Презентация: Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити

Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Порівняння природного і надбаного імунітету Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Поділ імунної відповіді на гуморальну і клітинну ланки Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Лімфоцити (25-40% лейкоцитів) Лімфоцити (кров) Т- і В-лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Популяція лімфоцитів має клональну будову Теорія селекції клонів МФ.Бернета Механізм дії клональної селекції Т-лімфоцит В-лімфоцит Основні функції Т-клітин: Головні поверхневі маркери В-лімфоцитів Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити ЯВИЩЕ ІМУННОЇ ПАМ ’ ЯТІ Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Субпопуляції Т-лімфоцитів в селезінці Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Гематопоез Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Основні функції В-клітин: Головні поверхневі маркери В-лімфоцитів Натуральні кілери (великі гранулярні лімфоцити) Функ ції натуральних кілерів ФАЗИ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Висновки АНТИТІЛА І АНТИГЕНИ Білки надродини імуноглобулінів Схема будови антитіла Схематична будова молекули антитіла, розщепленої пепсином на фрагменти. ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА АНТИТІЛА Розташування залишків вуглеводів КЛАСИ АНТИТІЛ Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Шляхи потрапляння антигенів Природний шлях екзогенного потрапляння антигенів Природний шлях екзогенного потрапляння антигенів ВИДИ І ТИПИ АНТИГЕНІВ Структура антигенів Епітопи (антигенні детермінанти) Різновиди епітопів Секвенційні епітопи Конформаційні (В-клітинні) епітопи Специфічність антигенів – здатність вибірково реагувати з індукованими певним антигеном антитілами або сенсибілізованими лімфоцитами Деякі характеристики гаптенів Антигенність та імуногенність Поняття антигенності та імуногенності Фактори, що визначають імуногенність антигену Фактори, що визначають імуногенність антигену Фактори, що визначають антигенність речовини Класифікація антигенів Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити Антигени Антигени Активація В-клітин тимусзалежними і тимуснезалежними антигенами В-клітинна відповідь на тимусзалежні і тимуснезалежні антигени Синтетичні антигени Значення в науці Значення в медицині
1/76
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 17)
Скачать (5664 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Клітини імунної системи ІІ. Лімфоцити

2

Слайд 2: Порівняння природного і надбаного імунітету

Природний Надбаний Порівняння природного і надбаного імунітету Немає пам ’ яті Немає затримки Немає антигенної специфічності Є лаг-період Антиген-специфічний Імунна пам ’ ять

3

Слайд 3

Види відповідей імунної системи: неспецифічна; специфічна. Етапи специфічної відповіді: 1. транспорт антигену в лімфоїдні органи; 2. розпізнавання антигену та активація лімфоцитів; 3. проліферація і клональна експансія лімфоцитів; 4. диференціювання активованих лімфоцитів; 5. розвиток ефекторних реакцій імунної системи. Фази: Індуктивна (1, 2 етапи), Продуктивна (3, 4 етапи), Ефекторна (5 етап) Етапи неспецифічної відповіді: 1. розпізнавання антигену; 2. формування вогнища запалення та залучення лімфоцитів; 3. активація лімфоцитів; 4. елімінація антигену.

4

Слайд 4: Поділ імунної відповіді на гуморальну і клітинну ланки

5

Слайд 5

Клітини природного і надбаного імунітету

6

Слайд 6: Лімфоцити (25-40% лейкоцитів)

http://www.srlc.nmu.kiev.ua/html/index-ukr.htm

7

Слайд 7: Лімфоцити (кров)

Т-лімфоцити CD3+ (70%), КонА, ФГА В-лімфоцити CD19 +, CD 45 R (B220)+ (15%), ЛПЦ. Натуральні (природні) кілери ( Natural killers, 15% ) Фактор диференціювання СКК у лімфоїдному напрямку – ІЛ-7 80% лімфоцитів живуть 100-200 діб; активовані – 1-3 доби. 5% активованих лімфоцитів утворюють клітини пам ’ яті.

8

Слайд 8: Т- і В-лімфоцити

Антигенна специфічність імунних процесів визначається участю в них Т- і В-лімфоцитів, які несуть на поверхні рецептори для розпізнавання антигенів. Різноманіття рецепторів утворюється в результаті гомологічної рекомбінації генів, які кодують ланцюги ТКР і ВКР. Лімфоцити відрізняються від всіх інших клітин експресією генів ТКР, ВКР і рекомбінази ( Rag).

9

Слайд 9

Різні органи диференціювання Т- і В-лімфоцитів (тимус і КМ) Походження різноманіття антигенних специфічностей рецепторів лімфоцитів: інструктивні та селективні теорії.

10

Слайд 10: Популяція лімфоцитів має клональну будову

На кожній клітині утворюється унікальний за специфічністю рецептор для розпізнавання антигену, який передається дочірнім клітинам. Дочірні клітини утворюють клон.

11

Слайд 11: Теорія селекції клонів МФ.Бернета

1) лімфоїдна тканина організму містить велику кількість клітин; 2) популяція лімфоїдних клітин гетерогенна і складається з великої кількості клонів, специфічних до одного антигену, що виникли в результаті мутацій; постійні процеси мутацій забезпечують достатню кількість окремих клонів, специфічних щодо можливої кількості антигенних детермінант; клонування зумовлене генетичним кодом; 3) мала кількість антигену стимулює специфічний клон лімфоїдних клітин до розмноження та диференціювання у плазмоцит, чим і забезпечується імунна відповідь – вироблення антитіл; 4) велика кількість антигену елімінує відповідний клон лімфоїдних клітин, чим зумовлюється загибель лімфоїдних клітин, що виникли в ембріональному періоді, і здатні реагувати проти власних антигенів, та формується природна толерантність до них.

12

Слайд 12: Механізм дії клональної селекції

13

Слайд 13: Т-лімфоцит В-лімфоцит

14

Слайд 14: Основні функції Т-клітин:

Ефекторні клітини імунної відповіді (цитотоксичні Т-лімфоцити безпосередньо розпізнають і знищують клітини-мішені); Регуляторні клітини імунної відповіді (активують або гальмують активність гуморальної і клітинної ланок імунітету).

15

Слайд 15: Головні поверхневі маркери В-лімфоцитів

Маркер Функція BCR (IgM) Антиген-специфічний рецептор CD79 a/b Сигнальний модуль антиген-специфічного рецептору CD1 9, 20 Ко-рецептори BCR CD 21, 35 Рецептори до компонентів комплементу VLA, LFA Молекули міжклітинної адгезії MHC I, MHC II Молекули головного комплексу гістосумісності І та ІІ класу CD40 Активаційна молекула при взаємодії з Т-лімфоцитами, рецептор до CD154 (CD40L) CD80/86 (B7.1/ B7.2) Активаційна молекула при взаємодії з Т-лімфоцитами, рецептор до CD 28 та CTLA-4 CD5 Один з маркерів Т-лімфоцитів, експресований на субпопуляції В1-клітин

16

Слайд 16

За функціональним станом розрізняють : Наївні Т-лімфоцити Ефекторні Т-лімфоцити Анергізовані Т-лімфоцити Т-лімфоцити пам ’ яті

17

Слайд 17

Субпопуляції Т-лімфоцитів Т ab -лімфоцити – складають головну частину Т-лімфоцитів крові і лімфоїдних органів; розпізнають широкий спектр антигенів в комплексі з МНС І або МНС ІІ. Т gd -лімфоцити – знаходяться в слизових оболонках і шкірі; впізнають непроцесовані антигени, білки теплового шоку та ліпідні антигени в комплексі з CD1.

18

Слайд 18

Субпопуляції Т-лімфоцитів

19

Слайд 19

20

Слайд 20

21

Слайд 21: ЯВИЩЕ ІМУННОЇ ПАМ ’ ЯТІ

ЦЕ ЯВИЩЕ - НАЙВАЖЛИВІША РИСА НАБУТОГО ІМУНІТЕТУ ПЕРВИННА ВІДПОВІДЬ ОРГАНІЗМУ - ПОВІЛЬНА ТА СЛАБКА, ВТОРИННА – ШВИДКА ТА СИЛЬНА ЯК НАСЛІДОК - ОРГАНІЗМ, В БІЛЬШОСТІ РАЗІВ, НЕ ХВОРІЄ НА РАНІШЕ ПЕРЕНЕСЕНІ ІНФЕКЦІЇ

22

Слайд 22

23

Слайд 23

24

Слайд 24

25

Слайд 25

26

Слайд 26

27

Слайд 27

28

Слайд 28

29

Слайд 29

30

Слайд 30

31

Слайд 31: Субпопуляції Т-лімфоцитів в селезінці

CD4 CD25 CD8 CD44 A Б Наївні Регуляторні Наївні Ефекторні

32

Слайд 32

Мікрооточення Т-лімфоцитів, що розвиваються в тимусі Development and maturation of T-cells is under the influence of the epithelial and mesenchymal stroma. The epithelial cell stroma exhibits regional specialization with regard to structure and expression of antigenic markers. The mesenchymal stroma consists primarily of mononuclear phagocytes, Langerhans-like cells and unusual cell types like the rhabdomyocyte which appear to represent anatomic and antigenic stereotypes of normal host cells. Interaction of precursor T-cells with these various stromal elements presumably determines whether immunoreactivity or tolerance results.

33

Слайд 33

34

Слайд 34: Гематопоез

35

Слайд 35

Мікрооточення клітин, що диференціюються в кістковому мозку

36

Слайд 36: Основні функції В-клітин:

Продукція антитіл; Представлення антигену Т-хелперам; Регуляція неспецифічного захисту та імунної відповіді шляхом продукції цитокінів ( IL- 1, IL- 3, IL-6, IL-1 2, IL-1 8, TNF a).

37

Слайд 37: Головні поверхневі маркери В-лімфоцитів

Маркер Функція BCR (IgM) Антиген-специфічний рецептор CD79 a/b Сигнальний модуль антиген-специфічного рецептору CD1 9, 20 Ко-рецептори BCR CD 21, 35 Рецептори до компонентів комплементу VLA, LFA Молекули міжклітинної адгезії MHC I, MHC II Молекули головного комплексу гістосумісності І та ІІ класу CD40 Активаційна молекула при взаємодії з Т-лімфоцитами, рецептор до CD154 (CD40L) CD80/86 (B7.1/ B7.2) Активаційна молекула при взаємодії з Т-лімфоцитами, рецептор до CD 28 та CTLA-4 CD5 Один з маркерів Т-лімфоцитів, експресований на субпопуляції В1-клітин

38

Слайд 38: Натуральні кілери (великі гранулярні лімфоцити)

Філогенетичні попередники імунокомпетентних клітин (дощ. червяк)

39

Слайд 39: Функ ції натуральних кілерів

Знищення клітин в разі відсутності власних антигенів гістосумісності (протипухлинний захист). Знищення уражених вірусом власних клітин шляхом антитіло-залежної клітинної цитотоксичності. Не здатні утворювати імунну пам ’ ять, не мають фагоцитарної активності.

40

Слайд 40: ФАЗИ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ

1. Фаза розпізнавання антигену (когнітивна фаза) – звязування чужорідних антигенів специфічними рецепторами зрілих лімфоцитів. 2. Фаза активації – проліферація та диференціація лімфоцитів 3. Ефекторна фаза – лімфоцити, які специфічно активовані антигенами, виконують функції, що призводять до елімінації чужорідних (або пошкоджених чи мутованих власних) антигенів

41

Слайд 41

Класифікація лейкоцитів за ефекторними функціями. Фагоцитарні – нейтрофіли, еозінофіли, макрофаги та ДК (В-лімфоцити – рецептор-опосередкований ендоцитоз ). Опсонізація. Антигенпрезентувальні – ДК, макрофаги, В-лімфоцити. МНС ІІ. Взаємодія з Тх. Прозапальні – базофіли, мастоцити, макрофаги та еозинофіли ( вазодиляторні, анти-коагулянтні, хемотаксичні, пірогенні ). Продуценти антитіл – В-лімфоцити. Цитотоксичні – НК, НКТ, ЦТЛ. Лізис прямий та АТ-опосередкований (НК, НКТ). Регуляторні – Тх, Трег, ДК ( цитокіни та костимуляторні молекули)

42

Слайд 42

Висновки Лімфоцити є дуже гетерогенною популяцією клітин, спеціалізованих на виконанні різноманітних функцій: цитотоксичної, антитілопродукуючої, регуляторної. Функція розпізнання “свого” і відокремлення його від “чужого” у лімфоцитів реалізується за допомогою рецепторів проти власних антигенів гістосумісності. Антигенна специфічність стає можливою при появі ВкР і ТкР, різноманіття яких реалізується шляхом гомологічних рекомбінацій і соматичних мутацій відповідних генів. Популяції Т- і В-лімфоцитів мають клональну будову і утворюються шляхом клональної селекції. Розвиток Т- і В-лімфоцитів супроводжується появою імунної пам ’ яті.

43

Слайд 43: Висновки

Лімфоцити є дуже гетерогенною популяцією клітин, які в ході еволюції дивергували для виконання тонких ефекторних і регуляторних функцій. Диференціювання Т- і В-лімфоцитів детерміноване генетично і залежить від мікросередовища первинних лімфоїдних органів. Подальша диверсифікація Т-лімфоцитів залежить від типу антигену і цитокінового мікрооточення у вторинних лімфоїдних органах. Дозрівання і міграція лімфоцитів керуються і підтримуються допоміжними клітинами лімфоїдних органів (строма, ВВЕ). Антиген-специфічна різноманітність лімфоцитів утворюється шляхом клональної селекції на основі стохастичного комбінування генів ТКР і ВКР. Природні кілери і Т-кілери використовують подібний механізм знищення мішеней, але різні принципи їх розпізнання.

44

Слайд 44: АНТИТІЛА І АНТИГЕНИ

45

Слайд 45: Білки надродини імуноглобулінів

46

Слайд 46: Схема будови антитіла

47

Слайд 47: Схематична будова молекули антитіла, розщепленої пепсином на фрагменти.

48

Слайд 48: ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА АНТИТІЛА

вуглеводи

49

Слайд 49: Розташування залишків вуглеводів

вуглеводи

50

Слайд 50: КЛАСИ АНТИТІЛ

51

Слайд 51

52

Слайд 52: Шляхи потрапляння антигенів

екзогенні ендогенні

53

Слайд 53: Природний шлях екзогенного потрапляння антигенів

Через слизові антигени потрапляють шляхом перенесення М-клітинами в результаті трансцитозу

54

Слайд 54: Природний шлях екзогенного потрапляння антигенів

Через слизові антигени потрапляють шляхом перенесення М-клітинами в результаті трансцитозу

55

Слайд 55: ВИДИ І ТИПИ АНТИГЕНІВ

Антигени – це біополімери, що входять до складу структурних елементів клітин або відділені від них, які здатні зумовлювати імунні реакції: синтез антитіл, активацію клітинного імунітету, підвищену чутливість, імунну пам ’ ять або імунологічну толерантність. Антигенами є органічні речовини мікробного, рослинного і тваринного походження Хімічні елементи, прості та складні неорганічні речовини антигенності не виявляють

56

Слайд 56: Структура антигенів

57

Слайд 57: Епітопи (антигенні детермінанти)

- ділянки молекули антигену, які розпізнаються рецеп-торною зоною антитіла або імунокомпетентних клітин і зв ’ язуються з нею. Можуть бути білкової (7-15 амінокислот) або поліцукридної (3-6 залишків моноцукридів) природи. Види: Секвенційні (Т-клітинні) Конформаційні (В-клітинні) Імунодомінантні

58

Слайд 58: Різновиди епітопів

Конформаційний Послідовний (лінійний)

59

Слайд 59: Секвенційні епітопи

Агретоп - частина антигенного пептиду, що взаємодіє з молекулами МНС в процесі експресії пептиду на поверхню антигенпрезентуючої клітини (АПК). Епітоп - частина антигенного пептиду, що безпосередньо розпізнається ТКР.

60

Слайд 60: Конформаційні (В-клітинні) епітопи

Структура міоглобіну кита (на основі рентгеноструктурного аналізу) Зафарбовані ділянки – послідовності амінокислотних залишків, що виступають в якості В-клітинних епітопів

61

Слайд 61: Специфічність антигенів – здатність вибірково реагувати з індукованими певним антигеном антитілами або сенсибілізованими лімфоцитами

Типи антигенної специфічності Видова Гетероспецифічність Органна Тканинна

62

Слайд 62: Деякі характеристики гаптенів

Антиген Молекулярна маса, Да Імуногенність Преципітація антитілами Валентність Повний антиген Складні гаптени Прості гаптени > 10000 < 10000 < 10000 + - - + + - Полівалентний Двовалентний Одновалентний

63

Слайд 63: Антигенність та імуногенність

Антигенність – здатність антигену зв'язуватись з антитілом Імуногенність – це здатність антигену викликати імунну відповідь

64

Слайд 64: Поняття антигенності та імуногенності

А. Гаптени – це прості хімічні групи, які не здатні індукувати специфічну імунну відповідь, але мають антигенні властивості - здатність взаємодіяти з вже існуючими антитілами. Б. Більшість високомолекулярних біологічних сполук (білки, полицукриди, нуклеопротеїни і ін.) є гарними індукторами специфічної відповіді, що демонструє їх імуногенні властивості. В. Неімуногенний гаптен, що кон ’ югований на імуногенному носії, здатний індукувати синтез специфічних антитіл або формування клонів лімфоцитів, які мають ознаки антигенної чужорідності.

65

Слайд 65: Фактори, що визначають імуногенність антигену

1.Чужорідність Залежність сили імунної відповіді від особливостей антигену та рівня філогенетичних відмінностей між донором антигену та його реципієнтом .

66

Слайд 66: Фактори, що визначають імуногенність антигену

2. Молекулярна маса антигену 3. Хімічні особливості антигену

67

Слайд 67: Фактори, що визначають антигенність речовини

Сила антигену пропорційна частці імунокомпетентних клітин у лімфоїдній тканині реципієнта, здатних реагувати на цей антиген. Антигенність залежить від виду тварин. Білки, що виконують однакові функції в організмі різних тварин, мають відносно низький ступінь антигенності через подібність їхніх структур.

68

Слайд 68: Класифікація антигенів

Тип антигенів Приклади Фізіологічна функція Аутоантигени Органоспецифічні антигени Аутоімунні захворювання антигены собственных клеток, полимерных молекул Ідіотипічні антигени Ig специфічні антигени антитіл, синтезованих одним клоном В-клітин Регулювання синтезу антитіл, переключення класів Алоантигени(ізо антигени) Антигени гістосумісності, груп крові особин одного біологічного виду Реакції трансплантаційного імунітету, гемолітична хвороба новонароджених Ендо- та ксеногенні антигени Антиген Форсмана, ниркові та серцеві антигени, що реагують перехресно з антигенами β гемолітичного стрептококу Роль у патогенезі гломерулонефриту, кологенозів ( антигены тканей и клеток, отличающиеся от реципиента на видовом уровне) Антигени різного походження Мікроби, продукти харчування, пилок рослин, ліки Інфекційні та алергічні захворювання

69

Слайд 69

Назва Антигени Трансплан-таційні Антигени клітинної поверхні, які контролюються головним комплексом гістосумісності Алергени Антигени їжі, пилу, рослинного пилку, отрути комах, що викликають підвищену реактивність Толерогени Антигени клітин, білків, що викликають ареактивність Синтетичні Штучно синтезовані полімери амінокислот, вуглеводів

70

Слайд 70: Антигени

Тимусзалежні (TD) Не здатні без участі Т-клітин стимулювати В-лімфоцити За відсутності Т-лімфоцитів позбавлені імуногенності Тимуснезалежні (TI) Здатні ініціювати імунну відповідь за відсутності Т-лімфоцитів Полісахариди, що характеризуються багаторазовим повторюванням ідентичних епітопів Деякі містять послідовності з поліклональною мітогенною активністю Розрізняють ТІ1 та ТІ2 антигени

71

Слайд 71: Антигени

Повні антигени Глікопротеїди Ліпопротеїди Протеїни Нуклеопротеїни Поліцукриди Ліпополіцукриди Неповні антигени (гаптени) Складні гаптени: поліцукриди поліпептиди фосфопротеїди нуклеїнові кислоти Прості гаптени: моноцукриди прості органічні речовини хімічні угруповання

72

Слайд 72: Активація В-клітин тимусзалежними і тимуснезалежними антигенами

1. Дія тимусзалежного антигену на В-клітину без допомоги з боку Т-клітин призводить до проліферації відповідного В-клітинного клона, але не забезпечує його дифференціювання у зрілі IgG-продукуючі клітини. 2. Для повноцінного розвитку клона В-клітини необхідний як специфічний сигнал від гаптенної частини молекули антигену, так і неспецифічний – з боку медіатора Т-клітин. Секреція останнього індукується після розпізнавання Т-клітинами імуногенної частини антигена. 3. Тимуснезалежні антигени, які характеризуються множинними повторами ідентичних антигенних детермінант(епітопів), здатні активувати В-клітини і забезпечувати їх повноцінний розвиток у зрілі антитілопродуценти без допомоги з боку Т-хелперів. Деякі тимуснезалежні антигени характеризуються наявністю в структурі молекули доменів з поліклональною мітогенною активністю, що також забезпечує повноцінну активацію В-клітин без допомоги з боку Т-хелперів.

73

Слайд 73: В-клітинна відповідь на тимусзалежні і тимуснезалежні антигени

74

Слайд 74: Синтетичні антигени

Модифіковані тими чи іншими хімічними групами природні високомолекулярні сполуки (наприклад, антигени Ландштейнера) Істино штучні антигени – синтезовані людиною комплекси, які повністю відтворюють структуру природного антигену (синтезовані штучно антигени еритроцитів)

75

Слайд 75: Значення в науці

Вивчено молекулярні основи антигенності Визначено роль детермінантних груп Установлено специфічність активних центрів антитіл Вивчено закономірності генетичного контролю антитілогенезу Відкрито перші гени контролю імунної відповіді

76

Последний слайд презентации: Значення в медицині

Зникає потреба у використанні інфекційного матеріалу Точніша характеристика властивостей продукту Зберігають активність необмежено тривалий час за кімнатної температури Можна отримувати реагенти для діагностики таких інфекційних захворювань, збудники яких не культивуються в штучних умовах Вартість виробництва таких препаратів набагато нижча, ніж отримання звичайних антигенів Штучні антигени широко застосовуються як компоненти діагностичних систем для проведення діагностики на В-клітинному рівні

Похожие презентации

Ничего не найдено