В архітектурі середини XVI ст. відбуваються суттєві зміни. Зникають оборонні риси, будівлі перетворюються на звичайні житлові палаци. Змінюється комплекс у цілому : замки у Бережанах, Острозі, Кам´янці-Подільському та ін. Збагачення феодалів дає їм можливість споруджувати палаци з просторими дворами для лицарських турнірів, розкішними залами для прийому гостей і влаштування балів.
Замок у Бережанах Замок у Острозі
Із прийняттям Магдебурзького права в Україні почалася регулярна забудова міст за європейськими зразками : у центрі, на площі, зводиться ратуша, а вся міська територія розбивається на прямокутні квартали. Б удинки по фасаду вузькі, у два-три поверхи, тягнуться до середини кварталу, на першому поверсі розташовуються службові або торгові приміщення, на другому — житло. забудова Площі Ринок у Львові та
У культовій архітектурі розвиваються дві течії : продовжують зводитись дерев´яні церкви, а також розвивається кам´яне мурування. У першій чверті XVII ст. в архітектурі з´являються елементи стилю бароко.
палаци гетьмана К. Розумовського в Батурині маєток графа Завадовського У XVIII ст. починає активно розвиватися палацова архітектура. Зводяться палаци гетьмана К. Розумовського в Батурині та Глухові ; у Ляличах на Чернігівщині будується маєток графа Завадовського
Скульптура була тісно пов´язана з архітектурою. Г оловним напрямом залишалася система оздоблення комплексів іконостасів, основою іконографічного репертуару якого була виноградна лоза із залученням декоративних орнаментальних форм європейського походження та стилізованих рослинних мотивів.
Фресковий живопис Він увібрав найкращі досягнення бароко — багатий декор, позолоту, складну композицію, поєднавши їх із традиціями народної творчості. Подальшого розвитку набуває фресковий живопис.
Найхарактернішими зразками можна вважати розписи Успенського собору та Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, Густинського та Хрестовоздвиженського монастирів на Полтавщині, Михайлівської церкви в Переяславі.
Новим явищем у світському мистецтві став парсунний портрет. Він відходить від іконописних традицій. Робиться спроба максимально правдоподібно передати риси людини. Однак під впливом іконопису портрети цього періоду певною мірою ідеалізовані.
У мистецькому середовищі та серед широкого загалу зажили слави портрети гетьманів Б. Хмельницького, І. Самойловича, І. Скоропадського, І. Мазепи, славетних воєначальників Леонтія Свічки, Семена Сулими, видатних учених Й. Галятовсько-го, Л. Барановича
Slide-Share