Презентация: Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г.

Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г. Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г.
1/58
Средняя оценка: 4.4/5 (всего оценок: 82)
Скачать (1715 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации

Ниркова недостатність д.мед.н., проф. Міщук В.Г.

2

Слайд 2

гостре падіння життєзабезпечуючої функції нирок, яке призводить до порушення водно-електролітного, азотовидільного і кислото-основного гомеостазу, характеризується потенційно зворотнім циклічним перебігом. Гостра ниркова недостатність

3

Слайд 3

Преренальні: шокові стани (важкі поранення, операції, крововтрати, гострий геморагічний панкреатит; стани, що протікають з гемолізом і міолізом - важкі інфекції, сепсис, післяродові ускладнення, синдром тривалого стиснення, переливання несумісної крові та ін; первинні порушення водно-електролітної рівноваги (неприборкна блювота, профузна діарея, обширні опіки, тривале вживання сечогінних засобів і ін.) Причини гострої ниркової недостатності

4

Слайд 4

Ренальні: нефротоксичні отрути (оцтова кислота, свинець, миш'як, чотирихлористий вуглець, дихлоретан, бітуми, отруйні гриби, зміїна отрута, етиловий і метиловий алкоголь); лікарські нефротоксичні засоби ( сульфан і лам і ди, антибіотики, н і трофурани, протигрибкові антибіотики, декстрани, цитостатики, барбітурати, антикоагулянти, рентгенконтрастн і речовини і ін.); первинні захворювання нирок (гострий гломерулонефрит (ГН), підгострий екстракапілярний ГН, загострення хронічного ГН, колагенові нефропатії, геморагічна лихоманка з нефротичним синдромом, лептоспіроз, хвороби судин нирок (тромбоз, емболія) і ін.) Причини гострої ниркової недостатності

5

Слайд 5

Постренальні: закупорка сечоводів (камені, пухлини, згустки крові, здавлення пухлиною, гематомою); гостра затримка сечі (хвороби передміхурової залози, пухлини, камені сечового міхура, пухлини матки, яєчників і ін.) Причини гострої ниркової недостатності

6

Слайд 6

порушенням гемодинаміки, перерозподілом і перебудовою ниркового кровотоку у бік його кортикальной фракції (при шоку); мікротромбоутворенням і порушенням мікроциркуляції при ДВЗ синдромі (гострий геморагічний панкреатит, септичний аборт, патологічні пологи); зменшення кортикальной фракції ниркового кровотоку за рахунок водно-електролітних порушень ( профузна блювота, проноси, опіки); закупоркою ниркових артерій (емболія, тромбоз). Ішемія характерна для преренально го типу ГНН і обумовлена декількома причинами:

7

Слайд 7

сприяє викиду катехоламінів, активації ренін-альдостеронової системи з виробленням реніну, викидом антидіуретичного гормону, що викликає ниркову вазоконстрикцію і знижує ще більше клубочкову фільтрацію, ушкоджує епітелій звитих канальців. Інтерстиціальний набряк, що розвивається, також підсилює ішемію нирок. Ішемія кіркового шару

8

Слайд 8

Зниження кровотоку в нирках упродовж 2-х і більше годин клінічно виявляється зниженням діурезу (менше 25 мл/год), зменшенням щільності сечі (нижче 1008). Через 10-12 годин в плазмі крові збільшується вміст сечовини і калію.

9

Слайд 9

веде до накопичення в крові недоокисленних продуктів обміну, що приводить до метаболічного ацидозу із зниженням рівня бікарбонатів до 13 ммоль/л в подальшому і виникненням дихання типу Куссмауля. Розвивається ендогенна інтоксикація з важким ураженням ЦНС, аж до розвитку коми. Поєднання метаболічного ацидозу з гіперкаліємією, гіпермагніємією можуть викликати гостру лівошлуночкову недостатність, зупинку серця, важкі ураження головного мозку. Зниження клубочкової фільтрації

10

Слайд 10

гемолізом або міолізом при сепсисі, синдромі тривалого стиснення, переливанні несумісної крові; випаданням в просвіт канальців кристалів сульфан і лам і д і в і інших ліків, солей важких металів; дією нефротоксичних речовин (ліки, нефротоксичні отрути, хімічні речовини); розвитком нефропатій (гострі і хронічні дифузні захворювання нирок, лептоспіроз, геморагічна лихоманка з сечовим синдромом). Канальцева обструкція частіше обумовлена: Ішемія нирок і канальцева обструкція часто поєднуються з переважанням того або іншого механізму.

11

Слайд 11

приводять до обструкції сечовивідних шляхів з різким підвищенням внутрішньоканальцевого тиску, що викликає аферентну ниркову вазоконстрикцію з викидом ангіотензину II і тромбоксану А2. Порушується ниркова мікроциркуляція, формуються органічні ураження канальців. Постренальні причини ГНН

12

Слайд 12

Пошкодження канальців веде до того, що з порожнини канальців пасивним зворотним струмом осмотич но активні речовини (сечовина, натрій) потрапляють Постренальні причини ГНН в інтерстицій, викликають набряк, здавлення канальців, венул, лімфатичних шляхів. Клінічні симптоми з'являються на 3-6 день олігурії або анурії Кристали уратів

13

Слайд 13

Клініка гострої ниркової недостатності Виділяють наступні стадії ГНН: початкову (від кількох годин до 2-3 діб) олігуричну (ануричну, 3-5 діб) стадію відновлення діурезу стадію виздоровлення (виздоровлення з дефектом, повне виздоровлення).

14

Слайд 14

Клініка гострої ниркової недостатності Початкова стадія: Маніфестує з клінічних симптомів, які відображають етіологію ГНН (запідозрити її можна при тривалій нирковій кольці, колапсі, дегідратації (з втратою 7-10% маси тіла, гострій гіповолемії). Симптоми зменшення об’єму циркулюючої крові: ортостатична гіпотонія тахікардія різка слабість нудота, блювота холодний ціаноз гіпотермія нерідко гематурія, протеїнурія.

15

Слайд 15

Клініка гострої ниркової недостатності Олігурична стадія ГНН олігурія (анурія в 3-10% випадків) <500 мл/добу (менше ніж 300 мл/м2) набряк легень, мозку клінічні ознаки азотемії (анорексія, уремічний перикардит, запах аміаку з рота) приріст рівня сечовини крові за добу > ніж на 30 мг/дл, а креатині ну більше ніж на 0,5 мекв/л свідчить про гіперкатаболічну форму ГНН. підвищення рівня сечової кислоти який корелює з рівнем сечовини за виключенням гострої сечової нефропатії, коли гіперурикемія випереджає ріст сечовини і креатиніну, нерідко ускладнюючись гострим подагричним артритом

16

Слайд 16

Клініка гострої ниркової недостатності Олігурична стадія ГНН гіперкаліємія, за рахунок зменшення швидкості канальцевої секреції калію, пригнічення секреції альдостерону і як наслідок: - аритмії; - гостра дихальна недостатність - енцефалопатія - метаболічний ацидоз, або важкий алкалоз - можливі шлунково-кишкові кровотечі як наслідок ерозивного гастриту на фоні ДВС-синдрому і дисфункції тромбоцитів - гострі інфекції з ураженням легень, сечових шляхів, черевної порожнини. Характерні стоматит, паротит, кандидозний сепсис.

17

Слайд 17

Клініка гострої ниркової недостатності Стадія відновлення діурезу (поліурична) нормалізація діурезу зниження протеїнурії поступовий розвиток поліурії, яка зберігається 3-4 тижні, викликаючи дегідратацію і електролітні порушення. гіпокаліємія гіпокальціємія, що може призводити до тетанії, бронхоспазму, ларингоспазму наростання анемії інтенсивний біль в попереку нерідко ознаки інфекції сечовивідних шляхів

18

Слайд 18

Класифікація RIFLE Категорія Критерій ШКФ Критерій швидкості утворення сечі Risk (Ризик) Збільшення концентрації сироваткового креатиніну в 1,5 рази або зниження ШКФ > 25% Діурез < 0,5 мл/кг/год. за 6 годин Injury (Пошкодження) Збільшення концентрації сироваткового креатиніну в 2 рази або зниження ШКФ > 50 % Діурез < 0,5 мл/кг/год. за 12 годин Failure (Недостатність) Збільшення концентрації сироваткового креатиніну в 3 рази або зниження ШКФ > 75% або зростання концентрації сироваткового креатиніну на 44 мкмоль/л за 24 години або концентрація сироваткового креатиніну більше 352 мкмоль/л Діурез < 0,3 мл/кг/год. за 24 години або Анурія 12 годин Loss (Втрата) Персистуюча ГНН > 4 тижнів ESKD (XXH-V ст.) Повна втрата функції нирок > 3 місяців

19

Слайд 19

Критерії діагнозу ГНН Олігурія – зменшення діурезу до 500 мл на добу ( менше ніж 300 мл/м2/добу, або 10-12 мл/кг на добу за умов фізіологічного навантаження рідини). Анурія – виділення менше 150 мл сечі на добу (60 мл/м2 на добу) або 2-3 мл/кг. Підвищення концентрації креатиніну (КК) понад 0,125 ммоль/л та сечовини понад 10 ммоль/л Зниження швидкості клубочкової фільтрації <90 мл/хв. Зниження відносної густини сечі < 1018 Зниження рівня гемоглобіну < 110 г/л Підвищення рівня калію в крові понад 5,5 ммоль/л Підвищення АТ понад 140/90 мм рт.ст.

20

Слайд 20

Критерії преренальної ГНН Співвідношення сечовини до концентрації креатиніну (С/КК) більше ніж 20:1 Відсутність або незначно виражений сечовий синдром Фракційне виділення Na < 1% Для ренальної ГНН характерно: Співвідношення рівня сечовини до КК не перебільшує 20:1 Наявність сечового синдрому Фракційна екскреція Na понад 3%.

21

Слайд 21

В клінічній практиці ГНН також розділяють на: - функціональну - органічну Функціональна ГНН – тимчасове порушення окремих функцій нирок, яке має зворотній розвиток у разі проведення консервативної терапії. Органічна ГНН – не має зворотнього розвитку без проведення екстракорпоральних методів лікування та характеризується більш широким спектром порушення різних функцій нирок.

22

Слайд 22

Гіперкалійемія ( > 5,5 ммоль/л) – ускладнення олігуричної стадії ГНН Рівень К від 5,5 до 7 ммоль/л: Брадикардія Інколи тахікардія і/або порушення серцевого риитму Поява на ЕКГ гострокінцевих високих зубців Т Рівень К від 7,0 до 7,5 ммоль/л: Розширення зубців Р, комплексу QRS Погана диференціація зубці Р Широкі комплекси QRS і зубці Т Хвилеподібна синусоїдальна крива ЕКГ Нервово-м ’ язові розлади: відчуття “ватних” ніг і рук, парестазії, м ’ язова слабість, транзиторні паралічі Зупинка серця

23

Слайд 23

при шоку - протишокова терапія з ліквідацією гіпотензії і, дегідратації; при сепсисі - інтенсивна антиб і отикотерап і я (виключаючи ам і ногл і козид и - стрептоміцин, неоміцин, гентам і цин, канаміцин, тобрам і цин ); При отруєнні нефротоксичними отрутами - промивання шлунку (до 15 л води кімнатної температури) і кишок (сифонні клізми). Призначаються антидоти : при отруєнні сполуками важких металів - активоване вугілля, грибною отрутою - 1% розчин атропіну сульфату, при укусі змії - протизміїна сироватка; при отруєнні чотирихлористим вуглецем, миш'яком - 10% розчин кальцію тетацину, 5% розчин унітіолу. Також проводиться інфузійна терапія, форсований діурез; НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА У I періоді невідкладна допомога залежить від причини ГНН:

24

Слайд 24

При важкій блювоті - 0,1 мл 2,5% аміназину розвести в 5 мл 0,5% розчину новокаїну, вводити до/м; поповнення втраченої рідини, корекція гіпокаліємії, гіпонатрійемії, гіпохлоремії, гіпокальційемії ( полііонні кристалоїдні розчини : трисоль, ацесоль, хлосоль, лактосоль - 500-1000 мл до/в краплинно); При гострій затримці сечі - катетеризація або пункція сечового міхура. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА У I періоді невідкладна допомога залежить від причини ГНН:

25

Слайд 25

Обов'язково повинна проводитися диференційна діагностика преренальної, ренальн ої і постренально ї ГНН - методом УЗД. У I період ГНН, якщо є зниження діурезу, його слід стимулювати призначенням внутрішньовенно краплинно 400-800 мг фуросеміду і 200 мл 20% манітолу. Вливання повторюють через 6-8 годин, досягаючи діурезу до 1000 мл в добу. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА У I періоді невідкладна допомога залежить від причини ГНН:

26

Слайд 26

У перші години після настання анурії вводять фуросемід і манітол (ті ж дози), з інтервалом 4 години, але не більш 3-х разів, оскільки подальше застосування може призвести до набряку легенів, мозку; Діуретичні засоби призначаються при САТ вище 70 мм рт.ст., можливо у поєднанні з допаміном (3-5 мкг/хв/кг маси тіла) НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА Надання допомоги в ІІ періоді

27

Слайд 27

Призначаються колоїдні розчини ( РЕОСОРБІЛАКТ, 20% розчин альбуміну). У стадії анурії вводиться в середньому 400-500 мл рідини. Водний баланс необхідно контролювати, враховуючи поза ренальную втрату рідини (легенями, кишечником, шкірою), яка складає до 500 мл/д. Втрати рідини збільшуються при підвищенні температури; НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА Надання допомоги в ІІ періоді

28

Слайд 28

Дієтичне харчування : залежить від рівня креатиніну і порушень електролітного балансу. Якщо рівень креатиніну вище 0,3 ммоль/л, білок в дієті обмежують до 0,6 г/кг маси тіла в добу. Вводять вуглеводи і жири для досягнення достатньої калорійності їжі (1800-2000 ккал). При гіперкаліємії протипоказані овочі і фрукти, що містять багато калію (родзинки, абрикоси, чорнослив, томати, картопля, виноград). Не можна допускати голодування, оскільки воно підсилює катаболізм білків, азотемію, електролітні зрушення (збільшення калію, магнію). Споживання солі - 2-3 г/д. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА Надання допомоги в ІІ періоді

29

Слайд 29

Боротьба з гіперкаліємією і метаболічним ацидозом ( глюконат кальцію 20 мг/кг маси тіла до/в повільно 2 рази на добу; 3-4% натрію бікарбонат до 200 мл/д - під контролем рН крові; 40% глюкоза 200-400 мл з інсуліном ; промивання шлунку і кишечника розчинами лугів, лужними мінеральними водами); НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА Надання допомоги в ІІ періоді

30

Слайд 30

Поліпшення мікроциркуляції з метою профілактики ДВЗ-синдрому, при його наявності вводять гепарин (до 40-60 тис. Од/д під контролем часу згортання крові), антиагреганти (пентоксифілін 100 мг до/в краплинно поволі на 200 мл 5% глюкози із швидкістю 20-30 кр/хв); НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА Надання допомоги в ІІ періоді

31

Слайд 31

Антибіотикотерапія обов'язкова, враховуючи часті і нфекц ійні ускладнення. Обов'язкове бактеріологічне дослідження з визначенням чутливості до антибіотиків. Виключаються нефротоксичні антибіотики. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА Надання допомоги в ІІ періоді

32

Слайд 32

Якщо олігоанурія зберігається більше 5 діб, зберігається гіперкаліємія (вище 6,5 ммоль/л), метаболічний ацидоз, гіперкреатинінемія більше 0,7 ммоль/л, гіпергідратація з клінічними проявами набряку легенів, ставиться питання про методи позаниркового очищення крові (гемодіаліз, перитонеальний діаліз) НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА Надання допомоги в ІІ періоді

33

Слайд 33

У випадку синдрому стиснення тканин, отруєнні нефротоксичними отрутами, які діалізуються (барбітурати, метиловий і етиловий алкоголь) гемодіаліз проводиться негайно. За наявності протипоказань до гемодіалізу (крововилив в мозок, шлунково-кишкова кровотеча, ТЕЛА) проводит ь с я перитонеальний діаліз НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА Надання допомоги в ІІ періоді

34

Слайд 34

симптомокомплекс, що розвивається в кінцевій стадії різних захворювань нирок в результаті зменшення кількості функціонуючих нефронів через їх загибель внаслідок склерозу і гіалінозу ХРОНІЧНА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

35

Слайд 35

Хвороби, що супроводжуються первинним ураженням клубочків (хронічний гломерулонефрит, швидкопрогресуючий гломерулонефрит) Обструктивні нефропатії (сечокам'яна хвороба, гідронефроз, пухлини сечової системи) Обмінні нефропатії (діабет, амілоїдоз, подагра, порушення обміну кальцію - гіперкальціемія) Найчастіші причини ХНН:

36

Слайд 36

Хвороби, що супроводжуються первинним ураженням клубочків (хронічний гломерулонефрит, швидкопрогресуючий гломерулонефрит) Обструктивні нефропатії (сечокам'яна хвороба, гідронефроз, пухлини сечової системи) Обмінні нефропатії (діабет, амілоїдоз, подагра, порушення обміну кальцію - гіперкальціемія) Найчастіші причини ХНН:

37

Слайд 37

КЛАСИФІКАЦІЯ ХНН, затверджена наказом МЗ України № 65/462 від 30.09.2003 р. Ступені Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) Концентрація креатиніну І <90 мл /хв, >60 мл /хв >0,123, <0,176 ммоль/л II <60 мл /хв, >30 мл /хв >0,176, <0,352 ммоль/л III <30 мл /хв, >15 мл /хв >0,352, <0,528 ммоль/л IV <15 мл /хв >0,528 ммоль/л

38

Слайд 38

Скарги: слабкість, сонливість, апатія, м'язова слабкість, свербіння, носові кровотечі, біль голови та ін. Зовнішні ознаки: блідо-жовтуватий колір шкіри, "синці" на тілі, сухість шкіри із слідами р озчухів. Язик сухий, коричневий, при уремії з рота відчувається аміачний запах КЛІНІКА

39

Слайд 39

Неврологічні симптоми : сонливість, порушення пам'яті, настрою, нервово-м'язові порушення (фасцикуляції, міоклонуси), депресії, фобії, гіпертензивний криз з церебральними розладами, у стадії олігоанурії - порушення свідомості (ступор, сопор, кома) КЛІНІКА

40

Слайд 40

Серцево-судинні симптоми: артеріальна гіпертензія, часто - з рисами злоякісності, з наявністю ретинопатії; прогрес атеросклерозу, особливо при нефротичному синдромі; застійна серцева недостатність, в термінальній стадії - перикардит КЛІНІКА

41

Слайд 41

Дихальна система: застій як прояв лівошлуночкової недостатності, уремічний пульмоніт, пневмонії, частіше стафілококової природи. Картину, що нагадує двобічну пневмонію, може дати "уремічна легеня" (двосторонні осередкові затемнення, що йдуть від воріт легень, пов'язані з уремічним інтерстиціальним набряком, лівошлуночковою недостатністю) КЛІНІКА

42

Слайд 42

Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювота, анорексія. що посилюються у міру прогресу ХНН, часті проноси. гепатомегалія, шлунково-кишкові кровотечі. КЛІНІКА

43

Слайд 43

Опорно-руховий апарат: ниркова остеодистрофія (при тривалій г і покальц ійемії, г і перфосфатем ії, гіперпаратиреозі, метаболічному ацидозі), що клінічно виявляється м'язовою слабкістю, болем в кістках, переломами, кальцифікацією м'яких тканин, свербінням шкіри, остеомаляцією дрібних кісток. КЛІНІКА

44

Слайд 44

Система крові: розвивається нормохромна анемія, пов'язана із зниженням вироблення е ритропо е тин і в. У прогресуванні анемії грають роль і інші чинники: пригнічення кісткового мозку уремічними токсинами, укорочення тривалості життя еритроцитів, їх гемоліз, перерозподіл заліза, що веде до неефективного еритропоезу. геморагічний діатез. КЛІНІКА

45

Слайд 45

Метаболічні і ендокринні розлади: розвиток вторинної "уремічної" подагри з болями в суглобах, наявністю тофусів; розвиток резистентності до інсуліну, зниження рівня тестостерону і естрогену (імпотенція, гінекомастія, аменорея, безпліддя). КЛІНІКА

46

Слайд 46

Дієтичне харчування: I ступінь ХНН - обмеження білка до 0,75-0,8 г/кг в добу, II-IV ступені - низ ь коб і лкова дієта (0,6-0,4 г/кг в добу білка) у поєднанні з призначенням незамінних кетокислот ( кетостерил по 0,1 г/кг в добу) Незамінні амінокислоти при низ ь коб і лков ій дієті забезпечують повноцінне харчування. ЛІКУВАННЯ Консервативне лікування хворих на ХНН передбачає наступні принципи:

47

Слайд 47

Контроль за введенням рідини і електролітів. В період поліурії (початкові ознаки ХНН) - рекомендується 6 г солі в добу, добове вживання рідини повинне бути на 400 мл більше кількості добової сечі. При зменшенні діурезу, розвитку олігоанурії зменшується введення рідини парентерально, призначаються сечогінні (фуросемід до 1 г/д), зменшується добове вживання солі до 2-3 г. Прийом рідини коригують по діурезу (до кількості сечі, що виділяється, за попередній день додають 300-500 мл). ЛІКУВАННЯ

48

Слайд 48

При помірній гіперкаліємії (до 6 ммоль/л), яка виникає при олігурії, необхідно обмежити в дієті продукти, багаті калієм (курага, фініки, картопля, помідори, сушені гриби, шоколад і ін.), не призначати калійзберігаючих діуретиків, відмінити лікарські препарати, які можуть викликати гіперкаліємію (гепарин, інгібітори АПФ, бета-адреноблокатори). ЛІКУВАННЯ

49

Слайд 49

При гіперкаліємії з рівнем калію в сироватці крові 6,5-7,5 ммоль/л, що загрожує життю хворого, вводиться: 500 мл 20% глюкози в/в краплинно протягом 1 год з інсуліном короткої дії (20-30 ОД підшкірно), після цього вводиться ще 500 мл 5% глюкози. Проводиться стимуляція виділення калію з сечею (фуросемід до 2 г/д до/в краплинно з швидкістю не більше 0,25 г/год, манітол); стимулюється виведення калію через кишечник (сорбіт, ксиліт, лактулоза (ДУФАЛАК), ентеросорбенти, аніонообмінні смоли). ЛІКУВАННЯ

50

Слайд 50

Корекція гіперазотемії: рясні промивання шлунку і кишечника 3-4% розчином натрію гідрокарбонату; призначення е нтеросорбент і в (активоване вугілля до 10 г/д, е нтерос гель, е нсорал, б і лосорб по 0,2 г/кг за добу в 3 прийоми, поліфепан 0,5- 1,0 г/кг маси тіла за добу в 3 прийоми короткими (по 5 днів курсами). Приймають е нтеросорбенти за 1 год до їжі; Діарейні засоби (розчини ксиліту, сорбіту -75-80 г на 500 мл води). ЛІКУВАННЯ

51

Слайд 51

Корекція кислотно-лужного гомеостазу: малобілкова дієта; гідрокарбонат натрію 3-5% 300-500 мл повільно до/в краплинно; карбонат кальцію 2 г 4-6 разів на день (при вираженій г і покальц ійемії). ЛІКУВАННЯ

52

Слайд 52

Мета лікування артеріальної гіпертензії - досягнення рівня АТ в межах 130/80- 140/85 мм рт.ст. Використовується комбінована терапія: інгібітор АПФ (е налаприл 10-20 мг/д) + антагоніст кальцію (ділтіазем 180 мг/д) + індапамід (АРІФОН) 1,25 мг/д); блокатор рецепторів до ангіотензину II (кандесартан 8-16 мг/д, лосартан 50-100 мг/д, епросартан (ТЕВЕТЕН) 600 мг/д) + індапамід (АРІФОН) 1,25 мг/д + антагоніст кальцію (ділтіазем 180-360 мг/д); а-адреноблокатор (доксазозин 2-4 мг/д) + інгібітор АПФ (еналаприл, лізіноприл (ДІРОТОН) 10-20 мг/д) + індапамід (АРІФОН) (1,25-2,5 мг/д). ЛІКУВАННЯ Лікування гіпертензивного синдрому:

53

Слайд 53

гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпонатрійемія, гіперкальційемія, гіперурикемія. Не призначаються при креатин і нем ії більше 0,221 ммоль/л. У цих випадках використовують петлеві сечогінні ( фуросем і д -40-80 мг/д, торасем і д-5-10 мг/д); Інгібіторів АПФ, блокатор і в рецепторів до AT II: гіперкаліємія. При підвищенні креатиніну більше 0,221 ммоль/л, двосторонньому стенозі ниркових артерій - протипоказано. ЛІКУВАННЯ Лікування гіпертензивного синдрому:

54

Слайд 54

Можлива заміна на бета -блокатори з альфа-1- адреноблокую ч им ефектом ( карвед і лол 12,5-50 мг/д, лабеталол 200-600 мг/д При виникненні гіпертензивного кризу використовують вазодилятатори (нітропрусид натрію 0,25 -10 мкг/кг маси тіла до/в краплинно), антиадренерг і чн і препарати (Фентоламін 5-15 мг до/в краплинно). ЛІКУВАННЯ Лікування гіпертензивного синдрому:

55

Слайд 55

Лікування анемії: препарати заліза (100-200 мг елементарного заліза в добу); вітаміни: С, В6, В1, В9, фол іє ва кислота; андрогени ( сустанон 1 мл в/м 2-3 рази на тиждень, тестостерон проп і онат до/в по 400-600 міліграм 5% розчину 1 раз на тиждень); рекомб і нантн і е ритропо е тини (е помакс, е прекс, рекормон і ін.) 30-100 Од/кг маси тіла п/ш 1 раз на тиждень до досягнення рівня гемоглобіну 100 г/л, потім – підтримуюча терапія в половинній дозі при зниженні Нв нижче за 50 г/л – переливання е ритромаси. ЛІКУВАННЯ

56

Слайд 56

Лікування ренальної остеодистрофії: г і пофосфорна дієта (малобілкова); препарати, що зв'язують фосфор і блокуючі його всмоктування в кишечнику ( амфогель, алукол всередину); метабол і ти вітаміну D3 ( кал ьцитріол, оксидев і т ). ЛІКУВАННЯ

57

Слайд 57

Лікування інфекційних ускладнень При виникненні інфекційних ускладнень, які особливо часто виникають при розвитку уремії (пневмонії, інфекції сечових шляхів, в т.ч. апостематозний нефрит і ін.) необхідно уникати призначення антибіотиків з нефротоксичним ефектом і тих, що виводяться нирками. Не призначають аміноглікозиди, обережно - цефалоспорини, пеніциліни Антибіотиками вибору можуть бути левоміцетин, макроліди, ріфампіцин, лінкоміцин ЛІКУВАННЯ

58

Последний слайд презентации

Лікування шкірного свербіння: ентеросорбція; аніонообмінні смоли (холестирамін 12-16 г/д); ванни з крохмалем або оцтом; антигістамінні, седативні засоби. Хворим, у яких швидкість клубочкової фільтрації нижче 15 мл/хв, проводиться замісна терапія (гемодіаліз, перитонеальний діаліз, трансплантація нирок). ЛІКУВАННЯ

Похожие презентации

Ничего не найдено