Презентация на тему: Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ

Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
МЕТАБОЛІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВПРАВ РІЗНОЇ ПОТУЖНОСТІ Виходячи із інтенсивності фізичних навантажень та механізмів їх енергетичного
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
1/30
Средняя оценка: 4.8/5 (всего оценок: 83)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (1996 Кб)
1

Первый слайд презентации

Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ

Изображение слайда
2

Слайд 2

Усі види м’язової діяльності супроводжуються використанням хімічної енергії, завдяки якої м’язи виконують механічну роботу. Цю енергію забезпечують молекули АТФ та метаболічні процеси, що своєчасно відновлюють її рівень. Різна за характером м’язова робота забезпечується різними шляхами або механізмами відновлення (ресинтезу) АТФ

Изображение слайда
3

Слайд 3

РОЛЬ АТФ У ФУНКЦІЇ М’ЯЗІВ АТФ – єдине джерело енергії для м’язової діяльності. ЇЇ енергія забезпечує процес скорочення. При цьому відбувається реакція розпаду (гідролізу) молекул АТФ з участю ферменту скоротливого білку міозину – АТФази, який активується іонами кальцію (Са 2+ ). АТФ + Н 2 О Са2+-АТФаза АДФ + Н 3 РО 4 + Δ Q

Изображение слайда
4

Слайд 4

Вміст АТФ у скелетних м’язах відносно невеликий і вичерпується протягом 1-1,5 секунд напруженої роботи (3-5 сильних скорочень). Тому для підтримання м’язової діяльності повинен постійно відбуватися процес ресинтезу АТФ за рахунок такої кількості енергії, яка виділяється під час її розпаду: АДФ + Н 3 РО 4 + Δ Q АТФ

Изображение слайда
5

Слайд 5

Постійний ресинтез АТФ у м’язах необхідний і для процесу їх розслаблення. Завдяки енергії АТФ забезпечується активний транспорт іонів кальцію в цитоплазму м’язових волокон, а зниження його концентрації зумовлює розслаблення м’язів. Таким чином, постійність концентрації АТФ у м’язовому волокні – метаболічна основа нормального його скорочення та розслаблення. Навіть незначне зниження концентрації АТФ погіршує процеси розслаблення і скорочення, а підвищення – скорочення м’язів

Изображение слайда
6

Слайд 6

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕХАНІЗМІВ ЕНЕРГОУТВОРЕННЯ Існує декілька механізмів ресинтезу АТФ, які постачають енергію для утворення макроергічного зв’язку в молекулі АТФ під час її синтезу із АДФ та фосфорної кислоти. Кожний механізм має свої метаболічні та енергетичні особливості і робить різний внесок енергозабезпечення м’язової діяльності організму

Изображение слайда
7

Слайд 7

Виділяють один аеробний (окисне фосфорилювання ) та три анаеробні механізми ресинтезу АТФ у тканинах. Основним механізмом ресинтезу АТФ у тканинах є аеробний (з участю кисню) процес окислення поживних речовин, зокрема вуглеводів та жирів. Він закінчується в мітохондріях процесом окисного фосфорилювання. Оскільки цей механізм багатостадійний, він відбувається повільно і не може забезпечувати велику швидкість ресинтезу АТФ

Изображение слайда
8

Слайд 8

Є також три анаеробні механізми ресинтезу АТФ, які мають велику потужність цього процесу і можуть забезпечити енергією виконання фізичних вправ великої інтенсивності: креатинфосфокіназний ( алактатний ); гліколітичний ( лактатний ); міокіназний

Изображение слайда
9

Слайд 9

Найбільшу потужність має креатинфосфокіназний механізм, найменшу – аеробний. Найбільшу метаболічну ємність має аеробний механізм, оскільки можуть використовуватись запаси вуглеводів та жирів, що становить близько 15 кг. Швидкість розгортання окремих механізмів ресинтезу АТФ залежно від терміну роботи

Изображение слайда
10

Слайд 10

АНАЕРОБНІ МЕХАНІЗМИ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М’ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Креатинфосфокіназний механізм використовує клітинні запаси креатинфософату ( КрФ ) та АДФ для підтримання постійності концентрації АТФ у випадках її швидкого використання. Як тільки зміщується рівновага АТФ↔АДФ у бік накопичення АДФ, активується ферментативна реакція перефосфори-лювання між КрФ та АДФ за участю ферменту креатинфосфокінази. При цьому утворюється АТФ та вільний креатин: АДФ + КрФ Креатинфосфокіназа АТФ + Креатин

Изображение слайда
11

Слайд 11

Креатинфосфат виконує роль енергетичного буфера та носія енергії. У зв’язку з цим у практиці спорту використо-вуються фармакологічні препарати креатину чи креатинфосфату для нормалізації або поліпшення енергетичного обміну в скелетних м’язах, серці тощо

Изображение слайда
12

Слайд 12

Креатинфософкіназний механізм забезпечує виконання короткочасної роботи максимальної потужності протягом перших 6-15 сек. у нетренованих, а у спринтерів – до 20-30 сек. На максимальну потужність він виходить у перші секунди потужної роботи і тому забезпечує енергетичну основу проявів швидкості та сили. Він є основним в енергозабезпеченні бігу на 100 м, плавання на короткі дистанції, важкоатлетичних вправ, а також забезпечує можливість швидкого включення в роботу на старті та на фініші

Изображение слайда
13

Слайд 13

Якщо інтенсивна робота триває більше 10-15 сек., то енерго-забезпечення її відбувається за рахунок іншого анаеробного механізму гліколітичного ресинтезу АТФ. Цей механізм називають також гліколізом та глікогенолізом. У процесі гліколізу відбувається анаеробне окислення глікогену м’язів чи глюкози, що надходить з крові. При цьому утворюється молочна кислота та 2-3 молекули АТФ

Изображение слайда
14

Слайд 14

Цей механізм має меншу потужність та швидкість розгортання, ніж креатинфосфокіназний. Він включається в енергозабезпечення в перші секунди роботи, але на максимальну потужність виходить на 30-й секунді інтенсивної м’язової роботи і може підтримувати її виконання протягом 1-2 хв. (у тренованих до 5 хв.). Тому гліколіз забезпечує енергією біг на 200-400 м, плавання на 100-200 м, велогонки на короткі дистанції, інші фізичні вправи субмаксимальної потужності, які виконуються за умов нестачі кисню у тканинах (гіпоксії). Гліколіз є біоенергетичною основою швидкісної та силової витривалості людини

Изображение слайда
15

Слайд 15

Під час гліколізу в скелетних м’язах накопичується молочна кислота, яка пригнічує діяльність ферментів цього процесу. Молочна кислота викликає больові відчуття в м’язах під час роботи, тому що закиснює внутрішнє середовище. Це викликає набухання білкових структур, що стискає нервові закінчення та викликає біль і розвиток м’язового стомлення. Помірне закиснення активує ферменти аеробного енергоутворення, за рахунок якого виконується подальша робота

Изображение слайда
16

Слайд 16

Метаболічна ємність гліколізу залежить від вмісту глікогену у скелетних м’язах та роботи буферних систем, тому збільшення їх запасів має суттєве значення для виконання відносно тривалої напруженої роботи, що дуже важливо для різних видів спорту

Изображение слайда
17

Слайд 17

Міокіназний механізм ресинтезу АТФ відбувається у м’язах при значному збільшенні концентрації АДФ у клітинах. Це спостерігається лише у критичних станах організму за умов виснажливої роботи м’язів та стомлення. Суть цього механізму полягає в реакції перефосфорилювання між двома молекулами АДФ з утворенням АТФ та АМФ: АДФ + АДФ фермент міокіназа АТФ + АМФ

Изображение слайда
18

Слайд 18

АЕРОБНИЙ МЕХАНІЗМ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М’ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Аеробний механізм ресинтезу АТФ забезпечує понад 90% АТФ організму. Це повільний механізм енергоутворення, бо включає багато біохімічних перетворень. Спочатку поживні речовини – вуглеводи, жири та білки – розпадаються до мономерів

Изображение слайда
19

Слайд 19

Далі мономери поступово перетворюються на молекули ацетил–КоА, які є інтегратором метаболізму. Ацетил-КоА окислюється у мітохондріях у циклі лимонної кислоти та у дихальному ланцюзі до кінцевих продуктів обміну СО 2 та Н 2 О. Енергія, що утворилась в результаті цього процесу використовується для утворення молекули АТФ. Процес синтезу молекули АТФ за рахунок енергії біологічного окислення називають окисним фосфорилюванням

Изображение слайда
20

Слайд 20

Изображение слайда
21

Слайд 21

Аеробний механізм енергоутворення найкраще відбувається у повільноскоротних м’язових волокнах. На максимальну потужність він виходить на 2-4 хвилині помірної фізичної роботи у нетренованої людини та на першій хвилині – у тренованої і може підтримувати її декілька годин. Аеробний механізм енергоутворення є біоенергетичною основою загальної витривалості

Изображение слайда
22

Слайд 22

Цей механізм поліпшується під час виконання навантажень великої та помірної потужності: бігу на 5 000 та 10 000 м, плавання на 800 м і більше, бігу на ковзанах, лижних та велосипедних гонок

Изображение слайда
23

Слайд 23

ВНЕСОК ОКРЕМИХ МЕХАНІЗМІВ ЕНЕРГО-УТВОРЕННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БІГУ НА РІЗНІ ДИСТАНЦІЇ Біг на різні дистанції – це хороший приклад виконання різної за потужністю та тривалістю роботи, яка забезпечується різним внеском в її виконання анаеробних та аеробних механізмів енергоутворення. При цьому між інтенсивністю та тривалістю роботи існує зворотній зв’язок – чим інтенсивніше виконується робота, тим вона менш тривала. Тому зі збільшенням дистанції чи тривалості бігу збільшується частка аеробного механізму енергоутворення і зменшується анаеробного

Изображение слайда
24

Слайд 24

Відносний енергетичний внесок анаеробних ( Ан ) і аеробних ( Ае ) механізмів енергоутворення у забезпеченні бігу на різні дистанції

Изображение слайда
25

Слайд 25

Фізичні вправи, під час виконання яких внесок анаеробного енергозабезпечення становить понад 70%, відносять до вправ анаеробного типу. Вправи, у виконанні яких енергоутворення на 70% забезпечується аеробним механізмом енергоутворення, відносять до вправ аеробного типу, а якщо вправи виконуються однаковою мірою з участю обох механізмів енергоутворення, то вони належать до змішаного анаеробно-аеробного типу

Изображение слайда
26

Слайд 26: МЕТАБОЛІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВПРАВ РІЗНОЇ ПОТУЖНОСТІ Виходячи із інтенсивності фізичних навантажень та механізмів їх енергетичного забезпечення, усі циклічні вправи згідно з однією з багатьох класифікацій фізичних вправ поділяють на роботу в чотирьох зонах відносної потужності: максимальній, субмаксимальній, великій та помірній. При виконанні фізичних вправ у зоні кожної потужності відбуваються певні біохімічні зміни, за якими можна характеризувати виконану роботу

Изображение слайда
27

Слайд 27

Біохімічні зміни в організмі людини при виконанні фізичних вправ у різних зонах відносної потужності (↑ збільшення, ↓ зменшення вмісту метаболіту чи показника)

Изображение слайда
28

Слайд 28

Оцінювати інтенсивність виконаної роботи можна також за іншими показниками, які часто використовуються у практиці фізичного виховання і спорту: енерговитратах, відносних одиницях енергетичних витрат – метаболічному еквіваленті (МЕТ), величиною ЧСС, що відображає відносну інтенсивність роботи, виражену у відсотках МСК (максимального споживання кисню) тощо. Але необхідно знати, що величина енергетичних витрат під час фізичних навантажень індивідуальна і залежить від статі, віку, маси тіла, рівня фізичної підготовленості та спадкових ознак

Изображение слайда
29

Слайд 29

Відносне оцінювання інтенсивності навантаження аеробної спрямованості можна провести за величиною ЧСС, реєстрованої під час виконання роботи. Існує лінійна залежність між величинами ЧСС та споживанням кисню, яке залежить від інтенсивності роботи. Споживання кисню (СК) виражають у відсотках МСК, тобто відношення величини поточного споживання кисню до його максимального значення Залежність величини ЧСС від інтенсивності навантаження

Изображение слайда
30

Последний слайд презентации: Лекція 9 БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ

Тривалий стан гіпокінезії призводить до зниження працездатності та втрати здоров’я. Тому стає очевидним необхідність профілактики негативного впливу на організм малорухомого способу життя як здорових людей, так і інвалідів, які мають обмежені фізичні спроможності. Для цього повинні використовуватись спеціальні комплекси, форми та методи оздоровчої фізичної культури

Изображение слайда