Презентация: Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х

Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Національна свідомість — універсум буття нації. Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Визначальні риси романтизму: Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Гуманітарний" ("Жовтий") корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка Будівля колишньої Першої чоловічої гімназії. Споруджено в 1850-52, Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х скульптор В. Демут-Малиновський Скульптор Леонід Позен Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Тарас Шевченко «Живописная Украина» офорти, 1844 Випуск складається з 6 офортів: «У Києві», «Видубецький монастир», «Судня рада», «Старости», «Казка», «Дари в Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Художник С. Васильківський Художник М. Пимоненко М. Мурашко «Похорон кошового». Художник К. Трутовський Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х БРАТИ ТОБІЛЕВИЧІ – ПАНАС САКСАГАНСЬКИЙ, ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ ТА МИКОЛА САДОВСЬКИЙ (ПРАВОРУЧ). ПОЧАТОК ХХ ст. Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х Висновок :
1/51
Средняя оценка: 4.0/5 (всего оценок: 98)
Скачать (8210 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации

Культура України в часи пробудження української національної свідомості ( к. Х V ІІІ – ХІХ ст..) План лекції: Особливості розвитку української культури в умовах російсько-австрійської експансії. Формування української національної свідомості. Архітектура та образотворче мистецтво. Громадсько-просвітницька діяльність українських товариств

2

Слайд 2

Духовна культура українського народу кінця XVIII — початку XX ст. розвивалась в умовах постійних утисків Російської та Австрійської імперій.

3

Слайд 3

ліквідація Гетьманщини (1764 р.) зруйнування Запорозької Січі (1775 p.) юридичне оформлення кріпосного права на Лівобережжі та Слобожанщині (1783 p.) скасування чинності магдебурзького права (1831 р.) і Литовського статуту (1840 р.) Правобережна Україна фактично перетворилась у безправну колонію Російської імперії. На колоніальному становищі опинились і західноукраїнські землі, що перебували у складі Австрійської монархії.

4

Слайд 4: Національна свідомість — універсум буття нації.

Націона́льна свідо́мість — сукупність теоретичних, буденних, масових, елітних, власне національних і зарубіжних ідей, настанов, прагнень, культурних набутків, які сприяють прогресивному розвитку нації в усіх сферах її функціонування.

5

Слайд 5

Зацікавлення історичним минулим народу стали вагомою причиною появи українського романтизму, що розвивався у загальноєвропейському руслі. Романтизм як художній метод склався наприкінці XVIII — початку XIX ст. і поширився як напрям (течія) у літературі та мистецтві Європи і США Поява романтизму пов'язана з виникненням та піднесенням антифеодальних національно-визвольних рухів "Свобода, ведущая народ" 1830, Лувр, Париж Ежен Делакруа

6

Слайд 6: Визначальні риси романтизму:

- заперечення раціоналізму доби Просвітництва; - ідеалізм у філософії; - вільна побудова творів; апологія (захист) особистості; - неприйняття буденності й звеличення «життя духу» (найвищими виявами його були образотворче мистецтво, релігія, музика, філософія); культ почуттів; - ліричні та ліро-епічні форми; - захоплення фольклором, інтенсивне використання фольклорних сюжетів, образів, жанрів, художньо-технічних прийомів; - інтерес до фантастики, екзотичних картин природи.

7

Слайд 7

За ідейним спрямуванням і суспільними ідеалами в романтизмі склалося дві течії — прогресивна та революційна. Айвазовский, Иван Константинович. Девятый вал Романтизм, реализм. Россия.

8

Слайд 8

Прогресивні революційні романтики України ( Т.Шевченко, М.Шашкевич та інші) поширювали ідеї народності, гуманізму, розвивали національну мову, оспівували народно-визвольні рухи.

9

Слайд 9

три етапи на шляху українського національно-культурного відродження: шляхетський (дворянський, 1780—1840 pp.) народницький (1846—1880 pp.), модерністський (1890—1914 pp.).

10

Слайд 10

у середовищі освіченого українського дворянства пробудився інтерес до історичного минулого народу, його побуту, звичаїв і обрядів, мистецьких здобутків. На Лівобережжі з ініціативи старшини виник широкий рух за вивчення історії козацької України. Розпочалося збирання історичних матеріалів — літописів, хронік, грамот, інших державних документів, їх осмислення через призму національних почуттів. Поступово формувалася українська національна ідея.

11

Слайд 11

Націона́льна іде́я — акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної самосуверенізації. Н.І. становить платформу національної ідеології, визначає теоретичні засади національної свідомості

12

Слайд 12

суверенітет національні цінності самосвідомість Нац іональна ідея

13

Слайд 13

Серед представнків збирання історичної спадщини вирізнялися О.Безбородько, В.Рубан, М.Туманський, О.Мартос та ін. На основі опрацьованих матеріалів і документів з'явилися загальні праці з історії України, зокрема "Історія Малої Росії" (ч. 1, 1822 р.) Д.Бантиша - Каменського. М.Туманський зібрав та опублікував деякі документи до історії козаччини і видав "Літопис" Г.Граб'янки. Йому приписується авторство праці "Землеописание о Малыя России", де вперше давався короткий опис географії гетьманської України Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович

14

Слайд 14

Історичні дослідження привернули увагу освічених верств українського дворянства до життя народу, його побуту, звичаїв, традицій, обрядів. Саме цим пояснюється поява у Петербурзі "Опису весільних українських простонародних обрядів" (1777 р.) Г.Калиновського, який започаткував українську етнографію.

15

Слайд 15

Важливим чинником, що започаткував наприкінці XVIII ст. процес національного відродження України, було заснування на землях східної України університету в Харкові. В його заснуванні важлива роль належить відомому громадському і культурному діячеві Василю Каразіну (1773—1842 pp.)

16

Слайд 16

Офіційне відкриття університету відбулося в січні 1805 p., a 1841 р. його ректором став відомий письменник того часу Петро Гулак-Артемовський (1790—1865 pp.). Статут університету, затверджений царем, передбачав створення наукових товариств, що мали досліджувати точні й філологічні науки, друкувати власні періодичні видання, наукові праці. Університет отримав широку автономію на зразок тодішніх західноєвропейських університетів.

17

Слайд 17

Національне відродження в літературі пов'язане з творчістю І.Котляревського, автора поеми "Енеїда" — першого твору нової української літератури, написаного народною мовою. На основі глибокого знання побуту та фольклору письменник створив літературний шедевр

18

Слайд 18

Чільне місце в утвердженні української літературної мови посідали твори І.Франка

19

Слайд 19

Основоположником художньої прози нової української літератури був Г.Квітка-Основ'яненко (літературний псевдонім — Грицько Основ'яненко, 1778—1843 pp.). Антикріпосницькими ідеями пройняті його роман "Пан Халявський", повісті "Українські дипломати", "Життя і пригоди Петра Столбикова". Окремі його твори ("Маруся"."Сердешна Оксана", "Козир-дівка", "Сватання на Гончарівці") є гостро психологічними, витриманими у сентиментальних тонах.

20

Слайд 20

Важливим культурним осередком, навколо якого об'єднувалися літератори-романтики, був Харківський університет. Чільне місце серед них належало М.Костомарову (1817— 1885 pp.) — автору фундаментальних праць з історії України періоду козаччини та визвольної боротьби, а також історичних драм і повістей ("Сава Чалий", "Переяславська ніч", "Чернігівка" тощо)

21

Слайд 21

Кирило-Мефодіївське братство виконало важливу роль на шляху відродження та поширення ідей українського націоналізму( Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш, В.Білозерський) таємний гурток "хлопоманів" учасники (В.Антонович, П.Житецький, П.Чубинський, Б.Познанський, Т.Рильський, А.Свидницький та ін.)

22

Слайд 22

Ідеологом "хлопоманства" став В.Антонович (1834—1908 pp.) —професор Київського університету "Українська громада М.Драгоманов

23

Слайд 23

В архітектурних спорудах панівні позиції посідав класичний стиль. На початку XIX ст. його замінив новий стильовий напрям — ампір. З поміж видатних українських архітекторів того часу вирізнявся А.Меленський (1766— 1833 pp.), котрий упродовж 30 років був головним архітектором Києва.

24

Слайд 24

Архітектурний стиль ампір. (від фр. "імперія"). Ампіру властиві ті ж риси, що і архітектурі Риму : прагнення увічнити пам’ять про військові перемоги за допомогою тріумфальних арок, колон, які вінчають скульптурні зображення імператора. Як декоративні прикраси тут використовуються військові трофеї або зображення зброї: багнетів, шабель, гармат, рушниць, а також лаврові вінки, що ними вінчали під час тріумфів полководців у Римі, крилаті сфінкси або леви, що уособлювали царську владу, силу та могутність ….

25

Слайд 25

Воскресенська церква Флоровського (Фроловського) монастиря - пам'ятка архітектури 1824 р Кругла ротонда в стилі класицизму, фасад якої прикрашений колонадою іонічного ордена.

26

Слайд 26

За проектом професора Київського університету італійця О.Беретті був споруджений у класичному стилі головний корпус університету (1837 — 1842 pp.).

27

Слайд 27: Гуманітарний" ("Жовтий") корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка Будівля колишньої Першої чоловічої гімназії. Споруджено в 1850-52, архітектор О. В. Беретті.

28

Слайд 28

українська скульптура кінця XVIII —першої половини XIX ст. розвивалась під впливом класицизму. Янгол. Скульптура XIX ст. Західна Україна. Дерево, левкас, різьблення, золочення.

29

Слайд 29

Риси класицизму яскраво втілилися в скульптурі, для якої характерною була благородна простота й спокійна велич форм. Відомо, що скульптори й теоретики класицизму надавали перевагу статичній композиції

30

Слайд 30: скульптор В. Демут-Малиновський

31

Слайд 31: Скульптор Леонід Позен

32

Слайд 32

Тарас Григорович Шевченко (1814 — 1861 pp.) був одним із найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Його талант яскраво виявився у галузі станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури. Він досконало володів технікою акварелі, олії, офорта, рисунка олівцем і пером.

33

Слайд 33

34

Слайд 34

У 1844 р. вийшов перший випуск серії офортів "Живописна Україна", яку художник задумав як періодичне виданняпро історію, народний побут, звичаї, природу, історичні пам'ятки.

35

Слайд 35

Офорт (фр. eau-forte, буквально — міцна вода; азотна кислота) — різновид гравюри на металі, отриманий методом гравіювання «аквафорта». На металевій дошці голкою роблять малюнок, а заглиблення елементів зображення посилюють шляхом травлення металу кислотами, витравлені місця наповнюють фарбою і на спеціальному станку віддруковують на зволоженому папері. Офорт виник у Західній Європі в 16 столітті. Цим засобом широко користувалися українські митці, зокрема Т. Шевченко.

36

Слайд 36: Тарас Шевченко «Живописная Украина» офорти, 1844 Випуск складається з 6 офортів: «У Києві», «Видубецький монастир», «Судня рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигрині 1649 року». В офортах всі підписи, дати і написи зроблені Шевченком.

У Києві Папір, офорт 17,6 × 25,7; 22,3 × 30; (36 × 44,3).

37

Слайд 37

Видубецький монастир у Києві

38

Слайд 38

Судня рада Папір, офорт 19 × 26,1; 26,1 × 32,1; (42,5 × 63,5).

39

Слайд 39

Старости Папір, офорт 18 × 25,6; 23,8 × 29,9; (26,8 × 35,2)

40

Слайд 40

Казка Папір, офорт 21,6 × 17,7; 25,4 × 20,2; (36,2 × 42)

41

Слайд 41

Дари в Чигрині 1649 року Папір, офорт, 19,6 × 27,1 ЖИВОПИСНА УКРА ЇНА” - серія офортів Т.Шевченка. була задумана як періодичне художнє видання про історичне минуле України, звичаї, побут, фольклор, історичні пам'ятки українського народу.

42

Слайд 42: Художник С. Васильківський

43

Слайд 43: Художник М. Пимоненко

44

Слайд 44: М. Мурашко «Похорон кошового».

45

Слайд 45: Художник К. Трутовський

46

Слайд 46

Важливим фактором прогресу української культури став театр. Він протидіяв русифікації, прищеплював любов до української мови, глибоку пошану до здобутків національної культури До провідної трупи ввійшли відомі зірки української сцени М.Садовський (справжнє прізвище Тобілевич, 1856—1933 pp.), П.Саксаганський (справжнє прізвище — Тобілевич, брат М.Садовського, 1859—1930 pp.). М.Заньковецька (справжнє прізвище — Адасовська, 1854—1934 pp.), О.Вірина (справжнє прізвище — Колтановська, р.н. невід. — 1926 p.)

47

Слайд 47: БРАТИ ТОБІЛЕВИЧІ – ПАНАС САКСАГАНСЬКИЙ, ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ ТА МИКОЛА САДОВСЬКИЙ (ПРАВОРУЧ). ПОЧАТОК ХХ ст.

48

Слайд 48

Ідеєю національного відродження пройнята і музика тієї доби, що розвивалася в руслі народної пісенної творчості. Була створена перша за змістом українська національна опера "Запорожець за Дунаєм" (1862 p.). Музику до неї написав композитор С.Гулак-Артемовський (1813—1873 pp.).

49

Слайд 49

Великий внесок у розвиток національної музики, популяризацію української народної пісні зробили композитори: П.Сокальський (1832—1887 pp.) — опери "Мазепа", "Майська ніч", "Облога Дубна"; П.Ніщинський "(1832 — 1896 pp.) — музична картина "Вечорниці" до драми Т.Шевченка "Назар Стодоля"

50

Слайд 50

Світову славу українській музичній культурі приніс талановитий композитор, піаніст, диригент, педагог і громадський діяч М.Лисенко (1842—1912 pp.), творець національного напряму в українській музиці. Широко відомими стали його опери "Наталка Полтавка", "Різдвяна ніч", "Утоплена", "Тарас Бульба",

51

Последний слайд презентации: Висновок :

Духовна культура українського народу у XIX ст. досягла значних здобутків. Саме в цей час було закладено міцний фундамент для дальшого розвитку української культури як непересічного утворення. Кращі мистецькі зразки цього періоду дозволяють говорити про нього певним чином як про класичну добу в Україні….

Похожие презентации

Ничего не найдено