Презентация: Міжнародні принципи і системи обліку

Міжнародні принципи і системи обліку Бухгалтерський облік як система представляє собою сукупність елементів певного змісту і форми, пов'язаних між собою та об'єднаних регулярною взаємодією. Це Міжнародні принципи і системи обліку Міжнародні принципи і системи обліку Міжнародні принципи і системи обліку Міжнародні принципи і системи обліку Міжнародні принципи і системи обліку Міжнародні професіональні організації обліковців Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - це документи, які визначають загальний підхід до складання фінансової звітності і які пропонують варіанти обліку Міжнародні принципи і системи обліку Фінансова звітність, її зміст та інтерпретація Для того щоб інформація могла використовуватися на міжнарод­ному рівні, вона повинна відповідати наступним якісним характери­стикам: Облікові принципи Облікова політика - це конкретні принципи, основи, умови, правила та практика, які прийняті компанією для підготовки та надання фінансової звітності. Міжнародні принципи і системи обліку Міжнародні принципи і системи обліку Міжнародні принципи і системи обліку Міжнародні принципи і системи обліку Структура активу балансу Міжнародні принципи і системи обліку Міжнародні принципи і системи обліку Необхідність виділення тієї або іншої статті звичайної діяльності визначається її істотністю. Потрібно пам'ятати, що істотні статті не можна об'єднувати з Міжнародні принципи і системи обліку Інвестиційна діяльність охоплює операції з придбання і продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, Міжнародні принципи і системи обліку Підприємства подають звіт про зміни у власному капіталі, в якому наводиться: 1) чистий прибуток або збиток за певний період: 2) кожна стаття доходів і витрат,
1/26
Средняя оценка: 4.6/5 (всего оценок: 94)
Скачать (161 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Міжнародні принципи і системи обліку

2

Слайд 2: Бухгалтерський облік як система представляє собою сукупність елементів певного змісту і форми, пов'язаних між собою та об'єднаних регулярною взаємодією. Це система інформації про стан та рух ресурсів підприємства, про характер і результати господарської діяльності, що відображає і узагальнює господарські операції в єдиному грошовому вимірнику.

Користувачі Інформаційні потреби. Акціонери, власники Фінансові результати діяльності підприємства. Можливість повернення суми інвестиції. Постачальники та кредитори Можливість своєчасної сплати відсотків за позиками. Своєчасне повернення суми позик. Працівники Стабільність діяльності підприємства. Збереження робочих місць, заробітної плати, соціальні гарантії. Замовники Своєчасне виконання замовлень за визначеною якістю та цінами. Уряд Державне регулювання економіки. Своєчасність і повнота сплати податків. Громадські організації Вплив діяльності підприємства на навколишнє середовище, вирішення підприємством соціальних проблем працівників. Групування користувачів облікової інформації та їх інформаційні потреби

3

Слайд 3

Основними формами організації підприємницької діяльності за кордоном наступні: -одноосібне володіння (приватне підприємство); -спільно-приватні підприємства (партнерства); -корпорація (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю). Основні відмінності цих організаційних форм підприємницької діяльності полягають в кількості власників підприємства та в масштабі розповсюдження фінансових обов'язків підприємства на особисту власність його власників. Переваги одноосібного володіння 1.Надзвичайна простота та відносна дешевизна створення, оскільки не має необхідності складання та реєстрації статуту фірми. 2. Управління підприємством здійснюється на розсуд його власника. Недоліки одноосібного володіння 1.Обмеженість фінансових можливостей, які залежать від матеріального стану власника підприємства 2.Відповідальність власника одноосібного володіння за борги є необмеженою, і в разі банкрутства він може втратити не тільки кошти, інвестовані в підприємство, а й частину власного майна 3.Період існування фірми обмежується тривалістю життя її засновника, діяльність підприємства може бути припинена за його бажанням, що є фактором нестабільності

4

Слайд 4

Переваги партнерств За перевагами партнерства в цілому схожі на одноосібні володіння Недоліки партнерств 1.Незважаючи на те, що фінансові можливості партнерств більші, ніж у одноосібних володінь, вони обмежені і не завжди достатні для розширення виробництва 2. Власники партнерства несуть необмежену відповідальність за всіма його зобов'язаннями 3.Фірма припиняє своє існування в разі бажання одного з її власників не продовжувати своє членство в ній, або у випадку його смерті.. 4. З доходів партнерств стягуються податки по доходах фізичних осіб 5.Важливі рішення з управління партнерством повинні прийматися більшістю голосів його членів Переваги корпорацій 1.Власники капіталу, інвестуючи свої кошти в підприємство, безпосередньо не беруть участі в його діяльності. 2.Можливості розширення капіталу корпорації практично необмежені. Недоліки корпорацій 1.Складніший і довший порівняно з попередніми двома видами підприємств порядок створення, хоча на практиці це не стає серйозною перешкодою 2. Подвійне оподаткування. По-перше, прибуток фірми як юридичної особи оподатковується; а по-друге, з доходів власників капіталу - дивідендів, що сплачуються з прибутку, стягується податок по доходах фізичних осіб

5

Слайд 5

Під обліковім циклом розуміється певна послідовність формування первинної, зведеної та звітної інформації в рамках єдиної системи бухгалтерського обліку. Тобто обліковий цикл - це умови реалізації правил ведення бухгалтерського обліку. 1.Первинне спостереження Аналізуються факти господарської діяльності що відбулися, і поділяються на окремі господарські операції 2. Документальне оформлення операцій Оформлюються відповідні первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції. 3.Поточне групування фактів господарської діяльності Інформація первинних документів про господарську операцію відображається відповідно до системи рахунків бухгалтерського обліку. 4. Підсумкове узагальнення фактів господарської діяльності Складання регулюючих бухгалтерських записів (проводок). Закриття -рахунків доходів та витрат (проводки). Складання пробного балансу. Складання розробного зошита-таблиці 5. Аналіз діяльності Проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності організації на підставі даних бухгалтерського обліку і звітності. Складаються основні форми фінансової звітності: бухгалтерського балансу, звіту про прибутки та звіту про капітал власника Етапи облікового циклу

6

Слайд 6

1)загальна економічна ситуація ( деякі особливості, що впливають на економіку країни, можуть вплинути і на систему бухгалтерського обліку та звітності. Приклад- високий рівень інфляції; 2) наявність законодавчої бази та інших нормативних дркументів, що є основою організації обліку,а також їх відповідність міжнародній пркатиці і затвердженим національним стандартам; 3) професійне самоврядування; 4) вплив закону про компанії на облік; 5) ступінь розкриття фінансової інформації; 6) система оподаткування 7) в деяких країнах система бухгалтерського обліку реалізується, виходячи з пріоритету макроекономічних цілей, зокрема, для досягнення заданих темпів зростання національної економіки; 8) юридичний підхід; 9) національні особливості; 10) різні джерела фінансування; 11) важливість розрахунку прибутку; 12) значення принципу обачності; 13) вплив податкового законодавства; 14) орієнтація звітної інформації на користувачів ринків капіталів. 15) мова країни; 16) вплив інших країн на систему бухгалтерського обліку. Фактори, які впливають на особливості створення і функціонування національних систем обліку і звітності :

7

Слайд 7

Система Країни, що охоплюються Характерні риси Англо-американська Австралія, Великобританія, Гонконг, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Індія, Канада, Кіпр, Мексика, Нідерланди, Центральна Америка, США Характерні фінансові основи обліку, тобто сильний зв'язок з акціонерним капіталом і цінними паперами різного рівня: орієнтація обліку на потреби інвесторів і кредиторів, наявність розвинутого ринку цінних паперів, високий рівень професійної бухгалтерської підготовки, наявність великої кількості транснаціональних корпорацій та утворень Континентальна Австрія, Бельгія, Греція, Єгипет, Італія, Норвегія, Португалія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Японія тощо Характерна висока залежність від банківської системи і держави: тісні виробничі зв'язки з банками, детальний юридичний регламент обліку і звітності, орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням, макроекономічне планування (сильний впливЄС) Південно­американська Аргентина, Бразилія, Перу, Чилі, Еквадор та інші країни з нестабільною економікою Високий рівень інфляції, жорсткі вимоги держави до обліку і контролю доходів фірм та населення, уніфікація принципів обліку (немає свободи вибору системи і порядку обліку, тобто облікова політика жорстко визначена)

8

Слайд 8: Міжнародні професіональні організації обліковців

Рада з Міжнародних стандартів фінансової звітності є недержавним органом і не несе відповідальність перед урядовими організаціями. Він встановлює стандарти фінансової звітності загального призначення для компаній, що відносяться до недержавного сектора економіки. Міжнародна Федерація бухгалтерів (МФБ) ) створена в 1977 р. Метою федерації є розвиток і вдосконалення загальної для всіх країн професії бухгалтера на основі погоджених стандартів. Комітет з міжнародної практики аудиту (КМПА) вивчає і узагальнює практику аудиту в різних країнах світу і видає стандарти аудиту. Комітет з професійної підготовки розробляє основні напрями по уніфікації кваліфікаційних і освітніх критеріїв підготовки бухгалтерів. Комітет з етики займається вивченням і узагальненням національних кодексів професійної етики бухгалтерів і розробляють єдиний стандарт. Значний вплив на розробку міжнародної системи стандартів бухгалтерського обліку і звітності надає Організація Об'єднаних націй (ООН), Європейське співтовариство. Питаннями стандартизації в ООН займається Міжурядова робоча група експертів по міжнародних стандартах обліку і звітності. Вона вирішує проблеми обліку в умовах інфляції, проблеми обліку ТНК, здійснює вклад в розробку національних і регіональних стандартів обліку та ін. До регіональних організацій відносяться : Африканська Рада з бухгалтерського обліку Асоціація бухгалтерів країн Америки Асоціації країн Південно-східної Азії Міжнародний валютний фонд Генеральна угода по тарифах і торгівлі.

9

Слайд 9: Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - це документи, які визначають загальний підхід до складання фінансової звітності і які пропонують варіанти обліку окремих засобів та операцій підприємств

Стандарти забезпечують порівнянність бухгалтерської документації між компаніями і у всесвітньому масштабі, а також є умовою доступності інформації для зовнішніх користувачів. Процедура розробки Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку наступна: 1.Рада формує Керівний комітет. Головою кожного Керівного комітету є Представник Ради. До складу Комітету, як правило, входять представники бухгалтерських органів принаймні трьох інших країн. 2.Керівний комітет визначає та переглядає всі питання бухгалтерського обліку, пов'язані з певною темою. Комітет вивчає регіональні та національні вимоги до бухгалтерського обліку та практики. 3. Отримавши від Ради коментарі щодо "Загального викладення проблеми" (якщо вони є), Керівний комітет, як правило, готує і публікує "Проект викладення принципів" або інший документ для обговорення. Комітет також описує розглянуті альтернативні рішення і причини рекомендації їх прийняття або відхилення. 4. Керівний комітет переглядає коментарі до "Проекту викладення принципів" або іншого документа і, як правило, узгоджує остаточний "Проект викладення принципів", який подають Раді для ухвалення і використовують як основу для підготовки "Проекту для обговорення" стосовно запропонованого Міжнародного стандарту обліку. 5. Керівний комітет готує попередній варіант "Проекту для обговорення", який має ухвалити Рада. Після перегляду та ухвалення принаймні 2/3 членів Ради "Проект для обговорення" публікується. 6. Керівний комітет переглядає коментарі до "Проекту для обговорення" та готує проект Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку для розгляду Радою. Після необхідного розгляду і за згодою принаймні 2/3 членів Ради Стандарт публікується.

10

Слайд 10

Кожен стандарт містить інформацію наступного характеру : - об'єкт обліку - надається визначення об'єкту обліку та основних понять, пов'язаних з цим об'єктом ; - визнання об'єкту обліку - наводяться критерії віднесення об'єктів обліку до різних елементів звітності ; - оцінка об'єкту обліку - наводяться рекомендації щодо використання методів оцінки та вимоги до оцінки різних елементів звітності; відображення в фінансовій звітності - розкриття інформації про об'єкт обліку в різних формах фінансової звітності. МСБО значною мірою сприяють вдосконаленню та гармонізації фінансової звітності в усьому світі їх застосовують: * як основу національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах; * як міжнародний зразок ті країни, які розробляють свої власні вимоги; * фондові біржі та регульовані органи, які дозволяють іноземним та вітчизняним компаніям подавати фінансові звіти відповідно до МСБО; *наднаціональні органи, такі як Європейська комісія, яка оголосила, що вона значною мірою покладається на КМСБО щодо результатів, які відповідають потребам ринків капіталу; * дедалі більша кількість підприємств.

11

Слайд 11: Фінансова звітність, її зміст та інтерпретація

Концептуальна основа - це узгоджена система взаємопов'язаних цілей та принципів, на підставі якої можлива розробка незаперечних стандартів і яка визначає природу, функції та межі фінансового обліку та звітності. Елементи концептуальної основи обліку Мета - дещо в майбутньому, до чого необхідно прагнути. Якісні характеристики інформації - атрибути облікової інформації, які мають тенденцію збільшувати свою корисність Принципи - положення, які покладені в основу визначення оцінок фактів господарського життя і які розкривають у формі, шо необхідна для користувачів облікової інформації Стандарти - представляють собою загальні рішення фінансових проблем обліку Тлумачення - пояснення, які вносять чіткість та зрозумілість окремих стандартів обліку, підтримуючи їх застосування на практиці Практика- спосіб досягнення основної мети Структура Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів -вступ -мета фінансових звітів - основоположні припущення - елементи фінансових звітів - визнання елементів фінансових звітів - оцінка елементів фінансових звітів - концепції капіталу та збереження капіталу

12

Слайд 12: Для того щоб інформація могла використовуватися на міжнарод­ному рівні, вона повинна відповідати наступним якісним характери­стикам:

- зрозумілість - це якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення,а також означає те, що вона доступна для розуміння користувачам, які володіють достатніми знан­нями в області бухгалтерського обліку; - доречність характеризує здатність інформації впливати на рішення, що прий­маються на її основі; -достовірність і надійність інформації має місце в то­му випадку, якщо вона не містить істотних помил ок і є неупередженою; - своєчасність - найдостовірніша інформація втрачає сенс, якщо вона надана користувачам із запізненням; - суттєвість - інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильний розрахунок можуть вплинути на рішення користувачів; - можливість використання для прогнозування - інформація, наведена у фінансових звітах, повинна не тільки відображувати результати минулої діяльності, а й бути корисною для прогнозування майбутніх прибутків, дивідендів та інших виплат; - нейтральність- передбачає, що інформація має бути об’єктивною; - обачність — ця дуже важлива вимога полягає в консервативній оцінці активів і пасивів.При оцінці наведеної в звітах інформації слід уникати завищення активів і доходів або заниження витрат і зобов’язань підприємства; - зіставлення — це властивість інформації, яка підвищує її корисність за рахунок можливості порівняння з аналогічними показниками або даними; - повнота- означає повне висвітлення діяльності підприємства, тобто фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та можливі наслідки операцій та подій, яка здатна вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

13

Слайд 13: Облікові принципи

1. Принцип грошового виміру. 2. Принцип відособленого підприємства. 3. Принцип підприємства, що діє. 4. Принцип історичної вартості. 5. Принцип подвійності обліку. 6. Принцип розділення облікових періодів. 7. Принцип консерватизму. 8. Принципу реалізації. 9. Принцип нарахування. 10. Принцип послідовності. 11. Принцип істотності.

14

Слайд 14: Облікова політика - це конкретні принципи, основи, умови, правила та практика, які прийняті компанією для підготовки та надання фінансової звітності.

Фактори, які впливають на формування облікової політики 1.Форма власності 2. Організаційно-правова форма 3. Виробничі та технологічні особливості діяльності, взаємовідносини з власниками, інвесторами, бюджетом, банками 4. Галузева приналежність, яка визначає склад витрат, які входять до собівартості продукції 5. Кадрове забезпечення та рівень класифікації персоналу 6. Довгострокові та поточні цілі підприємства 7. Господарська ситуація (стан господарського, податкового та бухгалтерського законодавства, сприятливість інвестиційного клімату, стан розрахункової дисципліни, наявність власних оборотних коштів тощо) В процесі формування облікової політики МСБО відмічають необхідність брати за основу принципи безперервності діяльності компанії, нарахування, послідовності, суттєвості, сталості.

15

Слайд 15

Аспекти облікової політики за МСБО: → визнання доходів → принципи консолідації, включаючи дочірні підприємства та асоційовані компанії → об'єднання компаній → спільні підприємства → визнання та амортизація матеріальних та нематеріальних активів → капіталізація витрат на позики та інших витрат → будівельні контракти → інвестиційна діяльність → фінансові інструменти та інвестиції → оренда → витрати на дослідження та розробки → запаси → податки, включаючи відстрочені податки → забезпечення витрат на виплати працівникам → переведення та хеджування іноземної валюти → визначення грошових коштів та їх еквівалентів → облік за умов інфляції Основною вимогою до облікової політики підприємства є її постійність або прийнятність із року в рік. Виключення складають випадки удосконалення облікової політики, наслідки яких повинні бути роз'яснені у поясненнях до річної фінансової звітності

16

Слайд 16

Фінансова Звітність є структурним відображенням фінансового стану підприємства та операцій,які здійснювались цим підприємством. Її метою є надання інформації про стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, необхідної широкому колу користувачів для прийняття ними управлінських рішень. Фінансові звіти є кінцевим вихідним продуктом системи обліку, що призначений для зацікавлених осіб Розкриття облікової інформації 1.Фінансові звіти: баланс,звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності. 2.Інші звіти: статистичні податкові 3.Облікова політика 4. Управлінські звіти Фінансова звітність включає в себе різну кількість звітів, що регламентуються правилами чи стандартами відповідних країн.Існує єдиний для всіх набір обов’язкових звітів - це баланс, звіт про прибутки та збитки і примітки до них. Окремо також можуть бути представлені: звіт про нерозподілений прибуток; звіт про рух грошових коштів; звіт про зміни фінансового стану підприємства або звіт про використання та джерела коштів (на даний' час використовується досить рідко, замість нього складається звіт про рух грошових коштів); звіт про зміни у власному капіталі.

17

Слайд 17

В деяких країнах бухгалтерська звітність включає звіт про нерозподілений прибуток, в якому де- тально відображаються напрямки використання нерозподіленого прибутку протягом звітного періоду. Публікація звіту про нерозподілений прибуток дає можливість акціонерам оцінити стан підприємства з точки зору виплати дивідендів, так як прибуток вважається власністю акціонерів та зростає від приєднання чистого прибутку або при анулюванні резервів, нарахованих раніше з чистого прибутку. В звіті про рух грошових коштів систематизується інформація про надходження і витрачання грошових коштів, які мали місце в звітному періоді, в результаті господарської діяльності підприємства. Звіт про зміни фінансового стану підприємства дає змогу простежити різницю між фінансовим станом компанії у звітному та попередніх періодах. Звіт про зміни у власному капіталі складають індивідуальні, приватні підприємства і спільні приватні підприємства (товариства, партнерства, фірми, компанії, де кількість власників є відносно невеликою) чи звіт про накопичений прибуток (для корпорацій, акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, де власниками є, як правило, десятки тисяч власників акцій). Ці звіти в основному відображають зміни, що відбулися за звітний період (в сторону збільшення чи зменшення вартості засобів (капіталу), які були інвестовані власниками в дане підприємство). Крім фінансових звітів, в більшості зарубіжних країн підприємства подають фінансовий огляд, складений керівництвом, з описом та поясненням основних результатів діяльності підприємства та його фінансового стану.

18

Слайд 18

Основним документом фінансової звітності у всіх країнах є бухгалтерський баланс підприємства, який виступає головним джерелом інформації про фінансово-майновий стан підприємства для всіх зацікавлених користувачів. Бухгалтерський баланс призначений для відображення фінансового стану господарюючого суб'єкта на конкретний момент часу: на дату створення організації, на початок та кінець звітного періоду, дати складання проміжних фінансових звітів, у випадках санації, банкрутства, ліквідації,реорганізації. Основне рівняння бухгалтерського обліку, що відображає взаємозв'язок між активами, зобов'язаннями та власним капіталом: Актив = Капітал + Зобов 'язання Джерелом даних для складання балансового звіту є Головна книга. Однією з відмінностей побудови бухгалтерського балансу в різних країнах є форма розташування активу та пасиву - вертикальна чи горизонтальна - та групування статей. Порядок розміщення статей в балансі може значно варіюватись. Відповідно до вимог США основні компоненти балансового звіту групуються та викладаються в такому порядку: • активи - в порядку зменшення їх ліквідності ; • зобов'язання - в порядку строків їх погашення. Чим ближче строк, тим раніше повинно бути показано зобов'язання; • власний капітал - в порядку його постійності, тобто першими показуються його різновиди, що найменшою мірою піддаються змінам. Адресна частина балансу у всіх країнах повинна містити назву компанії, її юридичний статус та дату складання. Відповідно до МСБО не можна згортати активи та зобов'язання (крім випадків коли є на те законне право) та об'єднувати вагомі статті з іншими статтями.

19

Слайд 19: Структура активу балансу

Актив - це будь-яка власність підприємства, будь-який предмет, матеріальний чи нематеріальний, який є цінністю для свого власника і включає в себе землю, будівлі, споруди, прилади, товарні запаси, інвестиції, дебіторську заборгованість, грошові кошти тощо. Також під активом слід розуміти частину бухгалтерського балансу, що відображає матеріальні та немате- ріальні цінності підприємства з точки зору їх складу та розміщення. Не дивлячись на те, як розташовуються статті в балансі - за зменшенням ліквідності чи за збільшенням, в балансах всіх країн активи поділяються на поточні та непоточні (довгострокові). Відповідно до МСБО 1 актив слід класифікувати як поточний, якщо він: як очікується, буде реалізований або буде утримуватись для продажу чи споживання у звичайному процесі операційного циклу підприємства; утримується в основному з метою продажу або протягом короткострокового періоду та, як очікується, буде реалізований протягом дванадцяти місяців з дати балансу, - є грошовими коштами чи активом, еквівалентним грошовим коштам, не обмеженим в їх використанні. Усі інші активи слід класифікувати як непоточні активи. В більшості країн до довгострокових активів належать основні засоби, нематеріальні активи, інвестиції, фонди та інші активи. Наприклад згідно з ЗПБО США у балансовому звіті в частині основних засобів необхідно відображати наступні показники: -баланси основних видів активів, які підлягають амортизації, залежно від їх характеру або призначення; - накопичену амортизацію за основними видами активів або в сукупності; - опис методів нарахування амортизації.

20

Слайд 20

Структура пасиву балансу Пасив - це розділ балансу, який відображає джерела утворення засобів підприємства та їх призначення (власні резерви, позики інших підприємств тощо). Пасив балансу у всіх країнах складається з двох великих частин: зобов'язання (короткострокові та довгострокові) та власний капітал. Статті розміщуються в порядку зменшення терміновості платежів ( США, Великобританія, Австралія ) або навпаки, в порядку збільшення (Польща, Росія) Капітал в балансі більшості країн представляється у вигляді: - власного капіталу власників компанії; -акціонерного (статутного) капіталу за номінальною, неномінальною та оголошеною вартістю; -внесеного чи оплаченого капіталу; -внесеного (чи оплаченого) капіталу, що перевищує номінальну (або оголошену) вартість акціонерного капіталу; -іншого внесеного, чи оплаченого, капіталу; -нерозподіленого прибутку. Що стосується зобов'язання, то в пасиві вони представляються у вигляді: поточних зобов'язань, включаючи короткострокові відстрочені кредити і короткострокові зобов'язання, тобто такі, що підлягають сплаті в поточному періоді, частину довгострокових зобов'язань; довгострокових зобов'язань (включаючи довгострокові відстрочені кредити); довгострокових позик та кредитів; зобов'язань з оренди; облігацій та інших довгострокових зобов'язань.

21

Слайд 21

Звіт про прибутки та збитки - акумулює інформацію про доходи та витрати компанії за звітний період. В адресній частині цього звіту міститься інформація про назву компанії, назву самого звіту, період, за який він складений тощо. Основою складання звіту про прибутки та збитки виступають такі елементи : Доход - валове надходження економічної вигоди протягом звітного періоду або зменшення зобов'язань, яке виникає в процесі діяльності підприємства та призводить до збільшення власного капіталу (крім внесків акціонерів) 2. Витрати - зменшення засобів підприємства або збільшення його зобов'язань, яке виникає в процесі діяльності підприємства та зменшує величину власного капіталу (крім вилучення внесків учасників) П рибутки і збитк и відбиваються у звіті за дотримання двох умов: 1) оцінка може бути достовірно визначена; 2) збільшення або зменшення економічних вигід. В звіті про прибутки та збитки повинні знайти відображення такі показники, як: - дохід; - результати операційної діяльності; - фінансові витрати; - частина прибутків та збитків асоційованих компаній та спільних підприємств, яка обліковується за методом - участі в капіталі; - податкові витрати; - прибутки або збитки від звичайної діяльності; - екстраординарні статті; - частка меншості; - чистий прибуток або збиток за період.

22

Слайд 22: Необхідність виділення тієї або іншої статті звичайної діяльності визначається її істотністю. Потрібно пам'ятати, що істотні статті не можна об'єднувати з іншими статтями або компенсувати іншими статтями без окремої розшифровки. Всі прибутки і витрати, визнані в звітному періоді, потрібно включати в розрахунок чистого прибутку або збитку за цей період. Проте в деяких випадках МСБО передбачають виключення з цього правила. Статті витрат підлягають подальшому розподілу на підкласи з метою виділення ряду компонентів фінансових результатів діяльності, які можуть відрізнятися з погляду стабільності, потенціалу прибутку або збитку та передбачуваності. Таку інформацію надають одним з двох способів (методом характеру витратабо методом функції витрат).

МСБО 8 також, як і МСБО 1 регулює відображення в звіті про прибутки та збитки суми прибутку та збитку в результаті звичайної діяльності і внаслідок екстраординарних подій, які наводяться, з урахуванням змін в облікових оцінках, суттєвих помилок та змін в обліковій політиці. Особливу увагу в міжнародних стандартах приділено розгляду припинення діяльності. Результат від припинення діяльності вкючається до складу прибутків та збитків від звичайної діяльності. Рахунок прибутків та збитків в класичному вигляді складається з двостороннього рахунку. Різниця між підсумками по доходах і витратах складає чистий прибуток фірми, що залишився в її розпорядженні після її оподаткування. Даний звіт надає інформацію про розміри прибутків та збитків фірми, які формуються в ході її господарської діяльності. В ньому відображені прибутки та збитки, які виявлені у звітному періоді, хоча їх утворення відбулося протягом минулих періодів. Отже, чистий прибуток або збиток за період складається з двох елементів: 1) прибутку або збитку від звичайної діяльності; 2) прибутку або збитку від надзвичайних подій.

23

Слайд 23

Звіт про рух грошових коштів має відображати інформацію про грошові потоки підприємства за певний період в розрізі видів діяльності. Грошові потоки - надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів Грошові кошти - кошти у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, рахунках в банку, в акредитивах, у підзвітних осіб тощо. Інформація про рух грошових коштів підприємства є корисною, оскільки вона надає користувачам фінансових звітів основу для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також потреби підприємства щодо використання цих грошових коштів. Структура звіту базується на класифікації видів діяльності: -операційна; - фінансова; - інвестиційна. Рух грошових коштів від операційної діяльності визначається переважно основною діяльністю підприємства, яка дає дохід (надходження коштів від продажу товарів і надання послуг; кошти, сплачені постачальникам за товари і послуги; грошові виплати працівникам і платежі за їх дорученням). Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які приводять до зміни величини і складу власного і позикового капіталу(надходження коштів від випуску акцій і інших інструментів власного капіталу; виплати коштів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій компанії ).

24

Слайд 24: Інвестиційна діяльність охоплює операції з придбання і продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів( виплати для придбання і надходження від продажу основних коштів, нематеріальних та інших довгострокових активів; виплати коштів для придбання і надходження коштів від продажу власного капіталу або боргових зобов'язань інших підприємств).

При складанні звітності про рух грошових коштів від операційної діяльності МСБО 7 передбачає використовувати: а) прямий метод, за яким розкриваються основні види валових грошових надходжень і валових грошових видатків; б) непрямий метод, за яким чистий прибуток чи збиток коригуються до величини чистої зміни грошових коштів, за виключенням впливу негрошових операцій і операцій, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Рух грошових коштів, який виникає від операцій в іноземній валюті, визначається у валюті звітності підприємства із застосуванням до суми в іноземній валюті такого курсу обміну валюти звітності на іноземну валюту, що існував на дату руху грошових коштів. Отже, як бачимо, звіт про рух грошових коштів в більшості зарубіжних країн не є обов'язковою формою і частіше подається в складі інформації приміток до фінансової звітності.

25

Слайд 25

Звіт про зміни у власному капіталі відображає інформацію про всеосяжний прибуток, оскільки чистий прибуток, наведений в звіті про прибутки і збитки, не відображає частини змін у власному капіталі (дооцінки активів, результати змін в обліковій політиці і т. д.). Звіт про зміни у власному капіталі надають переважно акціонерні товариства відкритого типу. Зміни у власному капіталі підприємства за період між двома датами балансу відображають збільшення (зменшення) його чистих активів протягом періоду за допомогою конкретних принципів оцінки, прийнятих і розкритих у фінансових звітах. Загальна сума змін у власному капіталі відображає загальну суму отриманого прибутку або збитку від діяльності підприємства протягом певного періоду, в т. ч. в результаті операцій пов'язаних з розрахунками з акціонерами (внесення капіталу, виплата дивідендів). Першу групу змін можна описати як операції капітального характеру з власниками компанії та операції, пов'язані з розподілом частини прибутку на користь власників. Друга група змін пов'язана зі зміною емісійного доходу та кожного резерву, включає в себе прибутки (збитки), які знаходять відображення безпосередньо у звіті про прибутки та збитки, а також частину прибутків (збитків) підприємства, яка визнається як зміни в капіталі, аналогічно до першої групи. Основне призначення звіту про зміни у власному капіталі - відобразити прибутки (збитки), які визнаються як зміни в капіталі.

26

Последний слайд презентации: Підприємства подають звіт про зміни у власному капіталі, в якому наводиться: 1) чистий прибуток або збиток за певний період: 2) кожна стаття доходів і витрат, прибутку або збитку (яка відповід­но до вимог інших стандартів признається безпосередньо в складі власного капіталу) і загальна сума за цими статтями; 3) кумулятивний вплив змін в обліковій політиці і виправлення істотних помилок, розглянутих відповідно до базових підходів в МСБО 8. 4)капітальні операції з власниками та виплати дивідендів власникам; сальдо накопиченого прибутку (збитку) на початок певного періоду та на дату балансу, а також зміни за період; 5) узгодження балансової вартості кожного класу власного капіталу, премії за акціями та всі забезпечення на початок і на кінець періоду, розкриваючи кожну зміну окремо.

З віт має наступний вигляд: Власний капітал на початок періоду + Інвестиції власника + Чистий прибуток за період – Вилучення власника = Власний капітал на кінець періоду

Похожие презентации

Ничего не найдено