Презентация на тему: Письменники ХХ століття

Реклама. Продолжение ниже
Письменники ХХ століття
Олександр Д овженко
Творчість
Фільмографія
Уривок з Твору Зачарована Десна
Василь Барка
Твочість
Уривок з Твору Жовтий Князь
Іван Багряний
Творчість
Уривок з Твору Тигролови
Микола Хвильовий
Творчість
Уривок з Твору Я Романтика
Андрій Малишко
Творчість
1/16
Средняя оценка: 4.8/5 (всего оценок: 98)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (780 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации: Письменники ХХ століття

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
2

Слайд 2: Олександр Д овженко

(1894—1956) Народився Олександр Петрович Довженко 10 вересня 1894 року в м. Сосниці на Чернігівщині. У родині Петра Довженка було чотирнадцять дітей, а вижило тільки двоє : Сашко і його сестра Поліна. Могутнім фактором у формуванні творчої особистості Довженка стали краса природи і пісні матері. "Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем ". Довженко вчився в Сосницькій початковій школі. У 1911 році вступив до Глухівського учительського інституту - задля цього батько був змушений продати десятину землі. Після закінчення інституту отримав призначення у Житомирське вище початкове училище. О. Довженко викладає фізику, природознавство, географію, історію та гімнастику і мріє про університет, Академію мистецтв, бере приватні уроки малювання. У 1917 році він переходить на вчительську роботу у Київ і вступає на економічний факультет комерційного інституту.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
3

Слайд 3: Творчість

Воля до життя Зачарована Десна Земля Мати Ніч перед боєм Повість полум'яних літ Нащадки запорожців Україна в огні Поема про море Антарктида Життя в цвіту Щоденник 1941-1956

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
4

Слайд 4: Фільмографія

1927 Звенигора ( режисер, переробка сценарію ) 1930 Земля ( режисер, сценарист) 1932 Іван ( режисер, сценарист) 1935 Аероград ( режисер, сценарист) 1939 Щорс ( режисер, сценарист ) 1943 Битва за нашу Радянську Україну ( режисер, у співавторстві з Ю. Солнцевою та Я. Авдєєнко ) 1945 Перемога на Правобережній Україні ( режисер, у співавторстві з Ю. Солнцевою) 1945 Рідна країна ( художній керівник )

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
5

Слайд 5: Уривок з Твору Зачарована Десна

Як же гарно й весело було в нашому городі ! Все цвіте, буяє, навіть ці поміщається у городі, гарбузи звисали з тину прямо на вулицю. и любила все саджати в землю, щоб росло. Як наїсися вишень, груш солодких — цілий день живіт як бубон, і у і навину не лазили — боялися гадюки, хоч ніколи в житті так її і не побачили. На погребні любив спати дід Семен. Він схожий на Бога, вмів читати, був добрим духом лугу і риби. Гриби і ягоди в лісі збирав краще за всіх, ловив рибу прямо руками, розмовляв із кіньми, телятами, з травами й деревами. Найбільше дід любив сонце. А ще кашляти. Від його кашлю втікав собака, а старі люди визначали погоду.

Изображение слайда
1/1
6

Слайд 6: Василь Барка

(1908-2003) Народився Василь Костянтинович Очерет (Барка - псевдонім) 16 липня 1909 року в селі Солониці колишнього Лубенського повіту на Полтавщині. Навчався в духовному училищі в Лубнах, у трудовій школі. Після закінчення семирічки - у педагогічному технікумі. Вчителював на Донбасі, а згодом на Північному Кавказі, де одночасно здобував вищу освіту. 1940 року в Москві захистив кандидатську дисертацію на тему: "Про стиль "Божественної комедії" Дайте". Літературна стежка Василя Барки розпочалася з поезії. 1930 року з'явилася збірка поезій "Шляхи", 1932 року - збірка "Цехи". Схвальних відгуків критики на поетичні твори В. Барки не було. Його називали "класовим ворогом у поезії". Під час Великої Вітчизняної війни - в народному ополченні й регулярній червоноармійській частині на Кавказі. Потрапив у полон. Далі - важкі роботи в Німеччині. Згодом перебрався до США. Займається літературною працею.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
7

Слайд 7: Твочість

«Шляхи » 1930, збірка віршів. «Цехи » 1932, збірка віршів. «Рай», роман, виданий в Америці в 1951. Океан. Лірика. — К.: Орій, 1992. «Жовтий князь», повість, вийшла друком в Америці, в 1963. «Король Лір», переклад з англійської. «Апокаліпсис», переклад для українського видання Біблії. Хліборобський Орфей або кларнетизм. — Мюнхен — Нью-Йорк, 1961.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8: Уривок з Твору Жовтий Князь

У м i ст i — цегла i зал i зо, брязк i т i галас. Н i хто н i на кого не гляне. Парт i йщина високого рангу i звання, з яскравими з i рками на кашкетах i грудях, позиркує у вираз i кислувато-пог i рдливо ï нудьги кр i зь шибки легкових автомашин, що мчать пришвидшено: бо н i коли! — позиркує на трупи, розс i ян i по вулицях, i в i двертається випасеними обличчями. Страшенна зайнят i сть — треба сп i шити на хрон i чн i зас i дання в хмар i тютюн i в i виголошувати без к i нця промови про буд i вництво щастя.

Изображение слайда
1/1
9

Слайд 9: Іван Багряний

(1907-1963) Народився 19 вересня (2 жовтня) 1906 року в місті Охтирці [2] в сім'ї муляра Павла Петровича Лозов'яги. Мати майбутнього письменника — Євдокія Іванівна Кривуша — походила із заможного селянського роду із села Куземин біля Охтирки. В сім'ї, крім Івана, виховувалися також син Федір і дочка Єлизавета 1920 року вступив до технічної школи слюсарного ремесла, потім — до Краснопільської школи художньо-керамічного профілю.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
10

Слайд 10: Творчість

П'єси «Бузок» «Генерал» (1944 ) Романи: «Тигролови» (1944 ) «Сад Гетсиманський» (1950 ) Дитячі твори «Казка про лелек та Павлика- мандрівника » (1943) « Колискова » (1955 ) Поеми « Монголія » (1927) «Собачий бенкет » ( Київ, 1928)

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
11

Слайд 11: Уривок з Твору Тигролови

І мчить він без зупинки, хряскотить залізними лапами, несе в собі приречених, без надійних, змордованих, — хоче замчати їх у безвість, щоб не знав ніхто де і куди, — ч. і тридев'ять земель, на край світу, мчить їх у небуття. І нема того Кожум'яки... 1 ніхто ніхто їх не визволить і вже не врятує, і ніхто навіть нічого не знатиме й не почує про них Ніч. Чорна, безмежна ніч. І відсахуються смереки, кидаючись врозтіч. А дракон пожирає очима все перед себе і мете услід вогненним хвостом — фосфорить ним по шпалах, по нетрях, обмацує слід за собою, — чи не тікає хто? Іноді бахкає постріл... другий... То вартовому ввижається зрада чи втеча, і він несамовито, пронизливо кричить і стріляє навмання у метушливі тіні смерек і стовпів.

Изображение слайда
1/1
12

Слайд 12: Микола Хвильовий

(1893 — 1933) Микола Хвильовий — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893р. в селищі Тростянець, нині райцентр Сумської області. Брав участь у першій світовій та громадянській війнах, з 1921 p. — живе й працює в Харкові, де активно заявив про себе як один з організаторів літературно-художнього життя, член-засновник багатьох тогочасних літературних організацій — “Гарту”, “ВАПЛІТЕ”, “ Пролітфронту ”. В атмосфері шаленого цькування, передчуваючи наближення тотального терору, М. Хвильовий покінчив життя самогубством 13 травня 1933p.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
13

Слайд 13: Творчість

Я (романтика) Пудель « Лілюлі » Життя Колонії, вілли … Редактор Карк Кіт у чоботях Юрко На глухім шляху Смуток За обрієм зима Голод «Моя золота береза…»

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
14

Слайд 14: Уривок з Твору Я Романтика

Це були неможливі хвилини. Це була мука. Але я знав, як зроблю. Я мушу бути послідовним! І цілу ніч розбирав діла. Тоді на протязі кількох темних годин періодично спалахували короткі й чіткі постріли: я виконував свої обов'язки перед революцією. І не моя вина, що образ матері не покидав мене в цю ніч ні на хвилину. ...В обід прийшов Андрюша й кинув похмуро: — Слухай! Дозволь її випустить! Я: — Кого? — Твою матір! Я мовчу, потім починаю реготати і грубо кричу йому: « Провалівай !» Андрюша зблід. Він не розуміє, навіщо ця безглузда звіряча жорстокість. І нічого не бачить за моїм холодним дерев'яним обличчям.

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже
15

Слайд 15: Андрій Малишко

(1912-1970) Народився 2 (14 листопада) в Обухові (нині місто Київської області) в сім'ї шевця. Закінчив семирічку в рідному селі, вчився в медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. В 1932 році закінчив інститут, учителював в Овручі. В 1934—1935 роках служив у Червоній армії. Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик». Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах « Красная Армия », «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну». Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944—1947). Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань. Був членом ВКП (б) (від 1943 року). Мешкав у Києві у будинку письменників Роліті по вулиці Б. Хмельницького, 68. Помер 17 лютого 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
16

Последний слайд презентации: Письменники ХХ століття: Творчість

Слова до пісень: «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Як на дальнім небосхилі»; у збірці «Серце моєї матері» (1959) — «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі»; у збірці «Полудень віку» (1960) — «Вчителька » Збірки поезій: До бою вставайте!» (1941), « Україно моя!» (1942, виходила двічі ), « Понад пожари » (1942), «Слово о полку» (1943), «Битва» (1943), «Полонянка» (1944)

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже