Презентация: КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ

КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ СКЛАД І ФУНКЦІЇ КРОВІ НАЙВАЖЛИВІШІ ФУНКЦІЇ КРОВІ Кількість крові у тварин і людини КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ Фізичні властивості крові Буферні системи крові Склад плазми великої рогатої худоби, % (за Г.Й.Азимовим та ін., 1961) КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ Вміст білків у сироватці крові тварин, % до загальної кількості білків (за А.П.Костіним та ін., 1983) КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ Еритроцити тварин (за В.Н.Нікітіним, збільшено в 1000 разів) Н ормальн і еритроцит и корови, кози, вівці, лами Кількість і розміри еритроцитів (за В.В.Науменком та ін., 1994) Функції еритроцитів Структура гема та його положення в субодиниці гемоглобіну: А — гем; Б — гем, вбудований в поліпептидний ланцюг. Вміст гемоглобіну в крові тварин Сполуки гемоглобіну Спектри поглинання відновленого гемоглобіну (А), оксигемоглобіну (Б), карбоксигемоглобіну (В), метгемоглобіну (Г). Види лейкоцитів Лейкоцитарна формула. КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ Зернисті лейкоцити: Зернисті лейкоцити: Зернисті лейкоцити: Незернисті лейкоцити: Незернисті лімфоцити: ВИГЛЯД ЛЕЙКОЦИТІВ ПІД ЕЛЕКТРОННИМ МІКРОСКОПОМ ФАГОЦИТОЗ Фази зсідання крові КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ
1/35
Средняя оценка: 4.4/5 (всего оценок: 9)
Скачать (4487 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ

1 КРОВ – ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ

2

Слайд 2: СКЛАД І ФУНКЦІЇ КРОВІ

2 СКЛАД І ФУНКЦІЇ КРОВІ Кров як внутрішнє середовище організму; Функції крові; Кількість крові; Фізико-хімічні властивості крові; Еритроцити, їх фізіологічне значення; Гемоглобін, його будова, значення, сполуки; Швидкість осідання еритроцитів, її значення; Регуляція складу крові.

3

Слайд 3: НАЙВАЖЛИВІШІ ФУНКЦІЇ КРОВІ

3 НАЙВАЖЛИВІШІ ФУНКЦІЇ КРОВІ ТРАНСПОРТНА ФУНКЦІЯ: - дихальна; - трофічна (поживна); - видільна (екскреторна). ТЕРМОРЕГУЛЮЮЧА. ЗАХИСНА. КОРЕЛЯТИВНА ПІДТРИМАННЯ ГОМЕОСТАЗУ ПЕРЕДАЧА СИЛИ.

4

Слайд 4: Кількість крові у тварин і людини

4 Кількість крові у тварин і людини Вид тварини Кількість крові, % до маси тіла Кінь 9,8 Корова 8 Вівця 8,1 Свин я 4,6 Собака 6,4 кіт 5,7 кріль 5,4 курка 8,5 Костисті риби 0,9-3,7 Людина 6-8 (4,5 – 6 л).

5

Слайд 5

5

6

Слайд 6: Фізичні властивості крові

6 Фізичні властивості крові рН артеріальної крові – 7,4 рН венозної крові – 7,35 Питома маса: крові 1,050-1,060, плазми 1,024-1,034, еритроцитів 1,090. В'язкість крові 3 – 4. Осмотичний тиск 7-8 атм. Точка замерзання крові: –0,56...-0,58 о С

7

Слайд 7: Буферні системи крові

7 Буферні системи крові Бікарбонатна. Н 2 СО 3 – NaHCO 3 Якщо в крові збільшується кількість кислот, вони нейтралізуються бікарбонатом натрію, а вугільна кислота, яка при цьому утворюється, під впливом ферменту карбоангідрази розщеплюється на воду та вуглекислий газ і виділяється через легені. Фосфатна — дегідрофосфат ( NаН 2 РО 4 ) та гідрофосфат ( Nа 2 НРО 4 ). Перша сполука поводиться як слабка кислота, друга — як луг. С истема білків плазми крові. Білки крові, маючи в своєму складі групу NН 2, здатні нейтралізувати кислоти, а завдяки наявності СООН — сполучатись з лугами. С истема гемоглобіну. У тканинах гемоглобін, маючи слаболужну реакцію, зв'язує кислоти, а в легенях, після віддачі СО 2 і насичення киснем, поводить себе як слабка кислота (рН 6,8) і тим самим запобігає залуженню крові. М етаболічн а систем а в своїй основі має зміну фізико-хімічних властивостей та активності деяких ферментів під впливом зміни в середовищі концентрації Н+, СО 2 і НСО -3.

8

Слайд 8: Склад плазми великої рогатої худоби, % (за Г.Й.Азимовим та ін., 1961)

8 Склад плазми великої рогатої худоби, % (за Г.Й.Азимовим та ін., 1961) Назва речовини Цифрові показники Характер сполук Білки 8,0 Колоїди Глюкоза Холестерин Лецитин 0,06 0,12 0,17 Молекулярні сполуки Натрій Калій Кальцій Магній Хлор Бікарбонати Сульфати Фосфати 0,35 0,02 0,015 0,003 0,38 0,16 0,21 0,14 Іони

9

Слайд 9

9 ЗНАЧЕННЯ БІЛКІВ ПЛАЗМИ П ідтримують рН крові; П ластични й матеріал для тканинних білків; О бумовлюють о нко тичний тиск, З абезпечують в'язкість крові, Здійснюють транспортування гормонів, мінеральних речовин, ліпідів, холестерину тощо; Б еруть участь у зсіданні крові і утворенні імунних тіл; П ерешкоджають осіданню еритроцитів.

10

Слайд 10: Вміст білків у сироватці крові тварин, % до загальної кількості білків (за А.П.Костіним та ін., 1983)

10 Вміст білків у сироватці крові тварин, % до загальної кількості білків (за А.П.Костіним та ін., 1983) Вид тварини Альбуміни Глобуліни α β γ Кінь 32,4 17 23 27,6 ВРХ 40-48 12-20 16-21 20-30 Вівця 39-43 18-22 25-30 10-15 Свиня 39-49 15-24 10-18 15-30 Кріль 63,2 12,4 10,7 13,7 Індик 66,5 7,9 14,4 11,2

11

Слайд 11

11 Загальний вигляд еритроцитів

12

Слайд 12: Еритроцити тварин (за В.Н.Нікітіним, збільшено в 1000 разів)

12 Еритроцити тварин (за В.Н.Нікітіним, збільшено в 1000 разів)

13

Слайд 13: Н ормальн і еритроцит и корови, кози, вівці, лами

13 Н ормальн і еритроцит и корови, кози, вівці, лами

14

Слайд 14: Кількість і розміри еритроцитів (за В.В.Науменком та ін., 1994)

14 Кількість і розміри еритроцитів (за В.В.Науменком та ін., 1994) Вид тварини Кількість еритроцитів, 1 10 12 /л Діаметр еритроцитів, мкм Кінь 7,9 (6-10) 5,6 ВРХ 6,3 (5-7) 5,1 Свиня 6,5 (5-8) 5,6 Вівця 8,1 (7-9) 5,1 Кріль 5,8 6,0 Курка 3,5 (2,5-4,0) 9,8 Жаба 0,38 22,8  15,8

15

Слайд 15: Функції еритроцитів

15 Функції еритроцитів Транспорт кисню, вуглекислого газу та поживних речовин. Регуляція рН крові Адсорбція деяких отрут та їх транспорт.

16

Слайд 16: Структура гема та його положення в субодиниці гемоглобіну: А — гем; Б — гем, вбудований в поліпептидний ланцюг.

16 Структура гема та його положення в субодиниці гемоглобіну: А — гем; Б — гем, вбудований в поліпептидний ланцюг. Fe 2+.

17

Слайд 17: Вміст гемоглобіну в крові тварин

17 Вміст гемоглобіну в крові тварин Вид тварин Вміст Hb, % за Салі Коливання Вміст, Г/л Кінь 80 50-100 136 ВРХ 65 56-74 110 Вівця 68 54-80 116 C виня 60 51-69 106 Собака 80 65-95 137 Курка 75 51-99 127

18

Слайд 18: Сполуки гемоглобіну

18 Сполуки гемоглобіну О ксигемоглобін - нестійк а сполук а гемоглобіну з киснем (Нb + О 2  НbО 2 ). Сполука гемоглобіну з вуглекислим газом називається карбогемоглобіном (НbСО 2 ) К арбоксигемоглобін (НbСО) - стійк а сполук а г емоглобін у з окисом вуглецю, або чадним газом. Під впливом сильних окислювачів (бертолетова сіль, анілін, перманганат калію) гемоглобін перетворюється в метгемоглобін (МеtНb), де залізо з двовалентного перетворюється в тривалентне. У скелетних м'язах та міокарді міститься м'язовий гемоглобін — міоглобін, білкова частина якого має меншу молекулярну масу порівняно з гемоглобіном крові. У крові плода з'являється фетальний гемоглобін. Він активніше з'єднується з киснем, ніж гемоглобін дорослої тварини.

19

Слайд 19: Спектри поглинання відновленого гемоглобіну (А), оксигемоглобіну (Б), карбоксигемоглобіну (В), метгемоглобіну (Г).

19 Спектри поглинання відновленого гемоглобіну (А), оксигемоглобіну (Б), карбоксигемоглобіну (В), метгемоглобіну (Г).

20

Слайд 20: Види лейкоцитів

20 Види лейкоцитів Лейкоцити за своєю будовою поділяються на 2 групи: - зернисті (гранулоцити), -незернисті (агранулоцити). До зернистих належать: -еозинофіли (1-4%) -базофіли (0,5%) -нейтрофіли (60-70%) До незернистих : -лімфоцити (25-30%) -моноцити (6-8%) Відсоткове співвідношення між видами лейкоцитів - лейкоцитарна формула, досить стала величина, порушується під час різних хвороб, має важливе діагностичне значення.

21

Слайд 21: Лейкоцитарна формула.

21 Лейкоцитарна формула. Види Загальна кількість Відсоткове співвідношення видів лейкоцитів Нейтрофіли Лімфоцити Моноцити Еозинофіли Базофіли Кінь 8000-11,000 50-60 30-40 5-6 2-5 < 1 ВРХ 7000-10,000 25-30 60-65 5 2-5 < 1 Вівця 7000-10,000 25-30 60-65 5 2-5 < 1 Коза 8000-12,000 35-40 50-55 5 2-5 < 1 Собака 9000-13,000 65-70 20-25 5 2-5 < 1 Кіт 10,000-15,000 55-60 30-35 5 2-5 < 1 Курка 20,000-30,000 25-30 55-60 10 3-8 1-4

22

Слайд 22

22 СХЕМА КРОВОТВОРЕННЯ 1- мегалобласт базофільний; 2 – мегалобласт поліхромний; 3 – мегалобласт ортохромний; 4 – нормабласт базофільний; 5 – нормобласт поліхромний; 6 – еритроцит (ретикулоцит); 7 – промегакаріоцит; 8 – мегакаріоцит; 9 – промоноцит; 10 – пролімфоцит; 11- макрофаг кісткового мозку; 12 – макрофаг селезінки; 13 – купферовська клітина печінки; 14 – клітина лімфовузла; 15 – альвеолярний макрофаг легенів; 16 – плевральний макрофаг; 17 – перітонеальний макрофаг; 18 – остеокласт; 19 – клітини макроглії нервової системи; 20 – гістіоцит сполучної тканини.

23

Слайд 23: Зернисті лейкоцити:

23 Зернисті лейкоцити: Базофіли – цитоплазма зафарбовуються в темно – синій колір. Включення великі. Ядро залежить від віку клітини: у молодої – паличкоядерне; у старих – сегментоядерне; Базофіли з’являються там, де потрібна допомога. В клітині їх невелика кількість – до 1%. В цитоплазмі у гранулах міститься гістамін, гепарин та інші медіатори пошкодження.

24

Слайд 24: Зернисті лейкоцити:

24 Зернисті лейкоцити: Еозинофіли - по формі такі ж як і базофіли, але цитоплазма яскраво – червоного кольору. В гранулах є велика група ферментів, які здатні руйнувати гістамін та інші токсини білкового походження. Їх кількість збільшується при алергічних реакціях, інвазійних захворюваннях.

25

Слайд 25: Зернисті лейкоцити:

25 Зернисті лейкоцити: Нейтрофіли – цитоплазма фарбується в світло – фіолетовий колір, мала зернистість. Залежно від ступеня дозрівання ядра, їх поділяють на: - мієлоцити (самі молоді); - юні; - палечкоядерні; - сегментоядерні; Нейтрофіли очищають організм від токсинів, інорідних частинок, здійснюють фагоцитоз. 1 нейтрофіл може поглинати 20-30 інорідних частинок.

26

Слайд 26: Незернисті лейкоцити:

26 Незернисті лейкоцити: Моноцити – великі, їх 4-6% в крові. Цитоплазма димчастого кольору. Включень немає. Ядро у вигляді листка конюшини, велике. Їх ще називають клітини- двірники, вони з’являються в тих місцях, де є пошкодження (фагоцитоз). Моноцити синтезують лізоцин, інтерферон, еластазу, колагеназу.

27

Слайд 27: Незернисті лімфоцити:

27 Незернисті лімфоцити: Лімфоцити – до 40% в крові. Ядро велике, кругле,темно – вишневе. Цитоплазма голуба, є перинуклеарна зона. Це клітини, на яких базується ввесь імунітет. Є Т- і В-лімфоцити. В- лімфоцити знаходяться в лімфатичних вузлах. Вони відповідають за утворення антитіл Т- лімфоцитів – вони складаються з груп: -кілери; -хелпери; -супресори; Вони відповідають за тканинний імунітет.

28

Слайд 28: ВИГЛЯД ЛЕЙКОЦИТІВ ПІД ЕЛЕКТРОННИМ МІКРОСКОПОМ

28 ВИГЛЯД ЛЕЙКОЦИТІВ ПІД ЕЛЕКТРОННИМ МІКРОСКОПОМ

29

Слайд 29: ФАГОЦИТОЗ

29 ФАГОЦИТОЗ І.І. Мечников

30

Слайд 30: Фази зсідання крові

30 Фази зсідання крові Перша фаза — утворення кров'яного і тканинного тромбопластину (триває 3-5 хвилин, у той час як дві наступні — 2-5 секунд). Друга фаза — перехід протромбіну в тромбін. Третя фаза — утворення фібрину. Післяфаза – ретракція та фібриноліз.

31

Слайд 31

31

32

Слайд 32

32 I – фібр и ноген. II – протромбін. III – тромбопластин. IV – іони кальцію. V – проакцелер и н. VI – активатор фактора V. VII – проконверт и н. VIII – антигемофілійний глобулін А. IX – фактор Крістмаса. X – фактор Стюарта-Прауера XI – попередник плазмового тромбопластину. XII – контактний фактор (фактор Хагемана). XIII – фібринстабілізуючий фактор. Фактори зсідання крові.

33

Слайд 33

33 Резус – фактор (Rh): А – процентне співвідношення людей з Rh+ і Rh - кров’ю; Б – уявлення про виникнення “Rh – конфлікту”:1 – введення Rh+ - крові Rh – реципієнту; 2 – вироблення Rh – антитіл в організмі реципієнта; 3 – повторне введення Rh+ - крові Rh- - реципієнту, що викликає аглютинацію

34

Слайд 34

34 Група крові матері Група крові батька I (00) II (A0) III (B0) IV (AB) I (00) I (00) — I00 % I (00) — 50% II (A0) — 50% I (00) — 50% III (B0) — 50% II (A0) — 50% III (B0) — 50% II (A0) I (00) — 50% II (A0) — 50% I (00) — 25% II (АА,A0) — 75% I (00) — 25% II (A0) — 25% III (B0) — 25% IV (AB) — 25% II (АА,A0) — 50% III (B0) — 25% IV (AB) — 25% III (B0) I (00) — 50% III (B0) — 50% I (00) — 25% II (A0) — 25% III (B0) — 25% IV (AB) — 25% I (00) — 25% III (ВВ,B0) — 75% II (A0) — 25% III (ВВ,B0) — 50% IV (AB) — 25% IV (AB) II (A0) — 50% III (B0) — 50% II (АА,A0) — 50% III (B0) — 25% IV (AB) — 25% II (A0) — 25% III (ВВ,B0) — 50% IV (AB) — 25% II (AA) — 25% III (BB) — 25% IV (AB) — 50% Успадкування групи крові

35

Последний слайд презентации

35 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

Похожие презентации

Ничего не найдено