Презентация: Основи променевої терапії пухлинних і непухлинних захворювань

Основи променевої терапії пухлинних і непухлинних захворювань Актуальність теми: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ВАЖЛИВІСТЬ джерела випромінювання Основи променевої терапії пухлинних і непухлинних захворювань Ізодозні криві для різних джерел випромінювання Ізодозні криві при гамма-випромінюванні Ізодозні криві при гальмівному випромінюванні високою енергією фотонів Розподіл поглинутої енергії по глибині від різних джерел випромінювання: Розподіл поглинутої енергії по глибині від різних джерел випромінювання: Вибір оптимальної дози Механізм протизапальної дії іонізуючого випромінювання Механізм протизапальної дії іонізуючого випромінювання Механізм протизапальної дії іонізуючого випромінювання Механізм протипухлинної дії іонізуючого випромінювання Механізм протипухлинної дії іонізуючого випромінювання Механізм протипухлинної дії іонізуючого випромінювання Механізм протипухлинної дії іонізуючого випромінювання Правило Бергоньє-Трібандо Механізм дії іонізуючого випромінювання на злоякісні пухлини Під впливом опромінення в пухлинній тканині в наступній послідовності відбуваються наступні зміни: Радіотерапевтичний інтервал Радіотерапевтичний інтервал Радіотерапевтичний інтервал Радіотерапевтичний інтервал толерантні дози Радіосенсибілізатори Радіопротектори Радіотерапевтичний інтервал
1/32
Средняя оценка: 4.3/5 (всего оценок: 55)
Скачать (1664 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Основи променевої терапії пухлинних і непухлинних захворювань

Кафедра радіології та радіаційної медицини

2

Слайд 2: Актуальність теми:

Променева терапія – ефективний засіб лікування злоякісних новоутворень різної локалізації, а також лікування непухлинних захворювань. Вона базується на біологічній дії іонізуючого випромінювання, яка зумовлена здатністю викликати іонізацію і збудження атомів та молекул середовища, і завдяки ланцюговим реакціям, реалізується у вигляді структурно-функціональних і метаболічних змін в організмі.

3

Слайд 3: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Радіочутливість - Здатність організму, його систем і органів сприймати дію іонізуючого випромінювання. Радіорезистентність - Стійкість організму, його систем і органів до дії іонізуючого випромінювання. Радіотерапевтичний інтервал - Це різниця в радіочутливості між пухлиною і здоровими тканинами в межах однієї гістологічної структури.

4

Слайд 4: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Радіомодіфікатори - Це сукупність засобів, що володіють радіопротекторними або радіосенсибілізуючими властивостями. Радіосенсибілізатори Радіопротектори

5

Слайд 5: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Радіопротектори - Фармакохімічні, фізичні та біологічні засоби (протектори), які знижують обмін речовин, збільшують гіпоксію, захищають кровотворення, знижуючи радіочутливість нормальних тканин. Радіосенсибілізатори - Засоби, які застосовуються з метою посилення променевого ушкодження пухлин.

6

Слайд 6: ВАЖЛИВІСТЬ

В арсеналі засобів, які застосовуються для лікування злоякісних новоутворень, променева терапія посідає одне з провідних місць і часто буває єдино можливим методом лікування.

7

Слайд 7: джерела випромінювання

На сучасному етапі застосовуються різні джерела випромінювання: рентгенівське, гамма, бета, джерела високих енергій, які забезпечують максимальне поглинання енергії в пухлині залежно від глибини розташування патологічного вогнища. Застосовуючи різні джерела і методи променевої терапії ми маємо можливість опромінювати в достатній терапевтичній дозі пухлини, які розташовані на різній глибині, що демонструють ізодозні криві для різних видів зовнішнього опромінювання

8

Слайд 8

Рентгенівське випромінювання 230кВ 100 % дози – 0 см 50% дози – 7 см

9

Слайд 9: Ізодозні криві для різних джерел випромінювання

При рентгенівському випромінюванні максимум поглинутої дози знаходиться на поверхні шкіри людини, тому вона найбільш інтенсивно опромінюється. В глибині тканин доза безперервно і круто спадає і на глибині 10 см складає всього 20% при напрузі генерування 200 кВ.

10

Слайд 10: Ізодозні криві при гамма-випромінюванні

При гамма-випромінюванні максимум поглинутої дози зміщується на глибину 0,5 см від поверхні шкіри, що зменшує ії опромінення, а на глибині 10 см залишається біля 50% поверхневої дози, що відносно вище, ніж при рентгенівському випромінювання.

11

Слайд 11: Ізодозні криві при гальмівному випромінюванні високою енергією фотонів

Велику перевагу перед гамма-випромінюванням має гальмівне випромінювання високою енергією фотонів 25 МеВ, при використанні якого максимум поглинутої дози знаходиться на глибині 4-6 см від поверхні шкіри. Протони з високою енергією до часу “зупинки” у тканинах рухаються практично прямолінійно. Вони мало розсіюються в тканинах, але постійно при цьому зменшують швидкість руху, лінійна втрата енергії зростає, досягаючи максимуму в кінці пробігу (пік Брега) (рис.2.).

12

Слайд 12: Розподіл поглинутої енергії по глибині від різних джерел випромінювання:

Глибина тканин, мм Поглинута доза, % від експозиційної дози а б в г

13

Слайд 13: Розподіл поглинутої енергії по глибині від різних джерел випромінювання:

а ) рентгенівське випромінювання (напруга 200кВ, енергія фотонів 100 кеВ); б) гам м а-випромінювання 60Со (енергія фотонів 1,25 МеВ); в) гальмівне випромінювання (енергія фотонів 25МеВ); г) корпускулярне випромінювання (енергія протонів 160МеВ)

14

Слайд 14: Вибір оптимальної дози

Чим гостріший процес, тим менша разова ( РОД ) і сумарна ( СОД ) поглинуті дози опромінення. Вибір оптимальної дози при непухлинних захворюваннях залежить від перебігу процесу і становить : при гострих запальних процесах – РОД – 0,25 - 0,5 Гр, СОД – 1-1,5 Гр, при хронічних запальних процесах – РОД – 1 Гр, СОД – 5-6 Гр

15

Слайд 15: Механізм протизапальної дії іонізуючого випромінювання

Механізм протизапальної дії іонізуючого випромінювання при непухлинних захворюваннях багатогранний. Перш за все, іонізуюча радіація має властивість знеболення. Внаслідок зменшення набряку покращується функція органу, підвищується кровообіг, що позитивно впливає на перебіг запалення.

16

Слайд 16: Механізм протизапальної дії іонізуючого випромінювання

1. Вже в перші години після опромінення з’являється реакція з боку кровоносних судин у вигляді розширення капілярів, підвищення проникності судинної стінки, наростання ексудації, міграції в тканини елементів крові з наступним їх розпадом і утворенням біологічно активних речовин. 2. Лімфоцити (фагоцити) є дуже чутливими до радіації, вони починають гинути від дози 0,1 Гр. 3. Лімфатичні капіляри розширюються, що сприяє посиленню відтоку із запального вогнища, внаслідок чого знижується внутрішньотканинний тиск і зменшується біль.

17

Слайд 17: Механізм протизапальної дії іонізуючого випромінювання

4. Підвищується фагоцитарна активність лейкоцитів. 5. Змінюється реакція тканинного середовища в сторону лужного, що призводить до рівноваги іонного балансу – ацидоз змінюється алкалозом і сприяє зменшенню больового синдрому. 6. Після короткочасного розширення просвіт артерій звужується, внаслідок чого зменшується гіперемія і набряк.

18

Слайд 18: Механізм протипухлинної дії іонізуючого випромінювання

Для лікування злоякісних пухлин використовуються різні разові і сумарні дози опромінення. Вони залежать від радіочутливості тканини (гістологічної структури) з якої росте пухлина, розмірів пухлини та її локалізації. Всі пухлини умовно поділяють на радіочутливі та радіорезистентні.

19

Слайд 19: Механізм протипухлинної дії іонізуючого випромінювання

Для лікування пухлин, які походять з епітеліальної, лімфоїдної тканин, сумарна осередкова доза (СОД) складає – 40-60 Гр; для пухлин, які походять із тканин залозистого епітелію (аденокарциноми) – СОД складає 65-80 Гр; для сарком (пухлин із сполучної, м  язевої тканини ) СОД складає 80-90 Гр; для меланобластоми СОД – 100-110 Гр.

20

Слайд 20: Механізм протипухлинної дії іонізуючого випромінювання

Оскільки пухлини в організмі не автономні, їх радіочутливість залежить також від : реактивності організму, віку хворого, його загального стану, попереднього лікування, стану оточуючих пухлину тканин.

21

Слайд 21: Механізм протипухлинної дії іонізуючого випромінювання

Пухлини з інфільтруючим ростом менш радіочутливі, ніж екзофітні форми, оскільки вони значно порушують крово- та лімфообіг в оточуючих тканинах. Пухлини багаті стр омою більш радіорезистентні, що зумовлено їх низькою оксигенацією.

22

Слайд 22: Правило Бергоньє-Трібандо

Радіочутливість тканин пухлини прямо пропорційна їх мітотичній активності і зворотно пропорційна ступеню їх диференціації

23

Слайд 23: Механізм дії іонізуючого випромінювання на злоякісні пухлини

1) при опроміненні в пухлині спостерігаються дистрофічні зміни та пригнічення клітинного поділу (затримується поділ клітин); 2) підвищується проникність капілярів, до пухлини потрапляє значна кількість фагоцитів, які фагоцитують клітини пухлини ; за фагоцитами до патологічного вогнища надходять гістіоцити, які являються попередниками сполучної тканини. 3) гістіоцити розділяють пухлину на окремі фрагменти, починає відкладатися колаген; 4) c постерігається інкапсуляція окремих пухлинних клітин, які не загинули.

24

Слайд 24: Під впливом опромінення в пухлинній тканині в наступній послідовності відбуваються наступні зміни:

зменшення величини пухлини у зв’язку із загибеллю найбільш чутливих до опромінення елементів; розвиток грануляційної тканини і інкапсуляція груп злоякісних клітин; зниження васкуляризації пухлини; загибель усіх пухлинних елементів і заміщення їх сполучною тканиною.

25

Слайд 25: Радіотерапевтичний інтервал

– це різниця в радіочутливості між пухлиною і здоровими тканинами в межах однієї гістологічної структури. Чим ширший радіотерапевтичний інтервал, тим легше досягти руйнування елементів пухлини при збереженні життєдіяльності оточуючих тканин, тобто виконати основне завдання променевої терапії.

26

Слайд 26: Радіотерапевтичний інтервал

Для розширення радіотерапевтичного інтервалу використовують зміни умов опромінення (варіанти дози, зміни ритму і часу опромінення), ступеня насичення тканин киснем; використовують також хімічні і фізичні фактори.

27

Слайд 27: Радіотерапевтичний інтервал

До факторів вибірково послаблюючих дію опромінення на нормальні тканини відносяться радіопротектори – фармакохімічні та біологічні засоби. Фармакохімічні протектори знижують обмін речовин, збільшують гіпоксію, захищають кровотворення. До них відносяться цистеїн, цистамін, меркамін, препарати, що містять сульфгідрильну групу.

28

Слайд 28: Радіотерапевтичний інтервал

Засоби, які застосовуються з метою посилення променевого ушкодження пухлин, називаються радіосенсибілізаторами. До них відносяться хімічні засоби, що посилюють первинне радіаційне пошкодження шляхом підвищення вмісту кисню в пухлинах (гепарин), посилюють первинне ушкодження ДНК; потенціюють променевий ефект (5-фторурацил, метотрексат). Радіопротектори і радіосенсибілізатори отримали назву радіомодіфікаторів.

29

Слайд 29: толерантні дози

Так як опромінення здійснюється через поверхню шкіри, слід пам’ятати, що толерантна доза для шкіри за весь курс гамма-опромінення складає 55-60 Гр, а при рентгенівському опромінюванні – 30-35 Гр при фракціонуванні 2-2,5 Гр, 5 разів на тиждень.

30

Слайд 30: Радіосенсибілізатори

Насичення пухлини киснем (вдихання О2 або вживання кисневого коктейлю, гіпербарична оксигенація) Застосування фармацевтичних засобів (гепарин, 5-фторурацил, метотрексат) Застосування фізичних засобів (гіпертермія, магнітотерапія)

31

Слайд 31: Радіопротектори

Штучна гіпоксія (накладання джгутів, вдихання сумішей, збіднених киснем) Застосування фармацевтичних засобів (цистамін, цистеїн) Застосування фізичних засобів (гіпотермія)

32

Последний слайд презентации: Радіотерапевтичний інтервал

Радіотерапевтичний інтервал можна розширити, змінюючи ритм опромінення: чим більше розтягнуто в часі опромінення, тим більший буде цей інтервал за рахунок того, що здорові тканини мають здатність відновлюватися з більшою швидкістю, ніж клітини пухлини.

Похожие презентации

Ничего не найдено