Презентация на тему: Кількісний хімічний аналіз

Кількісний хімічний аналіз
1. Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Схема зменшення первинної проби методом квартування
2. Газоволюметричний метод аналізу
Кількісний хімічний аналіз
3. Гравіметричний метод аналізу
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
Кількісний хімічний аналіз
1/22
Средняя оценка: 4.3/5 (всего оценок: 23)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (142 Кб)
1

Первый слайд презентации: Кількісний хімічний аналіз

План Основні поняття кількісного хімічного аналізу. Газоволюметричний метод аналізу. Гравіметричний метод аналізу.

Изображение слайда
2

Слайд 2: 1. Кількісний хімічний аналіз

Кількісний аналіз – сукупність методів та способів, за допомогою яких визначають кількісне співві дношення між елементами у сполуці, а також абсолютний вміст компонентів та їх співвідношення в об’єкті. Кількісний аналіз – важливий метод дослідження у природознавстві – хімії, біології, медицині, сільському господарстві, він широко застосовується для контролю технологічних процесів, промислової та сільськогосподарської продукції, навколишнього середовища (повітря, природних вод тощо).

Изображение слайда
3

Слайд 3

Методи кількісного аналізу І нструментальні Класичні (хімічні) Газоволю-метричний Гравімет-ричний Титримет-ричний

Изображение слайда
4

Слайд 4

В класичних методах аналізу визначення базуються на проведенні хімічних реакцій і розрахунків на їх основі, та на використанні відносно простого обладнання. Проведенню будь-якого кількісного аналізу передує вибір середньої представницької проби.

Изображение слайда
5

Слайд 5

Середня представницька проба – це проба відносно невеликої маси, склад якої відповідає середньому складу всього аналізованого об’єкту. Середню представницьку пробу одержують змішуванням великої кількості дрібних проб, відібраних в різних частинах досліджуваного об’єкту (чим більш неоднорідний досліджуваний об’єкт, тим більше потрібно дрібних проб). Таким чином одержують первинну середню пробу. Вона ще не годиться для аналізу ( досить велика і неоднорідна ). Тому її необхідно зменшити і зробити однорідною.

Изображение слайда
6

Слайд 6

Наприклад, якщо аналізують тверді речовини, первинну пробу подрібнюють, перемішують (в разі необхідності висушують) та зменшують до відносно невеликої маси (100... 300 г) шляхом квартування. Для цього усю подрібнену та перемішану первинну пробу розсипають рівним шаром у вигляді квадрату або усіченого конусу, ділять на чотири сектори, два протилежні сектори відкидають, а два інших об’єднують. Так повторюють неодноразово. Для аналізу використовують наважки з одержаного таким чином однорідного матеріалу.

Изображение слайда
7

Слайд 7: Схема зменшення первинної проби методом квартування

а) подрібнений і перемішаний матеріал б) матеріал, розсипаний рівним шаром у вигляді круга в) матеріал, поділений на 4 сектори

Изображение слайда
8

Слайд 8: 2. Газоволюметричний метод аналізу

Г азоволюметричн ий метод аналізу (газоволюметрія) базу є ться на вимірюванні об’єм у газу, який утворився або поглинувся в ході хімічної реакції. Наприклад, для визначення вмісту карбонату кальцію у технічному вапняку його наважку обробляють надлишком кислоти і вимірюють об’єм ( V ) вуглекислого газу СО 2, що виділився, при температурі Т і тиску Р, які відповідають умовам проведення досліду.

Изображение слайда
9

Слайд 9

З а рівнянням Менделєєва-Клапейрона перераховують цей об’єм на нормальні умови (температуру Т 0 =273 К і тиск Р 0 = 101,325 к Па = 760 мм рт.ст. = 1атм.). За рівнянням хімічної реакції CaCO 3 + 2 H + = Ca 2+ + H 2 O + CO 2 ↑ і враховуючи, що 1 моль газу за н.у. займає об’єм 22,4 л, визначають абсолютний вміст СаСО 3 у досліджуваному зразкові вапняку та його масову частку (процентний вміст). Можна також визначати об ’ єм газу, який поглинувся у ході реакції.

Изображение слайда
10

Слайд 10: 3. Гравіметричний метод аналізу

Г равіметричн ий метод аналізу (гравіметрія) базується на точному зважуванні на аналітичних терезах маси визначуваного компоненту, для чого цей компенент виділяють або в елементарному вигляді, або у вигляді сполуки цілком певного складу. Гравіметрія – найбільш прости й і точний метод, який широко застосовується в аналізі як органічних, так і неорганічних речовин. М етод дає точні результати (у багатьох випадках гравіметричний аналіз є арбітражним ), досить простий, не вимагає високої кваліфікації особи, що виконує аналіз, не вимагає особливо складного обладнання та апаратури.

Изображение слайда
11

Слайд 11

Основний недолік методу – не дуже висока чутливість та тривалий час виконання багатьох визначень. Виконання аналізу гравіметричним методом вимагає дотримання певних умов : а) під час аналізу повинні бути усун уті всі втрати досліджуваної речовини, б) речовина, яку зважують, повинна бути одержана хімічно чистою, з неї повинні бути видалені усі домішки так, щоб вона відповідала своїй хімічній формулі.

Изображение слайда
12

Слайд 12

Гравіметричний аналіз найчастіше включає такі операції : 1) виготовлення середньої представницької проби ; 2) взяття точної наважки Наважка – це та маса речовини, яка необхідна для виконання аналізу. Наважка повинна: забезпечувати правильне і точне проведення аналізу; бути відносно невеликою, щоб прискорити проведення аналізу.

Изображение слайда
13

Слайд 13

При виборі наважки виходять з очікуваної маси осаду, який будуть зважувати для одержання кінцевого результату. Для кристалічних осадів достовірний результат буде одержаний, якщо ця маса становитиме близько 0,5 г, для об ’ ємних аморфних осадів – 0,1...0,3 г. Цю масу називають нормою осаду ; 3) переведення зразка у розчин ; 4) осадження малорозчинної сполуки ; 5) дозрівання осаду; 6) фільтрування осаду та його промивання

Изображение слайда
14

Слайд 14

Фільтрування ( тобто відділення осаду від розчину ) проводять за допомогою фільтрів. У гравіметрії використовують скляні та паперові фільтри. Скляні фільтри – це лійки або тиглі (склянки), у дно яких впаяна скляна пориста пластинка, яка є фільтруючим шаром. Скляні фільтри розрізняють за власним розміром і розміром пор. В залежності від розміру пор фільтри мають номери від №1 до №4. Фільтрування через скляний фільтр проводять за допомогою вакуумного насоса.

Изображение слайда
15

Слайд 15

Паперові фільтри – це фільтри із спеціально обробленого фільтрувального паперу ( беззольні фільтри ). Маса залишку (золи) після спалювання такого фільтру дуже незначна і не перевищує точності зважування на аналітичних терезах (див. нижче). Вона вказується на упаковці і для більш точного визначення її можна врахувати. Паперові фільтри розрізняються за власними розмірами і за розмірами пор (щільністю). Залежно від щільності, упаковки таких фільтрів мають різне забарвлення: синє (найщільніші), біле або жовте – середньої щільності і червоне – з найменшою щільністю. Потрібний фільтр вибирають з урахуванням структури і властивостей осаду та наступних операцій з ним;

Изображение слайда
16

Слайд 16

7) висушування осаду; 8) спалювання фільтру та прожарювання осаду; 9) точне зважування одержаного осаду; 10) обчислення результатів аналізу. В залежності від конкретного аналізу частину перерахованих вище операцій можна опустити.

Изображение слайда
17

Слайд 17

В найпростішому випадку гравіметричного аналізу - визначенні вологості того чи іншого зразка або вмісту кристалізаційної води у кристалогідраті - використовуються лише такі операції: 1) взяття середньої представницької проби; 2) взяття точної наважки зразка; 3) висушування зразка до досягнення постійної маси; 4) точне зважування висушеного зразка; 5) обчислення за результатами зважування.

Изображение слайда
18

Слайд 18

Найбільш важлива операція гравіметрії – процес осадження, тому що від правильного вибору осаджувача та умов осадження в значній мірі залежить точність результатів аналізу. У ваговому аналізі розрізняють осаджувану та вагову форми. Осаджувана форма - це та сполука, яка осаджується з розчину при дії відповідного реактиву ( осаджувача ). Осаджувана форма повинна задовольняти таким вимогам : 1. Низька розчинність, яка характеризується низьким значенням добутку розчинності (ДР). Практично повне осадження досягається тоді, коли ДР осаду не перевищує 1  10 - 8.

Изображение слайда
19

Слайд 19

Відповідний осаджувач : – один з його йонів повинен давати з визначуваним компонентом малорозчинну сполуку з щонайменшим значенням ДР, – бажано, аби він був летким, що дасть змогу видалити його під час прожарювання. Для більш повного осадження застосовують деякий надлишок осаджувача (здебільшого 1,5 - 2 кратний) порівняно з розрахованим за стехіометрією.

Изображение слайда
20

Слайд 20

2. Крупнокристалічна структура осаду, що забезпечує легкість його фільтрування та промивання. Осади дрібнокристалічні або аморфні менш зручні і, по можливості, застосовуються рідше. Для одержання кристалів більш крупних розмірів - осадження ведуть з розведених підігрітих досліджуваних розчинів гарячим розведеним розчином осаджувача; - розчин осаджувача додають повільно, краплинами, постійно перемішуючи; одержаний осад залишають для дозрівання, під час якого відбувається розчинення мілких кристалів і зростання крупних. 3. Осаджувана форма повинна досить легко і повністю переходити у вагову форму.

Изображение слайда
21

Слайд 21

Вагова форма - це та сполука, яку зважують для одержання кінцевого результату. Вагова форма повинна задовольняти таким вимогам : 1. Склад вагової форми повинен повністю відповідати її хімічній формулі ; 2. Вагова форма повинна бути досить хімічно стійкою і не змінювати свого складу при контакті з оточуючим середовищем (бути негігроскопічною, не окиснюватися, тощо ). 3. Вміст компоненту, який визначають, повинен бути у ваговій формі щонайменшим, щоб зменшити вплив помилок у зважуванні на результати аналізу.

Изображение слайда
22

Последний слайд презентации: Кількісний хімічний аналіз

Вагова форма може збігатися із осаджуваною, а може від неї відрізнятися. Точне зважування вихідних і кінцевих речовин є основною операцією в гравіметрії. З цією метою застосовують технохімічні та аналітичні терези. Технохімічні терези застосовують для грубого ( приблизного ) зважування. Точність технохімічних терезів 0,01 г (10 мг). Для точного зважування використовують аналітичні терези, точність зважування на яких становить 0,0001 г (0,1 мг) або 0,00005 г (0,05 мг). В особливих випадках застосовують мікрохімічні терези, точність зважування на яких становить 0,000001 г (1 мкг).

Изображение слайда