Презентация на тему: Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,

Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії, письменник, художник, класик світового кіномистецтва, якого називають Гомером ХХ
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Його наступну роботу "Арсенал" більшість кінознавців вважають фільмом-поступкою перед владою,адже довелося засуджувати визвольні змагання українскьго народу
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Творчість олександра довженка
“Україна в огні”
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Зачарована десна
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,
1/25
Средняя оценка: 4.6/5 (всего оценок: 70)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (1226 Кб)
1

Первый слайд презентации: Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії, письменник, художник, класик світового кіномистецтва, якого називають Гомером ХХ століття

Изображение слайда
2

Слайд 2

Народився 10 вересня 1894 року в селі Сосниця на Чернігівщині в селянській родині.Батько,Петро Семенович,належав до козацького стану. У сім ` ї було 14 дітей,вижило лише двоє-Сашко та його сестра Поліна.Хлопець в дитинстві дуже любив матір(Одарку Миколаївну) та її пісні,про яку писав: “Народжена для пісень”

Изображение слайда
3

Слайд 3

Початкову освіту здобув в рідному селі. У 1914 році закінчив Глухівський учительський інститут. Вчителював у Житомирі,викладав фізику,природознавство,географію,історію,гімнастику.

Изображение слайда
4

Слайд 4

Восени 1917 року Довженко  переїхав до Києва, де вступив до комерційного інституту. Він також став вільним слухачем на природничому факультеті вузу. А коли відкрилася Академія мистецтв, то Довженко вступив і туди. У 1918 за напрямом Наркомосу викладав у Житомирській школі математику, фізику,  літературу  та фізкультуру. Там же познайомився з першою своєю дружиною — молодою вчителькою Варварою Криловою.

Изображение слайда
5

Слайд 5

Згодом,Довженко опиняється у лавах армії УНР. 1918 року Олександр Петрович повернувся до Житомира.У цей час місто було захоплене більшовиками. За вироком ЧК,він,як ворог робітничо-селянського уряду,провів три місяці в концтаборі. Та Довженка порятували “боротьбисти”. 1919 року письменника знову заарештували як ворога більшовицької влади.І знову “боротьбистами” за активної участі Еллана-Блакитного вдалося визволити Довженка.

Изображение слайда
6

Слайд 6

Недовго перебував у партії боротьбистів.Потім став членом компартії більшовиків України. У 1921-1923 роках перебуває на дипломатичній роботі.Спочатку у Варшаві,а потім у Берліні. У 1923 Довженка виключають з партії,як він сам пояснював "Через те,що не встиг переєструватися з партії боротьбистів,до партії комуністичної » Але до кінця життя він так і залишиться безпартійним.

Изображение слайда
7

Слайд 7

Після повернення в Україну Довженко оселяється в Харкові,працює ілюстратором газети « Вісті ВУЦВК» під псевдонімом ” Сашко ”

Изображение слайда
8

Слайд 8

Особливе місце в житті Довженка займає Одеса.У 1926 році у цьому місті починається його становлення як кіномитця. На одеській кінофабриці виходять його перші роботи “Вася – реформатор”, “ Ягідка кохання ”,а згодом фільм " Звенигора ". Кінострічка про історію українськго народу з тріумфом обійшла екрани Європи,США,Канади.

Изображение слайда
9

Слайд 9: Його наступну роботу "Арсенал" більшість кінознавців вважають фільмом-поступкою перед владою,адже довелося засуджувати визвольні змагання українскьго народу після ухвалення самодержавства.У липні-листопаді 1929 року Довженко знімає фільм "Земля".Але критики кидаються звинувачувати його у нехтуванні висвітлення класової боротьби у захисті куркулів та ностальгії за минулим.Заборонена в Україні "Земля" між тим має грандіозний успіх у Європі.Італійські кінематографісти називають Довженка Гомером кіно

Изображение слайда
10

Слайд 10

У Радянському Союзі стрічку реабілітують лише у 1958 році,після того,як за результатами міжнародного референдуму у Брюсселі вона увійде до 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.

Изображение слайда
11

Слайд 11

На Батьківщині Довженка звинувачують у націоналізмі,його покидають колишні однодумці.Він їде до Москви і пише листа Сталіну,з проханням захистити його і допомогти творчо розвиватися.Сталін відгукнувся і на його замовлення режисер знімає стрічку " Аероград " про прекрасне і світле майбутнє.

Изображение слайда
12

Слайд 12

З початком Велико ї вітчизняної війни Довженко працює кореспондентом у газетах "Красная Армия","Известия".У березні 1942 року друкує в "Известиях" статтю " Україна в огні ". Однойменна назва належить і сценарію фільму,що його пише Довженко чесно,так як воно і є:"Як я бачу страждання мого народу.Якого спочатку здали ворогу,а потім звільняли від німецьких окупантів " Цей твір визнали антиленінським,ворожим партії

Изображение слайда
13

Слайд 13

У повоєнні роки Довженко зняв лише одним повнометражний фільм « Мічурін » та й то,на особисте замовлення Сталіна.

Изображение слайда
14

Слайд 14

Сам Довженко весь час тужив за  Україною   і у останні роки свого життя записав у щоденнику :  «Я вмру в Москві, так і не побачивши України ! Перед смертю попрошу  Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у  Києві, десь над  Дніпром, на горі ». Помер 25 листопада 1956 року на дачі під Москвою. Похований Довженко на  Ново-Дівичому цвинтарі  у  Москві.

Изображение слайда
15

Слайд 15: Творчість олександра довженка

Изображение слайда
16

Слайд 16: Україна в огні”

Изображение слайда
17

Слайд 17

Рік : 1942-1943 Літературний рід : епос Жанр : кіноповість Тема : зображення початку війни з фашистськими загарбниками та відступу радянських військ. Ідея : незламність сили і непохитність духу народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом (за словами самого автора).

Изображение слайда
18

Слайд 18

Головні герої : родина Запорожців : Лаврін, Тетяна, їхні діти, п'ятеро синів - Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся, подруга Олесі Христя Хутірна, Василь Кравчина ; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг. Композиція : 50 окремих епізодів-картин Сюжет : вся родина Запорожців святкує п'ятдесят п'яту річницю Тетяни Запорожець. Починається війна, Тополівку захоплюють фашисти. У Тополівці обирають старосту. Усю молодь, зокрема Олесю і Христю, відправляють до Німеччини. Перебування Олесі в Німеччині. Лаврін вбиває Людвіга. Фашисти спалюють Тополівку. Німецькі війська відступають. Олеся повертається з Німеччини, зустрічається з Христею, а потім з Василем на рідній землі. Олеся проводжає свій рід на війну.

Изображение слайда
19

Слайд 19

Сюжетні лінії : - лінія захисту Батьківщини (доля роду Запорожців та інших учасників бойових дій ) - лірична лінія Олесі і Василя - лінія Христі Хутірної - вчинки ворогів і поведінка Лиманчука Проблематика: -проблема національної самосвідомості людини й народу; -показ трагедійності тогочасних подій ; - життя простої людини на війні і в тилу ; -проблема цінності загальнолюдських ідеалів ; - жінка на війні (Олеся Запорожець, Христя Хуторна, Мотря Левчиха ).

Изображение слайда
20

Слайд 20

Особливості кіноповісті " Україна в огні ": Елементи драми - діалоги Народна пісня Обрамлення твору : повість починається заспівом Багато епітетів, порівнянь, метафор

Изображение слайда
21

Слайд 21

« Україна у вогні »   присвячена подіям   Другої світової війни, долі сільської родини та простих селян. Кіноповість не була екранізована і не друкувалася майже 50 років.

Изображение слайда
22

Слайд 22: Зачарована десна

Изображение слайда
23

Слайд 23

Рік :  1957 Жанр :   автобіографічна кіноповість (" автобіографічне кінооповідання ") Тема :   щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту. Ідея :   заклик любити життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину духовно багатою і щасливою. Головні герої :  два ліричні герої - Сашко та Олександр Довженко, мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прадід Тарас, прабаба Марусина.

Изображение слайда
24

Слайд 24

Сюжет:   чіткий сюжет відсутній. Композиція :   твір можна поділити ( умовно ) на новели «Город», «Хата», «Смерть братів », «Смерть баби », « Повінь », « Сінокіс », « Коні », «До школи » плюс ліричні та публіцистичні відступи. Проблематика: -природа і людина -шлях народу та людини до щастя - прекрасне й потворне в житті - покликання, сутність людини -роль праці в житті людини -добро і зло - життя і смерть

Изображение слайда
25

Последний слайд презентации: Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії,

Особливості твору : - наявність двох ліричних героїв - фрагментарність, швидка зміна " кадрів " - народний гумор - вживання різноманітних художніх засобів Критик Л. Новиченко:  «Зачарована Десна» — « найвидатніша в сучасній літературі розповідь про те, від яких духовно-поетичних “ берегів ” відчалюють народи — і разом із ними їхні художники — на переломі нової епохи, що вони беруть від свого історичного “ дитинства ” у майбутнє і що залишають у минулому ».

Изображение слайда