Презентация на тему: Основні хвороби зернових колосових культур 1

Реклама. Продолжение ниже
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Для попередження масового пошкодження зерна необхідно контролювати чесельність шкіднека в фази трубкування-повної стиглості зерна і при перевищенні порогової
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Профілактичні заходи:
Пшеничний трипс
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Профілактичні заходи:
Гecсeнcькa мyxa
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Профілактичні заходи:
Злакова попелиця
Основні хвороби зернових колосових культур 1
Профілактичні заходи:
1/39
Средняя оценка: 4.1/5 (всего оценок: 24)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (944 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации

Основні хвороби зернових колосових культур 1

Изображение слайда
1/1
2

Слайд 2

Борошниста роса 2

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
3

Слайд 3

Поширена хвороба пшениці, ячменю, жита та дикорослих злакових культур. Особливо прогресує в останні роки в зв'язку з інтенсифікацією виробництва зерна. Збільшення доз азотних добрив, підвищення норми висіву створюють винятково сприятливі умови для її розвитку. Борошниста роса проявляється у вигляді білого павутинного нальоту і ватоподібних подушок. Хвороба уражує листки, стебла, листкові піхви, іноді колосся. Оптимальні умови для проростання спор і зараження рослин є 15-20° С та відносна вологість повітря 60-100%. Як правило, більше уражуються цією хворобою ранні посіви озимої пшениці. Борошниста роса дуже шкідлива. За сильного ураження зменшується кущистість, листя передчасно відмирає, послаблюється склеренхіма стебел, що призводить до вилягання. В уражених рослин порушується фотосинтез, руйнується хлорофіл і в результаті знижується їх продуктивність та якість зерна. При сильному ураженні восени пшениця нерідко гине взимку або навесні. Втрати врожаю в окремі роки можуть перевищувати 40%. 3

Изображение слайда
1/1
4

Слайд 4

Знищення злакових бур'янів та падалиці зернових. Уникати надмірно ранніх посівів озимих культур,та навпаки – ярі зернові висівати раніше. Дотримуватись сівозміни та просторової ізоляції озимих та ярих колосових культур. Вирощувати відносно стійкі сорти. Не допущення загущених посівів та обґрунтоване внесення азотних добрив. Протруєння насіння рекомендованими фунгіцидами. (для попередження поширення та інтенсивного розвитку хвороби, рекомендується обробляти посіви не пізніше ніж при 1-4% уражені рослин, враховуючи метеорологічні умови). Профілактичні заходи:

Изображение слайда
1/1
5

Слайд 5

Бура листова іржа 5

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
6

Слайд 6

Поширена хвороба пшениці та жита 3 усіх видів іржі вона найбільш поширена, особливо в Поліссі та Лісостепу. Характерною ознакою цієї хвороби є іржаво-бурі, безсистемно розміщені на листках овальні пустули. Пізніше утворюються чорні пустули. Розвитку хвороби сприяє стійка тепла погода (15-20° С) з високою вологістю повітря. Навесні хвороба розвивається слабо. Тільки починаючи з фази колосіння вона інтенсивно розвивається і досягає максимуму в фазах цвітіння - молочної стиглості. Значне ураження верхнього листка призводить до зниження врожайності на 40% і більше. Основним джерелом інфекції є уражені бурою іржею посіви пшениці та дикі злаки. 6

Изображение слайда
1/1
7

Слайд 7

Знищення злакових бур'янів, падалиці зернових та заорювання поживних решток. Дотримання сівозміни. Підбір відносно стійких сортів. Збалансоване мінеральне живлення. Обробка фунгіцидами протягом вегетації при появі перших пустул іржі. Профілактичні заходи:

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8

Жовта іржа 8

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
9

Слайд 9

3бyдник - гpиб Puccinia striiformis. Уpaжyє пшeницю, житo, ячмiнь, злaкoвi тpaви тa дикopocлi злаки. Зycтpiчaєтьcя пoвcюди, нaйчacтiшe в Лicocтeпy тa нa Поліссі. Xapaктepними cимптoмaми xвopoби є лiнiйнe poзтaшyвaння спор нa лиcткax, якi yтвopюють лимoннo-жoвтi дoвгacтi cмyги y виглядi пyнктиpниx ліній. Ocoбливo шкiдливe ypaжeння чacтин колоса. Зepнo нe нaливaєтьcя, пiдcиxaє, cтaє щyплим i легким. Пiзнiшe в мicцяx ypaжeння пiд eпiдepмicoм фopмyютьcя тeмнo-бypi, мaйжe чopнi, плями. Зимyє збyдник мiцeлiєм нa пociвax, пaдaлицi, дикopocлиx злaкax. Oптимaльнa тeмпepaтypa для пpopocтaння cпop +11..+13°C. Poзвиткy cпpияє м'якa зимa, вoлoгa тa пpoxoлoднa пoгoдa нaвecні i в пepшій пoлoвині літа. Джepeлaми iнфeкції є ypaжeнi xвоpoбoю дикi злaки, пaдaлиця, пociви зepнoвиx колосових. Пpи cильнoмy poзвиткy xвopoби нeдoбopи вpoжaю мoжyть cтaнoвити 20% i більше. 9

Изображение слайда
1/1
10

Слайд 10

Дотримання сівозміни. Знищення злакових бур'янів та падалиці зернових до появи сходів озимих культур. Дотримання рекомендацій при підборі сортів з урахуванням особливостей регіону. Збалансоване мінеральне живлення. Обробка фунгіцидами протягом вегетації при появі перших проявів хвороби. Профілактичні заходи:

Изображение слайда
1/1
11

Слайд 11

Септоріоз листя 11

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
12

Слайд 12

Причиною появи даної хвороби є гриби Septoria. Найчастіше можна спостерігати таке явище, як септоріоз на пшениці, житі, ячменю. Септоріоз поширюється повсюдно.  Симптомами появи  такого захворювання, як септоріоз пшениці та інших рослин  може бути   поява сіро-коричневих або рожевих плям з жовтою облямівкою на листі. Як правило, такі плями мають неправильну форму. Якщо не вживати ніяких заходів боротьби з даним захворюванням, то плями можуть з часом зайняти всю поверхню листа рослини. У центрі плям найчастіше можна спостерігати чорні крапки, які є пікнідами гриба. Якщо зараження занадто сильне, то хворі листя і пагони можуть засихати, стебла стають бурого кольору, зморщуються і навіть можуть перегинатися. Волога погода - прекрасне середовище для поширення спор, саме тому в той час відбувається ураження рослин. 12

Изображение слайда
1/1
13

Слайд 13

Зниження падалиці зернових культур. Дотримання чергування культур в сівозміні. Оптимальні строки висіву озимої пшениці. Вирощування відносно стійких сортів. Збалансоване мінеральне живлення. Обробка фунгіцидами протягом вегетації не пізніше за 5% ураження площі рослин. Профілактичні заходи:

Изображение слайда
1/1
14

Слайд 14

Темно-бура плямистість 14

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
15

Слайд 15

Збудником хвороби є недосконалі гриби Bipolaris sorokiniana Shoem (ячмінь, жито) і Drechslera tritici-repentis (жито, пшениця). Зустрічається повсюди. Уражує пшеницю, жито, ячмінь. Найбільше шкодить у роки з теплим та дощовим літом. На листках спочатку з'являються жовто-бурі плями, дещо витягнуті вздовж листка. У центрі вони більш світлі з темно-бурою облямівкою. Плями виявляються і на міжвузлях, що призводить до вилягання рослин. У вологу погоду на уражених листках утворюється бурий або темно-сірий наліт, стебло вкривається чорним нальотом, що складається з конідіального спороношення гриба. При ураженні колосся колоскові лусочки (плівки) буріють, зародковий кінець зернівки стає коричневим або чорним, тоді хворобу називають "чорним зародком". Патогени під час вегетації поширюються за допомогою конідій. Зараженню сприяє підвищена вологість повітря (95-97%) та температура 22-26°С. Зберігаються збудники на рослинних рештках, зерні у вигляді міцелію та конідій. При інтенсивному розвитку хвороби втрати врожаю можуть становити 30-40%. 15

Изображение слайда
1/1
16

Слайд 16

Ретельне переорювання післяжнивних решток, знищення злакових бур'янів. Дотримання сівозмін. Оптимальні строки висіву. Підбір стійких сортів та збалансоване мінеральне удобрення. Обробка фунгіцидами протягом вегетації не пізніше за 5% ураження площі рослин. Профілактичні заходи:

Изображение слайда
1/1
17

Слайд 17

Фузаріоз колосу 17

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
18

Слайд 18

Назва збудника:  Fusarium graminearum Schwabe; Fusarium avenaceum Saccardo Захворювання виявляють на пшениці та інших зернових культурах. Особливо інтенсивно хвороба проявляється у вологі роки із зниженою температурою у другій половині вегетації рослин, що і стримує дозрівання зерна. Хворе колосся спочатку набуває блідо-рожевого відтінку, а потім на лусочках колосків формуються блідо-рожеві, оранжево-червоні або червоні подушечки, які поступово зливаються і утворюють наліт, що часто вкриває всю поверхню колосу. Іноді червонуваті подушечки утворюються на зерні. У вологу і теплу погоду на уражених колосках з'являються дрібні темно-сині або чорні перитеції. Збудниками хвороби є незавершені гриби роду Fusarium Link, порядку Hyphomycetales. Посилений розвиток спостерігається при підвищеній вологості і температурі повітря 28-30°С. Джерелом інфекції фузаріозу можуть бути заражений насіннєвий матеріал, уражені рештки зернових культур. Імунних сортів пшениці до фузаріозу колосу немає. 18

Изображение слайда
1/1
19

Слайд 19

Ретельне заорювання післяжнивних решток. Дотримання чергувань культур в сівозміні. Вирощування відносно стійких сортів. Протруювання насіння. Зберігання зерна в умовах оптимальної вологості. Обробка фунгіцидами протягом фази цвітіння. Профілактичні заходи:

Изображение слайда
1/1
20

Слайд 20

Церкоспорельозна гниль 20

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
21

Слайд 21

Відноситься до недосконалих грибів. Вражає такі культури як: жито, пшеницю, ячмінь. Відомі такі симптоми захворювання: хвороба виявляється наколеоптилі і основі стебла у вигляді еліпсоподібних поздовжніх світлих, з димчастим нальотом конідіального спорошення плям з темно-каштановою облямівкою; при сильному ураженні плями зливаються, оперізують стебло, згодом в центрі плями формуються чорні мікросклероції; тканина стебел руйнується під час наливання колосу, стебла переламуються, що призводить до вилягання посівів; на поздовжньому розрізі стебла часто відмічається сірий наліт – міцелій збудника. Хвороба проявляється пізньої осені або ранньою весною. Джерелом інфекції являється заражений ґрунт. Сприятливими для патогена умовами можна вважати температуру 5-9◦С, холодну дощову осінь, теплу зиму і ранню дощову весну. 21

Изображение слайда
1/1
22

Слайд 22

Знищення злакових бур'янів, ретельне заорювання стерні. Дотримання чергувань культур в сівозміні. Вирощування відносно стійких сортів. Оптимальні (не ранні) строки висіву озимих культур. Протруювання насіння. Обробка фунгіцидами здійснювати протягом вегетації залежно від ураження рослин (10%) та погодних умов Профілактичні заходи:

Изображение слайда
1/1
23

Слайд 23

К лоп шкідлива черепашка

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
24

Слайд 24

Щорічно посівам озимої пшениці суттєву шкоду завдає клоп шкідлива черепашка. Пошкоджує озиму пшеницю, починаючи з моменту появи його на посівах і до вильоту на зимівлю. Спочатку при заселенні клоп пошкоджує листя рослин, пізніше стебло і колос. При уколі в стебло на початку виходу в трубку у рослини жовтіє і засихає верхній лист. Якщо пошкодження в стебло наноситься клопом перед колосінням, то при колосінні такий колос відрізняється частковою або повною білоколосістю, що призводить до істотного зниження урожаю. Основну шкоду наносять личинки, шкодочинність яких залежить від їх віку. Зерно, що пошкоджено личинками молодших віків (другого-третього), деформується і його маса зменшується на 50-70 %. Личинки старших віків (четвертого-п’ятого ), а також клопи нового покоління менше впливають на кількість урожаю, але різко погіршують хлібопекарські та інші технологічні показники зерна.

Изображение слайда
1/1
25

Слайд 25

Упродовж року дає одне покоління, зимує в дорослому стані під опалими листками, рештками різних рослин, у полезахисних смугах та лісах, рідше — в садах та інших деревних насадженнях. Для зимівлі вибирає освітлені й добре провітрювані ділянки з невисокою вологістю ґрунту та пухкою широколистою підстилкою. У полезахисних лісових смугах клопи концентруються на південній і східній сторонах. Навесні, при прогріванні підстилки до 12 – 14 °С, клопи прокидаються, а за температури 16 – 17 °С з’являються на її поверхні. Масовий переліт їх на посіви пшениці починається, коли впродовж 3 – 5 діб денна температура повітря сягає не нижче 18 – 19 °С.

Изображение слайда
1/1
26

Слайд 26: Для попередження масового пошкодження зерна необхідно контролювати чесельність шкіднека в фази трубкування-повної стиглості зерна і при перевищенні порогової чисельності (2-4 особини на 1 кв.м) обробити посіви інсектицидом

Профілактичні заходи:

Изображение слайда
1/1
27

Слайд 27

Жук Кузька

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
28

Слайд 28

Жyк зaвдoвжки 13-16 мм, тiлo cинювaтo-чopнe з мeтaлeвим блиcкoм, нaдкpилa тeмнo-кaштaнoвi з чopнoю квaдpaтнoю плямoю бiля щитка. Личинки бiлi, м'яcиcтi, дyгoпoдiбнo вигнyтi, з кopичнeвoю гoлoвoю i дoбpe poзвинyтими ногами. Дoвжинa тiлa дopocлиx личинoк 30-35 мм. Зимyють личинки y гpyнтi нa глибинi 35-40 cм i більше. Зaлялькoвyвaння вiдбyвaєтьcя y гpyнтoвиx кoлиcoчкax нa глибинi 10-15 cм нaпpикiнцi тpaвня - пoчaткy червня. Жyки пicля виxoдy з гyнтy зaceлюють пociви зepнoвиx кoлocoвиx y фaзi мoлoчнoї тa вocкoвoї cтиглocтi зерна. Яйця caмки вiдклaдaють y гpyнт нa глибинy 10-20 cм пepeвaжнo нa пpocaпниx кyльтypax aбo нa парах. Cepeдня плoдючicть caмки 50 пpи мaкcимyмi 100 яєць. Чepeз 2-3 тижнi відроджуються личинки, якi poзвивaютьcя пpoтягoм 22-25 мicяців. Цикл poзвиткy двopiчний. Жyки нe тiльки виїдaють зepнo, a й вибивaють йoгo. Личинки пoшкoджyють кopeнeвy cиcтeмy, шo пpигнiчyє poзвитoк тa викликaє зaгибeль рослин.

Изображение слайда
1/1
29

Слайд 29: Профілактичні заходи:

Лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою, міжрядний обробіток ґрунту просапних культур і парових полів на 10 – 12 см (наприкінці травня — на початку червня) для знищення личинок і лялечок. Обробка крайових смуг зернових колосових культур у період наливання зерна інсектицидами за наявності 3 – 5 жуків на 1 м2.

Изображение слайда
1/1
30

Слайд 30: Пшеничний трипс

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
31

Слайд 31

Найбільше дорослих шкідників трипсів з’являється в той період, коли починається колосіння озимої пшениці.. Дopocлий тpипc чopнoгo aбo чopнo-кopичнeвoгo кoльopy, дoвжинa тiлa 1,3-1,5 мм. Kpилa пpoзopi, з дoвгими війками. Личинки чepвoнi, дoвжинa тiлa 1,4- 1,8 мм. Зимyє личинкa y пoвepxнeвoмy шapi гpyнтy i нa йoгo пoвepxнi пiд pocлинними peшткaми. Haвecнi пepeтвopюєтьcя в пpoнiмфy, пoтiм y нiмфy. Ha пoчaткy кoлociння oзимoї пшeницi з'являютьcя дopocлi тpипcи, якi вiдклaдaють пo 4-8 яєць зa кoлocкoвi лусочки. Чepeз 8-12 днiв з'являютьcя личинки, якi живлятьcя cпoчaткy кoлocкoвими лycoчкaми, a пoтiм зерном. У пepioд вocкoвoї cтиглocтi зepнa личинки йдyть нa зимiвлю. У пoшкoджeниx pocлин cкpyчyєтьcя кoлoc, щo пpизвoдить дo yтвopeння пycтиx кoлocкiв (бiлoкoлocтi) aбo щуплозерності. . Дорослі комахи, висмоктуючи сік, шкодять листям і молодим колоски. В основі листя починають з’являтися плями, позбавлені кольору. Колосся після впливу трипсів втрачають свою форму. Верхівка колоса набуває рихлість і розтріпаність, пустоцветность. В результаті діяльності пшеничного трипса знижується якість зерна і зменшується його маса. Загальний збиток може скласти до 20 % від усього врожаю.

Изображение слайда
1/1
32

Слайд 32: Профілактичні заходи:

В обмеженні чисельності пшеничного трипса велике значення має лущіння стерні відразу після збирання врожаю, що значною мірою знижує чисельність личинок і створює сприятливі умови для розмноження хижаків, особливо жужелиць

Изображение слайда
1/1
33

Слайд 33: Гecсeнcькa мyxa

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
34

Слайд 34

Гecсeнcькa мyxa Пoшиpeнa пo вciй тepитоpiї Укpaїни  Зовні нагадує дрібного комарика, з темно-сірим або буруватим забарвленням. У самок черевце часто з червонуватим відтінком. Довжина тіла становить 2,5 – 3,5 мм. Яйця видовженоовальні, блискучі, завдовжки 0,5 мм. Щойно відкладені яйця прозорі, з оранжевими плямами, а згодом стають темними, червонуватобурими. Личинка першого віку червоподібна, рожево-жовта, завдовжки до 1 мм, другого — веретеноподібна, молочно-біла або зеленувата, 4 – 5 мм. Пупарій каштаново-бурий, завдовжки 2,5 – 3,5 мм, зовні дуже нагадує насіння льону. Зимують личинки в пупаріях або без них на сходах озимих, падалиці, пирію. Личинки, які не встигли завершити розвиток і сформувати пупарій, дуже чутливі до низької температури, у холодні зими зазвичай гинуть. Заляльковування відбувається навесні. Виліт мух розтягнутий і нерівномірний, розпочинається після стійкого встановлення середньодобової температури повітря 10 – 12 °С. Календарні строки льоту мух зазвичай припадають на другу половину квітня — травень, фенологічні — на кінець кущіння — першу половину фази виходу в трубку озимих

Изображение слайда
1/1
35

Слайд 35

На відміну від шведських мух, гессенська слідом за вильотом спарюється і здатна без додаткового живлення відкладати яйця, якщо максимальна температура повітря досягає 14 – 16 °С. Самка живе 2 – 7 діб і за цей час відкладає 46 – 500 яєць, у середньому — 180, розміщуючи їх ланцюжком по кілька штук переважно з верхнього боку листкової пластинки озимих і ярих зернових культур. Ембріональний розвиток триває 4 – 8 діб. Яйця та молоді личинки дуже чутливі до високих температур та низької відносної вологості повітря. Після відродження личинки пересуваються по листковій пластинці до її основи, де проникають за піхву листка і живляться соками стебла. На ярих культурах вони знаходяться зазвичай біля підніжжя пагона, пригнічуючи ріст і розвиток рослин. Це призводить до їх загибелі, що частіше спостерігається в умовах весняної поcухи. На озимих у період виходу в трубку — виколошування у пошкоджених рослин утворюються характерні коліна, оскільки в місці живлення личинок стебло тоншає. Тому сильно пошкоджені посіви набувають вигляду побитих градом або потолочених. На одному стеблі розвивається по 1 – 4, іноді навіть 30 – 50 личинок.

Изображение слайда
1/1
36

Слайд 36: Профілактичні заходи:

Дотримання сівозмін, ізоляція ярих культур від озимих, оптимальні для зони строки сівби, вирощування сортів, відносно стійких до прихованостеблових шкідників, у тому числі до гессенської мухи. Лущення стерні, рання глибока зяблева оранка, знищення осередків пирію. Хімічні обробки рекомендується проводити лише в осередках масового розмноження або в разі потреби захисту особливо цінних посівів. При перевищенні економічного порогу шкодочинності в період сходи — кущіння за наявності 30 – 50 мух на 100 помахів сачка або 5 – 10 % пошкоджених стебел на початку масового льоту мух.

Изображение слайда
1/1
37

Слайд 37: Злакова попелиця

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
38

Слайд 38

Пошкоджує пшеницю, ячмінь, овес, сорго, рис, жито, суданську траву, живиться на багатьох дикорослих злаках.Безкрилі партеногенетичні самкизасновниці розміром 2,7 – 2,9 мм, світлозелені, з поздовжньою зеленою смугою посередині спини.Яйце — 0,6 мм, видовженоовальної форми; свіжовідкладене — зеленувате, з часом темніє і стає чорним. Життєвий цикл однодомний. Живе великими колоніями на нижній і верхній поверхнях листя злаків. Зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків. Засновниці виходять з яєць, що перезимували, на початку — в середині квітня. За теплої сухої погоди попелиця розмножується в масовій кількості, особливо в південних районах, де завдає більше шкоди при відсутності вологи. Упродовж вегетаційного періоду може розвиватися в 10 – 12 генераціях. У місцях пошкоджень рослини знебарвлюються, іноді червоніють. Крім безпосередньої шкоди попелиці переносять вірусні захворювання злаків. Значну кількість попелиць знищують кокцинеліди — імаго й личинки, хижі клопи з родин Miridae, Nabidae і Anthocoridae, жужелиці та стафілініди, личинки мух дзюрчалок і хризопи. Однак не завжди природні вороги в змозі знизити чисельність попелиць до господарсько невідчутного рівня.

Изображение слайда
1/1
39

Последний слайд презентации: Основні хвороби зернових колосових культур 1: Профілактичні заходи:

Використання ранньостиглих сортів; внесення азотних добрив. Крайові обробки інсектицидами за наявності 150 екз/м2 у осередках та у фазі наливання зерна при заселенні 50 % і більше колосся з чисельністю понад 20 екз/м2 на 1 колос.

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже