Урок - семінар
поглибити знання учнів про “театр корифеїв”; розкрити багатоплановість творчого обдаро-вання М.Старицького, ушанувати талант про-заїка, ознайомити учнів зі змістом і проблема-тикою історичної повісті “Оборона Буші”; розвивати вміння характеризувати образи й символи твору, допомогти розкрити символіч-не значення окремих образів, показати духовну міць і красу образів Орисі та її батька, склад-ність характеру Корецького;
формувати вміння висловлювати судження про письменника і його творчість на основі аналізу його біографії й оцінки іншими мит-цями; виховувати почуття гордості за українську інтелігенцію, яка відіграла вирішальну роль у культурному піднесенні України, почуття патріотизму, власної відповідаль-ності за долю батьківщини, усвідомлення того, що найбільша в світі краса – це краса вірності вітчизні, родові, людині.
З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій. Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб ' є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
Дитинство і юність М.Старицького. Гро- мадсько-політична діяльність Старицького – студента. Роль М.Старицького у становленні «театру корифеїв». Драматургічна спадщина письменника. Огляд поетичного і прозового доробку Старицького. Історико – романтична повість «Оборона Буші»: а) історична основа твору; б) багатопроблемність твору; в) тема та ідея повісті; г) сюжет; ґ) образи твору (Орися, Антось Корецький, сотник Михай- ло Завісний, Ісус Христос), прийоми характеротворення. 6. Оцінка творчості М.Старицького сучасниками (зокрема І.Франком).
М. Садовський у ролі Богдана Хмельницького з п'єси М. Стариць кого «Богдан Хмельницький» . М.Старицький і М.Кропивницький М.Старицький - студент Кабінет Михайла Старицького у меморіальному будинку-музеї в Києві Старицька - Черняхівська Вероніка Черняхівська М.Старицький із дружиною
ТЕМАТИКА ТВОРІВ М.СТАРИЦЬКОГО Тематика творів Приклади Історичні П ' єса і повість “Оборона Буші”, драма “Маруся Богуславка”, повість “Устим Кармелюк”, віршована драма “Богдан Хмельницький” Соціально-побутові Драми “Не судилося”, “У темряві”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, оповідання Про роль мистецтва, життя інтелігенції П ' єса “Талан”, поезії Мелодрами, оперети на побутові теми “Циганка Аза”, “Зимовий вечір”, “Чорноморці”
ПОВІСТЬ "ОБЛОГА БУШІ" (1891р.)
Історико-культурний заповідник «Буша» Сучасне село Буша знаходиться в Ям- польському районі Вінницької області, нині в ньому мешкає 847 осіб. На тери-торії села розташовано історико-куль-турний заповідник “Буша”. Достеменно відомо, що найтрагічніші події в Бушан- ському замку відбулися 18-20 листопада 1654р., коли під замок-фортецю піді- йшли війська Потоцького і С.Чарнецького й узяли його в облогу. Польським жовнірам удалося винищити більшу частину невеликої козацької залоги, але коли замок майже перейшов у їхні руки, доч- ка (можливо, дружина) убитого козацького сотника підпалила поро- ховий погріб, висадивши в повітря себе, залишки залоги й чимало атакуючих поляків. До наших днів збереглися рештки фортеці, по- греби й підземні ходи. У заповіднику розміщено три музеї: археоло-гії, етнографії й оборони Буші. Цю місцевість прикрашає парк істо- ричної скульптури, у якому щороку проводяться міжнародні плене- ри скульпторів-каменярів. Віртуальну екскурсію заповідником “Буша” ви можете здійснити в мережі Інтернет за адресою: http :// busha2.narod.ru /
“СЮЖЕТНИЙ ЛАНЦЮЖОК” ПОВІСТІ
ТЕМА ТВОРУ – зображення реальної іс – торичної події – героїчної оборони містечка – фортеці Буші, що на Поділлі, під час Націо – нально – визвольної війни в листопаді 1654р. ІДЕЯ ТВОРУ – засудження братовбивчої війни, зради, уславлення любові до рідного краю, вірності своїй вітчизні, єдності (однодум- ності захисників фортеці: якщо боротися – то всім боротися, якщо ж умерти – то всім умер – ти, але не здатися ворогові.
Жанр твору історико – романтична повість Повість Історична Романтична Середній за роз-міром епічний твір; кілька сю- жетних ліній; кілька головних героїв; розлогі описи, докладні характеристики Побудована на історичних фак- тах, подіях; зма- льовані реальні історичні особи (Потоцький, Чар-нецький, Богун, Лянцкоронський) зображено події далекого минуло-го Незвичайні герої, обставини; силь-ні, вольові персо-нажі, здатні до са-мопожертви зара-ди батьківщини й кохання; зв ' язок з усною народною творчістю, інте- рес до національ-ної історії, націо-нальних героів
ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ патріотизм, служіння вітчизні і зрада; братовбивчі війни; кохання; самопожертва; життя і смерть; народ та історія; народ як носій високих моральних якостей.
ОБРАЗИ ТВОРУ
Стійкі у вірі
ОБРАЗ ХРИСТА проходить через усю повість, як істина й моральний орієнтир, утілення любо-ві, добра й світла. Він – і натхненник, і помічник оборонців фортеці, для яких на першому місці – захисник віри, а вже через неї – й України: “… покли-кав вас (Господь – Авт.) стати твер-до і купно до останнього подиху за хрест цей і за матір Україну”.
ПРИЙОМИ ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ прийом контрасту (оборонці – позитивні, загарбни-ки - негативні; широке використання описів (портретні характе-ристики, інтер ' єр, пейзаж); образи статичні, вже сформовані; романтичне забарвлення персонажів (незвичай-ні герої за незвичайних обставин).
“Можна сміло сказати, що в ту пору на Україні не було поета, що міг би був здобутися на таке сильне та енергетичне слово і не взяти в нім ані одної фальшивої ноти”. І.Франко “Справжній запорожець – вдачею, тем-пераментом, свободолюбними ідеями. Те, що його дужа голова та енергійний вислів обличчя мають у собі із предків-ської козацької спадщини, поєднане див-ним дивом із нахилами інтелігента, чу-лого на нові духовні потреби”. М.Рудницький
Творчість М.Старицького стала єднальною лан-кою між традиційною за стилем українською лі-тературою (романтизм, реалізм) і новою, модерні-стською, яка почала зароджуватись на межі XIX – XX ст. Творчість Михайла Стари-цького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літе-ратури, у зміцненні в нашо-му письменстві реалізму. М.Рильський М.Старицький, 1904р.
Slide-Share