Презентация: Методологія і методи пізнання держави і права

Методологія і методи пізнання держави і права МЕТОДОЛОГІЯ Методологія і методи пізнання держави і права ВЛАСТИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права 2.2 Філософські (загальні) підходи до вивчення держави і права Загальні підходи до вивчення держави і права продовження Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права 2.3 Загальнонаукові методи пізнання державно – правової дійсності Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права 2.4 Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права Методологія і методи пізнання держави і права Власні методи юриспруденції Методологія і методи пізнання держави і права Структура методологічної юридичної науки
1/29
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 1)
Скачать (359 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Методологія і методи пізнання держави і права

МЕТОДОЛОГ ІЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ

2

Слайд 2: МЕТОДОЛОГІЯ

ЦЕ ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ТА СПОСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СИСТЕМА МЕТОДІВ ПІЗНАННЯ ЯВИЩ ТА ПРОЦЕСІВ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ОБЄКТ ТА ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

3

Слайд 3

4

Слайд 4: ВЛАСТИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ

Для сучасної юридичної науки характерний «релятивізм» (відносність наукової істини), відмова від єдиної загальновизнаної методології та визнання багатоманітності методологічних підходів до вивчення державно – правової діяльності. Юридичній науці властива наявність не одного будь-якого методу (прийому або засобу) наукового пізнання, а їх система. Методологія юридичної науки є багаторівневою та складається з відносно відокремлених рівнів пізнання держави і права. Значення методології полягає у тому, що лише через використання сучасних методів наукового пізнання вітчизняна юридична наука зможе виконати поставлені перед нею завдання щодо утвердження демократії, верховенства права та прав людини як ціннісних орієнтирів розвитку національної правової системи.

5

Слайд 5

СТРУКТУРА МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА РІВНІ МЕТОДОЛОГІЇ ФІЛОСОФСЬКІ (ЗАГАЛЬНІ) ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВИ Найбільш загальні пізнання, що використовуються всіма науками. В їх основі лежать головні напрями сучасної філософії (діалектика, синергетика, позитивізм, екзистенціалізм, утилітаризм, феноменологія, герменевтика, антропологія та ін. ЗАГАЛЬНО НАУКОВІ МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ДЕРЖАВА І ПРАВА використовуються всіма або більшістю наук, у тому числі – юриспруденцією, конкретизують філософські підходи до вивчення державно – правової діяльності СОЦІАЛЬНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ДЕРЖАВНО – ПРАВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Розроблені в межах конкретних наукових дисциплін (статистики, математики, психології та ін.) та ґрунтуються на їх висновках. ВЛАСНІ МЕТОДИ ЮРИСПРУДЕНГЦІЇ Розроблені та використовуються саме юридичною наукою, адаптовані під дослідження державно – правової дійсності.

6

Слайд 6

МЕТОДИКА- це сукупність практичних способів ефективного здійснення будь – якої діяльності, зокрема, технічних засобів збирання, зберігання, систематизації та узагальнення інформації в процесі наукового дослідження: Складання плану дослідження; Вивчення літератури, архівних матеріалів, юридичної практики; Конспектування і фіксація наукових даних тощо. Методика не входить до структури методології, оскільки може застосовуватися в будь – якій ( не обов'язково науковій )діяльності.

7

Слайд 7: 2.2

Філософські (загальні) підходи до вивчення держави і права

8

Слайд 8: Філософські (загальні) підходи до вивчення держави і права

ФІЛОСОФСЬКІ (ЗАГАЛЬНІ) ПІДХОДИ «Класичні» методологічні підходи та світоглядні орієнтири Діалектичний Метафізичний Матеріалістичний Ідеалістичний Сучасні методологічні підходи Феноменологічний Герменевтичний Синергетичний Антропологічний Комунікативний

9

Слайд 9: Загальні підходи до вивчення держави і права

Діалектичний Один з основних філософських підходів до вивчення природи, суспільства та мислення. Ґрунтується на принципах і законах діалектичної логіки: Закон переходу кількісних змін у якісні; Закон єдності і боротьби протилежностей; Закон заперечення В основу методу покладено такі категорії: сутність і явище, форма і зміст, можливість і дійсність, закономірність і випадковість, прогрес та регрес, вірогідність, еволюція та ін. Конкретизація діалектичного методу здійснюють: Метод сходження від простого до складного; Метод сходження від абстрактного до конкретного; Метод єдності історичного та логічного

10

Слайд 10: продовження

Діалектичний підхід до вивчення держави і права виходить з таких постулатів: Держава і право є явищами, які реально існують та можуть бути об'єктами пізнання; Державно – правова дійсність перебуває у постійному прогресуючому розвитку; Вивчаючи державу і права, слід враховувати різноманітні системні зв'язки між ними та іншими сферами суспільного життя; Вивчення державно – правової дійсності має бути орієнтовано на державно – правову практику

11

Слайд 11

Метафізичний Ґрунтується на граничних, позаекспериментальних принципах і засадах буття, знання, культури. Предмети дослідження ( державно – правові явища і процеси) розглядаються в статиці, як відсторонені від впливу інших факторів (політики, економіки, культури, моралі та ін.) Дозволяє дослідити сутність, властивості, природу та специфіку держави та права, інших елементів державно – правової діяльності, дає можливість «зазирнути в їх всередину».

12

Слайд 12

Матеріалістичний Виходить з того, що матерія є первинною, а свідомість виступає властивістю високоорганізованої матерії. Відповідно, держава і право похідні від матеріальних умов життя суспільства.

13

Слайд 13

Ідеалістичний « Дух » є первинним по відношенню до матерії, за своїм часом виникнення і значенням ідея передує матерії. Відповідно, ідея держави і права первинна по відношенню до їх матеріальних форм (законодавства, державного апарату та ін.)

14

Слайд 14

Заснований на редукції, яка полягає у «винесенні за дужки» всього зовнішнього, несуттєвого вивченні внутрішньої сутності, глибинного змісту правових явищ. Спрямований на пошук так званих « ейдосів права », тобто «самоочевидних структур,що передують нормам права, правовим інститутам і правовому мисленню, розглядаються як загальне, що є в усіх правових явищах, їх генетичний принцип, який породжує всі можливі одиничні прояви права». Першопричина всього соціального (у тому числі, державно-правової діяльності ) криється в «життєвому світі» - сукупності первинних думок, вірувань, які не потребують доказів та надають нормативним структурам імперативності Пошук сутності правових явищ ґрунтується на інтуїтивізмі, а тому позбавлений об'єктивності Феноменолог ічний

15

Слайд 15

Герменевтичний Юридична герменевтика пропонує специфічні методи інтерпретації (тлумачення) правових текстів. Виходить з залежності цілого від частин, а частини від цілого (« герменевтичне коло »), яке розв'язується « передзнанням » про ціле до його розчленування на частини. Наприклад, для того, щоб зрозуміти зміст норми, слід розуміти кожну конкретну ситуацію, на яку ця норма поширюється, і навпаки, для розуміння певної ситуації слід розуміти зміст норми як цілого. Розумінню і закону, і конкретної ситуації передує « передрозуміння », яке складається на основі досвіду розуміння попередніх нормативно - правових актів і юридичних ситуацій.

16

Слайд 16

Синергетичний Синергетика - це комплексна наука про системи, що саморозвиваються, мають неврівноважений характер, розвиток яких важко передбачити. До таких систем належать усі складні соціальні системи, в тому числі - правова система. Синергетичний підхід до державно-правової дійсності дозволяє : більш глибоко врахувати суб‘єктивний фактор у державно-правовому житті суспільства ; дослідити роль випадку у державно-правовому розвитку та вірогідні зв'язки між державно правовими явищами; краще зрозуміти процеси самоврядування та самоорганізації в державно – правовій сфері..

17

Слайд 17

Антропологічний Полягає у застосуванні «людського виміру» до політико-правових явищ, вивченні антропології позитивного права та ролі людини в правовій системі в цілому. На початковому етапі об'єктом юридичної антропології виступали виключно правові форми традиційних суспільств, правовий спосіб життя різних народів (юридична етнографія). На сьогодні юридична антропологія, спираючись на висновок про природу людини як «істоти політичної», обґрунтовує правовий порядок співіснування людини та соціальних інститутів, за якого людина зберігає свою ідентичність, а соціальний інститут - свою цілісність. Антропологічний підхід сприяє подоланню етноцентристського погляду на соціальний розвиток людини і суспільства, налагодженню зв'язків між з цивілізаціями, правовими системами, державами і особами, що представляють різні правові культури.

18

Слайд 18

Комунікативний Полягає у вивченні державно-правової дійсності як частини життєвого сипу людини, форми ; комунікації суб'єктів, яка існує у системі: текстуальних форм об'єктивації (закону); взаємодіючих суб'єктів, що сприймають та інтерпретують право та є носіями певних прав та обов'язків; легітимації (суспільного визнання) права відповідно до ціннісних стандартів

19

Слайд 19: 2.3

Загальнонаукові методи пізнання держави і права

20

Слайд 20: Загальнонаукові методи пізнання державно – правової дійсності

Дозволяє відтвориш державно-правову дійсність у сутнісних, закономірних зв'язках, відмежуватись від випадкового та несуттєвого, сформулювати в коротких дефініціях різноманітність державно - правових явищ. Логічний метод включає : Логічні прийоми: - аналіз (уявний поділ явища, яке вивчається, на складові частини і дослідження кожної з піц окремо ); - синтез (відтворення єдиної цілісної картини предмету ); - індукція (перехід від вивчення окремих чинників до загальних положень і висновків); - дедукція (перехід від загальних висновків до конкретних, які безпосередньо стосуються досліджуваних явищ чи процесів); - моделювання (ідеальне відтворення предметів дослідження у дефініціях (визначеннях понять ); - аналогія (встановлення можливої схожості предметів за певними ознаками у разі їх подібності за іншими) тощо. Логічні закони: - закон тотожності; - закон протиріччя; - закон виключеного третього; - закон достатності підстави. Логічний

21

Слайд 21

Полягає у дослідженні держави і права, правових інститутів та процесів у тій послідовності, в якій вони виникали, розвивалися, змінювали один одного. Дозволяє відтворити процес розвитку державно-правови явищ в усій багатоіраниості, повноті, з усі*'' випадковостями, особливостями історичного досвіду 1 ' правової традиції. Теорія держави і права виходить з єдності історичної ° логічного в процесі наукового дослідження. Історичний (хронологічний)

22

Слайд 22

Системний Передбачає вивчення держави і права, пов'язаних з ними державно - правових явищ та процесів як систем, що мають такі властивості: до їх складу входять окремі взаємопов'язані елементи, кожний з яких може утворювати систему більш низького порядку; можуть виступати складовими систем більш високого порядку; соціальні системи відчувають вилив зовнішніх чинників; в результаті взаємодії елементів системи виникає «системна якість» - властивість системи в цілому, якою не володіє кожний її елемент окремо, а лише їх спільність. Так, система права складається з взаємопов'язаних елементів - норм права, галузей та інститутів права, та входить до складу системи більш високого порядку - національної правової системи, В результаті взаємодії усіх елементів правової системи виникає нова системна якість — правопорядок. Включає структурно – функціональний підхід, який виходить з того, що всі державно-правові явища мають внутрішню структуру - сукупність взаємопов'язаних елементів, які виконують певні функції. Цей підхід дозволяє дослідити функціональні характеристики елементів державно-правової дійсності (функції права, держави, окремих органів державної влади. нормотворчості, правосвідомості тощо).

23

Слайд 23: 2.4

Спеціальні методи вивчення державно – правової діяльності Спеціальні методи вивчення державно – правової дійсності

24

Слайд 24

Конкретно- Соціологічний Використовується для оцінки соціальної обумовленості та соціальної ефективності дсржавно-правових інститутів, пов'язаний з дослідженням юридичної практики. Методи конкретно-соціологічиих досліджень: метод спостереження ; метод опитування; метод анкетування; метод інтерв'ювання; метод соціального експерименту. Застосовуються переважно на етапі збору наукої інформації, а також з метою: перевірки ефективності діяльності державно - правових інститутів; виявлення громадської думки щодо функціонування; - оцінки перспектив впровадження но державно-правових форм.

25

Слайд 25

Статистичний Базується на кількісних способах отримання даних державно-правовій сфері та опрацювання цих спостережень у наукових і практичних цілях. Статистичні вимірювання дозволяють об'єктивно відтворити сучасний стан та виявити тенденції розвитку державно-правових явищ і процесів.

26

Слайд 26

Кібернетичний Передбачає використання у державно-правих дослідженнях законів соціального управління. Математичний Передбачає використання математичних правил прийомів для обробки великих за обсягом юридичних матеріалів Психологічний Полягає у використанні психологічних тестів, інших засобів та прийомів для вивчення різних елементів правосвідомості та правової культури окремих громадян, груп або суспільства в цілому. Дозволяє визначити мотиви правомірної чи протиправної поведінки осіб, ставлення суспільства та окремих громадян до державно-правової політики, реформ у державно-правовій сфері та ін.

27

Слайд 27: Власні методи юриспруденції

Формально - юридичний Дозволяє простежити взаємозв'язки між внутрішнім змістом і зовнішнім вираженням (формою) державно-правових явищ та інститутів. Полягає у вивченні та опрацюванні « догми права», а також в логічній обробці правових норм па підставі прийомів та засобів юридичної техніки. За допомогою логічних операцій окремі правові положення трансформуються у загальні поняття, категорії та юридичні конструкції, здійснюється їх логічне тлумачення, класифікація, типологізація. Формально – юридичний метод проявляється як: аналіз форм держави; визначення і юридичне оформлення компетенції державних органів; вивчення внутрішньої побудови правових норм; аналіз джерел права; розробка методів систематизації нормативно -правового матеріалу; вироблення правил та прийомів юридичної техніки; розробка спеціально - юридичного та інших методів тлумачення права та ін.

28

Слайд 28

Порівняльно – правовий Дозволяє встановити схожість або розбіжність державно-правової дійсності. Полягає у співставленні правових систем у цілому або окремих державно-правових інститутів, явищ чи процесів як на сучасному етапі, так і на різних періодах їх історичного розвитку з метою виявлення їх спільних рис та відмінностей. Діахронне порівняння - порівняння певних правових систем чи їх елементів у різні історичні часи. Синхронне порівняння – порівняння правових систем чи їх елементів, що існують в одну історичну епоху в різних країнах світу. Бінарне порівняння – порівняння двох правових систем. Мультипорівняння – порівняння більш ніж двох правових систем або їх елементів. Мікропорівняння – порівняння на рівні правових норм різних провових систем. Інституціональне порівняння – порівняння на рівні правових інститутів чи галузей права, інших державно - правових елементів. Макропорівняння – порівняння правових систем в цілому.

29

Последний слайд презентации: Структура методологічної юридичної науки

Методологія юридичної науки Філософські підходи Загально – наукові методи Спеціальні методи Власні методи Діалектичний Метафізичний Герменевтичний Феноменологічний Синергетичний Антропологічний Комунікативний Логічний Історичний Системний Статистичний Конкретно – Соціологічний Психологічний Кібернетичний Математичний Формально –юридичний Порівняльно – правовий

Похожие презентации

Ничего не найдено