Презентация на тему: L1 Germanicst

L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
Методи: загальнонаукові і спеціально-наукові
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
Теорія “родовідного дерева” Августа Шлейхера (1860)
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
L1_Germanicst
1/67
Средняя оценка: 5.0/5 (всего оценок: 43)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (935 Кб)
1

Первый слайд презентации

Изображение слайда
2

Слайд 2

ВСТУП ДО СПЕЦФІЛОЛОГІЇ

Изображение слайда
3

Слайд 3

Вступ до германського мовознавства Вступ до германістики

Изображение слайда
4

Слайд 4

ЛІТЕРАТУРА Підручники Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ до германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1974. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу “Вступ до германського мовознавства”. – Вінниця: Нова книга, 2003.

Изображение слайда
5

Слайд 5

Критерії оцінювання за кредитно-модульною системою Практичні (семінарські) заняття – max 5 балів 20 балів за 4 заняття Тести – max 5 балів 20 балів за 4 тести Реферат (обов’язкове завдання для всіх) – max 1 5 балів Презентація реферату – max 5 балів Підсумковий контроль – max 4 0 балів Усього – max 100 балів Залік отримує студент, який набрав 60-100 балів.

Изображение слайда
6

Слайд 6

Вимоги до реферату: Обсяг самого тексту (без літератури – не менше 5 повних сторінок; шрифт 14, абзац 1,5); текст має бути вичитаним та відформотованим. Структура: вступ, основна частина, висновок. Зміст: аналіз та порівняння. Використана література: не менше 5 джерел, у тексті обов’язкові посилання. У списку повні бібліографічні дані (автор, назва, рік, місце видавництва, видавництво, кількість сторінок).

Изображение слайда
7

Слайд 7

Лекція 1 Германістика як наука

Изображение слайда
8

Слайд 8

ЛІТЕРАТУРА Основна Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ до германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1974. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу “Вступ до германського мовознавства”. – Вінниця: Нова книга, 2003. Реформацкий А.А. Введение в языкознание. – М., 1998. – С.411-443.

Изображение слайда
9

Слайд 9

ЛІТЕРАТУРА Додаткова Арсеньева М.Г., Балашова С.П. и др. Введение в германскую филологию. – М., 1980. Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков. – М.-Л., 1938. Пауль Г. Принципы истории языка. – М., 1960.

Изображение слайда
10

Слайд 10

План Германське мовознавство: предмет вивчення, завдання, зв’язки з іншими мовознавчими дисциплінами, галузі германістики. Порівняльно-історичний метод. Германська група мов. Джерела відомостей про давніх германців. Класифікація давньогерманських племен.

Изображение слайда
11

Слайд 11

Ключові слова : германське мовознавство/ германістика, порівняльно-історичний метод, споріднені мови, фонетичний закон, реконструкція, германські мови, мова-основа/ прамова, спільноідноєвропейська мова/ праіндоєвропейська/ індоєвропейська мова, спільногерманська/ протогерманська мова/ германська мова, субстрат

Изображение слайда
12

Слайд 12

1. Германське мовознавство: предмет вивчення, завдання, зв’язки з іншими мовознавчими дисциплінами, галузі германістики

Изображение слайда
13

Слайд 13

Г ерманістика – це наука, предметом вивчення якої є германські мови.

Изображение слайда
14

Слайд 14

Завдан ня германістики : 1) вивчити походження та розвиток германських мов; 2) реконструювати давні германські мовні форми, які існували в дописемний час; 3) дослідити структуру мов цієї групи, їх подібні й відмінні риси; 4) описати й проаналізувати взаємні зв’язки між мовами цієї групи; 5) вивчити співвідношення мов цієї групи з мовами інших груп індоєвропейської мовної сім’ї; 6) дослідити прояв и загальних законів мови на конкретному матеріалі окремої групи мов.

Изображение слайда
15

Слайд 15

загальне мовознавство порівняльне мовознавство лінгвістична географія діалектологія історія, археологія, етнографія, історія мистецтва, антропологія ГЕРМАНІСТИКА

Изображение слайда
16

Слайд 16

Галузі германістики: англістика, с кандинавістика, ...

Изображение слайда
17

Слайд 17

2. Порівняльно-історичний метод

Изображение слайда
18

Слайд 18

Метод (грецьк. methodos – шлях дослідження, пізнання) – система правил і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей природи, суспільства і мислення; шлях, спосіб досягнення певних результатів у пізнанні і практиці ; спосіб організації теоретичного і практичного освоєння дійсності.

Изображение слайда
19

Слайд 19: Методи: загальнонаукові і спеціально-наукові

Кожен метод має свою “ділянку” дослідження, свій матеріал, свою мету, своє коло вимог і обмежень, власні прийоми. У мовознавстві виділяють такі основні методи: описовий, порівняльно-історичний, зіставний і структурний. Також застосовуються дослідні методи до вивчення двох часових “зрізів” мови – синхронічний та діахронічний.

Изображение слайда
20

Слайд 20

Порівняльно-історичний метод: матеріал – групи споріднених мов ; мета – з’ясувати закономірності розвитку споріднених мов ; завдання – відтворити модель прамови; розкрити історію її членування на окремі мови; вивчити історію подальшого розвитку виділених з прамови мов ; специфіка – вивчення минулих періодів мовної історії ; техніка порівняльно-історичного методу складається з двох процедур: 1) порівняння мовних явищ (тільки споріднених мов); 2) розгляд цих мов в історичному аспекті.

Изображение слайда
21

Слайд 21

Вільям Джоунс Якоб Грімм Расмус Раск Франц Бопп Порівняльно-історичний метод

Изображение слайда
22

Слайд 22

Изображение слайда
23

Слайд 23

“ The Sanscrit language, whatever be its antiquity, is of a wonderful structure; more perfect than the Greek, more copious than the Latin, and more exquisitely refined than either, yet bearing to both of them a stronger affinity, both in the roots of verbs and the forms of grammar, than could possibly have been produced by accident; so strong indeed, that no philologer could examine them all three, without believing them to have spring from some common source, which, perhaps, no longer exists. ” Sir William Jones

Изображение слайда
24

Слайд 24

Изображение слайда
25

Слайд 25

Изображение слайда
26

Слайд 26

Изображение слайда
27

Слайд 27

Порівняльно-історичному методові відповідає теорія мови : порівняння мов виявляє їх ню спорідненість, тобто походження від одного джерела – мови-основи (прамови); мови розрізняють за ступенем спорідненості; відмінності споріднених мов можуть бути пояснені тільки їх безперервним розвитком; зміни звуків у споріднених мовах мають строго закономірний характер, через що корені та флексії є стійкими впродовж тисячоліть.

Изображение слайда
28

Слайд 28

Санскр. Авест. Грецьк. Латин. Гот. Англ. pita pater pater fadar father padam poda pedem fotu foot bhratar phrater frater brothar brother bharami barami phero fero baira bear jivah jivo wiwos qius quick sanah hano henee senex sinista senile

Изображение слайда
29

Слайд 29

Методика п-і аналізу – процес, що складається з кількох операцій : 1. Зіставлення звуків і морфем (коренів, афіксів словотвору й словозміни) в споріднених мовах на основі зіставлення значущих один иць. 2. Визначення закономірних відповідностей між зіставлюваними елементами. 3. Визначення приблизних хронологічних співвідношень між порівнюваними елементам и. 4. Реконструкція первісної форми ( архетипу )

Изображение слайда
30

Слайд 30

латинська англійська piscis fish tenuis thin centum hund(red) pater father tres three octo eight quod (k w ) what (hw)

Изображение слайда
31

Слайд 31

хронологія – приблизна відносна

Изображение слайда
32

Слайд 32

Реконструкція – гіпотетичне відновлення писемно не засвідчених форм Зовнішня реконструкція (прийом) – вихід за межі однієї мови й залучення матеріалу споріднених мов. Внутрішня реконструкція – використання даних тільки однієї мови, але ці етимологічно споріднені дані повинні співвідноситися як мовні елементи різної давності (різноетапні мовні факти однієї мови).

Изображение слайда
33

Слайд 33

реконструкція зовнішня внутрішня

Изображение слайда
34

Слайд 34

Фонетичний закон – регулярні відповідності у звуках спільних за походженням слів, коренів, афіксів.

Изображение слайда
35

Слайд 35

індоєвропейські дзвінкі придихові bh, dh, gh – германські b, d, g c анскр. bhratar англ. brother

Изображение слайда
36

Слайд 36

Мова-основа/ прамова – спільна мова, з якої розвинулись споріднені мови. Поділ спільноіндоєвропейської мови на діалекти і створення на їх основі різних індоєвропейських мов були наслідком насамперед територіального відокремлення певних частин індоєвропейської етнічної спільності.

Изображение слайда
37

Слайд 37

мова-основа реальна мова (народна латинь) мовна модель (індоєвропейська мова)

Изображение слайда
38

Слайд 38

Пра мова Антуан Мейє: Умовне формулювання фонетичних законів Август Шлейхер: Реальна мова

Изображение слайда
39

Слайд 39

Теорія “концентричних хвиль” Йоганна Шмідта (1872). Кожне нове мовне явище поширюється з певного центра поступово згасаючими хвилями, через що споріднені мови непомітно переходять одна в одну. Кожна і-є мова – органічна ланка в ланцюгу переходів від однієї мови до іншої, окремі мовні риси можуть поширюватись в споріднених мовах. Шмідт заперечував існування проміжних прамов (прагерманської, праслов’янської) й виводив близькість мов тільки з їх територіальних контактів.

Изображение слайда
40

Слайд 40: Теорія “родовідного дерева” Августа Шлейхера (1860)

Це натуралістичний підхід до мови як живого організму, де спільний стовбур і кожна гілка завжди поділяються навпіл, а першоджерелом є прамова-організм, у якому повинна бути симетрія, регулярність. Індоєвропейська прамова розпалася в доісторичний період на слов’яно-германську та аріо-греко-італо-кельтську мови, остання – на греко-італо-кельтську та арійську (термін арійський на позначення індо-іранських мов (від санскр. arya ).

Изображение слайда
41

Слайд 41

Етимологія – 1) пояснення походження певного слова за допомогою зіставлення його зі споріденими словами тієї самої або іншої мови; 2) Розділ мовознавства, що вивчає походження й минулі етапи розвитку слів та морфем.

Изображение слайда
42

Слайд 42

lecture (n.) late 14c., "action of reading, that which is read," from M.L. lectura "a reading, lecture," from L. lectus, pp. of legere "to read," originally "to gather, collect, pick out, choose" (cf. election ), from PIE *leg- "to pick together, gather, collect" (cf. Gk. legein "to say, tell, speak, declare," originally, in Homer, "to pick out, select, collect, enumerate;" lexis "speech, diction;" logos "word, speech, thought, account;" L. lignum "wood, firewood," lit. “that which is gathered”). To read is to "pick out words." Meaning "action of reading (a lesson) aloud" is from 1520s. That of "a discourse on a given subject before an audience for purposes of instruction" is from 1530s. The verb is attested from 1580s. Related: Lectured ; lecturer ; lecturing.

Изображение слайда
43

Слайд 43

3. Германська група мов

Изображение слайда
44

Слайд 44

Історично германські мови виникли з спільноіндоєвропейської мови-основи/ праіндоєвропейської мови Германська група мов – одн а з найбільших груп індоєвропейської сім’ї мов за чисельністю мовців

Изображение слайда
45

Слайд 45

Теорії розпаду спільноіндоєвропейської мови-основи територіальне поширення племен і діалектне членування мови-основи дія субстрату (А.Мейє)

Изображение слайда
46

Слайд 46

Субстрат (термін Граціодіо Асколі) – мова-підоснова, елементи якої розчинилися в мові, що нашарувалася на неї, сліди мови корінних жителів у мові-переможниці чужинців; сліди витісненої місцевої мови

Изображение слайда
47

Слайд 47

кельтський (галльський) субстрат для французької мови, фракійський субстрат для румунської мови, іберійський субстрат для іспанської мови, дравідський субстрат для індійських мов “догерманський субстрат” для германських мов

Изображение слайда
48

Слайд 48

Су перстрат (термін В альтера фон Вартбурга ) – мова- надоснова, елементи якої розчинилися в мові, над якою вона нашарувалася, сліди мови чужинців у мові-переможниці корінних жителів.

Изображение слайда
49

Слайд 49

латинська мова – суперстрат для мов Західної Європи, німецька мова – суперстрат для чеської мови, мова норманів – суперстрат для англійської мови, германська мова франків – суперстрат для французької мови

Изображение слайда
50

Слайд 50

Адстрат (термін Матео Бартолі ) – сукупність рис мовної системи, які з ’ явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів.

Изображение слайда
51

Слайд 51

Моделі розпаду спільноіндоєвропейської мови-основи “Теорія родовідного дерева” А.Шлейхера “Теорія концентричних хвиль” Й.Шмідта

Изображение слайда
52

Слайд 52

І Є С Г А Г І К Герман Б С Балт Слов Інд Ір Кельт Італ І К Гр А Р Г І К Албан

Изображение слайда
53

Слайд 53

Індо- іранська Балтійсько- Слов'янська Германська Кельтська Італійська Грецька Албанська Вірменська

Изображение слайда
54

Слайд 54

К ласифікація мов

Изображение слайда
55

Слайд 55

класифікація мов генеалогічна типологічна

Изображение слайда
56

Слайд 56

Типологічна класифікація (морфологічна) ізолюючі мови аглютина- тивні мови інкорпо- руюючі мови флективні мови

Изображение слайда
57

Слайд 57

сім ’ я сім ’ я сім ’ я група група підгрупа підгрупа мова мова

Изображение слайда
58

Слайд 58

Изображение слайда
59

Слайд 59

М ови споріднені, коли вони є результатом різних еволюцій однієї і тієї ж мови, яка вживалася раніше

Изображение слайда
60

Слайд 60

Спільногерманська/ протогерманська мова/ германська мова – мова давньогерманської спільноти

Изображение слайда
61

Слайд 61

Германська група мов Західна підгрупа: англійська, німецька, нідерландська (голландська), африкаанс (бурська), ідиш, фризька ; Північна (скандинавська) підгрупа: ісландська, норвезька, фарерська, шведська, датська ; Східна підгрупа: готська, бургундська, вандальська, гепідська, герульська.+

Изображение слайда
62

Слайд 62

4. Джерела відомостей про давніх германців

Изображение слайда
63

Слайд 63

Джерело Характеристика період мова тип інформац. 1.Археолог., етногр. дані доісторичний - к-ра, побут, звич. 2. Мова м. негерман. племен доістор. – істор. не і-є мови к-ра, побут топоніми, антропоніми доістор. – суч. герман. мови історія, к-ра 3. Тексти тексти гр., рим. п-ків з 330 р. до н.е. гр., лат. військ. дії, спос. жит. “Латинські історії” після 5-6 ст. лат. історія племен “Варвар. правди” 5-9 ст. лат. + герм. закони, соц. стр-ра англо-сакс.літоп. сер. 9 ст. англо-сакс. істор. засел., побут епос з 8 ст. герм. вірув., міфол.

Изображение слайда
64

Слайд 64

Липень 2006 року – на Чернігівщині (поблизу села Шестовиця) знайдено поховання конунга вікінгів

Изображение слайда
65

Слайд 65

5. Класифікація давньогерманських племен

Изображение слайда
66

Слайд 66

племена мови традиційна назва сучасна назва підгрупа мови вінділи (вінділи+ певкіни і бастарни) східно германські східно- германська гот., бургунд., вандальска інгевони (інгвеони) припівнічно- морські істевони рейнсько-везерські (франкські) гермінони (герміони) приельбські гіллевіони скандинавські північно- германська ддат., дшвед., днорв., дісл. західно- германська дангл., дфриз., дсаксон., днижафрик., двн

Изображение слайда
67

Последний слайд презентации: L1 Germanicst

далі буде...

Изображение слайда