеллончик
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Миха́йло Льво́вич Гли́нський
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Люблінська унія
Люблінська унія
Сигізмунд ІІІ Ваза ( 20 червня 1566 — 30 квітня 1632 )
Люблінська унія
Наслідки Люблінської унії для українських земель
Опозиція до Унії
Проповідь Петра скарги на зібранні польського сейму
Брестська церковна унія
Наслідки унії для України
1/89
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 92)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (9113 Кб)
1

Первый слайд презентации: Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)

Протягом VIII - IX ст. слов'яни розселилися на території Східної Європи. Найбільшими слов'янськими племенами були: поляни, жили на Середній Наддніпрянщині, сіверяни - на р. Десна, в'ятичі - на Оці, на заході від полян - дреговичі та древляни. По течії р. Західний Буг лежали землі волинян і дулібів.

Изображение слайда
2

Слайд 2

На північному заході сусідами східних слов'ян були варяги (племена балтів і норманів), на сході й півдні - кочові племена хозарів, печенігів, булгар, з якими у східних слов'ян часто виникали зіткнення за контроль над річками, що слугували торговими шляхами до Візантії та країн Сходу.

Изображение слайда
3

Слайд 3

Починається формування верстви великих землевласників - бояр, які отримували землю (вотчину) за службу у князя. Земля передавалася у спадок. Основна ж частина селянства - смерди - платили князеві данину й виконували різні повинності.

Изображение слайда
4

Слайд 4

Особливо розвивались торгові зв'язки з Великою Моравією, Хазарією, Візантією. Збільшення розмірів території, військова активність вимагали нових методів і форм управління. На перший план виходить князівська влада - спочатку виборна, а потім спадкова. Зовнішньополітична діяльність сприяла виділенню дружини в особливу привілейовану групу професійних військових.

Изображение слайда
5

Слайд 5: Норманська теорія

заснована на літописній легенді, згідно з якою варяги були запрошені на Русь. Сама назва “Русь” походить, на думку прихильників цієї теорії, від фінської назви шведів - “ руотсі ”.

Изображение слайда
6

Слайд 6: Антинорманська теорія

назва “Русь” походить від назви річок у Центральній Україні - Рось, Роставиця. У Скандинавії жодне джерело не вказує на плем'я або народ русів. Декілька ісламських мандрівників і письменників називають русів слов'янськими племенами.

Изображение слайда
7

Слайд 7: Хозарська гіпотеза О. Пріцака

згідно з якою поляни є не слов'янами, а різновидом хозарів.

Изображение слайда
8

Слайд 8: Київська Русь

навколо Києва наприкінці VІІІ - на початку ІХ ст. відбувається об'єднання територій між Чорним і Балтійським морями.

Изображение слайда
9

Слайд 9: Дір та Аскольд

спадкоємці першого господаря Києва - князя Кия. Князь Аскольд здійснив декілька вдалих походів на Візантію (860, 863, 865, 874 рр.), в результаті яких було підписано вигідні для русів угоди.

Изображение слайда
10

Слайд 10: Вбивство Аскольда

Бояри звернулися до Новгорода, де з 870 р. утвердилося правління запрошеного варяга - Рюрика. В 879 році Рюрик помирає і залишає свого малолітнього сина Ігоря під контролем регента Олега, який у 882 році захоплює Київ і вбиває Аскольда.

Изображение слайда
11

Слайд 11: Князь Олег (882 – 912 рр.)

В 907 році Олег рушив походом на Візантію і змусив її підписати торговельну угоду, яка відкривала широкі можливості для руських купців. Нову, не менш вигідну угоду було укладено в 911 р.

Изображение слайда
12

Слайд 12: Ігор Рюрикович (912 – 945 рр.)

Посиливши централізовану владу у боротьбі з древлянами виступив проти печенізьких орд, які нападали на Русь. У 941 і 944 роках здійснив походи на Візантію, після чого Русь втрачала контроль на Чорноморському узбережжі та в гирлі Дніпра і зобов'язувалася надавати військову допомогу Візантії. У 945 році, намагаючись двічі поспіль зібрати данину з древлян, князь Ігор був вбитий.

Изображение слайда
13

Слайд 13: Княгиня Ольга (945 – 964 рр.)

жорстко помстилася древлянам за смерть чоловіка, спаливши їхню столицю Іскоростень разом з частиною городян. Намагалася обмежити прерогативи місцевої знаті, впорядкувала збір данини і встановила більш суворий порядок управління. Зміцнила економічну могутність Київської держави, піднісся її міжнародний авторитет. У 957 р. відбулася дипломатична місія Ольги до Константинополя, де вона охрестилася. У 959 р. руське посольство було виряджене до імператора Священної Римської імперії.

Изображение слайда
14

Слайд 14: Святослав Ігорович (957 – 972 рр.)

ще більше зміцнив позиції Київської держави, розгромив Хозарський каганат, Волзьку Булгарію, приєднавши в'ятичів, придунайські міста, Тмутаракань, Прикубання, здійснив вдалий похід на Болгарію.

Изображение слайда
15

Слайд 15

СВЯТОСЛАВ старшого сина Ярополка призначив намісником у Києві, молодшого, Олега, — в Овручі, позашлюбного сина Володимира послав правити від свого імені в Новгород Великий, який постійно прагнув відділитися від Києва.

Изображение слайда
16

Слайд 16

У 968 р. Святослав спробував посилити свій вплив на Балканах, організувавши другий болгарський похід. Після тримісячної оборони у м. Доростолі Святослав був змушений підписати мир з Візантією, зрікшися своїх володінь на Балканах. Повертаючись на батьківщину (972 р.), на острові Хортиця князівське військо натрапило на печенізьку засідку і цілком загинуло. Поліг і сам Святослав

Изображение слайда
17

Слайд 17: Володимир Великий (978 – 1015 рр.)

Ярополк прагнув підкорити братів і одноосібно правити Руссю. В 977 р. він повів дружину на Овруч і розбив Олега. Володимир, у Скандинавії наймає професійне варязьке військо. У 978 р. він розбиває Ярополка і стає великим київським князем.

Изображение слайда
18

Слайд 18

Серйозною проблемою доби Володимира Святославича були набіги кочовиків. Володимир впроваджує військову реформу, встановлюючи феодальну організацію війська — службу за право володіти землею. Це зміцнило і власну владу князя. Окрім цього, створюється розгалужена система фортець, валів, опорних пунктів.

Изображение слайда
19

Слайд 19: Введення християнства на Русі

Василій II, візантійський імператор, після поразки від Болгарії виряджає до Києва послів з проханням про військову допомогу. Володимир погоджується в обмін на одруження з сестрою імператора Анною. Але Василій II не виконав обіцянки. Тоді Володимир узяв в облогу місто Херсонес (Корсунь) — опору візантійського панування в Криму — і захопив його. Імператор змушений був погодитися на той шлюб.

Изображение слайда
20

Слайд 20

Изображение слайда
21

Слайд 21

Изображение слайда
22

Слайд 22

Хрещення Русі відбулося у 988 році у ріці Дніпро в Києві.

Изображение слайда
23

Слайд 23

Наприкінці правління Володимира виникла реальна загроза єдності Київської Русі. Проти нього відкрито виступив син Святополк, а рідний син, новгородський князь Ярослав, відмовився платити Києву данину. Володимир готувався до походу на Новгород, але у 1015 р. помер.

Изображение слайда
24

Слайд 24: Боротьба за владу

Між синами Володимира Ярославом, Борисом, Глібом, Святославом, Мстиславом і Святополком починається кривава боротьба за київський стіл, унаслідок якої Ярослав стає князем у Києві, а Борис, Гліб і Святослав гинуть. Остаточна перемога Ярослава над Святополком відбувається на р. Альті лише в 1019 р.

Изображение слайда
25

Слайд 25: Розквіт Русі

Встановивши контроль над Київською Руссю, Ярослав, прозваний Мудрий, звертається до зовнішніх проблем і починає боротьбу з печенігами.

Изображение слайда
26

Слайд 26

Генеральна битва з печенігами відбулась у 1036 р., після якої печеніги вже ніколи на Русь не нападали. На честь цієї перемоги в Києві було закладено Софійський собор.

Изображение слайда
27

Слайд 27

Изображение слайда
28

Слайд 28

У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони Київської Русі: від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської затоки на півночі, від Закарпаття на заході до верхів'їв Волги та Дону на сході.

Изображение слайда
29

Слайд 29: Дипломатична діяльність

Ярослав був одружений зі шведською принцесою Інгігердою, його сестра Марія була дружиною польського короля Казимира І, син Ярослава був одружений з дочкою Казимира, інший — з візантійською принцесою, ще двоє — з німецькими княжнами. Одна дочка вийшла заміж за угорського короля Андраша, інша - за норвезького короля Гаральда, а потім Свена, третя — за французького короля Генріха І.

Изображение слайда
30

Слайд 30: Феодальна роздробленість Русі

Турбуючись про подальшу долю своєї держави, за кілька років до смерті Ярослав поділив між синами міста й землі. Київ, Новгород, Псков відійшли Ізяславові, Чернігів, Муром, Тьмутаракань — Святославові, Ростов, Переяслав — Всеволодові, Володимир — Ігореві, Смоленськ — В'ячеславові. До того ж запроваджувався новий принцип спадковості — сеньйорат. Це означало, що княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки старшого сина.

Изображение слайда
31

Слайд 31: Тріумвірат Ярославичів

— Ізяслава, Святослава та Всеволода. Саме вони разом встановлювали закони («Правда Ярославичів»), очолювали походи проти половців. Після невдалої битви на р. Альті у 1068 р. спілка Ярославичів фактично розпалася.

Изображение слайда
32

Слайд 32: З'їзди руських князів

Кожен князь отримує успадковані від батька землі — вотчину, а всі спірні питання розв'язуються на князівських з'їздах. Проте наступні Витичівський (1100 р.), Золочівський (1101 р.), Долобський (1103 р.) князівські з'їзди не усунули всіх суперечностей, що ніяк не сприяло єдності Київської Русі, особливо в умовах половецької загрози і заворушень населення Києва та інших великих міст.

Изображение слайда
33

Слайд 33

у 1113 р., під час повстання в Києві бояри й купці звернулися до переяславського князя Володимира Мономаха (онука Ярослава Мудрого) з проханням посісти київський стіл. Придушивши повстання, Володимир Мономах став київським князем на 12 років.

Изображение слайда
34

Слайд 34: Дипломатичні шлюби

Володимир Мономах був одружений з дочкою англійського короля, сестра вийшла заміж за німецького імператора, а донька — за угорського короля. По смерті Володимира у 1125 р. спадкоємцем на київському столі став його син Мстислав Володимирович, який продовжив політику батька. Проте його наступники знову почали боротися між собою за першість на Русі. Отож із другої половини XII ст. починається новий період в історії українських земель — період феодальної роздробленості та існування самостійних князівств.

Изображение слайда
35

Слайд 35: Роздробленість

виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства.

Изображение слайда
36

Слайд 36: Монголо-татарське нашестя

На кінець XII — початок XIII ст. у Центральній Азії утворюється могутня військово-феодальна Монгольська держава.

Изображение слайда
37

Слайд 37

У 1206 р. її очолив Темучин, проголошений Чипгісханом. Одразу ж починаються завойовницькі війни проти сусідів, а потім татаро-монголи поступово просуваються до кордонів Київської Русі.

Изображение слайда
38

Слайд 38

В 1223 р. на р. Калка 25-тисячне татаро-монгольське військо завдає нищівної поразки дружинам південноруських князів, які навіть перед обличчям грізної небезпеки не змогли переступити через розбрат і виступити спільно.

Изображение слайда
39

Слайд 39

Наступний похід проти Русі татаро-монголи починають у 1237 р. під орудою онука Чингісхана — Батия. Протягом 1237—1238 рр. були захоплені рязанські, володимирські, суздальські, ярославські землі.

Изображение слайда
40

Слайд 40

У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає на Київ, де правив воєвода Данила Галицького — Дмитро. Восени 1240 р. починається штурм. За допомогою стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо боронитись.

Изображение слайда
41

Слайд 41

Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було пограбоване й зруйноване. За легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено життя. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич. Завоювання Києва монголо-татарами: 1240 рік

Изображение слайда
42

Слайд 42: Галицьке князівство

Об'єднання Галичини проходило за князя Володимирка (1124—1153 рр.), а розквіту Галицьке князівство сягнуло за його сина Ярослава Осмомисла (1153—1187 рр.).

Изображение слайда
43

Слайд 43: Ярослав осмомисл- галицький князь 1153-1187 роки

Изображение слайда
44

Слайд 44

у 1183 р. він взяв у полон 12 половецьких ханів. Після смерті Ярослава Осмомисла (1187 р.) галицький стіл посів його позашлюбний син Олег. Проте галичани повстали проти нього на користь законного правителя — старшого сина Ярослава — Володимира.

Изображение слайда
45

Слайд 45: Роман Мстиславович- волинський князь 1199- 1205

1199 р.- об’єднує Галицько – Волинське князівство У 1202— 1203 рр. поширює свою владу на Київщину та Переяславщину. В 1205 р. під час війни з Польщею Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув. Після цього потужне державне утворення фактично розпадається

Изображение слайда
46

Слайд 46: Данило Галицький 1238-1264 роки правління

у 1238 р. Данило зміг оволодіти Галичем, перемігши об'єднані сили боярства, угорських і польських феодалів. Волинські землі отримав Василько, хоч обидва князівства існували як єдине ціле.

Изображение слайда
47

Слайд 47

Внутрішня політика Данила Галицького була скерована на посилення держави. Розбудовувалися міста, поставали нові — Львів, Холм. У 1239 р. до князівства було приєднано Київ. Зміцнювалася православна церква, розвивалася культура.

Изображение слайда
48

Слайд 48

У 1253 р. в м. Дорогожині Данило був коронований папським легатом.

Изображение слайда
49

Слайд 49

Головним союзником Данила Романовича у 1251 р. в боротьбі з монголо-татарами став володимиро-суздальський князь Андрій Ярославич. Ординці вирішили розбити русичів поодинці та наслали на Андрія величезне військо. У 1258 р. ординці на чолі з Бурундаєм змусили Данила Галицького зруйнувати власні великі фортеці — Львів, Володимир, Лучеськ

Изображение слайда
50

Слайд 50

У 1264 р. Данило Романович помирає. Починається поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Волинню до 1270 р. володів його брат Василько, а Галичиною та Холмщиною — сини Данила Лев, Мстислав і Шварпо.

Изображение слайда
51

Слайд 51: Лев (1264—1301 рр.)

переніс столицю князівства до Львова. Домовившись із татарами, він здійснив разом з ними походи на Польщу, Литву, Угорщину, приєднавши до своїх володінь Закарпаття з Мукачевим та Ужгородом.

Изображение слайда
52

Слайд 52: Юрій І (1301—1308 чи 1315 рр.)

По смерті Лева його син Юрій І (1301—1308 чи 1315 рр.) знову очолив єдину Галицько-Волинську державу, оскільки після Василька династія Романовичів на Волині фактично не продовжилася. Столицею князівства стає Володимир-Волинський.

Изображение слайда
53

Слайд 53: Андрій і Лев II (1308 чи 1315 — 1323)

Сини Юрія І Андрій і Лев II (1308 чи 1315 — 1323) були останніми з роду Романовичів галицько-волинськими князями і правили разом. Вони уклали мирні угоди з хрестоносцями, Литвою, Польщею. Загинули у бою з татарами.

Изображение слайда
54

Слайд 54: Юрій II Тройденович

. В регулював стосунки з Золотою Ордою і Великим князівством Литовським, здійснивши у 1337 р. спільний з татарами похід на Люблін. Це в свою чергу викликало відсіч Польщі та Угорщини. Юрій ІІ змушений був підписати Вишеградську угоду про те, що по його смерті трон переходить польському королеві Казимиру ІІІ. Після цього галицькі бояри, не гаючи часу, отруїли останнього галицько-волинського князя

Изображение слайда
55

Слайд 55: Початок Литовсько-польської експансії на Україну у XIV ст

В 40-х роках ХІV ст. українські землі зазнали поділу. Після війни 1351—1352 рр. між Польщею і Литвою Галичина залишилась під владою Польщі (1387 р.та 1434 р.вони утворили Руське та Подільське воєводства ), а Берестейщина і Волинь перейшли до Литовської держави

Изображение слайда
56

Слайд 56

за князя Гедиміна (1316—1341 рр.) вона захоплює значну частину Білорусі, а його сини Ольгерд і Кейстут приєднують Чернігово-Сіверщину (1357—1358 рр.), Поділля (1363 р.), Київщину (1362 р.). Відтепер історія українських земель стає пов'язаною з історією феодальної Литви.

Изображение слайда
57

Слайд 57: Битва війська Ольгерда на річці Сині Води – 1363 рік

Изображение слайда
58

Слайд 58

Изображение слайда
59

Слайд 59

з XVI ст. на українських землях діяли Литовські статути — кодекси середньовічного права Великого князівства. По-друге, попри те, що власне литовські землі становили приблизно лише одну десяту всієї держави, литовці не асимілювалися у східнослов'янському етносі, а навпаки, чимдалі посилювали централістські тенденції.

Изображение слайда
60

Слайд 60

Изображение слайда
61

Слайд 61: у літописі Красиньського є запис :

«Коли пак князь великыи Витовт поехал з Литвы до великого Луцка, a князь великыи Олькгирд пошол в поле з литовским воиском и побил татаров на Синеи Воде, убил трех братов, татарьских князеи, Хачебея, Сакутлубуга a Дмитрея. A тыи тры браты, татарские князи, отчичи и дедичи Подолское земли были, a заведали от них отаманы, a приежчаючи у отаманов дань бирали c Подолское земли»

Изображение слайда
62

Слайд 62

У Густинському літописі зазначено: «лето 6780. Ольгерд победил трех царьков татарских и с ордами их, си есть Котлубаха, Качзея, Дмитра, и оттоли от Подоли изгнал власть татарскую. Сей Ольгерд и иные русские державы в свою власть принял, и Киев под Федором князем взял, и посадил в нем Владимира сына своего, и начал на сими владеть, им же отцы его дань давали»

Изображение слайда
63

Слайд 63

Значною подією стала перемога литовсько-українсько-білоруського війська над татаро-монголами на Синіх Водах у 1362 р. Фактично татаро- монгольське іго на українських землях було ліквідоване за часів правління Вітовта, сина Кейстута (1392— 1430 рр.)

Изображение слайда
64

Слайд 64

Изображение слайда
65

Слайд 65: Вітовт після грюнвальдської битви 1410 року з тевтонським орденом

Изображение слайда
66

Слайд 66: Кревська унія

після битви на Куликовому полі (1380 р.) посилювався вплив Москви. Все це зумовило для Литви вибір союзника в особі Польщі, яка до того ж потрапила в залежність від Угорського королівства.

Изображение слайда
67

Слайд 67

В серпні 1385 р. у м. Крево було підписано угоду про об'єднання (унію) між Великим князівством Литовським і Польським королівством. Литовський князь Ягайло одружується з польською королівною Ядвигою.

Изображение слайда
68

Слайд 68

Ягайло переходить в католицьку віру, проголошує католицтво єдиною релігією для населення Литви і стає польським королем.

Изображение слайда
69

Слайд 69: Братський компроміс

в 1392 р. у м. Острові підписується компромісна угода, за якою Польща визнавала Вітовта довічним правителем Литви. В 1398 р. він був проголошений королем литовським і руським. Тим самим фактично було відмінено Кревську унію.

Изображение слайда
70

Слайд 70

Продовжуючи політику централізації, Вітовт ліквідує Волинське, Подільське та Київське князівства, тим самим фактично скасувавши колишню автономію українських земель.

Изображение слайда
71

Слайд 71: Грюнвальдська битва

Позиції Польщі та Литви посилилися під час Великої війни проти Тевтонського ордену (1409—1411 рр.), особливо після Грюнвальдської битви (1410 р.), в якій на боці союзників виступили чесько-моравські, угорські, татарські, волоські загони, а також українці, росіяни та білоруси.

Изображение слайда
72

Слайд 72

За Торунським миром (1411 р.) Тевтонський орден передавав Литві Жемайтію, а Польщі — Добжинську землю.

Изображение слайда
73

Слайд 73: Городельська унія

У 1413 р. було підписано Городельську унію, яка зберігала вплив Польщі над формально незалежним Великим князівством Литовським.

Изображение слайда
74

Слайд 74

Литовські феодали-католики зрівнювалися в правах з польською шляхтою, діставши можливість брати участь у великокняжій раді. Унія посилила дискримінацію православного населення, обмеживши його участь у державному управлінні. В Литві вводився польський взірець адміністративно-територіального поділу, при цьому українські землі роздавалися католицькій церкві.

Изображение слайда
75

Слайд 75: Свидригайло Ольгердович

Все це не могло не викликати опору проти покатоличення і засилля польських феодалів. По смерті Вітовта у 1430 р. цей рух очолив молодший брат Ягайла — Свидригайло Ольгердович.

Изображение слайда
76

Слайд 76: Казимир Ягеллончик

Тривав договір до 1435 р., коли війська Свидригайла зазнали нищівної поразки від брата Вітовта — великого литовського князя Сигізмунда — під Вількомиром. Тоді на велике княжіння обирається малолітній син Ягайла —. А у 1447 р. він стає також і польським королем Казимиром IV, фактично відновивши польсько-литовську унію.

Изображение слайда
77

Слайд 77

В кінці XV — XVI ст. Велике князівство Литовське втрачає свою колишню могутність, а українські землі у складі Литви остаточно втрачають автономні права. Одночасно посилюється вплив централізованої Російської держави, яка проголошує свої права на територію Південно-Західної Русі. В українських землях посилюються проросійські настрої.

Изображение слайда
78

Слайд 78

У 1508 р. відбувається повстання під керівництвом князя М. Глинського проти литовських магнатів. Це була остання спроба українських князів відібрати свої землі у Литви. Але через їхні нерішучі дії вона зазнала поразки.

Изображение слайда
79

Слайд 79: Миха́йло Льво́вич Гли́нський

(* бл. 1470  — † 15 ( 24 вересня ) 1534 ) — український магнат, князь, найвидатніший із роду Глинських. Мав великі земельні маєтності на Чернігівщині, Київщині і в Білорусії.

Изображение слайда
80

Слайд 80

відзначився як воєначальник у боротьбі проти нападів татарських орд. Під час війни Московської держави з Литвою 1512 — 1522  років намагався перейти на сторону Литви, за що був ув'язнений ( 1514 — 1526  роках). Після смерті великого князя Василія ІІІ брав участь у боротьбі боярських груп за владу. В 1534  році був ув'язнений вдруге і помер у тюрмі.

Изображение слайда
81

Слайд 81: Люблінська унія

на середину XVI ст. були здійснені перші спроби підписання унії в 1569 р. на засіданні об'єднаного сейму у Любліні.

Изображение слайда
82

Слайд 82: Люблінська унія

Після того як частина литовських, українських і білоруських магнатів, не задоволених польським проектом унії, намагалася зібрати шляхетське ополчення для боротьби за свої права, король Сигізмунд III Август своїми універсалами приєднує українські землі — Підляшшя, Волинь, а потім Київщину і Брацлавщину, зрівнявши місцеву шляхту цих земель у правах і привілеях з польською шляхтою.

Изображение слайда
83

Слайд 83: Сигізмунд ІІІ Ваза ( 20 червня 1566 — 30 квітня 1632 )

король Польщі і великий князь литовський (з 1587 року), король Швеції (в 1592 - 1599 роках). Син шведського короля Іоанна III Вази та Катерини Ягеллонки, дочки Сигізмунда І Старого. Обраний на престол середньою шляхтою на чолі з Яном Замойським.

Изображение слайда
84

Слайд 84: Люблінська унія

Повстанці змушені були повернутися на сейм. Депутати Великого князівства Литовського підписали акт про державну унію і склали присягу на вірність їй. Це означало створення держави Річ Посполита (дослівно з польської мови — спільна справа). В ній мали бути король, який обирається, сейм, єдина зовнішня політика, загальна скарбниця. Автономія Литви зберігалася лише у питаннях місцевого самоврядування, організації збройних сил і у правничій сфері. Українські землі навіть не входили до литовської автономії, а були віднесені до складу польських воєводств — Руського (Львів), Белзького (Белз), Волинського (Луцьк), Київського (Київ), Подільського (Кам'янець), Брацлавського (Брацлав). Воєводства очолювалися призначеними польськими магнатами.

Изображение слайда
85

Слайд 85: Наслідки Люблінської унії для українських земель

Після 1569 р. більшість українських земель було зайнято найбільшими польськими магнатськими родинами, які стали там необмеженими власниками. Посилюється кріпацтво. Литовський статут 1588 р., який діяв у Речі Посполитій разом із польським феодальним правом, остаточно закріпачував селян, які прожили на землі феодала 10 років. Визнавалися необмежена панщина і заборона переходу селян в інше місце без дозволу поміщика.

Изображение слайда
86

Слайд 86: Опозиція до Унії

На захист православ'я виступили братства — міщанські організації, створювані при парафіяльних церквах. Найбільш впливовим було львівське Успенське братство, яке мало функції контролю над духовенством. Спираючись на підтримку константинопольського патріарха, братство активно втручалось у внутрішньо церковні справи, що не могло не викликати спротив вищого духовенства. Все це проходило паралельно активізації діяльності єзуїтських організацій у Речі Посполитій. Розгортається релігійна полеміка, де талановиті проповідники, такі як П. Скарга («Про єдність церкви Божої», 1577 р.), працюють на ідею унії.

Изображение слайда
87

Слайд 87: Проповідь Петра скарги на зібранні польського сейму

Изображение слайда
88

Слайд 88: Брестська церковна унія

У 1590 р. львівський єпископ Г. Балабан виступив за підписання унії. Його підтримали єпископи холмський, пінський та луцький. Вони подають заяву королеві Сигізмунду III, і той у 1592 р. відповідає згодою. У 1595 р. у Кракові папський нунцій схвалює умови унії, і 25 грудня того ж року в присутності папи римського Климента VIII вона була проголошена. Юридичне оформлення унії мало відбутися у 1596 р. в Бересті. Але собор одразу ж розколовся на дві частини — уніатську та православну.

Изображение слайда
89

Последний слайд презентации: Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.): Наслідки унії для України

Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.

Изображение слайда