Презентация: КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
1/15
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 62)
Скачать (1536 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

ЗНАННЯ І ОСВІТА

2

Слайд 2

Середньовіччя Варварів Античності Переплетіння Християнство: Знання про світ Місце “Остготське відродження”: Северин Боецій Северин Боецій (480-524) – філософ, письменник, перекладач, політичний діяч. Автор підручників з математики та музики

3

Слайд 3

Середньовіччя Варварів Античності Переплетіння Християнство: Знання про світ Місце “Остготське відродження”: Северин Боецій “Каролінгське відродження”: Карл Великий Академія в Аахені Алкуїн

4

Слайд 4

Кафедральний собор у Аахені, де знаходяться рештки Карла Великого

5

Слайд 5

Середньовіччя Варварів Античності Переплетіння Християнство: Знання про світ Місце “Остготське відродження”: Северин Боецій “Каролінгське відродження”: Карл Великий Академія в Аахені Алкуїн Поштовх для розвитку культури

6

Слайд 6

І. Схоластика “Школа” “Шкільна філософія” – знання, відірвані від життя, позбавлені практичного значення П'єр Абеляр П'єр Абеляр ( (1079 —1142) — французький богослов, філософ-схоласт і поет; займався логікою і теологією. Його романтичний зв'язок із власною ученицею Елоїзою змусив обох піти в монастир. Деталі свого життя він описав в автобіографії «Історія моїх страждань».

7

Слайд 7

І. Схоластика “Школа” “Шкільна філософія” – знання, відірвані від життя, позбавлені практичного значення П'єр Абеляр: Школа в Парижі Основа мудрості – Святе Письмо Елоїза, переслідування, ченець Фома Аквінський

8

Слайд 8

І. Схоластика “Школа” “Шкільна філософія” – знання, відірвані від життя, позбавлені практичного значення П'єр Абеляр: Школа в Парижі Основа мудрості – Святе Письмо Елоїза, переслідування, ченець Фома Аквінський: Томізм – вчення католицької церкви “Сума теології” Примиряє європейців з вченням Аристотеля

9

Слайд 9

ІІ. Освіта Ставлення до античної спадщини 2+2 рівень освіти Антична спадщина залишається в системі освіти: “7 вільних мистецтв” 1. Тривіум (граматика, риторика, діалектика) Діалектика – вміння вести дискусію, міркувати 2. Квадривіум (арифметика, геометрія, астрономія, музика) Потреба в освічених людях Університети “Нижчий” факультет – обов'язків артистичний – 7 вільних мистецтв “Вищі” факультети (правничий, медичний, богословський) Альма матер – мати-годувальниця

10

Слайд 10

Філософія і 7 вільних наук

11

Слайд 11

ІІІ. Наука Схоластика – сліпе поклоніння авторитетам, відмова від дослідження природи ХІІІ ст. Роджер Бекон – професор Оксфордського університету: Знання – через дослідження природи Пояснив веселку Алхімія: Філософське каміння Дослідження, нові знання

12

Слайд 12

Ян Матейко Алхімік Сенджівой

13

Слайд 13

Лабораторія алхіміка

14

Слайд 14

ІІІ. Наука Схоластика – сліпе поклоніння авторитетам, відмова від дослідження природи ХІІІ ст. Роджер Бекон – професор Оксфордського університету: Знання – через дослідження природи Пояснив веселку Алхімія: Філософське каміння Дослідження, нові знання Географія: Марко Поло

15

Последний слайд презентации

Ма́рко По́ло (Marco Polo) (1254 —  1324) —венеціанський купець і мандрівник, автор «Книги про різноманітність світу», в якій він записав свої спостереження під час подорожі до Азії. Незважаючи на сумніви в достовірності фактів, викладених у цій книзі, висловлювані з моменту її появи до нинішнього часу, вона є цінним джерелом з географії, етнографії, історії Ірану,Китаю,Монголії, Індії, Індонезії та інших країн у середні віки. Ця книга мала значний вплив на мореплавців, картографів, письменників XIV - XVI століть. Зокрема, вона була на кораблі Христофора Колумба під час його пошуку маршруту в Індію. У 1966 році німецький монголознавець Герберт Франке з Мюнхена опублікував в одному з наукових журналів Гонконгу статтю. На думку Франке, Поло запозичив глави, присвячені Китаю, з нині загубленої арабської енциклопедії і, швидше за все, до Далекого Сходу зовсім не доїхав. У 1995 році вийшла в світ книга британської дослідниці, директора Китайського відділення Британської національної бібліотеки, Френсіс Вуд "Чи їздив чи Марко Поло до Китаю?". Вона стверджувала, що Поло, ймовірно, ніколи не бував східніше Чорного моря. Як міг такий уважний до деталей мандрівник не помітити найяскравіших звичаїв Піднебесної — дерев'яних паличок для їжі, любові до чаювання, сповивання ніг дівчаткам, а також Китайську стіну? На її думку, "Книга про різноманітність світу" — це не твір однієї людини, а база даних середньовічної Європи про далекий Схід.

Похожие презентации

Ничего не найдено