Презентация: Психолог як особистість і професіонал

Психолог як особистість і професіонал Література 1. Критерії професійної придатності практичного психолога Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Мінімально необхідні психологові якості, що можуть бути продіагностовані та розвинені у процесі професійної підготовки ( за І.М. Юсуповим ) Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал 2. Модель особистості практичного психолога Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Модель особистості практичного психолога: 3. ВМІННЯ СПІЛКУВАТИСЯ З КЛІЄНТОМ — СТРИЖНЕВА СПЕЦІАЛЬНА ЗДІБНІСТЬ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал 4. ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КОМПЕТЕНТНІСТЬ Захист інтересів клієнта Конфіденційність ЕТИЧНІ ПРАВИЛА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНА КООПЕРАЦІЯ Психолог як особистість і професіонал Психолог як особистість і професіонал
1/36
Средняя оценка: 4.8/5 (всего оценок: 36)
Скачать (1178 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Психолог як особистість і професіонал

Критерії професійної придатності практичного психолога. Модель особистості практичного психолога. Вміння спілкуватися з клієнтом — стрижнева спеціальна здібність практичного психолога. Етичний кодекс практичного психолога.

2

Слайд 2: Література

Базілевська Л. Проблема динаміки професійно значущих якостей особистості практичних психологів [Електронний ресурс] / Людмила Базілевська // Проблеми гуманітарних наук. Серія: Психологія . - 2012. - Вип. 29. - С. 4-18. Бондаренко О.Ф. Психологическая помощь: теория и практика: Учеб. пособие. — К.: Укртехпрес, 1997.— 216 с. Дуткевич Т.В., Савицька О.В. Практична психологія: Вступ у спеціальність. - К.: Центр учбової літератури, 2007. – 256 с. Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва. — К.: Либідь, 2001.—534 с. Романова Ю. В. Професійно важливі якості як сутнісна складова кар’єрного потенціалу психолога [Електронний ресурс] / Ю. В. Романова // Наукові праці МАУП. - 2012. - Вип. 4. - С. 221-227. Чепелєва Н. В., Пов 'якель Н.І. Теоретичне обґрунтування моделі особистості практичного психолога // Психологія: Збірник наукових праць — Вип. 3. — К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 1998. — С. 35-41.

3

Слайд 3: 1. Критерії професійної придатності практичного психолога

Система вимог до претендента на посаду практичного психолога :

4

Слайд 4

Професор Діана Борисівна Богоявленська вважає, що особистість психолога-професіонала повинна відзначатися двома параметрами: досконалим володінням теоретичними знаннями і способами роботи; здатністю до швидкої адаптації. Як зазначає член-кореспондент НАПНУ Олександр Федорович Бондаренко для становлення професіоналізму психолога необхідно забезпечити системність, науковий універсалізм у професійній та особистісній підготовці.

5

Слайд 5

Визначення професійної придатності особистості здійснюється за такими критеріями: 1. Фізичний стан. Необхідність його врахування обумовлена, по-перше, зв'язком між деякими соматичними захворюваннями (виразка, діабет, серцево-судинні захворювання тощо) і рисами характеру людини. Крім того, психолог повинен мати потужну енергетику і засоби її відновлення, інакше робота може негативно вплинути на здоров'я психолога. По-друге, існує ряд фізичних вад, які несумісні з посадою практичного психолога. До таких вад відносять інвалідність, глибокі косметичні дефекти, дефекти мовлення тощо;

6

Слайд 6

2. Психічне здоров'я належить до надзвичайно важливих вимог, оскільки психологічними спеціальностями часто прагнуть оволодіти акцентуйовані особистості або люди з помітними особистісними прогалинами, які переноситимуть на роботу свої власні проблеми. Це робитиме їх діяльність неефективною або навіть шкідливою та небезпечною.

7

Слайд 7

3. Інтелект, особливо його вербальний компонент. Досвід засвідчує, що практикуючі спеціалісти з показниками інтелекту нижче середнього, як правило, мають багато ускладнень у роботі, особливо консультативній. Саме інтелект забезпечує ефективний аналіз рис і якостей особистості, дає змогу долати стереотипи (як особистісні, так і професійні), є центральним механізмом у розумінні поведінки іншої людини. Особливу роль відіграє соціальний інтелект (здатність правильно розуміти поведінку людей).

8

Слайд 8

4. Система механізмів особистісної регуляції та емоційної витривалості.

9

Слайд 9

5. Особливості мотивації. Професія практичного психолога мотивується інтересом до інших людей та бажанням надавати допомогу у розв'язанні проблем спілкування, діяльності, життя в цілому. Психологічним механізмом такого інтересу, як стверджують В.Панок і Л.Уманець, є усвідомлення та подолання власних проблем аналогічного плану. Основу мотиваційної сфери повинна складати гуманістична спрямованість особистості.

10

Слайд 10: Мінімально необхідні психологові якості, що можуть бути продіагностовані та розвинені у процесі професійної підготовки ( за І.М. Юсуповим )

Група 1. Емпатія; Соціальна сенситивність; Емоційна стійкість; Альтруїстичні тенденції. Група 2. Комунікабельність; Незалежність; Професійні знання; Самоконтроль.

11

Слайд 11

Ю.В. Романова виділяє ще такі необхідні особистісні риси психолога-професіонала: Психологічна грамотність – ерудиція, обізнаність у психологічних явищах і процесах, оволодіння системою знаків та їх значень, способами діяльності, зокрема, способами психологічного пізнання; Психологічна компетентність – єдність знань, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності та досвіду, який передбачає не лише володіння необхідними практичними вміннями та техніками, а й наявність у фахівця розвиненого поля професійних смислів, що значною мірою зумовлюють творчий характер діяльності практичного психолога;

12

Слайд 12

Здатність до рефлексії та саморефлексії; Потреба в самоактуалізації; Емоційна стійкість та саморегуляція; Затверджений ціннісний компонент особистості; Толерантність; Професійне мислення - особливості мислення фахівця, які дають йому можливість успішно виконувати професійні завдання на високому рівні майстерності: швидко, точно, оригінально розв’язувати як звичні, так і неординарні завдання у певній предметній галузі.

13

Слайд 13: 2. Модель особистості практичного психолога

Порівнюючи практичного психолога із представниками інших професійних сфер, американські вчені встановили, що психологи зазвичай: більш залежні від батьків, чутливі, деякою мірою агресивні, здатні до опору авторитетам, більше цікавляться людиною. Серед психологів також виділяють підгрупи з різною професійною спрямованістю - практиків та дослідників : Властивість Співвідношення вираженості Готовність до контактів Практик > Дослідник Уміння підтримувати контакти Практик < Дослідник Загальна інтелектуальність Практик < Дослідник

14

Слайд 14

На думку більшості українських науковців (Н.В. Чепелєва, Н.І. Пов'якель, В.Г. Панок та ін.), модель особистості психолога-практика повинна відображати комплекс його професійно-психологічних завдань: вектор взаємодії суб'єкта з довкіллям (змістом його є ідея про багаторівневий характер взаємодії суб'єкта з навколишнім природнім і соціальним середовищем. Тут вирізнено п'ять рівнів взаємодії та відповідних їм рівнів аналізу особистості практичного психолога: психосоматичне здоров'я, суб'єкт діяльності, особистісні риси, соціальна поведінка, значеннєвий ( смисловий ); вектор структурної організації суб'єкта (когнітивна, мотиваційна і операційна складові структури суб'єкта); вектор часу дає можливість простежити динаміку системи і спрогнозувати подальший її розвиток.

15

Слайд 15

У цілому, модель особистості практичного психолога, запропонована відомими українськими психологинями, професорками Наталею Василівною Чепелєвою та Надією Іванівною  Пов'якель, включає наступні складові: 1. Мотиваційно-цільова підструктура. Сформована позитивна мотивація до професійної діяльності, до надання психологічної допомоги, прийняття себе та інших. Базовою особистісною якістю на цьому рівні виступає діалогізм, що включає діалогічну готовність, безумовне прийняття іншого, особистісну рефлексію, розвинену систему особистісних смислів, орієнтованість на досягнення взаєморозуміння.

16

Слайд 16

2. Когнітивна підструктура включає сферу знань особистості: особистісне знання, знання себе й інших; Я-концепція фахівця (адекватність і сталість самооцінки, емпатичність, асертивність, відсутність хронічних внутрішньоособистісних конфліктів, які зумовлюють проекції та психологічні захисти тощо); професійно важливі якості пізнавальних процесів (уважність, спостережливість, вміння помічати деталі вербальної і невербальної поведінки, тобто розпізнавати психосоматичні стани, гнучкість, пластичність та динамічність мислення, вміння виділяти суттєве та узагальнювати, прогнозувати реакції та дії клієнта, моделювати наслідки роботи). Базовими особистісними якостями когнітивної підструктури є професійна рефлексія та професійний інтелект.

17

Слайд 17

3. Операційно-технологічна підструктура передбачає розвинену компетентність особистості фахівця-психолога. Вона включає володіння основними професійними вміннями і навичками, які забезпечують практичне використання наявних теоретичних знань. Найважливішим компонентом цієї підструктури є практичний інтелект. 4. Регулятивна підструктура забезпечує толерантність до фрустрацій, високу працездатність і саморегуляцію особистості, відсутність схильності до збудження та швидкого виснаження. Провідним компонентом виступає професійна саморегуляція.

18

Слайд 18

5. Комунікативно-рольова підструктура передбачає розвинену комунікативну компетентність психолога. Вона містить соціально-когнітивні і комунікативні уміння (слухати іншого, розмовляти та вмовляти, встановлювати соціальний контакт, переконувати іншого, навіювати тощо). Ця підструктура включає також специфічні якості — акторські та режисерські, організаційні, які дозволяють ефективно впроваджувати активні психотехніки і групові засоби психокорекції. Базовою особистісною якістю є професійна ідентифікація та соціальний інтелект.

19

Слайд 19: Модель особистості практичного психолога:

20

Слайд 20: 3. ВМІННЯ СПІЛКУВАТИСЯ З КЛІЄНТОМ — СТРИЖНЕВА СПЕЦІАЛЬНА ЗДІБНІСТЬ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Ядром діяльності практичного психолога є спілкування, яке розгортається у вигляді комунікації, інтеракції та перцепції. Ефективність будь-якого виду діяльності практичного психолога значною мірою визначається вмінням спілкуватися з клієнтом, що передбачає щирий інтерес до людей, їхнього способу життя, емоцій, думок, вміння добирати правильні слова й тон, які забезпечують встановлення необхідного контакту, вміння слухати, терпіння.

21

Слайд 21

В системі професійної здатності до спілкування виділяють такі складові:

22

Слайд 22

У процесі спілкування з клієнтом психолог, на думку Р.С. Нємова, повинен виявляти такі якості: 1. Вміння глибоко проникати у внутрішній світ іншої людини — клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його позиції, сприймати світ його очима, визнавати його точку зору правомірною та допустимою. 2. Готовність бути відкритим як особистість для клієнта. Прагнення в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи при цьому свої переваги і недоліки. 3. Прояв семіотичної компетентності – володіння вербальними та невербальними знаками сучасності, обізнаність в житті субкультур.

23

Слайд 23

4. Вияв особистої турботи про клієнта на рівні міміки, пантоміміки, жестів. Однак психологу не рекомендується у спілкуванні з клієнтом бути занадто емоційним. 5. Емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв'язанні його проблем. Вміння за будь-якої поведінки клієнта зберігати рівний, доброзичливий стиль спілкування. 6. Довіра до клієнта і віра в нього. Прийняття (акцептація) клієнта, готовність розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, якщо вона виявляється необ'єктивною. 7. Вміння вибирати і зберігати оптимальну психологічну дистанцію у спілкуванні з клієнтом.

24

Слайд 24

Які якості виявляє психолог при спілкуванні з клієнтом?

25

Слайд 25: 4. ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Систему моральних норм діяльності практичного психолога регламентує Етичний кодекс - збірник моральних правил поведінки, на базі яких будується діяльність і взаємини людей в тій чи іншій сфері діяльності та спілкування. Етичний кодекс ґрунтується на нормах моралі, а не права. Його порушник не притягується до юридичної відповідальності, але дотримання Етичного кодексу є ознакою професіоналізму.

26

Слайд 26

Джерелами норм етичного кодексу є: філософія, релігія, культура, звичаї, традиції, ідеологія, політика як сфери або атрибути людської діяльності, що задають базові принципи моралі. Етичний кодекс психолога було прийнято 20 грудня 1990 року на першому Установчому з'їзді Товариства психологів України. Прийнятий кодекс є сукупністю етичних норм та правил поведінки, які склалися в психологічному співтоваристві, регулюють його діяльність і сприяють більш ефективному та успішному здійсненню психологами своєї професійної діяльності.

27

Слайд 27

Етичний кодекс складається з 7 розділів:

28

Слайд 28: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

У цьому розділі йдеться про те, що психологи несуть особисту відповідальність за свою роботу; зобов'язані всіляко запобігати і не допускати антигуманних наслідків у своїй професійній діяльності; не мають права використовувати свої знання і становище з метою пригнічування особистості або маніпулювання нею, несуть відповідальність за додержання пріоритету інтересів людини; покладається відповідальність за надійність використовуваних методів, валідність обробки даних досліджень; мають застосовуватися лише ті знання, якими психолог володіє відповідно до своєї кваліфікації, повноважень і соціального статусу.

29

Слайд 29: КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Постійно поповнювати знання про нові наукові досягнення, братися за розв'язання тільки тих завдань, які належать до сфери компетенції; у разі непосильності завдання - передати його іншому досвідченому фахівцеві. Не застосовувати методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України. Публікувати під своїм ім'ям лише ту працю, яка повністю виконана особисто або містить істотний власний внесок; недопустима публікація недостатньо підготовлених праць; Прагнути до адекватних знань про свої індивідуальні якості та особливості і визначення меж власних професійних можливостей.

30

Слайд 30: Захист інтересів клієнта

Участь клiєнта в обстеженнях має бути добровільною. Вiдхилення вiд принципу добровiльності відбувається в межах законодавчих норм. Не змушувати клiєнта повiдомляти відомості поза його волею, крім випадків, коли така iнформацiя сприятиме безпеці навколишніх або самого клієнта. Не брати участь у діях, спрямованих проти свободи особи, не вимагати відмовитися вiд переконань. Обговорювати з клієнтом хід роботи, домовляються про терміни завершення або доцiльнiсть направлення клiєнта до іншого компетентного спеціаліста. Не використовувати свої знання i становище у власних корисливих інтересах. Якщо клієнт може отримати психологічну допомогу безкоштовно або меншим коштом в іншого фахівця, то психолог інформує про це клiєнта. Уникати встановлення неофiцiйних взаємин з клієнтом, ввести табу на статеву близькість із клієнтом. Вирішувати, на якому етапі консультування або лікування можна дати об’єктивний професійний висновок, не перекладаючи цю роботу на інших. Формулювати висновок так, щоб його можна було правильно зрозуміти і використати на користь клієнта.

31

Слайд 31: Конфіденційність

Додержуватися конфіденційності, окрім випадків, коли виявлені симптоми є небезпечними для клiєнта та інших людей, або клієнт просить або згоджується, аби iнформацiю було передано іншій особі. Не збирати додаткових відомостей про обстежуваного, фільмувати, фотографувати без його згоди. Не поширювати відомостей, отриманих у процесі роботи, додержуватись анонiмностi iменi клієнта. Вносити до документації лише професійно необхiднi матеріали, до яких має виключатися доступ сторонніх осіб. При неможливості виконувати свої функції, з’ясувати у клієнта, чи потрібно зберігати матеріали. Інформувати клієнтів про правила дотримання конфіденційності. Смерть або зникнення обстежуваного не звільняє від необхідності зберігати професійну таємницю. Не передавати методичні матеріали особам, що не уповноважені здійснювати психологічну діяльність (за винятком доступних роз’яснень правоохоронним i судовим органам).

32

Слайд 32: ЕТИЧНІ ПРАВИЛА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Планувати психологічні дослiдження за загальновизнаною структурою, самостійно обирати методи роботи, керуючись вимогами ефективності та науковості. Забезпечити цілковиту надійність результатів, вiдповiдаючи за рішення, які приймають офіційні особи на основі висновків та рекомендацій. Звести до мiнiмуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті. Коли очікується, що дослiдження або лікування може викликати у клiєнта психогенну реакцію, психолог повинен отримати дозвіл на проведення роботи з ним Комісії з етики. Заздалегідь інформувати клієнтів про право відмовитись від участi в дослідженні. Коли ж попри це вони дають згоду взяти участь в експерименті, психолог має переконатися в тому, що таке рішення прийняте незалежно   вiд нього або iнших осіб (наприклад, батьків, піклувальників, які наполягають пройти обстеження).

33

Слайд 33: КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ

Інформувати науковців, учителів, лікарів, широку громадськість про свою галузь діяльності на основі об'єктивних, точних даних. Не виступати з публічними заявами для реклами або самореклами. Оголошення про надання психологічних послуг населенню надавати у вигляді стислої інформації. Брати професійну участь у навчальних програмах для населення, однак робити це лише за умови, якщо вони виключають сумнівні методи і неефективні процедури. Поради у засобах масової інформації подавати в узагальненій формі, без посилань на конкретні факти і ситуації, щоб не допустити розголошення конфіденційної інформації. Усні виступи, друковані матеріали, аудіовізуальна та інші публікації, в яких наводяться з ілюстративною метою клінічні випадки, повинні виключати ідентифікування особи, групи чи організації. Методики публікуються лише у формі, яка дає змогу зберегти їх валідність та надійність.

34

Слайд 34: ПРОФЕСІЙНА КООПЕРАЦІЯ

Не дискредитувати колег або представників інших професій, які використовують ті самі або інші наукові методи, виявляти повагу до наукових шкіл і напрямів. При виявленні ненауковості чи неетичності у професійній діяльності колеги сприяти виправленню ситуації з об'єктивною, аргументованою критикою у психологічному співтоваристві. Не застосовувати маніпулятивні методи для здобуття прихильності і привернення на свій бік клієнтури, не намагатися стати монополістом у своїй галузі. Розв'язуючи конкретні завдання в роботі, вирішувати, чи можна використати знання, технічні й адміністративні можливості інших фахівців на благо клієнта та за згодою клієнта вступити в контакт з ними. Забезпечувати персонал адекватною інформацією про клієнтів, які користуються послугами, передавати у розпорядження колег тільки надійні й валідизовані психологічні методи. Всі професійні взаємовідносини будувати на основі Закону про авторські права.

35

Слайд 35

За порушення чинного законодавства, Статуту Товариства психологів та Етичного кодексу на психолога можуть бути накладені Комісією з етики такі стягнення: — попередження; — догана; — виключення з членів Товариства. У разі виявлення порушень психологами, які не є членами Товариства, Комісія з етики звертається до інших громадських організацій чи державних установ з тим, щоб вони вжили необхідних заходів до винного. Рішення Комісії з етики може бути скасоване Президією або З'їздом Товариства психологів.

36

Последний слайд презентации

Як і етичні принципи порушено у роботі психолога?

Похожие презентации

Ничего не найдено