Презентация на тему: Розвиток музичної культури на початку ХХ ст

Реклама. Продолжение ниже
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст.
Висновок
1/14
Средняя оценка: 4.9/5 (всего оценок: 100)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (1217 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации: Розвиток музичної культури на початку ХХ ст

Виконала: Студентка 1 курсу 2 групи ФРГТБ Єрмоленко О. В.

Изображение слайда
1/1
2

Слайд 2

Наприкінці ХІХ ст. в українському музичному житті були створені міцніші,ніж раніше,підстави для подальшого розвитку. Праця музичних діячів тісно пов'язується з різним середовищем у територіальному й культурно-громадському значенні.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
3

Слайд 3

Одним з провідних музичних діячів був Микола Лисенко. В музичній спадщині Лисенка є чимало творів на тексти І.Франка, Т.Шевченка, Лесі Українки,Г.Гейне та інших поетів, сотні обробок українських народних пісень, що мають велику мистецьку цінність. Багато з них за життя композитора так і не побачили світ.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
4

Слайд 4

Зокрема, царська влада не дала дозволу на постановку історико - героїчної опери Лисенка “Тарас Бульба“ – шедевра української оперної класики. Вони всіляко перешкоджали сценічному виконанню й інших творів композитора.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
5

Слайд 5

Відгукуючись на піднесення визвольної боротьби трудящих мас, М. Лисенко в період революції 1905-1907 рр. створив величезної ідейно-художньої сили хор-гімн “Вічний революціонер” на слова І.Франка.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/4
6

Слайд 6

Побудований на узагальнених бойових інтонаціях робітничих пісень, твір М.Лисенка та І.Франка звучав як могутній заклик до боротьби проти тиранії і поневолення. Він швидко поширився серед робітників та студентської молоді,став однією з найулюбленіших пісень, виконуваних під час політичних сходок, демонстрацій та мітингів.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
7

Слайд 7

Лисенко все життя мріяв про те, щоб обдарована молодь з народу дістала можливість здобути спеціальну вищу музичну освіту. 1904 р. він заснував у Києві музично-драматичну школу і керував нею до самої смерті.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8

Школа готувала диригентів, хормейстерів, виконавців гри на народних українських інструментах, співаків, режисерів, акторів. Для підготовки театральних спеціалістів тут було відкрито два відділи: російської та української драми. Зі стін цього навчального закладу вийшло чимало визначних митців – композитор К. Стеценко, співак М. Микиша, актори Б. Романицький, О. Ватуля та інші.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
9

Слайд 9

Кирило Стеценко (1882-1922) став безпосереднім продовжувачем кращих творчих традицій М. Лисенка. Все своє життя він присвятив збиранню, вивченню і пропаганді української народної пісні, яку він називав душею народу. Музико-вокальні твори, написані на тексти віршів Шевченка, Франка, Грабовського, Лесі Українки,композитор розучував у керованих ним самодіяльних робітничих хорах.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
10

Слайд 10

Композитор М. Леонтович (1877-1921) також брав активну участь у керівництві самодіяльними гуртками. Великою популярністю користувалися його оригінальні композиції,створені на основі українських народних пісень.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
11

Слайд 11

Західноукраїнський композитор С. Людкевич (1879-1979), натхненний революцією 1905-1907 рр.,написав монументальну кантату “Кавказ” на слова Т. Шевченка. На початку ХХ ст. у Львові вийшов двотомний збірник “Галицько-руські народні пісні”

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
12

Слайд 12

Також Людкевич разом з художником І. Трушем організував видання “Артистичного вісника”- першого в Україні україномовного фахового мистецтвознавчого журналу.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
13

Слайд 13

До найвищого рівня світового вокального мистецтва піднялася вихованка Львівської консерваторії С. Крушельницька (1872-1952). Її голос зачаровував слухачів країн Європи, Америки, Африки. Давала концерти у Петербурзі та Одесі. Але влада заборонила їй в'їзд до Києва через близькі творчі стосунки з М. Лисенком та Лесею Українкою і симпатією до українського національного руху.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
14

Последний слайд презентации: Розвиток музичної культури на початку ХХ ст: Висновок

Отже, з ХХ ст. в історії української музики починається новий етап розвитку. В Києві, центрі тогочасного музичного життя, діє значна група українських композиторів, що своєю творчістю, виконанням і організаційними заходами сприяють новому піднесенню музичної культури.

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже
Реклама. Продолжение ниже