Презентация: НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки Організаційні питання НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки Лекція НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки Загрози життєдіяльності Надзвичайна ситуація ( НС) — стан середовища, що характеризується порушенням нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки Відповідно до причин походження розрізняють: Надзвичайні ситуації техногенного характеру, джерела — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, аварії з викидом Рівні надзвичайних ситуацій: - загальнодержавний; - регіональний; - місцевий; - об'єктовий. НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки Цивільний захист – система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і Мета цивільного захисту: реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних Метою державної політики у сфері цивільного захисту є: - зниження ризику; - пом'якшення наслідків надзвичайної ситуації; - підвищення гарантованого рівня Правова основа цивільного захисту НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки На об'єктах розроблюється «План дій» НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки Загальний обсяг збитків Збитки, характерні типам надзвичайних ситуацій Збитки від втрати життя та здоров'я людей Втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки Виплата допомоги на поховання Виплата пенсій у разі втрати годувальника Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення Збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів Збитки від втрат майна громадян та організацій Економічна ефективність – Е 1 програмного заходу зниження ризику або попередження виникнення надзвичайної ситуації НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки
1/49
Средняя оценка: 4.4/5 (всего оценок: 13)
Скачать (5796 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: “Цивільний захист” КНЕУ Регіональної економіки

2

Слайд 2

Викладачі: Панкратов Олег Михайлович, Туровський Олександр Леонідович Телефон секції БЖД – 4 8 3 - 5 4 - 9 8 Email - kaf_re_bgd@ukr.net

3

Слайд 3: Організаційні питання

100 20 Бали за активність на занятті 20 Бали модульного контролю 60 Бали за самостійну роботу Одне ПЗ 1 модуль 2 завдання 20 Бали за вибіркове завдання 40 Бали за домашнє завдання

4

Слайд 4

№ семінарського заняття Форма самостійної роботи студента Види практичних занять Максимальна кількість балів За систематичність і активність роботи на практичних заняттях Змістовий модуль 1. Загальна підготовка. Змістовий модуль 2. Профільна підготовка Заняття 1 Завчасна підготовка з визначених питань, виконання конкретних операцій Практичне заняття 1. Планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів та збитків від надзвичайної ситуації. 20 За виконання модульних (контрольних) завдань Змістовий модуль 1 Написання модульної контрольної роботи в часи аудиторних занять 20 Контрольне домашнє завдання Змістовий модуль 2 Письмове індивідуальне завдання для домашнього опрацювання 40 За виконання вибіркових індивідуальних завдань Види вибіркових індивідуальних завдань (студент обирає одне або два завдання за тематикою змістових модулів 1, 2 таким чином, щоб максимальна оцінка за їх виконання становила 20 балів) 1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою 10 2. Написання реферату (есе) 10 3. Розроблення презентації за заданою тематикою 20 4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) 20 Усього балів за виконання індивідуальних завдань 20 Разом балів за СРС 100

5

Слайд 5

1. Постанова КМ №1099 від 15.08.1998 р. Про класифікацію НС. 2. Постанова КМ №175 від 15.02.2002 р. Про затвердження методики оцінки збитків від наслідків НС техногенного та природного характеру. 3. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с. 4.Бабенко О.І., Задорожна О.М., Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с. 5. „Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності» 6. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с. 7. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черевко Д.Р. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Ч. І. Виявлення та оцінка обстановки в зоні надзвичайної ситуації.. – К.: КНЕУ, 2011. – 147 с. ( електронний варіант ). 8. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с. 9. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с. Література

6

Слайд 6: Лекція

1. Цивільний захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. 2. Збитки від надзвичайних ситуацій.

7

Слайд 7

1. Цивільний захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

8

Слайд 8: Загрози життєдіяльності

Зовнішні загрози пов'язані з: розв'язанням сучасної війни; - локальних збройних конфліктів; виникнення глобальних екологічних катастроф Внутрішні загрози пов'язані з: надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру; терористичними діями

9

Слайд 9: Надзвичайна ситуація ( НС) — стан середовища, що характеризується порушенням нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних втрат

Умови виникнення НС: 1. Наявність джерела небезпеки; 2. Дії чинників, що уражають в разі прояву небезпек; 3. Розташування в зоні дії уражаючих факторів людей та об'єктів господарювання

10

Слайд 10

Зона надзвичайної ситуації

11

Слайд 11: Відповідно до причин походження розрізняють: Надзвичайні ситуації техногенного характеру, джерела — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, аварії з викидом небезпечних речовин тощо Надзвичайні ситуації природного характеру, джерела — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин тощо Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, джерела пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження Надзвичайні ситуації екологічного характеру зміна стану повітряного та водного басейнів внаслідок викидів небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічних речовин.

12

Слайд 12: Рівні надзвичайних ситуацій: - загальнодержавний; - регіональний; - місцевий; - об'єктовий.

13

Слайд 13

№ з/ п Рівень Масштаб Збитки, мінім. заробітних плат Ресурс для ліквідації, відпов. бюджетів Заподіяна шкода людям Загибель, осіб Постраждало, осіб Порушено умов життєдіяльності на термін ≥ 3 діб, осіб 1 Загально державний ≥ 2 регіонів 150 000 ≥ 1% ≥ 10 ≥ 300 ≥ 50 000 2 Регіональний ≥ 2 районів 15 000 ≥ 1 % 3 – 5 (9) 50 - 100 1 000 – 10 000 3 Місцевий За межами об’єкта 2 000 > можлив. об’єкта 1 - 2 20 – 50 100 - 1000 4 Об’єктовий Не підпадає під ранг 1 - 3

14

Слайд 14: Цивільний захист – система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період

15

Слайд 15: Мета цивільного захисту: реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період

16

Слайд 16: Метою державної політики у сфері цивільного захисту є: - зниження ризику; - пом'якшення наслідків надзвичайної ситуації; - підвищення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства та навколишнього середовища в межах показників прийнятного ризику.

17

Слайд 17: Правова основа цивільного захисту

Конституція України Закон від 24.06.2004 № 1859-IV. Про правові засади цивільного захисту. Закони України: Кодекс Цивільного захисту "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про Цивільну оборону України", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про правовий режим воєнного стану", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про пожежну безпеку", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", міжнародні договори України, та інші акти законодавства.

18

Слайд 18

Основні завдання ЄСЦЗ: прогнозування й оцінка соціально-економічних наслідків НС; розробка та здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС; створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС; оповіщення населення про загрозу та виникнення НС, своєчасне інформування про обстановку і вжиті заходи; організація захисту населення і територій у разі виникнення НС; проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення; здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту; надання оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій; навчання населення способам захисту в разі виникнення НС та побутових нестандартних ситуацій; міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

19

Слайд 19

Сили цивільного захисту а) сили центрального підпорядкування: оперативно–рятувальна служба цивільного захисту; спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно–рятувальні формування; аварійно-відновлювальні служби; авіаційні та піротехнічні підрозділи; формування особливого періоду; підрозділи забезпечення та матеріальних резервів та ін. б) регіональні і місцеві сили: аварійно-рятувальні формування і підрозділи; спеціалізовані аварійно-рятувальні служби (АРС); сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; сили і засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування; добровільні рятувальні формування.

20

Слайд 20

Основні заходи у сфері цивільного захисту Оповіщення та інформування населення Спостереження і лабораторний контроль Укриття населення у захисних спорудах Здійснення заходів з евакуації населення Інженерний захист території Медичний захист населення Психологічний захист Біологічний захист Екологічний захист Радіаційний і хімічний захист Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій

21

Слайд 21

На підприємствах, установах та організаціях у сфері цивільного захисту проводяться такі заходи: • планування і здійснення заходів щодо захисту своїх працівників від НС; • розроблення планів локалізації і ліквідації аварій (катастроф); • підтримування у готовності до застосування сил і засобів із запобігання та ліквідації наслідків НС; • створення матеріальних резервів на випадок НС; • забезпечення своєчасного оповіщення своїх працівників про загрозу або виникнення НС.

22

Слайд 22: На об'єктах розроблюється «План дій»

Перший розділ Оцінка (аналіз) природного (топографічного), техногенного та екологічного стану місцевості (території) розташування об'єкта, наявності потенційно небезпечних об'єктів і можливого характеру надзвичайних ситуацій. Другий розділ Оцінка (аналіз) об'єкта ЦЗ з урахуванням розташування його на місцевості, оцінка факторів, що будуть полегшувати або ускладнювати організацію та ведення ЦЗ об'єкта, пошук шляхів уникнення або зменшення впливу негативних факторів. Третій розділ Рішення керівника щодо організації і ведення ЦЗ об'єкта в період запобігання або реагування на НС. Окремим розділом – реагування на можливі НС, пов'язані з потенційно небезпечними об'єктами. Організація спостереження, радіаційного, хімічного, медичного захисту та евакуаційні заходи.

23

Слайд 23

Четвертий розділ Матеріально - технічне забезпечення ЦЗ (протирадіаційне, протихімічне, медичне, протипожежне, транспортне, матеріальне тощо). П'ятий розділ Організація управління, зв'язку, оповіщення та взаємодії.

24

Слайд 24

До «Плану дій» додаються: схема управління, зв'язку, оповіщення і взаємодії; план евакуації об'єкта в заміську зону (план розосередження робітників і службовців); план-календар дій в режимах діяльності (повсякденної, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації (надзвичайного стану)); карта (схема) регіону з позначеними на ній місцями розташування об'єкта, місцями можливої техногенної, природної, екологічної небезпеки, графічна частина плану евакуації (розосередження) з необхідними розрахунками; особисті плани дій керівного складу об'єкта, командирів формувань

25

Слайд 25

Фінансування заходів у сфері цивільного захисту Фінансування заходів у сфері цивільного захисту здійснюється з Державного бюджету України, місцевих бюджетів, інших джерел, передбачених законом. 1. Матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру створюються заздалегідь з метою екстреного використання їх у разі виникнення надзвичайних ситуацій. 2. Зазначені резерви створюються центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування. 3. Порядок створення і використання матеріальних резервів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України.

26

Слайд 26

27

Слайд 27

28

Слайд 28

29

Слайд 29

2. Збитки від надзвичайних ситуацій.

30

Слайд 30: Загальний обсяг збитків

З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф Нр - втрати життя та здоров'я населення; Мр - руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції; Мп - не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва; Рс/г - вилучення або порушення сільськогосподарських угідь; Мтв - втрат тваринництва; Рл/г - втрати деревини та інших лісових ресурсів; Рр/г - втрат рибного господарства; Ррек - знищення або погіршення якості рекреаційних зон; Рпзф - збитки, заподіяні природно-заповідному фонду; Аф - забруднення атмосферного повітря; Вф - забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря; Зф - забруднення земель несільськогосподарського призначення.

31

Слайд 31: Збитки, характерні типам надзвичайних ситуацій

Тип надзвичайної ситуації Рівень надзвичайної ситуації Об'єктовий Місцевий Регіональний Загальнодержавний Надзвичайної ситуації техногенного характеру Транспортні аварії Нр Мр М П (Аф Вф Зф) Нр Мр М П (Рр/г Аф Вф Зф) - - Пожежі і вибухи Нр Мр М П (Аф Вф Зф) Нр Мр М П Аф (Рр/г Вф Зф) Нр Мр М П Аф Вф Зф (Рс/г Рл/г Рр/г Ррек пзф) - Гідродинамічні аварії Нр Мр М П (Рс/г Рл/г Ррек Рпзф Вф) Нр Мр М П Вф (Рс/г Рл/г Зф Рпзф) Нр Мр М П Вф Зф Рс/г л/г (Рр/г Ррек Рпзф) Нр Мр М П Вф Зф Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Рпзф (Мп) Надзвичайної ситуації природного характеру Геологічно та геофізично небезпечні Нр Мр М П (Аф Вф Зф) Нр Мр М П (Аф Вф Зф) Нр Мр М П Вф Зф Аф Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Нр Мр М П Вф Зф Аф Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Інфекційні захворювання людей Нр Мп Нр Мп Нр Мр Мп Нр Мр Мп

32

Слайд 32: Збитки від втрати життя та здоров'я людей

Нр = S Втрр + S Вдп + S Ввтг, де S Втрр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва; S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання; S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника.

33

Слайд 33: Втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва

S Втрр = МлN + МтN + МіN + МзN, де Мл - втрати від легкого нещасного випадку; Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку; Мі - втрати від отримання людиною інвалідності; Мз - втрати від загибелі людини; N - кількість постраждалих.

34

Слайд 34: Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

Вид нещасного випадку Втрати на одну людину, тис. грн. 1. Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів Мл = 0,28* 2. Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів Мт = 6,5* 3. Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів Мі = 37* 4. Нещасний випадок, що призвів до загибелі:дорослої людини віком до 60 років дитини віком до 16 років Мз = 47* Мз = 22*

35

Слайд 35

Примітка. 1. Втрати, зазначені у пунктах 1-3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. 2. Для непрацевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4. 3. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п'ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці

36

Слайд 36: Виплата допомоги на поховання

S Вдп = Мдп • Nз, де Мдп – 0,15* тис. гривень/людину – допомога на поховання; Nз – кількість загиблих;

37

Слайд 37: Виплата пенсій у разі втрати годувальника

S Ввтг = 12 • Мвтг • (18-Вд), де 12 - кількість місяців у році; Мвтг - 0,037* тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття - 18 років; Вд - вік дитини.

38

Слайд 38: Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

де Фв – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення; Фг – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення; Пр – збитки від втрат готової продукції; Прс – збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції; Сн – збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції; Мдг – збитки від втрат майна громадян та організацій; Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг

39

Слайд 39: Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення

де ∆Ра і - балансова вартість і -го виду основних фондів виробничого призначення; Kb i - коефіцієнт амортизації i -го виду основних фондів виробничого призначення; n - кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані; Л i - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і - го устаткування.

40

Слайд 40: Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення

де ∆Рі і - балансова вартість і -го виду основних фондів невиробничого призначення; K і i - коефіцієнт амортизації i -го виду основних фондів невиробничого призначення; n - кількість видів основних фондів невиробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані; Л i - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і - го устаткування.

41

Слайд 41: Збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

Пр= Пр п + Пр с. де C і – собівартість або закупівельна вартість одиниці і -го виду промислової продукції; q – кількість втраченої продукції і -го виду; m – кількість видів промислової продукції. де Ц j i - середня оптова ціна і -го виду сільськогосподарської продукції в j -му регіоні; q i - кількість втраченої сільськогосподарської продукції i -го виду; m - кількість видів втраченої сільськогосподарської продукції.

42

Слайд 42: Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської

де S і - площа пошкодження і - ї сільськогосподарської культури; k і - середній коефіцієнт пошкодження посівів і - ї сільськогосподарської культури; U i j - середня очікувана прогностична урожайність і - ї сільськогосподарської культури в j - му регіоні; Ц i j - прогностична середня оптова ціна і - го виду сільськогосподарської продукції в j - му регіоні на час після збирання врожаю; З i дод - витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої і - ї сільськогосподарської продукції до товарного вигляду; m - кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції . Розрахунок ( Прc ) потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю.

43

Слайд 43: Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів

де Ц і сер – середня оптова ціна одиниці і - ї сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат; q і – обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

44

Слайд 44: Збитки від втрат майна громадян та організацій

де Рі - балансова вартість і -го виду втраченого майна організацій; К і а - коефіцієнт амортизації і -го виду втраченогомайна організацій; к і - індекс зміни цін стосовно часу придбання i -го виду майна; q і орг - кількість втраченого майна організацій i -го виду; Ц j ср - середня ринкова ціна j -го виду втраченого майна громадян; q j гр - кількість втраченого майна громадян j -го виду; m - кількість видів майна, втраченого організаціями; n - кількість видів майна, втраченого громадянами.

45

Слайд 45: Економічна ефективність – Е 1 програмного заходу зниження ризику або попередження виникнення надзвичайної ситуації

Е 1 = [ (В 2 – В 1 )/В 1 ] •100%, де В 1 – витрати на реалізацію програмного заходу; В 2 – витрати на реалізацію заходів з ліквідації надзвичайної ситуації.

46

Слайд 46

Масштаб 1: 100000 Пропан – N т Хлор – 50 т Аміак – 200 т Хлор – 40 т РБМК - 1000 Бельци „Купон” „Купон” „Купон” Сади Дачі Масштаб: 1 : 100 000

47

Слайд 47

Пропан – 120т Хлор – 50 т Аміак – 200т Хлор – 40 т РБМК - 1000 Бельци Поповка Хатинка Масштаб: 1: 100 000 Рибне Гусенці Хліби Яблунька Хутори Ольшанка Сади Атомград Дачі Приріччя ІІІ - зона ІІ - зона 11,6 0,56 t п = 20 0 C t г = 22 0 С конвекція 12.00. 01.10 5 Додаток 1

48

Слайд 48

Вихідні дані: Приміщення під головний офіс фірма орендує на першому поверсі цегляної будівлі залізничної станції БЕЛЬЦИ (див. додаток до завдання). Відстань від місця відстою вантажних потягів до офісу – 400 м. Розташування хімічно небезпечних об’єктів, ядерної електростанції, водосховища та цистерн з пропаном показано на схемі у додатку 2 до завдання. Маса пропану в цистернах, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ, становить N ·10 т, запаси води у водосховищі – N ·10 млн. м 3, а висоти верхнього й нижнього б’єфів відповідно – 190 і [190 – ( 5+ N )] м, де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи. Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі: напрям вітру у приземному шарі атмосфери, градуси – номер прізвища студента за порядком у списку навчальної групи, помножений на 10, наприклад, номер за порядком у списку навчальної групи прізвища студента – 17, тоді напрям вітру буде 17·10 = 170 о ; швидкість вітру на висоті 1 м та 10 м, – 3 м/с; температура повітря – реальна на час виконання розрахунків; температура ґрунту – реальна на час виконання розрахунків; відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто у довкілля – 50%.

49

Последний слайд презентации

Похожие презентации

Ничего не найдено