Презентация на тему: ОКЗ „Дніпропетровське медичне училище ”

ОКЗ „Дніпропетровське медичне училище ”
Актуальність теми
Переливання крові
ОКЗ „Дніпропетровське медичне училище ”
Основи ізосерології крові
Визначення груп крові
ОКЗ „Дніпропетровське медичне училище ”
Поняття та визначення резус-фактора.
Методика визначення резус-фактора.
Методи гемотрансфузій
Техніка гемотрансфузій
Гемотрансфузійні засоби
Показання до переливання крові :
Протипоказання до переливання крові:
Ускладнення при переливанні крові:
Невідкладна допомога в разі ускладнення при гемотрансфузії
Кровозамінні засоби
ОКЗ „Дніпропетровське медичне училище ”
ОКЗ „Дніпропетровське медичне училище ”
ОКЗ „Дніпропетровське медичне училище ”
1/20
Средняя оценка: 4.2/5 (всего оценок: 96)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (3126 Кб)
1

Первый слайд презентации: ОКЗ „Дніпропетровське медичне училище ”

ТЕМА ЛЕКЦІЇ ІНФУЗІЙНА ТЕРАПІЯ

Изображение слайда
2

Слайд 2: Актуальність теми

акушерці потрібно добре орієнтуватись у питаннях трансфузіології та досконало володіти всіма методами інфузійнотрансфузійної терапії, з метою своєчасного визначення ускладнень, надання невідкладної допомоги для збереження життя породіллі та новонародженого.

Изображение слайда
3

Слайд 3: Переливання крові

Інфузійно-трансфузійна терапія - це метод цілеспрямованого впливу на фізіологічні властивості органів і систем, на морфологічний, біохімічний, функціональний склад крові і стан позаклітинної рідини та забезпечення механізмів гомеостазу за допомогою вливання або переливання крові, її компонентів, препаратів або різних рідин.

Изображение слайда
4

Слайд 4

На теперішній час інфузійно-трансфузійною терапією в Україні займаються науково-дослідницький інститут комбустіології та переливання крові, обласні банки крові та відділення інтенсивної терапії, анестезіології та реанімації при клінічних лікарнях.

Изображение слайда
5

Слайд 5: Основи ізосерології крові

групи крові: Перша (І) група 0 ( ав ) - еритроцити не містять аглютиногенів. У сироватці крові наявні лише обидва аглютиніни (а і в), здатні аглютинувати еритроцити трьох інших груп. Друга (II) група А (в ) - еритроцити містять аглютиногени А, що аглютинується сироватками тих груп, у яких є аглютинін а. У сироватці є аглютинін в, який аглютинує еритроцити крові, що містять аглютиногени В (група А 2 в). Третя (III) група В (а ) - еритроцити містять аглютиногени В, який аглютинується аглютиніном в. Аглютинін а сироватки аглютинує еритроцити груп крові, що мають аглютиногени А. Четверта (IV) група АВ (0 ) - еритроцити містять аглютиногени АВ і аглютинуються сироватками трьох попередніх груп крові. У сироватці крові цієї групи немає аглютинінів, тому вона не аглютинує еритроцити інших груп крові (А 2 В 0 ).

Изображение слайда
6

Слайд 6: Визначення груп крові

За допомогою стандартних сироваток. Всі стандартні сироватки залежно від групи крові мають своє кольорове маркування: І (Осів)- безколірна; II ( Ав )- голуба; III ( Ва )- червона; IV ( ABO ) - жовта, два титра 1:32, 1:64, серії всіх сироваток різні. Співвідношення крові і сироватки повинно бути 1:10. Змішавши кожну краплю крові з відповідною сироваткою, беруть цю пластину і погойдують потім залишають на 1-2хв, а потім знову погойдують. Спостереження проводять не менше 5хв, тому що можлива аглютинація. Через 3-4хв до крапель суміші сироватки з еритроцитами, де відбулася аглютинація, додають по 1 краплі 0,9 % р-р натрію хлориду і продовжують спостерігати до 5хв. У разі позитивної реакції в суміші з’являються видимі дрібні червоні зернята, які складаються зі склеєних еритроцитів. У разі негативної реакції рідина весь час залишається рівномірно забарвленою і в ній не спостерігається зернистості.

Изображение слайда
7

Слайд 7

За допомогою цоліклонів — цоліклон забарвлений у червоний-анти-А, в синій-анти-В. Визначення групи крові проводять при температурі +15-+25С. На тарілочку наносять дві краплі цоліклону анти-А та дві краплі цоліклону анти-В на протилежному боці. Поряд з цими краплями наносять краплю досліджуваної крові (0,0 1 мл ) в співвідношенні (1:10) і змішують окремими паличками. Реакція аглютинації виникає в перші 3-5с і проявляється дрібними червоними крупинками. Спостереження слід вести 2,5хв. У випадку позитивної реакції з обома цоліклонами, необхідно провести додаткове контрольне дослідження даного зразка крові. Для цього змішують 0,1мл 0,9% р-р натрію хлориду з 0,0Імл досліджуваної крові. Відсутність аглютинації свідчить, що кров належить до IV (АВО).

Изображение слайда
8

Слайд 8: Поняття та визначення резус-фактора

Резус фактор - це особливий антиген, який вперше був виявлений в еритроцитах мавп породи макаки. Він міститься у 85% людей, їх кров називають резус-позитивною ( Rh +), у інших 15%) цей фактор відсутній-резус-негативна ( Rh -) кров. При переливанні Rh + крові людям із Rh - кров’ю у них виробляються специфічні резус-антитіла, які викликають резус-конфлікт - називається імупірація крові, може розвинутись анафілактичний шок.

Изображение слайда
9

Слайд 9: Методика визначення резус-фактора

Визначення резус-належності крові проводять у два етапи: спочатку кров донорів досліджують стандартною сироваткою анти -D ( Rho ) або моноклональними реагентами анти- D - cynep. потім кров, яка дала негативну реакцію з сироваткою анти- D ( Rho ), досліджують додатково із стандартними сироватками анти резус, що містять, окрім анти -D ( Rho ), антитіла анти-С( гЬ’ ) і анти -E(rh”). Антитіла анти - C(rh’) і анти - E(rh”) можуть знаходитись у сироватці крові як у чистому вигляді, так і в суміші з антитілами анти - D ( Rho ). Результати читають через 5хв. При наявності аглютинації досліджуваних еритроцитів із антирезусною сироваткою і відсутності реакції з контрольною резус-негативною сироваткою-кров резус-позитивна. При відсутності реакції аглютинації в обох сироватках - кров резус-негативна.

Изображение слайда
10

Слайд 10: Методи гемотрансфузій

Пряме переливання крові - передбачає переливання крові безпосередньо від донора хворому без стадії стабілізації або консервування крові. Тільки таким шляхом можна перелити цільну кров. Непряме переливання крові - здійснюють за допомогою системи одноразового користування з фільтром, до якої безпосередньо приєднується флакон; це і є основний метод переливання. Обмінне переливання крові - часткове або повне видалення крові з кровоносного русла реципієнта з одночасним зміщенням її адекватною або більшою кількістю донорської крові. Основна мета цієї операції - видалення разом із кров’ю різних отрут, продуктів розпаду, гемолізу і антитіл. Аутогемотрансфузія - переливання хворому власної крові. Його здійснюють після заготовлення і консервації власної крові у хворих перед великими операціями. Реінфузія крові - є різновидом автогемотрансфузії і полягає в переливанні хворому крові, яка витекла в ранові або серозні порожнини тала і знаходилась в них не більше 12 годин.

Изображение слайда
11

Слайд 11: Техніка гемотрансфузій

Перед переливанням крові, кров нагрівають до кімнатної температури; збирають систему крапельного вливання рідини; з’єднують з флаконом та підключають до голки, введеної в вену хворого. Кров зберігають в холодильнику при температурі - +4 +6С, залежно від рецепта стабілізатора, від 2 до 100 днів, 3 роки в замороженому стані.

Изображение слайда
12

Слайд 12: Гемотрансфузійні засоби

Изображение слайда
13

Слайд 13: Показання до переливання крові :

Абсолютні : • гостра крововтрата (більше 20% ОЦК) • з гемостатичною ціллю • травматичний шок II - III ступенів Відносні : • хронічне малокров’я • анемія • продовжуючи кровотеча • порушення загортальної системи крові • зниження імунітету • гнійно-септичні процеси • авітамінози • опікова хвороба • інтоксикація • променева хвороба • зниження регенерації, реактивності • непрохідність кишок

Изображение слайда
14

Слайд 14: Протипоказання до переливання крові:

Абсолютні : • гостра серцево-легенева недостатність • набряк легень Відносні : • гострі тромбози • гострі емболії • гіпертонічна хвороба III ступеня • захворювання нирок • захворювання печінки • розлади мозкового кровообігу • алергічні захворювання (полівалентна алергія) • бронхіальна астма • десеменуючий туберкульоз • ревматизм, ревматична пурпура • інфаркт міокарда

Изображение слайда
15

Слайд 15: Ускладнення при переливанні крові:

1. Механічного характеру: • повітряна емболія • тромбоемболія • флебіти, тромбофлебіти • гостре розширення серця 2. Пов’язані зі зміною реактивності організму: • післятрансфузійна гарячка • алергічні реакції • гемотрансфузійний шок • цитратний шок • пірогенні реакції • анафілактичний шок 3. Трансмісійні ускладнення, пов’язані з інфікуванням хворого: • гепатит В і С • цитомегаловірусна інфекція • сифіліс • СНІД • малярія • токсоплазмоз • бруцельоз

Изображение слайда
16

Слайд 16: Невідкладна допомога в разі ускладнення при гемотрансфузії

1. не виходячи голкою з вени промиваємо систему або ставимо нову 2. вводимо наркотичні анальгетики: • атропін 3. протишокові замінники: • реополіглюкіну 4. езінтоксикацій ні препарати 5. серцеві глікозиди 6. сода 4% 7. еуфілін 8. гормони: •дексаметазон 9. сольові кровозамінники 10. сольові сечогінні 11. робимо двох сторонню блокаду 12. якщо вивести не вдалося через 1,5-2 години – повторити 13. якщо після цього не вдалося вивести, то хворого переводять на штучна нирка. 14. дати випити гарячий чай 15.обкласти хворого грілками

Изображение слайда
17

Слайд 17: Кровозамінні засоби

1. Кровозамінники гемадинамічної дії 2. Розчини дезінтоксикаційної дії 3. Засоби для парантерального живлення 4. Регулятори водно-електролітного та кислотно-основного станів 5. Кровозамінники-гемокоректори 6. Кровозамінники комплексної дії

Изображение слайда
18

Слайд 18

ОФОРМЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ відповідно наказу МОЗ України від 05.07.1999 р. за №164 «Переливання компонентів та препаратів крові»

Изображение слайда
19

Слайд 19

Изображение слайда
20

Последний слайд презентации: ОКЗ „Дніпропетровське медичне училище ”

Изображение слайда