Презентация: Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів.

Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Термін хірургічна інфекція передбачає два види процесів: Класифікація хірургічної інфекції. Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Визначення наявності скупчення гною Місцеві ускладнення гострої гнійної патології : Принцип и л ікування Місцеве лікування Загальне лікування Гнійний мастит ( mastitis ) Класифікація: Локалізація гнійників в молочній залозі Інтрамамарний мастит – абсцес молочної залози. Флегмонозний мастит Панмастит. Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Доступ за Барденгейером (ретромамарний мастит). Гострий гнійний парапроктит ( paraproctitis ) Класифікація: Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Лікування. Гідраденіт ( hidradenitis ) Гострий гнійний гідраденіт Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Лімфангіт ( limphangiitis ) Класифікація. Інфікована рана передпліччя. Трункулярний лімфангіт. Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Лімфаденіт ( lymphadenitis ) Розрізняють наступні форми лімфаденіту Гострий гнійний шийний лімфаденіт Флегмона ( phlegmona ) Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Обширна флегмона гомілки Лікування. Анаеробна неклостридіальна флегмона лівого стегна після радикальної хірургічної обробки. Обширна анаеробна флегмона черевної і грудної стінки після радикальної хірургічної обробки Фурункул ( furunculus ) Фурункул носогубного трикутника схема поширення пілефлебіту при фурункулі носогубного трикутника Карбункул ( carbunculus ) Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. Лікування Схема хрестоподібного доступу та висічення карбункула Рана після радикальної хірургчної обробки карбункула Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів.
1/49
Средняя оценка: 4.4/5 (всего оценок: 54)
Скачать (614 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів.

проф. І.М. Дейкало

2

Слайд 2

Хірургічна інфекція – це одна із найактуальніших і вічних проблем хірургії. Частота післяопераційних раневих гнійно-септичних ускладнень в різних галузях хірургії досягає 14 – 20 % і немає тенденції до зниження. Біля 40 % летальних випадків після операції зумовлені саме гнійними ускладненнями.

3

Слайд 3: Термін хірургічна інфекція передбачає два види процесів:

інфекційний процес, в лікуванні якого хірургічне втручання має вирішальне значення (абсцес, флегмона, мастит. парапроктит). інфекційні ускладнення, що виникають і розвиваються в післяопераційному періоді (після планових та ургентних оперативних втручань).

4

Слайд 4: Класифікація хірургічної інфекції.

За клінічним перебігом: 1.гостра хірургічна інфекція а) неспецифічна - гнійна - гнилісна - анаеробна б) специфічна - правець - сибірська виразка 2. Хронічна хірургічна інфекція а) неспецифічна (хронічні форми гнійної інфекції) б) специфічна - туберкульоз - сифіліс - актиномікоз

5

Слайд 5

Гостра гнійна хірургічна інфекція – гострий запальний процес різної локалізації і характеру, котрий викликаний гноєутворюючою флорою. Для його розвитку необхідно наявність трьох елементів: збудник інфекції (гноєутворюючі мікрорганізми). вхідні ворота інфекції макроорганізм з його реактивністю.

6

Слайд 6

Як наслідок широкого і безконтрольного застосування антибіотиків і їх мутагенної дії на мікроорганізми, останні характеризуються резистентністю до більшості антибіотиків. Антибіотико резистентність стафілококів перевищує 70 %, більшість із їх штамів синтезують пеніцилін азу і цефалоспориназу – в-лактази.

7

Слайд 7

Критичне число бактерій на 1 грам тканини складає 105. Проникнення менше ніж 10 5 бактерій на 1 грам є, як правило, недостатньою для розвитку інфекції

8

Слайд 8

В залежності від шляху проникнення гнійну інфекцію поділяють на: А) екзогенну В) ендогенну Шляхами розповсюдження гнійної інфекціїє: лімфогенний гематогенний per continuitatem per contiguitatem

9

Слайд 9: Визначення наявності скупчення гною

Флюктуац і я або симптом р озрідження Д і агностич н а пункц і я УЗ Д Рентгенолог ічне дослідження КТ і МРТ

10

Слайд 10: Місцеві ускладнення гострої гнійної патології :

л і мфанг і т л і мфаден і т тромбофлеб і т (п і лефлеб і т) некроз шкіри і інших ткан ин арроз і я суд ин і кровотеч а п і опневмоторакс перфорац і я орган і в

11

Слайд 11: Принцип и л ікування Місцеве лікування

Розтин гнійного вогнища (хірургічна обробка із висіченням некротизованих тканин, розкриттям запливів і дадаткових порожнин) Ультразвукова, лазерна кавітація порожнини гнійника, промивання пульсуючим струменем антисептика Адекватне дренування гнійника Місцеве застосування антисептичних засобів в залежності від фази перебігу раневого процесу. Імобілізація

12

Слайд 12: Загальне лікування

Антибактеріальна терапія А) емпірична Б) цілеспрямована (після результату бак посіву і визначення чутливості) - пероральна - дом”язова - довенна - внутрішньо артеріальна -порожнинна - кісткова - ендолімфатична 2. Детоксикацій на терапія - керована гемодилюція - екстракорпоральна детоксикація а) гемосорбція б) плазмосорбція в) лімфосорбція г) ксеноселезінка д) плазмофорез - дренування грудної лімфатичної протоки - електрохімічне очищення крові - УФО крові - квантове опромінення крові 3. Імунокорекція. 4. Симптоматичне лікування

13

Слайд 13: Гнійний мастит ( mastitis )

гостре гнійне запалення паренхіми інтерстицію молочної залози.

14

Слайд 14: Класифікація:

За клінічним перебігом розрізняють мастит : 1. серозний 2. інфільтративний 3. абсцедуючий: солітарний абсцес множинні абсцеси апостематозний мастит 4. флегмонозний 5. гангренозний За локалізацією гнійника: підшкірний субареолярний інтрамамарний ретромамарний панмастит

15

Слайд 15: Локалізація гнійників в молочній залозі

16

Слайд 16: Інтрамамарний мастит – абсцес молочної залози.

17

Слайд 17: Флегмонозний мастит

18

Слайд 18: Панмастит.

19

Слайд 19

1 – доступ за Ангерером, 2 – доступ за Бардегейером, 3 – ціркумареолярний доступ. Права половина малюнка – дренування ретромамарного маститу

20

Слайд 20: Доступ за Барденгейером (ретромамарний мастит).

21

Слайд 21: Гострий гнійний парапроктит ( paraproctitis )

запалення навколопрямокишкової клітковини, пов’язане із наявністю вогнища інфекції в стінці прямої кишки.

22

Слайд 22: Класифікація:

За етіологічною ознакою розрізняють парапроктит: неспецифічний специфічний За клінічним перебігом: гострий хронічний рецидивуючий хронічний За локалізацією: підшкірний підслизовийішіоректальний пельвіоректальний По відношенню до стінки прямої кишки: ретроректальний боковий підковоподібний

23

Слайд 23

1 – підшкірний, 2 – ішіоректальний, 3 – пельвіоректальний, 4 – підслизовий парапроктит. б – ретроректальний парапроктит

24

Слайд 24: Лікування.

При наявності гострого гнійного парапроктиту показане хірургічне лікування. Операцію виконують під загальним знеболенням. Етапи операції: 1.пункція гнійника та аспірація гною 2.введення в порожнину гнійника 0,5 % розчину метиленового синього навпіл із 3 % розчином водню. 3.локалізація дефекту в ділянці крипти прямої кишки. 4.розкриття гнійника 5.висічення отвору в ділянці крипти із накладанням шва.

25

Слайд 25: Гідраденіт ( hidradenitis )

гнійне запалення апокринових потових залоз. Захворювання зустрічається часто, переважно у людей середнього віку.

26

Слайд 26: Гострий гнійний гідраденіт

27

Слайд 27

Перебіг гідраденіту можна умовно розділити на три фази: Перша фаза – невелика інфільтрація тканин із втягненням в процес однієї потової залози. Друга фаза – втягуються в процес декілька потових залоз із гнійною інфільтрацією навколишніх тканин та формуванням щільного інфільтрату. Третя фаза – утворення абсцесу, а в запущених випадках – флегмони. Лікування: 1.гігієна ділянки де локалізується гідраденіт 2.антибактеріальна терапія 3.імунотерапія 4.анальгетики При утворенні абсцесу показане хірургічне лікування – розкриття гнійника.

28

Слайд 28: Лімфангіт ( limphangiitis )

запалення лімфатичних судин, котре ускладнює різні гнійно-запальні захворювання

29

Слайд 29: Класифікація.

Розрізняють лімфангіт 1. простий (серозний) 2. гнійний По перебігу: 1. гострий 2. хронічний За видами ураження судин: 1. капілярний (сітчастий) 2. стовбуровий (трункулярний)

30

Слайд 30: Інфікована рана передпліччя. Трункулярний лімфангіт.

31

Слайд 31

Лікування, перш за все, повинно бути направленим на ліквідацію первинного гнійно-запального вогнища. Його хірургічну обробку, раціональне дренування, адекватне загальне лікування. Важливо створити для кінцівки спокій, підвищене положення, при потребі провести імобілізацію

32

Слайд 32: Лімфаденіт ( lymphadenitis )

запалення лімфатичних вузлів, котре виникає як ускладнення різних гнійно-септичних захворювань і специфічних інфекцій і є як правило вторинним процесом

33

Слайд 33: Розрізняють наступні форми лімфаденіту

- гострий - хронічний - неспецифічний - специфічний В залежності від характеру ексудації розрізняють: - серозний - геморагічний - фібринозний - гнійний лімфаденіт

34

Слайд 34: Гострий гнійний шийний лімфаденіт

35

Слайд 35: Флегмона ( phlegmona )

розлите гнійне запалення клітковини

36

Слайд 36

В залежності від характеру змін у тканинах розрізняють: - серозну - гнійну - гнилісну - некротичну форму флегмони Клінічна картина. За клінічним перебігом розрізняють флегмони: гострі хронічні За локалізацією: епіфасціальні субфасціальні міжм”язеві органні міжорганні підслизові заочеревинні медіастінальні тазові

37

Слайд 37: Обширна флегмона гомілки

38

Слайд 38: Лікування.

Основний метод лікування флегмон – хірургічний. Операції з приводу флегмони необхідно виконувати під загальним знеболенням. Оперативні доступи повинні бути адекватними та анатомічно обґрунтованими: із одного боку доступ повинен забезпечувати цілісність і збереження елементів судинно-нервового пучка та життєво важливих органів; з другого – забезпечувати оптимальні умови для відтоку ексудату та дренування гнійника.

39

Слайд 39: Анаеробна неклостридіальна флегмона лівого стегна після радикальної хірургічної обробки.

40

Слайд 40: Обширна анаеробна флегмона черевної і грудної стінки після радикальної хірургічної обробки

41

Слайд 41: Фурункул ( furunculus )

гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула і навколишньої сполучної тканини

42

Слайд 42: Фурункул носогубного трикутника

43

Слайд 43: схема поширення пілефлебіту при фурункулі носогубного трикутника

44

Слайд 44: Карбункул ( carbunculus )

гостре гнійно-некротичне запалення декількох волосяних фолікулів і сальних залоз із розповсюдженням на підшкірну клітковину і шкіру та утворенням обширного запального інфільтрату і некрозу.

45

Слайд 45

Карбункул обличчя. Карбункул задньої поверхні шиї

46

Слайд 46: Лікування

У випадку обширного некрозу тканин, прогресуючого набряку, інтоксикації, що наростає показане термінове оперативне лікування. Операцію – хрестоподібне розсічення карбункула слід проводити під загальним знеболенням. Карбункул розсікають на всю глибину до життєздатних тканин. Чотири лоскути, що утворилися при цьому відсепаровують, некротизовані тканини висікають, гнійні запливи розкривають. В подальшому лікування здійснюють у відповідності із загальними правилами лікування гнійних ран.

47

Слайд 47: Схема хрестоподібного доступу та висічення карбункула

48

Слайд 48: Рана після радикальної хірургчної обробки карбункула

49

Последний слайд презентации

Дякую за увагу

Похожие презентации

Ничего не найдено