Презентация на тему: РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
ПЛАН 1. Операції із розрахунково-касового обслуговування клієнтів 2. Класифікація безготівкових розрахунків та принципи їх здійснення 3. Організація
1. Операції із розрахунково-касового обслуговування клієнтів
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Принципи здійснення розрахунково-касових операцій:
В Україні:
Поточний рахунок
Документи, що подаються підприємством до банку для відкриття поточного рахунку:
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Бюджетні рахунки
Обслуговування рахунків.
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Закриття рахунків відбувається на підставі:
2. Класифікація безготівкових розрахунків та принципи їх організації
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Особливості:
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Схема документообороту за допомогою платіжного доручення
Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Особливості:
Схема документообороту з допомогою платіжної вимоги-доручення
Розрахунки із використанням акредитивів
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Види акредитивів:
Схема документообороту при акредитивній формі розрахунків з депонуванням коштів у банку платника
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Розрахунки за допомогою чеків
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Особливості:
Схема документообороту за допомогою чекової форми розрахунків
Вексельна форма розрахунків
Особливості:
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Дисконт
Види векселів:
3. Організація міжбанківських розрахунків
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Види коррахунків:
Види коррахунків:
4. Організація готівкових грошових розрахунків
Чим вигідні касові операції для банків?
Каса:
Види кас
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
5. Розрахунки із використанням пластикових карт. Порядок роботи з банкоматами (самостійно!)
Види пластикових карток
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Схема можливого використання картки:
РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Особливості:
1/59
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 92)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (760 Кб)
1

Первый слайд презентации: РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Ващик М.С., к. е. н., доцент кафедри фінансів Лекція 8

Изображение слайда
2

Слайд 2: ПЛАН 1. Операції із розрахунково-касового обслуговування клієнтів 2. Класифікація безготівкових розрахунків та принципи їх здійснення 3. Організація міжбанківських розрахунків 4. Організація готівкових грошових розрахунків 5. Розрахунки із пластиковими картками. П орядок роботи з банкоматами ( самостійно! )

Изображение слайда
3

Слайд 3: 1. Операції із розрахунково-касового обслуговування клієнтів

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Особливості: будь-яка операція банків (пасивна, активна, надання послуг) неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже – розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта за своїм характером ці операції є послугами о держання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану, що є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності.

Изображение слайда
4

Слайд 4

Важливе місце в розрахунково-касових операціях посідають платіжні інструменти - певні носії інформації, що слугують банкам правовою підставою для здійснення грошових переказів на рахунки чи виконання касових операцій (чек, вексель, платіжне доручення, різні види платіжних карток тощо). Види (залежно від носія): Розрахункові документи. Платіжні картки.

Изображение слайда
5

Слайд 5: Принципи здійснення розрахунково-касових операцій:

власники грошових коштів мають право вибору форми платежу (готівкою чи безготівково) та обслуговуючого банку ; зберігання коштів у банках та переказ їх здійснюється на банківські рахунки; переказ коштів чи видача готівки з рахунку здійснюються банком за розпорядженням власника в порядку визначеної ним черговості та в межах залишку коштів на рахунку; форма переказування банком коштів по рахунку визначається самим клієнтом відповідно до форми розрахунків, передбаченої в його господарському договорі з контрагентом, при невтручанні банку в договірні відносини між ними; відносини між банком і клієнтом будуються на засадах партнерства і взаємної вигоди і здійснюються на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування.

Изображение слайда
6

Слайд 6: В Україні:

До 1998 - підприємство могло мати лише один рахунок у національній валюті й один - в іноземній; 1998-1999 - підприємства мають право мати по два такі рахунки; З 1999 - будь-які обмеження щодо кількості рахунків скасовано; З 2001 - підприємства можуть самостійно визначати черговість платежів зі своїх рахунків. Види рахунків: поточні; бюджетні; кредитні; депозитні.

Изображение слайда
7

Слайд 7: Поточний рахунок

відкривається підприємствам усіх форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам для зберігання коштів і здійснення розрахунків; призначений для обігу коштів до запитання; кожне підприємство і його відокремлений підрозділ можуть відкривати один основний поточний рахунок, всі інші його рахунки вважаються додатковими ; на основному рахунку обліковується заборгованість, яка списується у безспірному порядку; Номери поточних рахунків підприємство (їх власник) повинен повідомити в податкові органи, а також в банки, де відкриті інші рахунки.

Изображение слайда
8

Слайд 8: Документи, що подаються підприємством до банку для відкриття поточного рахунку:

заява на відкриття рахунку, підписана керівником та головним бухгалтером підприємства; копія свідоцтва про державну реєстрацію, посвідчену нотаріально; посвідчена нотаріально копія зареєстрованого статуту; копія документа, що підтверджує взяття підприємства на облік податковим органом; картка із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатись рахунком та підписувати розрахунково-касові документи; нотаріально посвідчена копія документа про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України.

Изображение слайда
9

Слайд 9

В угоді на здійснення розрахунково-касового обслуговування зазначається: номер відкритого рахунку, передбачені зобов'язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови його закриття; строк дії угоди, порядок та періодичність видачі виписок з рахунку тощо. За окремою угодою банк надає список тарифів комісійної винагороди за свої операції та послуги (плата за відкриття рахунку, за вилучення готівки, вихідні перекази, закриття рахунку та інші). Протягом 3 робочих днів з дня відкриття рахунку (включаючи день відкриття) банк повинен повідомити номер рахунку податковому органу, а у разі відкриття додаткового рахунку – також банк, в якому відкритий основний рахунок.

Изображение слайда
10

Слайд 10: Бюджетні рахунки

відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам, яким виділяються кошти з Державного та місцевих бюджетів для їх цільового використання. Відкриття бюджетних рахунків здійснюється на підставі: дозволів, які видаються фінансовими органами–розпорядниками бюджетних коштів, заяви клієнта про відкриття рахунку, картки зі зразками підписів осіб – розпорядників рахунків та відбитком печатки. Кредитні рахунки відкриваються на договірній основі юридичним і фізичним особам тими установами банків, які мають право видавати кредити. Призначені для обліку заборгованості клієнтів за кредитами КБ. Депозитні рахунки відкриваються на підставі депозитної угоди між власником рахунку і банком на термін, визначений в угоді.

Изображение слайда
11

Слайд 11: Обслуговування рахунків

З дати відкриття рахунку, вказаної на заяві клієнта, банк може здійснювати на ньому: операції з зарахування коштів у готівковій та безготівковій формі. видаткові операції (списання грошей з рахунку) - після одержання повідомлення від податкового органу про взяття клієнта на податковий облік. Грошові кошти, що надійшли клієнтові, банк зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня зарахувати на його рахунок. У разі наявності грошей на рахунку клієнта банк повинен негайно – протягом операційного дня – виконати розпорядження клієнта про списання грошей з рахунку для оплати його боргових зобов’язань. Якщо таке розпорядження надійшло в банк після завершення операційного дня, то воно виконується наступного дня.

Изображение слайда
12

Слайд 12

Усі надходження коштів на поточний рахунок обліковуються в його кредитовій стороні. Усі платежі з поточного рахунку обліковуються в його дебетовій стороні. Доручення платника на перерахування коштів приймаються банком виключно за наявності достатнього залишку коштів на його рахунках. Якщо на рахунки підприємства помилково зараховані кошти, воно повинно повернути їх платникам в п’ятиденний строк.

Изображение слайда
13

Слайд 13: Закриття рахунків відбувається на підставі:

заяви власника рахунку; рішення органу, на який покладено обов’язки щодо ліквідації підприємства; рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства; інших обставин, передбачених законодавством чи договором між банком та клієнтом. У разі ліквідації підприємства його основний рахунок переоформляється на ім’я ліквідаційної комісії, а всі додаткові рахунки закриваються.

Изображение слайда
14

Слайд 14: 2. Класифікація безготівкових розрахунків та принципи їх організації

Здійснення безготівкових розрахунків регулюється Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” Форми безготівкових розрахунків: платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; чеки; акредитиви; векселі; в порядку планових платежів; заліку взаємних вимог.

Изображение слайда
15

Слайд 15

Розрахунки платіжними дорученнями. Платіжне доручення – письмове розпорядження платника в обслуговуючу його установу банку про перерахування засобів із свого рахунка на рахунок одержувача засобів. Виписується власником рахунка. Перший примірник повинен мати відповідні підписи та відбиток печатки.

Изображение слайда
16

Слайд 16

Застосовуються як при місцевих, так й іногородніх розрахунках: за фактично продану продукцію (виконані роботи, надані послуги); у порядку передоплати – якщо обумовлено договором; для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (зарплата, пенсії) на їх рахунки, що відкриті в банках; для сплати податків і зборів до бюджету та державних цільових фондів тощо.

Изображение слайда
17

Слайд 17: Особливості:

приймається банком до виконання тільки за наявності коштів на поточному рахунку або права на кредит; доручення на перерахування коштів у дохід бюджету, державні цільові фонди та інші платежі безспірного характеру приймаються банком незалежно від наявності коштів на поточному рахунку. за відсутності коштів обліковується на позабалансовому рахунку. дійсне 10 календарних днів. використання гарантованих банком платіжних доручень : - при перерахуванні окремим громадянам пенсій, аліментів, зарплати, авторського гонорару; - при перерахуванні підприємствам у регіони, де немає банків, коштів на виплату зарплати, набір робочої сили, заготівлю сільгосппродукції у населення тощо; - при зарахуванні на рахунки в банках торговельної виручки, податків.

Изображение слайда
18

Слайд 18

При іногородніх розрахунках, а також одногородніх, якщо платник і одержувач засобів обслуговується одним відділенням банку, платіжне доручення виписується в трьох примірниках : 1-й примірник оформляється підписами і відтиском печатки платника і є в банку меморіальним ордером, 2-й вручається одержувачу засобів як додаток при виписці з його рахунка, 3-й повертається на руки платнику із розпискою банку про прийняття операції до виконання. При одногородніх та іногородніх розрахунках, коли платник і одержувач обслуговуються різними банками, виписується в чотирьох примірниках. Додатковий примірник іде як повідомлення в банк одержувача.

Изображение слайда
19

Слайд 19: Схема документообороту за допомогою платіжного доручення

Изображение слайда
20

Слайд 20: Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями

Платіжна вимога-доручення – це вимога постачальника до покупця оплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Изображение слайда
21

Слайд 21

Платник, вирішивши оплатити платіжну вимогу-доручення, здає його до свого банку, оформивши його своїми підписами та відбитком печатки. Строк здачі вимоги-доручення до банку платника не повинен перевищувати 20 днів. Платіжна вимога-доручення – це комбінований документ, який складається з двох частин: верхня – вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість поставленої йому продукції, виконаних робіт, наданих послуг; нижня – доручення платника своєму банкові про перерахування з його рахунка відповідної суми.

Изображение слайда
22

Слайд 22: Особливості:

Вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, зазначена платником, перевищує суму, що є на рахунку платника. Причини несплати платником вимоги-доручення з’ясовуються безпосередньо між платником та одержувачем коштів. Покупець має право відмовитися частково або повністю від оплати вимоги-доручення. У випадку часткової або повної відмови від акцепту платіжної вимоги-доручення покупець повинен забрати вантаж на зберігання. Порядок та строки подання платником у банк платіжної вимоги-доручення визначаються сторонами у договорі і банком не контролюються.

Изображение слайда
23

Слайд 23: Схема документообороту з допомогою платіжної вимоги-доручення

Изображение слайда
24

Слайд 24: Розрахунки із використанням акредитивів

Акредитив – це розрахунковий документ, який є дорученням однієї кредитної установи іншій провести за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги.

Изображение слайда
25

Слайд 25

Особливості: - рух грошових коштів випереджає рух матеріальних цінностей ; - відкриття (виставлення) акредитива проводиться за рахунок власних коштів покупця або кредиту банку; - кожен акредитив призначений для розрахунків тільки з одним постачальником і не може переадресовуватись; - строк дії акредитива встановлюється у межах 15 дн. з дня відкриття, не враховуючи термін проходження документів спецзв'язком між банками (в окремих випадках може бути подовжений на 10 днів); - видача готівки де допускається.

Изображение слайда
26

Слайд 26: Види акредитивів:

Покриті (депоновані) – акредитиви, відкриття яких банк покупця перераховує кошти платника на окремий рахунок "Акредитиви", що відкривається в банку постачальника (покупця). В банку платника обліковується на позабалансовому рахунку "Акредитиви до оплати". Непокриті – ті, які виставлені без депонування коштів. Такі акредитиви можуть виставлятися в банку покупця. В банку постачальника вони можуть відкриватися тільки при наявності кореспондентських відносин між банками. Відзивний – може бути змінений або анульований банком покупця без попереднього погодження з постачальником (наприклад, у випадку недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-покупця гарантувати платежі по акредитиву). Безвідзивний – може бути змінений або анульований тільки за згодою постачальника, на користь якого він відкритий.

Изображение слайда
27

Слайд 27: Схема документообороту при акредитивній формі розрахунків з депонуванням коштів у банку платника

Изображение слайда
28

Слайд 28

При виставленні непокритого акредитива депонування коштів не проводиться, але гарантія платежу при цьому акредитиві є і досягається за рахунок банківської гарантії. При отриманні заяви на виставлення такого акредитива банк покупця суму непокритого акредитива оприбутковує на позабалансовому рахунку "Гарантії і поручительства, видані банком". Якщо такий акредитив виставлений в банку постачальника, то банк покупця дає дозвіл банку постачальника, де відкритий коррахунок банку покупця, освоюючи акредитив, відповідні суми списувати зі свого коррахунку.

Изображение слайда
29

Слайд 29: Розрахунки за допомогою чеків

Розрахунковий чек – це письмове доручення власника рахунка установі банку про гарантоване перерахування вказаної в ньому суми коштів із його рахунка на рахунок пред’явника цього чека.

Изображение слайда
30

Слайд 30

Бувають: - чеки для розрахунків між юридичними особами; - чеки для розрахунків між фізичними та юридичними особами. Чеки формуються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Строк дії чекової книжки для розрахунках між юридичними особами - 1 рік. За погодженням з банком строк дії невикористаної чекової книжки може подовжуватися. Строк дії чека з такої книжки - 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Строк дії розрахункового чека, виданого фізичній особі для розрахунків з юридичною, - 3 місяці.

Изображение слайда
31

Слайд 31: Особливості:

Ліміт чекової книжки – це максимальна сума, на яку платник може виписати чек (чеки) з цієї книжки. У розрахунках фізичної особи з підприємствами чеком дозволяється отримувати чекодателем здачу готівкою, але не більше 20 % від суми чека. Чеки, виписані після граничного строку, є недійсними. Для забезпечення платежів по чеках грошові кошти в сумі ліміту чекової книжки на основі платіжного доручення депонуються на окремому рахунку " Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки". Депоновану суму банк списує з рахунку підприємства або видає на цю ціль кредит. Власник книжки повинен вести облік залишку вільного ліміту по ній і не має права виписувати чеки на суму, яка перевищує цей залишок.

Изображение слайда
32

Слайд 32: Схема документообороту за допомогою чекової форми розрахунків

Изображение слайда
33

Слайд 33: Вексельна форма розрахунків

Банківський вексель – це боргове зобов’язання, яке дає право його власнику (векселетримачу) отримати вказану на векселі суму (номінальну вартість) в період його погашення. Використовувати банківські векселі, а також виступати акцептантами, індосантами і авалістами можуть тільки юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

Изображение слайда
34

Слайд 34: Особливості:

Банківські векселі є іменними і зброшуровані у книжки, що виписуються не менше, ніж на 3 місяці, і завчасно акцептується банком. Обсяг серії, строк обігу банківських векселів кожної серії, періодичність випуску банківських векселів, номінал банківського векселя і мінімальна ціна продажу встановлюється Правлінням банку. Підставою для виписки (видачі) векселя є зарахування коштів клієнта (покупця) на рахунок банку (установи банку). Вексель повинен бути виписаний протягом однієї робочої доби після зарахування коштів. При оплаті векселя в готівковій формі видача векселя відбувається негайно.

Изображение слайда
35

Слайд 35

Інкасування векселя – це виконання банком доручення векселедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, банк повинен своєчасно переслати його до банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування векселя. Сплативши вексель, банк платника письмово повідомляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику. Усі витрати по пересилці, протесту, зберіганню векселів відшкодовуються банку векселедержателем понад комісійних винагород. Доміциляція векселя - доручення векселедавця банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку.

Изображение слайда
36

Слайд 36: Дисконт

Векселі продаються з дисконтом (знижкою). Дисконт в банківській практиці – це обліковий процент, що утворюється банками при обліку векселів. Він є вираженою в процентах різницею між сумою векселя та сумою, оплаченою банком при покупці векселя до настання строку платежу. Дисконт – різниця між номінальною вартістю банківського векселя і ціною продажу. Максимальна величина дисконту (знижки) за векселями, які містяться у вексельній книжці, встановлюється правлінням банку. Величина дисконту діє протягом всього строку дії вексельної книжки. Ціна продажу встановлюється як різниця між номінальною вартістю банківського векселя і величиною дисконту.

Изображение слайда
37

Слайд 37: Види векселів:

Простий – містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власнику векселя після вказаного строку суму. Переказний вексель (тратта) містить письмовий наказ векселетримача ( трасанта ), адресований платнику (трасату), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний строк. Ремітент – особа, на яку виписано переказний вексель (тратта) і якій має бути сплачено певну суму грошей за цим векселем). Трасат стає боржником по векселю тільки після того, як акцептує вексель, тобто дає згоду на оплату, поставивши на ньому напис “акцептовано” і свій підпис. З допомогою акцепту особа, яка вказана у векселі як платник, стає акцептантом, тобто головним вексельним боржником.

Изображение слайда
38

Слайд 38: 3. Організація міжбанківських розрахунків

Міжбанківські розрахунки – це система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їх діяльності. Міжбанківські відносини можуть бути : - між КБ (установами) і регіональними управліннями Національного банку; - безпосередньо між КБ.

Изображение слайда
39

Слайд 39

З 1994 р. в Україні діє система електронних платежів (СЕП), яка працює в режимі реального часу і дозволяє здійснювати розрахунки протягом операційного дня. Через неї здійснюється переважна частина міжбанківських розрахунків в Україні. СЕП здійснює розрахунки через систему розрахункових палат, яка має два рівні : - регіональні розрахункові палати (є підрозділами територіального управління НБУ і обслуговують відповідний регіон); центральна розрахункова палата (обслуговує банки Києва та області, а також забезпечує функціонування системи в цілому). Крім СЕП, міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися і через інші системи, а саме: внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС); комбінацію систем ВПС і СЕП; міжнародні системи електронних розрахунків (SWIFT); двосторонні прямі кореспондентські відносини.

Изображение слайда
40

Слайд 40

Кореспондентські відносини – це договірні відносини між банками з метою виконання кожним із них для іншого певних операцій та послуг, пов’язаних з розрахунками між клієнтами та з власними відносинами. Вони оформляються кореспондентськими договорами, в яких визначаються види послуг, що їх надає один банк іншому, форми, порядок і умови надання: відкриття рахунків, підтвердження і виконання акредитивів та інших розрахункових операцій, розмір комісійної винагороди за послуги щодо ведення коррахунку, спосіб передавання та захисту інформації, строк договору, відповідальність і санкції за його порушення.

Изображение слайда
41

Слайд 41: Види коррахунків:

відкриті на взаємній основі, коли два банки (філії) відкривають їх один для одного; відкриті в односторонньому порядку, коли один банк відкриває тільки собі рахунок у другому банку; відкриті банками другого рівня в регіональних управліннях НБУ. В практиці міжбанківських розрахунків через СЕП їх називають реальними коррахунками; технічні коррахунки, відкриті банкам-учасникам СЕП у регіональних розрахункових палатах; клірингові рахунки, що є різновидом коррахунків і відкриваються в клірингових центрах (розрахункових банках) для проведення заліку взаємних вимог між банками.

Изображение слайда
42

Слайд 42: Види коррахунків:

“Ностро” - рахунок, відкритий даним банком в іншому КБ. Він відображається у банку-власника в активі, а в обслуговуючого банку-кореспондента – в пасиві балансу. «Лоро» - рахунок, відкритий у даному банку для іншого КБ — його власника. В обслуговуючого банку-кореспондента «Лоро» відображається в пасиві балансу, а в банку-власника — в активі балансу. Кореспондентський рахунок, відкритий даним банком для іноземного банку-кореспондента, в іноземній практиці ще називається рахунком « Востро ». Для банків України рахунки « Востро » — це, власне, те ж саме, що й рахунки «Лоро».

Изображение слайда
43

Слайд 43: 4. Організація готівкових грошових розрахунків

Порядок здійснення касових операцій в Україні регулюється Постановою Правління НБУ № 228 від 02.02.95 “Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні”. Касові операції полягають у: прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки на вимогу клієнтів.

Изображение слайда
44

Слайд 44: Чим вигідні касові операції для банків?

Приймаючи готівку від клієнтів – юридичних та фізичних осіб, - банки: збільшують свої резерви, за рахунок чого розширюють активні операції та забезпечують зростання доходів. Видаючи готівку клієнтам, банки: стягують комісійну плату, яка поповнює їхні доходи; надають додаткові послуги (з інкасації, самообслуговування тощо), які також збільшують доходи.

Изображение слайда
45

Слайд 45: Каса:

Призначена для зберігання певної суми готівки. Розмір готівки в касі не повинен бути завищеним. Чому? Здійснення касових операцій пов'язані з певними витратами для банку (на охорону, інкасацію, придбання готівки тощо).

Изображение слайда
46

Слайд 46: Види кас

Прибутково-видаткові – через них проводиться основний обіг готівки в банках Денні – функціонують протягом операційного дня, а після його закінчення готівку приймають вечірні каси Вечірні – не здійснюють видаткові операції. Готівка видається клієнтам видатковими касами на підставі таких документів, як грошовий чек, видатковий касовий ордер.

Изображение слайда
47

Слайд 47

Готівка в касу банку потрапляє у результаті надходжень коштів від клієнтів. Основне джерело – це здача виручки. Надходження і видатки з кас банку мають нерівномірний характер, тому в установах банків здійснюють прогнозування касових оборотів: всі підприємства подають до банку, як правило, за 60 днів до початку планового кварталу, заявку-розрахунок, де показують: касові обороти підприємства з надходження і видатку готівки з кас підприємств на плановий квартал, фактичні дані за відповідний квартал минулого року.

Изображение слайда
48

Слайд 48

Якщо прогнозується перевищення виплат над надходженнями, то банк може отримати підкріплення готівкою від територіального управління НБУ. Для цього: до територіального управління НБУ подається заява за 3 дні до дати отримання готівки, територіальне управління дає дозвіл на підкріплення готівкою, який дійсний 4 робочих дні. При цьому банк отримує готівку та одночасно аналогічна сума списується з його кореспондентського рахунку в НБУ. НБУ стягує плату за касове обслуговування комерційних банків у розмірі 1% від суми угоди.

Изображение слайда
49

Слайд 49

Якщо в банку прогнозується надлишок готівки, то він може бути реалізований іншому банку. Операція продажу готівки проходить через коррахунки обох банків у НБУ. Для цього банк-продавець подає у НБУ платіжне доручення. У разі, коли надлишок готівки в касі банку перевищує ліміт і не може бути реалізований, готівка має бути здана до територіального управління НБУ, а аналогічні кошти зараховуються на коррахунок у НБУ.

Изображение слайда
50

Слайд 50

Юридичні особи та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в банках, згідно з чинним законодавством повинні здавати одержану готівку, не витрачену в той самий день на поточні потреби, в установи банків для зарахування на їхні рахунки. У себе вони мають право тримати готівку тільки в межах ліміту каси, встановленого відповідними установами банків. Підприємства можуть витрачати частину готівкової виручки на поточні платежі.

Изображение слайда
51

Слайд 51

Ліміт каси та Особливості його встановлення (1) Ліміт каси встановлюється індивідуально для кожного підприємства установою банку, яка веде його поточний рахунок. Розмір ліміту визначається банком на підставі : поданої заяви-розрахунку, з урахуванням режиму роботи підприємства, його віддаленості від банку; розміру касових оборотів; порядку здавання виручка в банк тощо.

Изображение слайда
52

Слайд 52

Підприємствам, які мають постійну готівкову виручку із щоденним здаванням її в банк, ліміт каси встановлюється на рівні, що забезпечить йому нормальну роботу на початку наступного робочого дня. Усім іншим підприємствам ліміт може встановлюватися на рівні середньоденного надходження виручки або середньоденного витрачання виручки за три попередні місяці. Якщо підприємство має кілька рахунків у різних банках, то ліміт каси встановлюється за місцезнаходженням основного рахунку. Ліміти каси не встановлюються індивідуальним підприємцям. . Особливості встановлення ліміту каси (2)

Изображение слайда
53

Слайд 53

Наявна у підприємства готівка понад ліміт каси може бути здана в установу банку, в якій відкрито основний чи додатковий поточний рахунок: через прибуткову денну чи вечірню касу; через інкасаторів НБУ чи комерційного банку; через підприємство зв’язку, якщо установа банку розташована в іншому населеному пункті.

Изображение слайда
54

Слайд 54: 5. Розрахунки із використанням пластикових карт. Порядок роботи з банкоматами (самостійно!)

Банківська платіжна картка – це ідентифікаційний засіб, за допомогою якого держателю картки надається можливість здійснити оплату товарів і отримати готівку. Ідентифікація держателя картки здійснюється нанесенням номера та терміну дії картки, ім'я та прізвища власника, зразка його підпису.

Изображение слайда
55

Слайд 55: Види пластикових карток

дебетна - дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на коррахунку; кредитн а - допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування. За характером рахунків: власна - дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком; корпоративна - дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи.

Изображение слайда
56

Слайд 56

За технічними параметрами: картка з магнітною стрічкою - містить на звороті закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник; картка з мікропроцесором - є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).

Изображение слайда
57

Слайд 57: Схема можливого використання картки:

Купуючи товари, власник картки пред'являє її касиру, який перевіряє, чи картка належить власнику. Після цього він друкує квитанцію, в якій містяться дані про суму операції, дату, номер картки. Перевірка платоспроможності власника картки. Касир робить запит про наявність суми платежу на картковому рахунку. Утвердження згоди чи незгоди на оплату передається торговцеві Розрахунок з клієнтом: - у разі позитивного рішення касир дає на підпис три примірника квитанції і видає товар; - у разі негативного рішення касир повинен діяти відповідно до правил, прийнятих у магазині. Передача квитанції в банк і розрахунок з торговцем. Розрахунок між банками.

Изображение слайда
58

Слайд 58

Банкомат – це пристрій для автоматизованого касового самообслуговування клієнтів. Банкомати включаються в систему автоматизації банків і застосовуються з метою: скорочення поточних витрат банків на ведення касових операцій; розширення спектра банківських послуг для клієнтів; розширення частки банку на ринку роздрібних послуг.

Изображение слайда
59

Последний слайд презентации: РОЗРАХУНКОВІ ТА КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ: Особливості:

Надання банкоматами послуг здійснюється за допомогою пластикових ідентифікаційних карток та ПІН-кодів клієнтів. Після кожної операції банкомат видає клієнту квитанцію з повною її характеристикою (сума, час, порядковий номер, вид операції, назва банку тощо). Уклавши договір з клієнтом, банк повідомляє мережу розміщення банкоматів, якими він може користуватися, та режим їх роботи.

Изображение слайда