Презентация: РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ

РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ План лекц ії Актуальність теми: Поширеність рахіту РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ РАХІТ - Відповідно до МКХ-10 розрізняють: Вміст кальцію в сироватці крові: 2,25-2,5 ммоль/л Вміст іонізованого кальцію в сироватці крові: 1,35 – 1,55 ммоль/л Вміст фосфору в сироватці крові: 1,45-2,1 Класифікація ступеня забезпеченості вітаміном D РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ Синтез вітаміну D залежно від географічної широти та пори року Дефіцит вітаміну Д у дітей України Добова потреба у вітаміні D залежить від: Регуляц ія обміну кальцію і фосфору Метаболізм вітаміну Д в організмі РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ Значення вітаміну Д у фізіологічних процесах в організмі Вітамін Д: Регуляція функції органів і систем: ВІТАМІН Д: Кісткова маса протягом життя Роль вітаміну Д у попередженні і лікуванні захворювань Причини виникнення рахіту: Сприяючі фактори розвитку рахіту: Класифікація (робоча класифікація рахіту за О.М. Лук’яновою, Л.І. Омельченко, Ю.Г. Антипкіним, 1991) Перший ступінь тяжкості- легкий Середній ступінь тяжкості РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ Тяжкий перебіг: Кальційпенічний варіант рахіту Фосфоропенічний варіант рахіту Варіант рахіту з незначними змінами кальцію і фосфору Характеристика гострого пер ебігу Характеристика підгострого перебігу Характеристика рецидивуючого перебігу РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ Диференційна діагностика: Фосфат-діабет – спадкове захворювання, успадковується за домінантним типом, зчеплене з Х хромосомою. РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ Синдром Де Тоні-Дебре-Фанконі аутосомно-рецесивний тип успадкування РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ Тубулярний ацидоз нирок - аутосомно-рецесивне захворювання Гіпофосфатазія – аутосомно-рецесивне спадкове захворювання. Вітамін Д-залежний рахіт (хвороба Прадера) – аутосомно-рецесивний тип успадкування Лікування: Специфічна терапія рахіту: Специфічна терапія рахіту: РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ Антенатальна профілактика рахіту Постнатальна профілактика рахіту Добова потреба у вітаміні Д – 400-500 МО Взаємозв ‘ язок забезпеченності новонароджених і матерів 25(ОН) D 3 ( Taylor S., 2010). Специфічна постнатальна профілактика рахіту: РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ Рекомендуємі профілактичні дози Препарати вітаміну Д: Переваги водного розчину вітаміну Д3 Критерії ефективності лікування Лікування рахітоподібних захворювань Тубулярний ацидоз: Проба Сулковича ( виведення кальцію з сечею): Гіпервітаміноз Д: Лікування: РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ Дякую за увагу!
1/71
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 56)
Скачать (6237 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: РАХ ІТ І РАХІТОПОДІБНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ

О.Р.Боярчук Кафедра педіатрії ННІПО

2

Слайд 2: План лекц ії

Актуальність теми; Метаболізм вітаміну Д в організмі; Причини виникнення рахіту; Сприяючі фактори розвитку рахіту; Класифікація рахіту; Клінічна характеристика різних форм рахіту; Диференційна діагностика рахіту; Лікування рахіту; Профілактика рахіту.

3

Слайд 3: Актуальність теми:

Частота рахіту становить від 15 до 50 % дітей; У дітей, хворих на рахіт, частіше виникають хвороби органів дихання і травлення, які мають тяжкий перебіг, інколи з летальним кінцем.

4

Слайд 4: Поширеність рахіту

Регіон Ступінь забезпечення вітаміном D В усьому всіті Більше 1 млрд. людей мають дефіцит віт. D США, країни Європи 97% - D - гіповітаміноз, > 50% - D - віт. дефіцит ( рівень 25ОН D <20 нг /мл) Бостон ( здорові студенти, лікарі на фоні прийому мультивітамінних препаратів ( D 3 = 400 МО на добу, 1 ст. молока, 1 р. в тиждень страви з лосося), 2002 р. > 32% - D - вітамінний дефіцит Іспанія > 52% - D - вітамінний дефіцит США ( діти від 5 до 12 років ) У 7 з 10 обстежених рівень 250Н D 3 <20 нг /мл ( D - вітамінний дефіцит ) Китай ( підлітки ), Wagner et.al., 2008 р. 73,1% - D - гіповітаміноз У містах з високою інтенсивністю сонячного світлам ( Саудівська Аравія, Арабські Ємірати, Індія, Туреччина, Ліван ) > 50% D - вітамінний дефіцит > 80% D - гіповітаміноз Біля екватора 65% D - гіповітаміноз Росія ( Н.А.Коровина, 2002 р.) 54-66% дітей раннього віку з D - гіповітамінозом Вагітні, годувальниці на фоні прийому мультивітамінних комплексів (400 МЕ/ сут D 3) > 73% рівень25ОН D 3 <20 нг /мл ( D - вітамінний дефіцит ) У малюків, народжених від матерів цієї групи > 83% рівень 250Н D 3 <20 нг /мл ( D - вітамінний дефіцит ) Україна (за даними ІПАГ 2005-2011 рр.) До 80% D - вітамінний дефіцит

5

Слайд 5

6

Слайд 6

7

Слайд 7

8

Слайд 8: РАХІТ -

захворювання дітей раннього віку, в основі якого лежать недостатність вітамінів групи Д в організмі, порушення мінерального та інших видів обміну речовин внаслідок чого мають місце розлади формування скелета, функцій внутрішніх органів та систем.

9

Слайд 9: Відповідно до МКХ-10 розрізняють:

• E55 Недостатність вітаміну D • Виключено: • остеомаляція у дорослих (M83.-) • остеопороз (M80-M81) • наслідки рахіту (E64.3) • Е55.0 Рахіт активний • Остеомаляція: дитяча, юнацька • Е55.9 Недостатність вітаміну D неуточнена • Е64.3 Наслідки рахіту • Е83.2 Порушення обміну фосфору • Вітамін D-резистентний: • Остеомаляція • Рахіт

10

Слайд 10: Вміст кальцію в сироватці крові: 2,25-2,5 ммоль/л Вміст іонізованого кальцію в сироватці крові: 1,35 – 1,55 ммоль/л Вміст фосфору в сироватці крові: 1,45-2,1 ммоль/л

11

Слайд 11: Класифікація ступеня забезпеченості вітаміном D

N п/п концентрац і я 250HD 3 Діагноз нг. мл -1 нмоль. л -1 1. > 40,0 - 10 0,0 > 100,0 - 225,0 Норма 2. 60, 0 – 90, 0 150,0 – 225,0 Оптимальний рівень 3. 31,0 - <40,0 77,5 - <100,0 D-гіповітаміноз 4. 16,0 - <30,0 40,0 - <75,0 D-вітамінна недостатність 5. <15,0 (<20,0) <37,5 (<50,0) D-вітамінний дефіцит 6. >300,0 >750,0 D-гіпервітаміноз 7. >100,0 >250,0 Гарантія широкого кругу безпеки Gomez A.C., 2003;Michae F., 2007, ODS/NIH conf., 2007

12

Слайд 12

При рівні 25 ( ОН )D3<30 нг/мл смертність у дорослих від ССЗ збільшується на 7 %; при рівні < 17,8 нг/мл – на 26 %. ( Melamed ML, Michos ED, Post W, Astor B, 2008) < 50 нМ (2 0 нг/мл) – рахіт у дітей; остеопороз у дорослих. 50-100 нМ – збільшення ризику хронічних захворювань, в т.ч. онкологічних Більше 250 нМ (100 нг/мл) – токсичність (кальцифікація м ‘ яких тканин, утворення камінців у нирках) Оптимальна концентрація – 100-150 нМ (40-60 нг/мл) – не може бути досягнута без додаткового прийому вітаміну (2000 МО/день і більше для людей з обмеженою сонячною інсоляцією).

13

Слайд 13

14

Слайд 14: Синтез вітаміну D залежно від географічної широти та пори року

15

Слайд 15: Дефіцит вітаміну Д у дітей України

Західний регіон України - ДВ D складає 91,5 %. Серед дітей міста Києва ДВD - у 89,0 % випадків, а недостатність вітаміну D виявлено у 9,9 % обстежених. Східний регіон - ДВD 84,2 %. Балацька Н.І., 2013

16

Слайд 16: Добова потреба у вітаміні D залежить від:

віку дитини; генетичних особливостей; характер вигодовування; особливостей догляду; стану здоров ‘ я ; наявності і ступеня порушення кальцій-фосфорного обміну; супутньої патології; пори року; кліматичних умов літо зима літо зима літо Сезонні коливання віт. Д (нг/мл) Holick MF, 2008

17

Слайд 17: Регуляц ія обміну кальцію і фосфору

Паращитоподібна залоза – паратгормон; Вітамін Д; Щитоподібна залоза – кальцитонін; Гормони наднирників, гіпофізу, статевих залоз, підшлункової залози.

18

Слайд 18: Метаболізм вітаміну Д в організмі

19

Слайд 19

20

Слайд 20: Значення вітаміну Д у фізіологічних процесах в організмі

21

Слайд 21: Вітамін Д:

22

Слайд 22: Регуляція функції органів і систем:

23

Слайд 23: ВІТАМІН Д:

Сприяє всмоктуванню кальцію і фосфору в тонкій кишці; Активує реабсорбцію фосфору, в меншій мірі кальцію в нирках; Активізує остеобласти (фази фософрилювання та кристалізації); Стимулює утворення холінестерази (руйнує надлишок ацетилхоліну); Сприяє утворенню АТФ із вітаміну В1; Ущільнює судинну стінку; Ущільнює клітинні мембрани.

24

Слайд 24: Кісткова маса протягом життя

25

Слайд 25: Роль вітаміну Д у попередженні і лікуванні захворювань

Захворювання кісткової тканини: Шкірні: Профілактика онкологічних захворювань: Рахіт; Рахітоподібні захв.; Остеопороз; Остеомаляція; Переломы. Псоріаз; екзема; Фоточутливі дерматози; Кератози; Дерматити. Захворювання простати; мієлодисплазія; лейкемія; рак молочних залоз, яйників; головного мозку, шкіри, кишок; саркоідоз; карциноми. Аутоімунні: Серцево-судинні: Психоневрологічні порушення: РА; Розсіяний склероз Діабет; Астма; Колагенози; Набуті імунодефіуити. Гіпертензія; ІХС; ІМ. Аутизм; Епілепсія; Депресія; Нейром ‘ язові порушення; Гіпернапруженність; Болезнь Альцгеймера. Захворювання: нирок, печінки, туберкульозз, грип, ВК, х-ба Крона …

26

Слайд 26: Причини виникнення рахіту:

Недостатнє аліментарне забезпечення вітаміном Д, кальцієм та фосфором: штучне вигодовування неадаптованими сумішами; пізня якісна корекція харчування; переважання в раціоні злакових. Недостатнє перебування на свіжому повітрі, захворювання шкіри; Порушення всмоктування вітаміну Д, кальцію та фосфору. Захворювання печінки та нирок. Прийом антагоністів вітаміну Д: вітаміни групи В та А, глюкокортикоїди, фенобарбітал, антациди, гепарин.

27

Слайд 27: Сприяючі фактори розвитку рахіту:

Вік матері менше 17 і старше 35 років. Патологія вагітності; Дефекти харчування під час вагітності і лактації; Недотримання режиму дня (недостатня інсоляція, гіподинамія); Ускладнені пологи; Несприятливі кліматичні, екологічні та соціальні фактори. Недоношеність, незрілість; Багатопліддя; Велика маса при народженні; Швидка прибавка маси протягом перших 3-х міс. Часті інтеркурентні захворювання; Перинатальне ураження ЦНС Час народження; Періоди інтенсивного росту; Недостатній руховий режим ;

28

Слайд 28: Класифікація (робоча класифікація рахіту за О.М. Лук’яновою, Л.І. Омельченко, Ю.Г. Антипкіним, 1991)

Клінічні форми хвороби Перебіг хвороби Ступінь важкості Клінічні варіанти Легка гострий легкий кальційпенічний Середньо-тяжка підгострий середньої тяжкості фосфоропенічний Тяжка рецидивуючий тяжкий без значних відхилень вмісту кальцію і фосфору в крові.

29

Слайд 29: Перший ступінь тяжкості- легкий

- зміни з боку вегетативної нервовоі системи – слабковиражені; - зміни з боку кісткової системи – слабковиражені. Для встановлення діагнозу рахіту легкого ступеня важкості обов’язкові змінт з боку кісткової системи.

30

Слайд 30: Середній ступінь тяжкості

зміни з боку вегетативної системи - помірно виражені зміни з боку кісткової системи-помірно виражені: наявність помірних змін – з боку м”язової, кровоносної, серцево-судинної, травної с-м: При рахіті другого ступеня - ураження кісток у 2 або й у 3 відділах скелету.

31

Слайд 31

32

Слайд 32

33

Слайд 33: Тяжкий перебіг:

34

Слайд 34: Кальційпенічний варіант рахіту

наявність деформацій кісток, зумовлених остеомаляцією, виражена підвищена нервово-м’язовою збудливість, підвищена пітливість, тахікардія, порушення сну, функцій травного каналу, перебіг рахіту відбувається гостріше, значне зниження вмісту іонізованого кальцію в сироватці та еритроцитах венозної крові.

35

Слайд 35: Фосфоропенічний варіант рахіту

більш виражене зниження вмісту неорганічного фосфору в сироватці та еритроцитах крові; супроводжується стійкою млявістю хворих дітей, їх загальмованістю, м’язовою гіпотонією, деформаціями скелета, зумовленими остеоїдною гіперплазією.

36

Слайд 36: Варіант рахіту з незначними змінами кальцію і фосфору

легка форма; підгострий характер, деформації кісток незначні, майже відсутні прояви ураження нервової та м’язової систем.

37

Слайд 37: Характеристика гострого пер ебігу

швидке прогресування хвороби переважання розм”якшення кісток виражені зміни вегетативної нервової системи

38

Слайд 38: Характеристика підгострого перебігу

переважання остеоідної гіперплазії помірні ознаки ураження інших органів і систем.

39

Слайд 39: Характеристика рецидивуючого перебігу

чередування періодів загострення і періодів його ремісії; на рентгенограмі – полоски остеопорозу в метафізарних зонах трубчастих кісток.

40

Слайд 40

41

Слайд 41: Диференційна діагностика:

Фосфат-діабет; Синдром Де Тоні - Дебре-Фанконі; Тубулярний ацидоз нирок; Гіпофосфатазія; Вітамін Д-залежний рахіт.

42

Слайд 42: Фосфат-діабет – спадкове захворювання, успадковується за домінантним типом, зчеплене з Х хромосомою.

Зниження реабсорбції фосфатів у проксимальних ниркових канальцях, зниження всмоктування кальцію фосфату в кишках. Маніфестація проявів на 2-му році; Характерна тілобудова: низький ріст, довгий тулуб, короткі кінцівки, 0-подібне викривлення ніг, “качача” хода; Значне зниження рівня фосфору в крові (0,6-0,9 ммоль/л), підвищення рівня лужної фосфатази при нормальномі вмісті кальцію; В сечі – фосфатурія.

43

Слайд 43

44

Слайд 44: Синдром Де Тоні-Дебре-Фанконі аутосомно-рецесивний тип успадкування

Порушення реабсорбції фосфатів, амінокислот і глюкози, бікарбонатів, калію в ниркових канальцях. Тяжкі прояви рахіту після року; Субфебрилітет, поліурія, полідипсія, м”язові болі; Закрепи, гепатомегалія, гіпотонія; Підвищена ламкість кісток; Відставання в психомоторному розвитку; Різко знижений вміст фосфору в крові, можлива гіпокаліемія; В сечі – протеїнурія, глюкозурія, гіперфосфатурія, мікроеритроцитурія, порушення концентраційної функції.

45

Слайд 45

46

Слайд 46: Тубулярний ацидоз нирок - аутосомно-рецесивне захворювання

Спадковий дефект порушення транспорту іонів водню в дистальних канальцях нирок, що призводить до метаболічного ацидозу і зниження здатності нирок підкислювати сечу. Ознаки рахіту з 5-6 місяців і пізніше; Поліурія, полідипсія, дратівливість, плаксивість, м ‘ язова гіпотонія, адинамія, закрепи; Гіпокальцієві корчі, субфебрилітет; Затримка фізичного розвитку; Нефрокальциноз; Виражена гіперкальціурія, гіперкаліурія, лужна реакція сечі; В крові – гіпокальціемія, гіпокаліемія, зниження рівня фосфору, підвищення лужної фосфатази.

47

Слайд 47: Гіпофосфатазія – аутосомно-рецесивне спадкове захворювання.

Повний або частковий дефект лужної фосфатази, порушення фосфорилювання кісткової тканини; Виражені ознаки рахіту протягом перших місяців життя; Куляста форма черепа, деформації скелету; Гіпотонія м ' язів; Вроджена ламкість нігтів; часті переломи; Тяжкі форми – несумісні з життям; Гіперкальціемія, гіперфосфатемія, різко знижена активність лужної фосфатази.

48

Слайд 48: Вітамін Д-залежний рахіт (хвороба Прадера) – аутосомно-рецесивний тип успадкування

Спадковий дефект порушення утворення активний форм вітаміну Д в нирках або генетична резистентність рецепторів клітин до кальцитріолу; Виражені прояви рахіту на фоні затримки психомоторного розвитку; Підвищена дратівливість, порушення апетиту, сну, корчі, тотальна алопеція; Гіпокальціемія, гіпофосфатемія, підвищення активності ЛФ. На рентгенограмі – остеопороз.

49

Слайд 49: Лікування:

Раціональне харчування; Режим; Догляд; Загальнозміцнюючі засоби: АТФ, кокарбоксилаза, оротат калію, карнітіну хлорид, панангін, рибоксин, вітаміни Е,С; Фізіотерапія: лікувальні ванни, парафіно-озокеритові аплікації, масаж, ЛФК; Стимулятори: апілак, метилурацил, пентоксил, нуклеінат натрію.

50

Слайд 50: Специфічна терапія рахіту:

Добова доза вітаміну D 3 Тривалість прийому вітаміну D 3 Діти хворі на рахіт різного ступеня тяжкості процесу Легкий ступінь – 2000 МО Середньої важкості-4000 МО Важкий – 5000 МО Протягом 30-45 днів. У подальшому для попередження загострень та рецидивів хвороби по 2000 МО протягом 30 днів 2-3 рази на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці до 3-5 річного віку.

51

Слайд 51: Специфічна терапія рахіту:

Добова доза вітаміну D 3 Тривалість прийому вітаміну D 3 Діти хворі на рахіт різного ступеня тяжкості процесу Легкий ступінь – 2000 МО Середньої важкості-4000 МО Важкий – 5000 МО Протягом 30-45 днів. У подальшому для попередження загострень та рецидивів хвороби по 2000 МО протягом 30 днів 2-3 рази на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці до 3-5 річного віку.

52

Слайд 52

при рахіті показник у здорових Вміст 25(ОН) D 3 в сироватці крові дітей з рахітом до і після курсового лікування вітамінов Д3

53

Слайд 53: Антенатальна профілактика рахіту

Здорові вагітні З 28-32 тижня вагітності 500 МО Щоденно протягом 6-8 тижнів Вагітні з груп ризику (гестози, ЦД, ревматизм, ГХ, хронічні хвороби печінки, нирок, клінічні ознаки гіпокальціємії і порушень мінекралізації кісткової тканини) З 28-32 тижня вагітності 1000-2000 МО Щоденно протягом 8 тижнів

54

Слайд 54: Постнатальна профілактика рахіту

Неспецифічна – догляд, повітряні ванни, масаж, гімнастика, харчування, загартовування; Специфічна профілактика – вітамін Д.

55

Слайд 55: Добова потреба у вітаміні Д – 400-500 МО

Вміст вітаміну Д в продуктах харчування: Жіноче молоко – 40-70 МО в 1л; Коров ‘ яче молоко – 5-40 МО в 1л; Печінка тварин – до 50 МО в 100г; Яєчний жовток - 25 МО в 100г; Вершкове масло -53 МО в 100г; М ‘ ясо – 13 МО в 100г; Печінка тріски – 500-1500 МО в 100г; Лосось – 800-1200 МО в 100г.

56

Слайд 56: Взаємозв ‘ язок забезпеченності новонароджених і матерів 25(ОН) D 3 ( Taylor S., 2010).

Доз и віт. D 3 для матерів, МО/добу Дози віт. D 3 для н/н, МО/добу Вміст 25ОН D 3 у сироватці крові, нг/мл мати н/н 2000 0 36,1 27,8 4000 0 44,5 30,8 6400 0 58,8 46,0 400 300 38,4 43,0

57

Слайд 57: Специфічна постнатальна профілактика рахіту:

Доношені здорові діти на 2-му місяці життя 500 МО Щоденно протягом 3-х років за виключенням 3-х літніх місяців (курсова доза на рік – 180000 МО ) або на 2-му, 6-му, 10-му місяцях життя 2000 МО Щоденно протягом 30 днів У подальшому до 3-х річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними у 3 місяці (курсова доза на рік – 180 000 МО)

58

Слайд 58

Доношені діти з груп ризику по рахіту: діти, які народились у жінок з акушерською та хронічною екстрагенітальною патологією; діти, що страждають синдромом мальабсорбації природженою патологією гепатобіліарної системи, з двійні та від повторних пологів з малими проміжками часу між ними, а також діти на ранньому штучному вигодовуванні на 2-3 тижнях життя або на 2-3 тижнях життя і на 6-му, 10-му місяцях життя Залежно від стану дитини та умов життя 500-1000 МО або 1000- 2000 МО 2000 МО Щоденно до досягнення 3-х річного віку за виключенням літніх місяців Щоденно протягом 30 днів. У подальшому до 3-х річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці.

59

Слайд 59

Діти раннього віку, що часто хворіють 4000 МО Щоденно протягом 30 днів. У подальшому 2-3 курси на рік по 2000 МО протягом 30 днів Діти, які тривалий час отримують протисудомну терапію (фенобарбітал, седуксен, дифенін) або кортикостероїди, гепарин 4000 МО Щоденно протягом 30-45 днів. У подальшому по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці Доношені діти з груп ризику по рахіту, які народились з клінічними симптомами природженого рахіту та недостатньою мінералізацією кісткової тканини З 10-го дня життя 2000 МО Щоденно протягом 30-45 днів. У подальшому по 3 курси на рік (30 днів кожний) з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

60

Слайд 60

Недоношені діти І ступеня З 10-14-го дня життя 500-1000 МО Щоденно протягом першого півріччя життя. У подальшому по 2000 МО на добу протягом місяця 2-3 рази на рік з інтервалами між ними 3-4 місяці. Недоношені діти ІІ та ІІІ ступеня З 10-20-го дня життя (після установлення ентерального харчування) 1000-2000 МО Див. Попередній пункт

61

Слайд 61: Рекомендуємі профілактичні дози

Країна Доза Франція 1200 МО в день (всім дітям до 2-х р.) Німеччина 1000 МО щодня Польща 500 МО в сонячні дні; 1000 МО – у хмарні (до 3-річного віку) Канада, Австралія, Нова Зеландія 800 МО на добу с жовтня по квітень Англія 340 МО малюкам до 6 міс. 280 МО дітям до 4 років мінімум США Gartner et al. (2003) 200 МО на добу все дитинство, включаючи пубертатний період Clinical Nutrition Service, National Inst of Health (2004) 1000 МО на добу весь дитячий період

62

Слайд 62: Препарати вітаміну Д:

Вітамін Д3 (водний розчин ) - 1 крапля – 500 МО; Відеїн-3 – таблетки 2000 і 5000 МО; 0,125 % олійний розчин холецальциферолу– 1 крапля-1000 МО; 0,0625 % олійний розчин вітаміну Д2 – 1 крапля – 500 МО; 0,5 % спиртовий розчин віт. Д2 – 1 крапля -4000 МО; Ергокальциферол (віт. Д2) – 1 драже 500 і 1000 МО.

63

Слайд 63: Переваги водного розчину вітаміну Д3

Краще всмоктується із ШКТ (в 5 раз швидше, а концентрація в печінці в 7 раз вище); Триваліший ефект (зберігається до 3 міс, а масляного - до 1-1,5 міс.); Більша активність; Швидше наступає клінічний ефект (через 5-7 днів після призначення ДЗ и 10-14 днів при прийомі Д2); Висока ефективність при лікування рахіту і рахітоподібних захворювань; Зручність і безпечність лікарської форми.

64

Слайд 64: Критерії ефективності лікування

зменшення та усунення основних клінічних проявів хвороби; нормалізація рівня кальцію та фосфору, зниження активності лужної фосфатази у сироватці крові; При відсутності ефекту лікування необхідно уточнення діагнозу і виключення рахітоподібних захворювань

65

Слайд 65: Лікування рахітоподібних захворювань

Фосфат-діабет, хвороба Де Тоні-Дебре-Фанконі: Віт.Д від 5 до 15 тис. МО/добу; або активні метаболіти: альфакальцидіол (оксидевіт, альфа Д3-Тева); кальцитріол (форкал)- 1 мкг/добу; Препарати кальцію і калію.

66

Слайд 66: Тубулярний ацидоз:

Дієтотерапія; Корекція метаболічного ацидозу – лужне пиття, бікарбонат натрію 2-3 ммоль/кг. Препарати кальцію і калію; Віт. Д 30-50 тис. ОД/добу або кальцитріол 1,0 мкг/добу. Вітамін Д-залежний рахіт: кальцитріол 1,0 мкг/добу; препарати кальцію і фосфору.

67

Слайд 67: Проба Сулковича ( виведення кальцію з сечею):

Реактив: щавелева кислота 2,5 г щавелево-кислий амоній 2,5 г льодяна оцтова кислота 5 мл дист. вода до 150 мл 4 мл сечі + 2 мл реактиву – помутніння білого кольору протягом 1 хв від”ємна ( - ) слабопозитивна ( + ) позитивна( ++ ) різко позитивна ( +++ )

68

Слайд 68: Гіпервітаміноз Д:

Блювання, нудота, зригування, нестійкі випорожнення, знижений апетит; Швидке дозрівання кісток, підвищення їх щільності; Краніостеноз – підвищення ВЧТ – біль голови, судоми; Кальциноз судинних стінок – гіпоксія органів і тканин; кальциноз судин нирок – ХНН; Відставання в психомоторному розвитку, зниження пам ' яті; Підвищення рівня кальцію і фосфору в крові.

69

Слайд 69: Лікування:

Негайна вiдмiна препаратів вiтамiну Д; Корекцiя харчування – обмеження в рацiонi коров’ячого молока, призначення каші на овочевому вiдварi; збiльшення кiлькості рiдини. При явищах токсикозу - внутрiшньовенна iнфузiя (розчин глюкози, альбумiн, плазма) з кокарбоксилазою, аскорбiновою кислотою, Кортикостероїди. Ретинол, токоферол, вiтамiни групи В. Для збiльшення видiлення кальцiю - кальцитонiн (75-150 ОД щоденно в/м), 3 % розчин амонiю хлориду ( по 1 чайнiй ложцi 3 рази на день).

70

Слайд 70

71

Последний слайд презентации: Дякую за увагу!

Похожие презентации

Ничего не найдено