Презентация: Портрети історичних діячів ЗНО. І частина.

Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Іван Котляревський під час російсько-французької війни 1812 р. сформував український козацький полк. В 1817-1821 р. – директор Полтавського театру. Із 1818 р. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина. Портрети історичних діячів ЗНО. І частина.
1/49
Средняя оценка: 4.9/5 (всего оценок: 41)
Скачать (732 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации

Портрети історичних діячів ЗНО. І частина.

2

Слайд 2

3

Слайд 3: Іван Котляревський під час російсько-французької війни 1812 р. сформував український козацький полк. В 1817-1821 р. – директор Полтавського театру. Із 1818 р. брав участь у діяльності Полтавської масонської ложі “ Любов до істини”. 1798 р – виходить перша частина “Енеїди” ( “батько української літературної мови” ). Створив п ’ єси “Наталка Полтавка” і “Москаль - Чарівник”

4

Слайд 4

5

Слайд 5

Микола Костомаров – професор кафедри історії Київського університету. Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства (1846 р.). Автор програмного документу братства “Книга буття українського народу”

6

Слайд 6

7

Слайд 7

Пантелеймон Куліш - один із засновників Кирило-Мефодіївського братства (1846 р.). У 1858 – 1863 редагував в Петербурзі український журнал “Основа”. Автор першого українського роману “Чорна рада”. Створив першу українську абетку (“кулішівка”)

8

Слайд 8

9

Слайд 9

Микола Гулак - один із засновників Кирило-Мефодіївського братства (1846 р.), за участь у якому був заарештований, сидів у Шллісербурзькій фортеці, потім засланий у Пермь. Після заслання займався науковою та педагогічною діяльністю у містах Росії.

10

Слайд 10

11

Слайд 11

Тарас Шевченко (1814-1861 р.р.) – один із видатних письменників та митців, один із учасників Кирило-Мефодіївського братства (1846 р.), 1840 р вийшла збірка поезій “Кобзар”, 1844 р. – альбом офортів “Живописна Україна” (де представлені офорти “Смерть Б. Хмельницького”. “Дари в Чигирині”)

12

Слайд 12

13

Слайд 13

Маркіян Шашкевич – речник українського національного відродження. Навчався в духовній семінарії та університеті у Львові. У студентські роки був організатором “Руської трійці” (1833-1837 р.р.), співавтор альманаху “Русалка Дністровая”(1837 р.), один з перших перекладів “Слово о полку Ігоревім”

14

Слайд 14

15

Слайд 15

Іван Вагилевич - один з організаторів “Руської трійці”, співавтор альманаху “Русалка Дністровая”, під час революції 1848 р. перейшов на пропольські позиції та увійшов до складу “Руського собору”

16

Слайд 16

17

Слайд 17

Яків Головацький – належав до “Руської трійці”, за його сприяння в Будапешті в 1837 р. вийшов в світ альманах “Русалка Дністровая”. В 1847-1848 р. очолив кафедру української мови та літератури, що відкрилась внаслідок революційних подій “весни народів” у Львівському університеті. У 50-х роках став прихильником поглядів “москвофілів”, згодом переїхав до Російської імперії.

18

Слайд 18

19

Слайд 19

Лук ’ ян Кобилиця в 1843-1844 р. очолював селянське повстання на Буковині. Під час революції 1848 р. був обраний депутатом Австрійського парламенту, виступав за надання Буковині автономії і приєднання до Галичини, після розпуску парламенту в 1848-1849 р. очолив селянське повстання, був заарештований в помер у в ’ язниці в 1850 р.

20

Слайд 20

21

Слайд 21

Іван Могильницький – засновник першого в Галичині Перемишльського освітнього товариства священників (1816 р.). Разом з М. Левицьким домагався викладання української мовою в школах Галичини.

22

Слайд 22

23

Слайд 23

Петро Гулак – Артемовський – байкар. У байці “Пан та собака” (1818 р.) зобразив життя українських селян – кріпаків – перша українська віршована байка, написана з орієнтацією поета на народний фольклор, на живу розмовну мову. З 1841-1849 р. – ректор Харківського університету.

24

Слайд 24

25

Слайд 25

Григорій Квітка - Основ ’ яненко – один із засновників Харківського професійного театру (1812 р. – директор театру). Автор соціально- побутових комедій, таких як “Шельменко денщик”, (1835 р.), “Сватання на Гончарівці”, писав сентиментально-ліричні повісті (“Маруся”, “Козир - дівка”).

26

Слайд 26

27

Слайд 27

Михайло Максимович – перший ректор Київського університету Святого Володимира (1834 р. ), автор праць з археології, історії Київської Русі, козаччини, гетьманського руху, фольклорних збірок “ Малоросійські пісні”, “Українські народні пісні”. Праці “Основи ботаніки” і “Роздуми про природу” дозволяють вважати його засновником української ботаніки.

28

Слайд 28

29

Слайд 29

Михайло Остроградський – математик, член Петербурзької (в 29 років), Туринської, Римської академії наук. Викладав у Харківському університеті, відкрив формулу перетворення інтеграла по об ’ єму в інтеграл по поверхні, названу його іменем ( 1831 р.)

30

Слайд 30

31

Слайд 31

Василь Каразін – з його ініціативи відкрито Харківський університет (1805 р.), автор наукових праць з метереології, агрономії, гірничої справи, винахідник парового опалення, сушильних апаратів.

32

Слайд 32

33

Слайд 33

Володимир Антонович – представник руху “хлопоманів” ( на сторінках журналу “Основа” в 1961-1862 р. опублікував статтю під назвою “Моя сповідь”, у якій закликав поляків повернутися до українського народу, якого колись зреклися їхні предки). Голова історичного товариства Нестора Літописця (1881 р.). Автор історичних праць. Один з ініціаторів угоди галицьких народовців з польсько-австрійськими політичними колами, що дістало назву “Нова ера” (1892 р.)

34

Слайд 34

35

Слайд 35

Михайло Драгоманов – один з активних діячів Південно-Західного відділу Російського географічного товариства в Києві і Київської (старої) громади. В 1875 р. емігрував до Швейцарії, де в Женеві видавав перший політичний український журнал “Громада” (1878 р.). Поширював ідеї соціалізму, який мав громадівський характер: об ’ єднання громадян як вільні незалежні утворення, будуватимуть між собою відносини на федеративних засадах з низу до верху, аж до всесвітньої федерації, як наступниці держави. В останні роки життя – професор історії в Софійському університеті (Болгарія).

36

Слайд 36

37

Слайд 37

Павло Чубинський – працював в журналі “Основа” та Київські громаді. В 1863 р. опублікував вірш “Ще не вмерла Україна”, який згодом стане гімном України. В 1973 р.- управитель справами Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, після закриття якого (Емський указ 1876 р. ), був заарештований і висланий з України.

38

Слайд 38

39

Слайд 39

Борис Грінченко – один із засновників “Братства тарасівців” (1892 р.) та активних діячів Київської громади (редагував “Словар української мови” в 4 т.), на поч ХХ ст. став одним з лідерів Української Демократичної партії. Виступав за проведення національно-культурницької роботи серед українського населення. Написав програму Української національно-демократичної партії та “Листи з Наддніпрянської України”

40

Слайд 40

41

Слайд 41

Юліан Бачинський – представник українського радикального руху в Галичині “молоді радикали”, один з теоретиків Русько-Української радикальної партії, автор книги “Україна iredenta ” (“Україна уярмлена” 1985 р.), у якій обгрунтував неминучість самостійності України.

42

Слайд 42

43

Слайд 43

Михайло Грушевський – народився в м. Холм. В 1894 р. очолив кафедру української історії у Львівському університеті. Очолював історико-філософську секцію Наукового товариства ім. Шевченка. Автор праці “Історія України- Русі”. Засновник Української Національно-демократичної партії (1899 р.). В 1917 р. очолював Українську Центральну раду. Після гетьманського перевороту емігрував за кордон, в 1924 р. повернувся в радянську Україну, займав посаду члена АН України. Помер у 1934 р.

44

Слайд 44

Євген Левицький – один з організаторів та співавтор програми першої української партії РУРП (Русько – українська радикальна партія). В 1892 р – голова ІІ з ’ їзду слов ’ янської молоді у Відні та член ЦК Міжнародного комітету слов ’ янської молоді. У 1907 р. – посол до Австрійського парламенту. В 1918 р. – член Національної Ради ЗУНР.

45

Слайд 45

46

Слайд 46

Михайло Павлик – популяризатор українського соціалізму в Галичині, один із засновників селянської Русько –Української Радикальної партії. Перший бібліотекар Наукового товариства ім. Шевченка.

47

Слайд 47

48

Слайд 48

49

Последний слайд презентации

Іван Франко – відомий український письменник, один із засновників Русько –Української Радикальної партії, згодом член Української Національно - Демократичної партії

Похожие презентации

Ничего не найдено