Презентация: Метод, методика, способи і прийоми економічного аналізу

Метод, методика, способи і прийоми економічного аналізу Питання лекції Види та формули розрахунку середніх величин Поряд із середніми величинами широкого застосування в економічному аналізі набули відносні величини За формою відносні величини поділяються на коефіцієнти, відсотки, індекси. Для аналізу зміни економічних явищ і процесів за певний період широко використовуються ряди динаміки. Рядом динаміки називають часову послідовність значень Для повнішої характеристики змін і тенденцій у динаміці використовуються такі додаткові показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне У зв’язку із широким застосуванням рядів динаміки в процесі аналізу необхідно пам’ятати, що достовірні висновки можна одержати, тільки дотримуючись основних Графіки, які використовуються в економічному аналізі, можна розділити на дві групи: Класифікація діаграм за змістом розрізняють Групуванням називають розподіл багатьох одиниць об’єкта спостереження на якісно однорідні групи за певними суттєвими для них ознаками. Метод, методика, способи і прийоми економічного аналізу Метод, методика, способи і прийоми економічного аналізу Елімінування — означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання Дякую за увагу!
1/15
Средняя оценка: 4.6/5 (всего оценок: 37)
Скачать (452 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Метод, методика, способи і прийоми економічного аналізу

Лекція №2 (ІІ частина)

2

Слайд 2: Питання лекції

Сутність середніх та відносних величин Використання в економічному аналізі рядів динаміки Використання графічного методу в економічному аналізі Метод групування в аналітичних дослідженнях Балансовий метод Прийоми елімінування в економічному аналізі

3

Слайд 3: Види та формули розрахунку середніх величин

Середня арифметична: проста, обчислюється без урахування значущості кожного елемента в загальній сукупності зважена, враховано вагу (значущість) досліджуваних елементів Х = Сум х / n, х – ціна матеріалів певної партії Х = Сум х * q і / Сум q і, q i – обсяг партії матеріалів Середня гармонічна – обчислюється як відношення суми ознак до суми добутків цих ознак на обернені значення варіантів Х = Сум q / Сум 1* q / х Середня квадратична, обчислюється добуванням квадратичного кореня з частки від діленням суми квадратів окремих значень досліджуваної ознаки на їхню кількість: проста зважена 2 Х = Корінь квадратний від Сум х / n 2 Х = Корінь квадратний від Сум х * q / Сум q Середня хронологічна, яка характеризує середній рівень рядів динаміки. Х = ( х 1 / 2 + х 2 +….+ х n / 2 ) / n - 1

4

Слайд 4: Поряд із середніми величинами широкого застосування в економічному аналізі набули відносні величини

Відносними величинами називають величини, що виражають кількісні відношення між соціально-економічними явищами. Однією з найважливіших властивостей відносних величин є те, що вони нейтралізують відмінності абсолютних величин та уможливлюють порівнювання таких явищ, абсолютні показники яких не надаються до безпосереднього порівнювання.

5

Слайд 5: За формою відносні величини поділяються на коефіцієнти, відсотки, індекси.

Коефіцієнти використовують для зіставлення двох взаємозв’язаних показників, один з яких беруть за одиницю. Відсотки є необхідними для характеристики співвідношення величин, одну з яких беруть за 100. Індекси використовуються для вивчення показників у динаміці. Розрізняють базисні та ланцюгові індекси. У розрахунку базисних індексів перший (базисний) показник динамічного ряду береться за 100 %, а наступні величини розраховуються у відсотковому співвідношенні до базисного. У розрахунку ланцюгових індексів кожний показник динамічного ряду зіставляється не з базисним, а з попереднім роком.

6

Слайд 6: Для аналізу зміни економічних явищ і процесів за певний період широко використовуються ряди динаміки. Рядом динаміки називають часову послідовність значень економічних показників. Це хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи того економічного явища.. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами. Ряд динаміки складається з двох елементів: моментів часу (або дат) та самих даних, що називаються рівнями ряду.

7

Слайд 7: Для повнішої характеристики змін і тенденцій у динаміці використовуються такі додаткові показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення одного відсотка приросту.

Абсолютним приростом називається різниця між наступним та попереднім рівнями ряду динаміки (х' – х0). Темпом зростання називається відношення наступного рівня до попереднього або до будь-якого іншого рівня, що його взято за базу порівняння (х' : х0). Темпом приросту називається відношення абсолютного приросту до базисного рівня [(х' – х0) : х0]. Темп приросту може бути розрахований як різниця між темпом зростання та одиницею (або 100 %). Абсолютне значення одного відсотка приросту розраховується як відношення абсолютного приросту до темпу приросту, який виражений у відсотках.

8

Слайд 8: У зв’язку із широким застосуванням рядів динаміки в процесі аналізу необхідно пам’ятати, що достовірні висновки можна одержати, тільки дотримуючись основних правил складання таких рядів, а саме:

правильний вибір періоду динамічного ряду; включення в ряди динаміки однорідних показників; обґрунтований вибір тривалості періоду (інтервалу); порівнянність оцінок та інших досліджуваних показників; безперервність динамічного ряду, тобто недопущення пропусків певних періодів.

9

Слайд 9: Графіки, які використовуються в економічному аналізі, можна розділити на дві групи:

Ілюстративні використовуються для порівнювання результатів економічного аналізу, які одержують за допомогою інших аналітичних прийомів, а також для ілюстрації найважливіших результатів аналізу в процесі прийняття рішень управлінським персоналом, для унаочнення доповідей і повідомлень на нарадах, засіданнях, зборах. Розрахункові (аналітичні) здебільшого виконують подвійну функцію: вони використовуються і для полегшення аналітичних розрахунків, і як ілюстративні графіки. Прикладом аналітичного графіка може бути графік розрахунку точки беззбитковості (критичного обсягу), який забезпечує оперативне виявлення коливань розміру прибутку підприємства під час аналізу варіантів зміни обсягу виробництва за рахунок постійної частини витрат.

10

Слайд 10: Класифікація діаграм за змістом розрізняють

Діаграми порівняння показують співвідношення різних об’єктів за певним показником. Смугові діаграми розміщують по горизонталі: основу смуг розміщують на осі ординат, а масштаб — на осі абсцис. Структурн і (секторні) діаграми дають змогу визначити склад досліджуваних показників, питому вагу окремих частин у загальному розмірі показника. Діаграму динаміки призначено для зображення зміни явищ за відповідні проміжки часу. Для цього можна використовувати стовпчикові, кругові, квадратні, фігурні та інші графіки. Лінійні графіки дуже широко використовуються також для вивчення зв’язків між показниками (графіки зв’язку). На осі абсцис відкладаються значення факторного показника (X), а на осі ординат — значення результативного показника (Y) у відповідному масштабі. Лінійні графіки в наочній і дохідливій формі відображають напрямок і форму зв’язку. Графіки контролю широко застосовуються в економічному аналізі для вивчення зведень про хід виконання плану чи дотримання нормативів. У такому разі на графіку будуть дві лінії: плановий і фактичний рівень показників за кожний день (або за інший проміжок часу).

11

Слайд 11: Групуванням називають розподіл багатьох одиниць об’єкта спостереження на якісно однорідні групи за певними суттєвими для них ознаками.

Можна виділити такі різновиди задач, які розв’язуються способом групувань: визначення соціально-економічних типів явищ; вивчення структури явищ та структурних зрушень, які відбуваються в них; визначення зв’язків та залежностей між явищами.

12

Слайд 12

Групування складають здебільшого за таким алгоритмом: - визначення цілі аналізу; - збирання необхідних даних щодо всієї сукупності об’єктів; - ранжирування сукупності за вибраною для групування ознакою; - оцінка крайніх варіантів факторної ознаки; - визначення кількості груп у групуванні; - визначення розміру рівновеликого інтервалу; - визначення середньогрупових показників за різними ознаками; аналіз отриманих середніх величин та визначення направлення дії факторних показників на результативний.

13

Слайд 13

Балансовий спосіб — це спеціальний прийом зіставлення взаємозв’язаних показників господарської діяльності. Використання балансового способу є доцільним, коли зв’язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків, отриманих у результаті низки різноманітних зіставлень цих показників.

14

Слайд 14: Елімінування — означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

Прийоми елімінування Спосіб ланцюгових підстановок. Він є найуніверсальнішим і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. Спосіб абсолютних різниць. Цей спосіб є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Як і останній, він використовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів Y = Х1*Х2, або в змішаних моделях типу Y = (Х1 – Х2)*Х3. Спосіб відносних різниць. Цей спосіб, як і попередній, використовується для вимірювання впливу факторів на результативний показник тільки в таких моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів (типу Y = Х1*Х2) та в комбінованих моделях типу Y = (Х1 – Х2) • Х3. Цей спосіб відрізняється від попередніх тим, що розрахунки впливу факторів на досліджуваний показник проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах. Індексний спосіб. Його застосовують для вивчення економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до динамічних змін. Класичним прикладом такого об’єкта аналізу є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них.

15

Последний слайд презентации: Дякую за увагу!

Похожие презентации

Ничего не найдено