Презентация на тему: Лекція 5

Реклама. Продолжение ниже
Лекція 5
ПЛАН
Література:
1. Психоаналітична теорія дитячого розвитку 3. Фрейда.
Історія психоаналізу
Причини неврозів за З.Фрейдом
Лекція 5
Психоаналіз
Структура особистості за З. Фрейдом
Сексуальність за З. Фрейдом
Для малої дитини - це
Теорія психосексуального розвитку
Лібідо
Ерогенні зони
Психоаналітичні стадії
1. Оральна стадія (0-1Р)
Оральна стадія (продовження)
Оральна стадія (продовження)
Риси особистості
2. Анальна стадія (1-3рр.)
продовження
Інстанція “Я”
Риси особистості
3. Фалічна стадія (3-5 років )
Комплекси Едіпа та Електри
Звільнення від комплексу Едіпа
Інстанції особистості
Інстанції особистості (продовження)
4. Латентна стадія (5-12 рокків )
5. Генітальна стадія (12-18 років )
Інстанція “Я”
Механізми захисту
Механізми захисту
Значення теорії З.Фрейда.
Лекція 5
Лекція 5
Лекція 5
Лекція 5
Лекція 5
5.2. Теорія розвитку Е. Еріксона.
Особистість за Е. Еріксоном
Ідентичність
Ідентичність
Лекція 5
Лекція 5
Лекція 5
Лекція 5
Стадії розвитку особистості за Е. Еріксоном. Перша стадія (0-1р.)
Лекція 5
Лекція 5
Друга стадія (1-3р.)
Завдання другої стадії (1-3 років )
Третя стадія (3-6р.)
Лекція 5
Лекція 5
Четверта стадія (6-12р.)
Лекція 5
Пята стадія (12-18р.)
Лекція 5
Лекція 5
Шоста стадія (20-40р.)
Лекція 5
Сьома стадія (40-60р.)
Лекція 5
Лекція 5
Восьма стадія
Лекція 5
Висновок
Ерік Еріксон
1/69
Средняя оценка: 4.8/5 (всего оценок: 58)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (643 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации: Лекція 5

Характеристика психодинамічних підходів щодо психічного розвитку.

Изображение слайда
1/1
2

Слайд 2: ПЛАН

1. Психоаналітична теорія дитячого розвитку 3. Фрейда. 2. Епігенетична теорія Е. Еріксона.

Изображение слайда
1/1
3

Слайд 3: Література:

Психология человека от рождения до смерти. Психологическая знциклопедия Под общей редакцией А.А. Реана. - Санкт-Петербург изд. Дом "Нева", М.. «ОЛМА-ПРЕСС» 2002.(Б-6) Семенюк Л.М. Хрестоматия по возрастной психологии: учебное пособие для студентов/Под ред. Д.И. Фельдштейна : издание 2-е, дополненное. – Москва: Институт практической психологии, 1996. – 304 с.

Изображение слайда
1/1
4

Слайд 4: 1. Психоаналітична теорія дитячого розвитку 3. Фрейда

Народився: 6 травня 1856 Місце народження: Пржибор, Австро-Угорщина Помер: 23 вересня 1939 в Лондоні. (73 р.) Рід діяльності: психолог, психіатр і засновник психоаналізу Напрямок: психоаналіз

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
5

Слайд 5: Історія психоаналізу

Історія психоаналізу бере свій початок в 1880-тих роках у Відні, коли Зігмунд Фрейд працював над розробкою ефективнішого способу лікування неврологічних та істеричних захворювань. Працюючи з різними психічними відхиленнями, він виявив, що не всі з них мають органічні причини у тілі або нервовій системі людини і що причини більшості неврозів необхідно шукати в свідомості і в особистісних проблемах людини.

Изображение слайда
1/1
6

Слайд 6: Причини неврозів за З.Фрейдом

З.Фрейд припустив, що коріння цих проблем лежить у ранньому дитинстві, коли дитина отримала психічну травму, яка пов'язана, як правило, з сексуальними домаганнями з боку дорослих. Ці травмуючі події викликають сильні переживання, які дитина не може виразити та усвідомити і які пригнічуються і переходять до підсвідомого, Пригнічені неусвідомлені бажання і травмуючі спогади накопичуються у підсвідомості і є причиною різноманітних неврозів, неприємних переконань.

Изображение слайда
1/1
7

Слайд 7

Позбавлення від цих страждань можливе в результаті спеціальної форми терапії, в якій психотерапевт допомагає клієнту усвідомити травмуючі його події, тобто вивести їх на рівень свідомості і зрозуміти себе. Цей метод було названо психоаналізом.

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8: Психоаналіз

В основі цієї теорії - конфлікт між вродженими інстинктивними потягами, головними з яких є інстинкти життя ( ерос ) і смерті ( танатос ), і свідомими моральними, культурно-нормованими уявленнями. Особистістъ, за 3,Фрейдом, - це взаємодія взаємоспонукаючих стримуючих сил. У психоаналізі вивчається природа цих сил і структур, у відповідності з якими ця взаємодія здійснюєтъся.

Изображение слайда
1/1
9

Слайд 9: Структура особистості за З. Фрейдом

Свідоме Несвідоме Надсвідоме “ Я” “ Воно” “ Над-Я” Раціональна поведінка “Бажаю” “Повинен” Сприймання інформації: про оточуючий світ; про стан організму Зосередження інстинктів: сексуальних; агресивних Виникає за механізмом ідентичності дитини з дорослими і проявляється у вигляді сумління, почуття страху, провини. 2. Збереження у пам ’ яті Швидке задоволення Якщо вимоги до”Я” зі сторони “Воно”, “Над-Я” несумісні, то виникає конфлікт, це створює напругу. 3. Зворотні реакції для самозбереження Спасіння досягається за допомогою “захисних механізмів” : витіснення, раціоналізації, сублімації, регресії тощо. Пристосування до реальності Енергетичне джерело Моральні стандарти, заборони і заохочення

Изображение слайда
1/1
10

Слайд 10: Сексуальність за З. Фрейдом

Одне з основних положень психоаналітичного учення про розвиток особистості полягає в тому, що сексуальність є основним людським мотивом З.Фрейд розумів сексуальністъ дуже широко: це все те, що надає тілесного задоволення.

Изображение слайда
1/1
11

Слайд 11: Для малої дитини - це

ніжності, доторкання, обіймання поцілунки, задоволення від смоктання, від випорожнення кишечника, від теплої ванни і багато іншого., без чого не можливе життя і що кожне немовля тією чи іншою мірою отримує від матері

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
12

Слайд 12: Теорія психосексуального розвитку

У відповідності з цією теорією 3.Фрейд всі стадії психічного розвитку людини зводитъ до стадій перетворення заміщення в різних ерогенних зонах лібідозної, або сексуальної енергії.

Изображение слайда
1/1
13

Слайд 13: Лібідо

( від лат. Libido - бажання, потяг) – психічна енергія, яка лежить в основі основних бажань людини ( сексуальних і потягу до життя ).

Изображение слайда
1/1
14

Слайд 14: Ерогенні зони

- це ділянки тіла, чутливі до стимулу; якщо їх стимулювати то виникають задоволення лібідозних почуттів. Кожна стадія має свою лібідозну зону, збудження якої створює лібідозне задоволення. Зміна цих зон утворює послідовнітъ стадій психічного розвитку.

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже
15

Слайд 15: Психоаналітичні стадії

- це стадії генезису психіки протягом життя дитини. В них відображений розвиток " Воно ", "Я", " Над-Я ” взаємовплив між ними.

Изображение слайда
1/1
16

Слайд 16: 1. Оральна стадія (0-1Р)

характеризується тим, що основне джерело задоволення і, отже, потенційної фрустрації, зосереджується на активності, яка пов'язана з годуванням. Оральна стадія складається з двох фаз – ранньої і пізньої, які займають перше і друге півріччя життя.

Изображение слайда
1/1
17

Слайд 17: Оральна стадія (продовження)

Ця стадія характеризується двома послідовними лібідозними діями ( смоктання і укус). Ведуча ерогенна ділянка на цій стадії - рот, знаряддя харчування смоктання і первинного дослідження предметів. Смоктання » за З.Фрейдом, тип сексуальних проявів дитини.

Изображение слайда
1/1
18

Слайд 18: Оральна стадія (продовження)

В другій половині оральної стадії з появою зубів до смоктання додається укус, який надає дії агресивний характер задовольняє лібідозну потребу дитини. Мати не дозволяє дитині кусати свої груди. Таким чином, потяг насолоди починає вступати у конфлікт з реальністю. За Фрейдом, у немовляти немає "Я". Ця психічна інстанція поступово диференціюється від його " Воно "

Изображение слайда
1/1
19

Слайд 19: Риси особистості

На оральній стадії фіксації лібідо у людини формуються такі риси особистості як: ненаситність ; жадібність, вимогливістъ. Вже на цій стадії згідно з уявленнями Фрейда, люди поділяються на оптимістів і песимістів.

Изображение слайда
1/1
20

Слайд 20: 2. Анальна стадія (1-3рр.)

На цій стадії лібідо концентрується навколо ануса, який стає об'єктом уваги дитини, яку привчають до охайності. Відтепер дитяча сексуальністъ знаходитъ предмет свого задоволення в опануванні функціями дифекації, виділення.

Изображение слайда
1/1
21

Слайд 21: продовження

Саме тут дитина зустрічається з багатъма заборонами, тому зовнішній світ виступає перед нею ж перешкодою, яку вона має подолати, і розвиток набуває конфліктний характер.

Изображение слайда
1/1
22

Слайд 22: Інстанція “Я”

Відносно поведінки дитини на цій стадії можна говорити, що повністю створена інстанція "Я" і відтепер вона здатна контролювати імпульси “ Воно ”. "Я" дитини навчаєтъся розв'язувати конфлікти, винаходячи компроміси між прагненням до насолоди і дійсністю. Починає формуватися " Над-Я " як частина її "Я".

Изображение слайда
1/1
23

Слайд 23: Риси особистості

які формуються на анальній стадії : охайність, пунктуальність ; впертість, агресивність,, скритність ; економність, прагнення накопичення. Всі ці якості - наслідок різного ставлення дитини до природних тілесних процесів, які були об'ектом її уваги під час привчання до охайності на домовленнєвому рівні розвитку.

Изображение слайда
1/1
24

Слайд 24: 3. Фалічна стадія (3-5 років )

характеризує вищий ступінь дитячої сексульності. Ведучою ерогенною зоною стають генітальні органи Сексуалъність стає предметною, тобто діти починають відчувати сексуальну прихильність до дорослих людей.

Изображение слайда
1/1
25

Слайд 25: Комплекси Едіпа та Електри

Лібідозну прихильність до батьків протилежної статті З.Фрейд назвав Едіповим комплексом для хлопчиків і комплексом Електри для дівчат, визначаючи їх як мотиваційно-афективні ставлення дитини до батьків протилежної статті (хлопчик відчуває потяг до матері, сприймає 6атька як суперника, який викликає одночасно і ненависть, і страх).

Изображение слайда
1/1
26

Слайд 26: Звільнення від комплексу Едіпа

відбувається наприкінці цієї стадії під впливом страху кастрації який примушує хлопчиків відмовитись від сексуального потягу до матері і ідентифікувати себе з батъком. Шляхом витіснення цього комплексу повністю диференціюється система "Над- Я", Саме тому подолання Едіпового комплексу відіграє важливу роль у психічному розвитку дитини.

Изображение слайда
1/1
27

Слайд 27: Інстанції особистості

Наприкінці фалічної стадії всі три психічні інстанції сформовані і знаходяться в постійному конфлікті одне з одним. Головну роль відіграє інстанція "Я". Вона зберігає пам'ятъ минулого, діє на основі реалістичного мислення. Але ця інстанція має відтепер вести боротьбу на два фронти : проти руйнуючих принципів " Воно " і одночасно проти суворості «Над- Я»

Изображение слайда
1/1
28

Слайд 28: Інстанції особистості (продовження)

В цих умовах з'являється стан тривоги як сигнал для дитини, який попереджує про внутрішню та зовнішню небезпеку. В цій боротьбі механізмами захисту "Я" стають витіснення та сублімація ( перетворення енергії сексуального потягу в соціально прийнятні форми активності ). За З.Фрейдом найважливіші періоди в житті людини завершуються до 5· ти років ; саме в цей час формуютъся головні структури особистості.

Изображение слайда
1/1
29

Слайд 29: 4. Латентна стадія (5-12 рокків )

характеризується зниженням статевого інтересу. Психічна інстанція "Я" повністю контролює потреби “ Воно ” відірвана від сексуальної мети, енергія лібідо переноситься на засвоєння загальнолюдського досвіду, який закріплений у науці і культурі, а також встановленні дружніх взаємин з однолітками та дорослими за межа ми сімейного оточення.

Изображение слайда
1/1
30

Слайд 30: 5. Генітальна стадія (12-18 років )

характеризується підвищенням дитячих сексуальних прагнень, відтепер всі минулі ерогенні зони поєднують а підліток, з точки зору З.Фрейда,, прагне до однієі мети – нормального сексуального спілкування.

Изображение слайда
1/1
31

Слайд 31: Інстанція “Я”

На цій стадії інстанція “Я” має боротися проти агресивних імпульсів “ Воно ”, які знову повідомляють про себе. Так, наприклад, на цьому етапі може знову виникнути Едіпів комплекс який спонукає і підштовхує молодого чоловіка до гомосексуальності.

Изображение слайда
1/1
32

Слайд 32: Механізми захисту

Щоб вести боротьбу проти агресивних імпульсів “ Воно ”, інстанція “Я” використовує два нових механізми захисту. Це аскетизм та інтелектуалізація.

Изображение слайда
1/1
33

Слайд 33: Механізми захисту

Коли дитина стає дорослою, її характер визначається процесом розвитку “ Воно ”,”Я”, “ Над-Я ” і їх взаємодією. Нормальний розвиток за З.Фрейдом, відбувається за допомогою механізму сублімації, а розвиток, який відбувається через механізми витіснення, регресії або фіксації, породжує патологічний характер.

Изображение слайда
1/1
34

Слайд 34: Значення теорії З.Фрейда

1. Це динамічна концепція розвитку ; 2. Це теорія, яка довела, що для розвитку людини головне значення має інша людина, а не предмети які її оточують.

Изображение слайда
1/1
35

Слайд 35

Психоанализом занимались такие ученые, как К. Юнг, А. Адлер, К. Хорни. С.Д. Смирнов провел анализ движущих сил и условий развития личности в зарубежных концепциях. Были получены следующие данные :

Изображение слайда
1/1
36

Слайд 36

по 3. Фрейду, основой индивидуального и личностного развития являются врожденные влечения и инстинкты, где единственным источником психической энергии признают биологическое влечение ( либидо );

Изображение слайда
1/1
37

Слайд 37

• по К. Юнгу, развитие есть « индивидуализация » как дифференциация от общности. Конечная цель индивидуализации – достижение высшей точки « самости », целостности и полного единства всех психических структур;

Изображение слайда
1/1
38

Слайд 38

по А. Адлеру, человеку от рождения присуще « чувство общности », или « общественное чувство », которое побуждает его войти в общество, преодолеть чувство собственной неполноценности, обычно возникающее в первые годы жизни, и добиться превосходства за счет разного рода компенсаций ;

Изображение слайда
1/1
39

Слайд 39

• по К. Хорни, основным источником энергии для развития личности является чувство беспокойства, неуютности, « коренной тревоги » и порождаемое им стремление к безопасности и т. д.

Изображение слайда
1/1
40

Слайд 40: 5.2. Теорія розвитку Е. Еріксона

Е. Еріксон є найбільш яскравим представником соціогенетичного підходу до розвитку людини. Він створив власну концепцію і періодизацію розвитку людини. Він також визнавав значення почуттів і переживань в ранньому дитинстві. Але на відміну від теорії З.Фрейда, у центрі аналізу знаходяться не інстинктивні потяги дитини, а її стосунки з близькими дорослими.

Изображение слайда
1/1
41

Слайд 41: Особистість за Е. Еріксоном

розвивається завдяки включенню до різних соціальних спільнот і переживанню свого нерозривного зв’язку з ними.

Изображение слайда
1/1
42

Слайд 42: Ідентичність

Ідентичність – психосоціальна тотожність яка дозволяє особистості сприймати себе у всьому багатстві своїх стосунків з оточуючим світом і визначає її систему цінностей.

Изображение слайда
1/1
43

Слайд 43: Ідентичність

Ідентичність - умова психічного здоров'я, формується в юнацькому віці, та характеризує достатньо зрілу особистість. До цього часу дитина має пройти ряд ідентифікацій ототожнення себе з батьками; хлопчиками або дівчатками (статева ідентифікація) тощо. Цей процес визначається вихованням дитини.

Изображение слайда
1/1
44

Слайд 44

Кризисом развития сопровождается формирование всех форм идентичности. По мнению Э. Эриксона, основной кризис идентичности приходится на юношеский возраст. Если процессы развития идут удачно, то происходит обретение « взрослой идентичности », а при возникновении трудностей в развитии отмечается задержка идентичности.

Изображение слайда
1/1
45

Слайд 45

Интервал между юностью и взрослым состоянием Эриксон назвал « психосоциальным мораторием ». Это время, когда молодой человек методом проб и ошибок стремится найти свое место в жизни. Бурность протекания данного кризиса зависит от того, насколько удачно были разрешены предыдущие кризисы ( доверия, независимости, активности и др.) и от духовной атмосферы в обществе. Если кризис на ранних этапах не был успешно преодолен, может отмечаться задержка идентичности.

Изображение слайда
1/1
46

Слайд 46

Э. Эриксон ввел в психологию понятие ритуализации. Ритуализация в поведении – это построенное на соглашении взаимодействие двух и более людей, которое может возобновляться через определенные интервалы времени в повторяющихся обстоятельствах (ритуал взаимного узнавания, приветствия, критики и др.). Ритуал, однажды возникнув, последовательно включается в систему, возникающую на более высоких уровнях, становясь частью последующих стадий. Концепция Э. Эриксона называется эпигенетической концепцией жизненного пути личности, согласно которой все, что растет, имеет общий план. Исходя из этого общего плана, развиваются отдельные части, причем каждая из них имеет наиболее благоприятный период для развития. Так происходит до тех пор, пока все части, развившись, не сформируют функциональное целое.

Изображение слайда
1/1
47

Слайд 47

Эриксон считал, что последовательность стадий – это результат биологического созревания, а содержание развития определяется тем, что ожидает от человека общество. Он признавал, что его периодизацию нельзя рассматривать как теорию личности, это лишь ключ к построению такой теории.

Изображение слайда
1/1
48

Слайд 48: Стадії розвитку особистості за Е. Еріксоном. Перша стадія (0-1р.)

Вік Результат розвитку Нормальна лінія розвитку Аномальна лінія розвитку Соціальний виклик 0 – 1 рік мати Довіра-недовіра до оточуючих людей Довіра до людей : взаємна любов і визнання батьків і дитини, прихильність, задовлення потреб дітей в спілкуванні та інших життєво- важливих потреб Недовіра до людей : результат поганого ставлення матері до дитини, ігнорування ним, відсутність любові. Надто раннє або різке відлучення дитини від груді матері, емоційна ізоляція дитини. Розвинути відчуття, світ – це безпечне, “хороше місце”

Изображение слайда
1/1
49

Слайд 49

Основним завданням першої стадії є встановлення довіри дитини до зовнішнього світу ; наявність почуття довіри є основою формування позитивного самопочуття. Дитина при цьому пізнає, чи може вона довіритися дорослому, чи здатен він турбуватися про неї, любити її, підтримувати позитивні емоції.

Изображение слайда
1/1
50

Слайд 50

Якщо цього немає, дитина не зможе оволодіти новими видами діяльності. Якщо дитина отримує позитивні відчуття, то світ виступає для неї не ворожим і передбачливим.

Изображение слайда
1/1
51

Слайд 51: Друга стадія (1-3р.)

Вік Результат розвитку Нормальна лінія розвитку Аномальна лінія розвитку Соціальний виклик 1-3 роки батьки Автономія-залежність Самостійність, впевненість у собі: дитина дивиться на себе як на самостійну, але ще залежну від батьків людину. Сумніви в собі, гіпертрофоване почуття сорому : дитина відчуває свою непристосованість, сумнівається в своїх здібностях, відчуває недоліки в розвитку елементарних рухових навичок. Слабо розвинена мова, розвинене бажання затаїти свої недоліки від оточуючих. Зрозуміти, що ти – незалежна людина, яка може приймати рішення.

Изображение слайда
1/1
52

Слайд 52: Завдання другої стадії (1-3 років )

– дати дитині відчути себе самостійним. Для цієї стадії характерно протиріччя між тим, що дитина ще залежна від дорослих і разом з тим розвивається її автономність. Дитина починає відчувати себе активно діючою істотою. Вона поступово переходить від стану повної залежності від дорослих до відносної самостійності. Якщо дитина опиняється перед несхваленнями своєї поведінки, заборонами, негативним до себе ставленням, в неї появляються сумніви в самій можливості робити що-небудь самостійно.

Изображение слайда
1/1
53

Слайд 53: Третя стадія (3-6р.)

Вік Результат розвитку Нормальна лінія розвитку Аномальна лінія розвитку Соціальний виклик 3-6 років; батьки, брати, сестри Ініціатива, впевненість у собі – почуття провини Активність : Жива уява, активне вивчення оточуючого світу, копіювання дорослих, включення в статево-рольову поведінку. Пасивність : в’ялість, відсутність ініціативи, інфантильне почуття заздрощів до інших дітей, пригнобленість, відсутність ознак статево-рольової поведінки. Стати готовим братися за нові справи і впоратися з невдачами

Изображение слайда
1/1
54

Слайд 54

Третя стадія (3-6 років ) починається з розгортання конфлікту між ініціативою і почуттям провини. У дитини на початку цієї стадії появляються перші уявлення про те, якою людиною вона може стати. В зв’язку з цим вона ставить перед собою певні задачі і пробує їх вирішити. Для цієї стадії характерна енергійна і наполеглива пізнавальна діяльність.

Изображение слайда
1/1
55

Слайд 55

Дитина досить допитлива. У неї розвивається почуття впевненості в собі і своїх можливостях, ще і тому, що вона вже вміє ходити, бігати, говорити, осмислювати те, що бачить. Тому так важлива нормальна і адекватна реакція, підтримка батьками та іншими дорослими такої дослідницької поведінки дитини. Головна безпека – це поява у дитини почуття провини за здійснені нею дії.

Изображение слайда
1/1
56

Слайд 56: Четверта стадія (6-12р.)

Вік Результат розвитку Нормальна лінія розвитку Аномальна лінія розвитку Соціальний виклик 6-12 років; школа, сусіди, знайомі Працелюб-ність –почуття неповноцінності Працелюбність : виражене почуття обов’язку і спрямо-ваність до досягнень, розвинуті комуніка-тивні вміння. Ставить перед собою реальні задачі, спрямо-ваність фантазії та ігор на засвоєння іструментальних та предметних дій, орієнтація на задачу. Почуття неповноцінності : слабо розвинуті трудові навички, уникнення складних завдань, ситуацій змагання, гостре почуття неповноцінності, безви-хідності. Конформність, рабська поведінка, почуття марності зусиль для виконання різних завдань Оволодіти основними навичками і навчитись працювати з іншими

Изображение слайда
1/1
57

Слайд 57

На четвертій стадії дитина психологічно готова до засвоєння дій, котрі виконують батьки, але для того, щоб отримати фізичну можливість виконувати їх самій, вона повинна працювати. Таким чином, на цьому етапі дитина здійснює різнобічну продуктивну діяльність, в результаті якої у неї формується почуття працелюбності і здатності до самовираження. Якщо у дитини постійно щось не виходить, то впевненість у собі знижується, розвивається почуття неповноцінності.

Изображение слайда
1/1
58

Слайд 58: Пята стадія (12-18р.)

Вік Результат розвитку Нормальна лінія розвитку Аномальна лінія розвитку Соціальний виклик 13-18 років; група рове-сників Іденти-чність – змішу-вання ролей Життєве самовизначення : розвиток перспективи – планів на майбутнє, самовизначення: яким бути? Ким? Активний пошук себе і експериментування в різних ролях. Чітка тендерна поляризація в формах поведінки. Лідерство в групах ровесників і, при необхідності, підкорення їм. Плутанина ролей : зміщення і змішування тимчасових перспектив, думки не тільки про майбутнє але й про минуле. Концентрація душевних сил на самопізнанні, сильно виражене устремління розібратися в собі, руйнуючи відносини з зовнішнім світом. Статево-рольова фіксація. Змішування форм статево рольової поведінки. Розвива-ти міцне, інтегро-ване почуття Я

Изображение слайда
1/1
59

Слайд 59

Основна складність п’ятої стадії (13-18 років ) полягає в конфлікті між почуттям ідентичності, яке формується і рольовою невизначеністю. Головне завдання підліткового періоду, на котрий приходиться ця стадія, - пошук відповіді на питання “ Хто я?” і “ Який мій подальший шлях?”. Небезпека, яку має уникнути підліток, - це розмивання почуття “Я”.

Изображение слайда
1/1
60

Слайд 60

При цьому підліток може уникати занадто тісних міжособистісних конфліктів, виявитись нездатним будувати плани на майбутнє або знайти в собі сили і зосередитись на чому-небудь, або з головою поринути в роботу, нехтуючи всім останнім. Сформувати ідентичність – означає навчитись вірно ідентифікувати себе з дорослими.

Изображение слайда
1/1
61

Слайд 61: Шоста стадія (20-40р.)

Вік Результат розвитку Нормальна лінія розвитку Аномальна лінія розвитку Соціальний виклик Ра-ння доро-слі-сть Близькість-ізоляція Близькість : Душевна теплота, розуміння, довіра, здатність віддавати частину себе іншій людині, не боячись. Ізоляція : одинокість, ізольованість від інших. Пов ’я зати себе з іншою людиною люблячими, близькими зв ’ язками

Изображение слайда
1/1
62

Слайд 62

Основним конфліктом шостої стадії розвитку, яка приходиться на період ранньої дорослості Е. Еріксон вважав конфлікт між близькістю і ізоляцією. Близькість за Еріксоном – це здатність людини віддавати частину себе іншій людині, не боячись втратити при цьому, особисту ідентичність, тобто не боячись втратити своє “Я”, розчинити його в “Я” іншої людини.

Изображение слайда
1/1
63

Слайд 63: Сьома стадія (40-60р.)

Вік Результат розвитку Нормальна лінія розвитку Аномальна лінія розвитку Соціальний виклик До-ро-слі-сть Гене-ратив-ність – стаг-нація Генерати-вність : цілеспря-мованість, продуктив-ність Стагнація : збіднення особистого життя, регресія. Внести вклад в розвиток молодого покоління через виховання і турботу про дітей чи іншу продуктивну роботу

Изображение слайда
1/1
64

Слайд 64

Завдання сьомої стадії – в розвитку у собі цілеспрямованості, котра робить життя продуктивним. Це можливе при умові вдалого вирішення попередніх конфліктів. Цілеспрямована людина здатна безконфліктно спрямовувати свою енергію на вирішення соціальних проблем, вона може приділяти велику увагу і надавати допомогу іншим людям.

Изображение слайда
1/1
65

Слайд 65

Невдачі при вирішенні попередніх конфліктів можуть призвести до надмірної зайнятості тільки самим собою, зосередженню на безпосередньому задоволені своїх особистих психологічних потреб, що безумовно веде до регресу в розвитку особистості

Изображение слайда
1/1
66

Слайд 66: Восьма стадія

Вік Результат розвитку Нормальна лінія розвитку Аномальна лінія розвитку Соціальний виклик Зріл-ість Цільність – відчай Цільність особистості: почуття завершеності життєвого шляху, здійснення планів і цілей, повноти і цілісності. Відчай : відсутні-сть заверше-ності, незадов-олення прожитим життям. Прийняти своє життя як прожите не даремно

Изображение слайда
1/1
67

Слайд 67

На заключному етапі свого життя люди зазвичай ретроспективно оглядають своє життя, по-новому оцінюють його. Людина відчуває задоволення, якщо на її думку, воно було наповнене смислом. Вона приймає своє життя, думаючи, що воно прожите не дарма, що їй вдалося повністю реалізувати себе. Чи навпаки, вона відкидає його, у неї виникає почуття відчаю від того, що життя здається їй ланцюгом втрачених можливостей і марної трати сил.

Изображение слайда
1/1
68

Слайд 68: Висновок

Психодинамічні теорії підкреслюють, що розвиток – це результат реакцій дитини на життєві проблеми.

Изображение слайда
1/1
69

Последний слайд презентации: Лекція 5: Ерік Еріксон

Народився : 12 червня 1902 Місце народження : Франкфурт-на-Майні Помер: 12 травня 1994 (91 рік ) Напрям досліджень : Его-психологія

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2