Презентация на тему: Хімія нуклеїнових кислот

Реклама. Продолжение ниже
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
Хімія нуклеїнових кислот.
1/54
Средняя оценка: 4.8/5 (всего оценок: 99)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (5157 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации

Хімія нуклеїнових кислот.

Изображение слайда
1/1
2

Слайд 2

Хімія нуклеїнових кислот. 1. Компоненти нуклеїнових кислот. Будова, властивості, функції нуклеозидів та нуклеотидів. 2. Рівні структурної організації нуклеїнових кислот. 3. Фізико-хімічні властивості нуклеїнових кислот 4. Біологічне значення ДНК 5. Будова, властивості та функції РНК

Изображение слайда
1/1
3

Слайд 3

1. Компоненти нуклеїнових кислот. Будова, властивості, функції нуклеозидів та нуклеотидів.

Изображение слайда
1/1
4

Слайд 4

1868р. Ф.Мішер виділив нуклеїнові кислоти з ядер гною НК або полінуклеотиди – це високомолекулярні речовини, які складаються з мононуклеотидів, з”єднаних у ланцюг 3 ‘ 5 ‘ –фосфодіефірними зв”язками Компоненти нуклеїнових кислот: ● Азотисти основи ( ДНК : аденін, тимін, гуанін, цитозин. РНК : аденін, урацил, гуанін, цитозин. ) ● Цукор - рибоза (РНК), або дезоксирибоза (ДНК) ● Фосфатна кислота

Изображение слайда
1/1
5

Слайд 5

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
6

Слайд 6

аденін гуанін АЗОТИСТІ ОСНОВИ

Изображение слайда
1/1
7

Слайд 7

урацил тимін цитозин

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8

У складі нуклеотидів азотисті основи знаходяться у кетоформі

Изображение слайда
1/1
9

Слайд 9

Структурні формули модифікованих пуринів і піримідинів N -метиладенін 5-метилцитозин

Изображение слайда
1/1
10

Слайд 10

5-гідроксиметилурацил 5-гідроксиметилцитозин (НМС )

Изображение слайда
1/1
11

Слайд 11

Азотисту основу, поєднану з вуглеводним залишком глікозидним зв”язком, називають нуклеозидом. Зв”язок утворюється: гідроксильною групою С1 -атома пентози та N 1 -атомом піримідину або N 9 -атомом пурину Назва: тривіальна назва азотистої основи з додаванням У випадку піримідинових нуклеозидів закінчення – идин У випадку пуринових нуклеозидів закінчення - озин

Изображение слайда
1/1
12

Слайд 12

уридин дезоксицитидин Зв”язок між вуглеводним залишком і основою здійснюється через атом N в основі, тобто за допомогою N -глікозидного зв“язку, отже нуклеозидні залишки в молекулі НК відносяться до класу N -глікозидів Структура нуклеозиду н

Изображение слайда
1/1
13

Слайд 13

гуанозин аденозин

Изображение слайда
1/1
14

Слайд 14

Н НУКЛЕОТИД – нуклеозид,у якого вуглеводний залишок поєднаний ефірним зв”язком із фосфатною групою Фосфати приєднується: В рибонуклеотидах в положеннях 2 ‘,3 ‘, 5 ‘ В дезоксинуклеотидах в положеннях 3 ‘, 5 ‘ Вільні нуклеотиди у клітині містять фосфатну групу в положенні 5 '

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
15

Слайд 15

Дезокситимідилова кислота Дезокситимідилат Дезокситимідин – 5 ‘ – монофосфат, дТМФ, dTMP Нуклеозид дезокситимідин

Изображение слайда
1/1
16

Слайд 16

Дезоксицитидилова кислота Дезоксицитидилат Дезоксицитидин -5 ‘ – монофосфат, дЦМФ, dCMP Нуклеозид Дезоксицитидин

Изображение слайда
1/1
17

Слайд 17

Дезоксиаденілова кислота Дезоксиаденілат Дезоксиаденозин - 5 ‘ – монофосфат, дАМФ, dAMP Нуклеозид дезоксиаденозин

Изображение слайда
1/1
18

Слайд 18

Дезоксигуанілова кислота Дезоксигуанілат Дезоксигуанозин-5 ‘ –монофосфат,дГМФ, dGMP Нуклеозид дезоксигуанозин O H N N N N H H O H H H O – O O – O O P C H 2 H 2 N H

Изображение слайда
1/1
19

Слайд 19

Изображение слайда
1/1
20

Слайд 20

ОСНОВИ НУКЛЕОЗИДИ НУКЛЕОТИДИ Аденін ( A ) Аденозин Аденозин 5’- монофосфат ( A М P ) Дезоксиаденозин Дезоксиаденозин 5’- монофосфат ( д A М P ) Гуанін ( G ) Гуанозин Гуанозин 5’- монофосфат ( G М P ) Дезоксиаденозин дезоксигуанозин 5’- монофосфат ( dG М P ) Цитозин ( C ) Цитидин Цитидин 5’- монофосфат ( C М P ) Дезоксицитидин Дезоксицитидин 5’- монофосфат ( dC М P ) Урацил ( U ) Уридин Уридин 5’- монофосфат ( U М P ) Тимін ( T ) Тимідин Дезокситимідин Тимідин 5’- монофосфат ( T М P ) Дезокситимідин 5’- монофосфат ( dT М P )

Изображение слайда
1/1
21

Слайд 21

2. Рівні структурної організації нуклеїнових кислот.

Изображение слайда
1/1
22

Слайд 22

Первинна структура – послідовність розміщення нуклеотидів у полінуклеотидному ланцюгу. Ф. Сенгер, 1977р. – розшифровка первинної структури ДНК Просторова конфігурація полінуклеотидних ланцюгів утворює їхню вторинну структуру Вторинна структура нуклеїнових кислот створюється за рахунок взаємодії сусідніх у полінуклеотидному ланцюгу мономерних ланцюгів, а у випадку двоспіральних молекул (або ділянок молекул) також взаємодією нуклеотидних залишків, які знаходяться один проти другого у подвійній спіралі Третинна структура нуклеїнових кислот організовується за рахунок взаємодії нуклеотидних залишків, які належать різним елементам їхньої вторинної структури

Изображение слайда
1/1
23

Слайд 23

ДНК – полімер, що складається з 4-х різних мономерів - нуклеотидів Нуклеотид містить одну з 4-х гетероциклічних азотистих основ Полінуклеотидні ланцюги утворюються з”єднанням дезоксирибозних залишків фосфодіефірними зв”язками Кожний фосфат з”єднує гідроксильну групу при 3 ′ - С дезоксирибози одного нуклеотиду з ОН - групою при 5 ′ С дезоксирибози сусіднього нуклеотида

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
24

Слайд 24

Полінуклеотидний ланцюг має напрямок : на одному його кінці залишається 5’-фосфат (5’-кінець), на іншому 3’ ОН-група (3’-кінець). Послідовності нуклео- тидів прийнято записувати в напрямку 5’ → 3’, у тому ж напрямку відбувається синтез усіх нуклеїнових кислот.

Изображение слайда
1/1
25

Слайд 25

Изображение слайда
1/1
26

Слайд 26

Е.Чаргафф, 1949р, з'ясував основні закономірності нуклеотидного складу ДНК і РНК, що допомогло розкрити вторинну структуру ДНК чч

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
27

Слайд 27

Правила Чаргаффа Пари основ AT - GC – комплементарні пари Вміст пуринових нуклеотидів ( A + G ) = вмісту піриримідинових нуклеотидів ( G + C ) Число А = числу T Число G = числу С Азотисті основи ниток ДНК щільно укладені стосиками у серцевині спіралі, утворючи між собою „ стекінг-взаємодії”, які обумовлені ван-дер-ваальсовими силами, що виникають між p -електронними хмарами гетероциклів азотистих основ і додатково стабілізують подвійну спіраль.

Изображение слайда
1/1
28

Слайд 28

A:T G:C 1 2 3 4 8 9 7 6 5 4 3 2 1

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
29

Слайд 29

1953р –Уотсон і Кпік запропонували модель вторинної структури ДНК, яка отримала назву подвійної спіралі Моріс Уілкінс ( 1916 — 2004) — біофізик, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1962р. (разом з Джеймсом Уотсоном і Френсісом Кріком «за відкриття, яке стосується молекулярної структури нуклеїновиї кислот і їхнє значення для передачі інформації у живій матерії»).

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
30

Слайд 30

□ В-форма. У такій формі ДНК знаходиться у живій клітині □ Молекула ДНК знаходиться у формі подвійної правозакручено ї спіралі □ Ланцюги мають антипаралельну орієнтацію □ Відстань між парами основ 0,34нм. Основи направлені всередину спіралі □ Спіраль робить повний оберт через кожні 10 основ □ На зовнішній поверхні спіралі – велика (завширшки 2,2нм)і мала (1,2нм) борозенки □ Діаметр спіралі постійний (1,8нм )

Изображение слайда
1/1
31

Слайд 31

Просторові моделі В-,А- і Z -ДНК (кожна модель містить 20 пар основ) А-ДНК – коротша і грубша ● Рідко зустрічається, перехід А→В in vitro за певних концентрацій солей і спиртів у розчині, при зниженій вологості у фібрилах Z -ДНК – довша і тонкіша, ніж В-ДНК У Z -ДНК борозенка одна і глибша, ніж велика борозенка у В-форми ● Z -ДНК Спіраль лівозакручена

Изображение слайда
1/1
32

Слайд 32

Третинна структура. У живій клітині подвійна спіраль, що становить вторинну стуктуру ДНК не має вигляду розгорнутої молекули, а додатково згорнута у просторі, утворюючи певні клітинні структури – суперспіралі. У суперспіралізованому стані молекули ДНК у комплексі з певними клітинними білками входять до складу нуклеоїду прокаріотів та ядерного хроматину еукаріотів. Завдяки суперспіралізації довгі молекули ДНК формують компактні утворення – хромосоми ядра.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
33

Слайд 33

3. Фізико-хімічні властивості нуклеїнових кислот

Изображение слайда
1/1
34

Слайд 34

1.Оптичні властивості ДНК. Для ДНК властиве світлопоглинання за рахунок гетероциклів в ультрафіолетовій частині спектру з максимумом 260 нм. Оптична густина нативної ДНК при 260 нм на 40…50% нижча, ніж сумарна оптична густина нуклеотидів, що входять до її складу. Це явище має назву гіпохромного ефекту і пояснюється упорядкованістю регулярної структури ДНК, у якій основи організовані у формі стосиків паралельно одна над другою. Якщо зруйнувати вторинну структуру нуклеїнової кислоти, тоді спостерігається підвищення оптичної густини – гіперхромний ефект. 2. Колоїдні властивості. ДНК - поліаніони

Изображение слайда
1/1
35

Слайд 35

Minor Groove Major Groove Розмір молекули ДНК виражається кількістю пар нуклеотидів За одиницю приймається 1000 пар нуклеотидів (т.п.н.) Мол.маса 1 т.п.н. в середньому = 6,6 Х 105 Довжина – 340 нм Існує відповідність між довжиною ДНК і масою невеликої хромосоми

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
36

Слайд 36

Денатурація (дисоціація) дволанцюгової ДНК при підвищенні температури розчину та ренатурація (реасоціація) двох комплементарних ланцюгів при охолодженні Т m зростає при зростанні вмісту G С - пар Нативна ДНК Частково денатурована ДНК Майже повністю денатурована ДНК

Изображение слайда
1/1
37

Слайд 37

Денатурація, ренатурація. Денатурація – це порушення конформації нуклеїнових кислот, яке супроводжується руйнуванням нековалентних зв’язків (водневих звязків між комплементарними азотистими основами). Денатурована двоспіральна структура ДНК за певних умов може бути відновлена повністю або частково. Цей процес називається ренатурацією. Ренатурація широко використовується для вивчення подібності і відмінності різних ДНК. Дві різні ДНК денатурують, а потім суміш їх ренатурують. За даних умов утворюються вихідні молекули і гібридні, які містять ланцюги від різних ДНК. Ренатурація у цьому випадку називається – гібридизацією. Температура, за якої частка c піралізованого і неспіралізованого стану рівні, називається температурою плавлення і позначається Тm Різні ДНК мають властиву лише їм Тm, яка характеризує стабільність двоспіральної структури.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
38

Слайд 38

мРНК - матричні РНК, які використовуються далі як матриці для синтезу білків (піддаються трансляції). рРНК - рибосомні РНК тРНК - транспортні РНК маленькі ядерні РНК маленькі ядерцеві РНК мікро-РНК (micro RNA, miRNA ) молекули РНК, які є компонентами деяких ферментів; інші види РНК, не для всіх із яких з’ясовано їхні функції. 5. Будова, властивості та функції РНК

Изображение слайда
1/1
39

Слайд 39

мРНК – це клас РНК, за участю яких здійснюється перенесення генетичної інформації від генома до білок-синтезуючої системи. Вміст мРНК у клітинах становить 2–5% від загальної кількості РНК. мРНК – це однонитковий полінуклеотид. Кінцевий нуклеотид, у якого 5′-гідроксил є вільний, позначається як 5′-кінець РНК. Інший кінцевий нуклеотид із вільним 3′-гідроксилом називають 3′-кінцем РНК. Прийнято читати і писати послідовність нуклеотидних залишків у РНК від 5′-кінця до 3′-кінця : у цьому напрямку мРНК читається рибосомою. У природних мРНК 5'-гідроксил завжди заміщений. У прокаріотичних організмів він фосфорильований моно- чи трифосфатом. МАТРИЧНА РНК

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
40

Слайд 40

МАТРИЧНА РНК Особливістю первинної структури більшості мРНК еукаріотів є наявність на 5′-кінці спеціальної додаткової групи – 7-метилгуанозину, яка приєднана до 5′-гідроксилу через трифосфатний залишок. Модифікований 5′-кінець мРНК має назву – „кеп”. На 3′-кінці більшості мРНК еукаріотів містяться поліаденілатні послідовності ( poly (A), названі poly (A)-„хвостами”). До складу poly (A)-„хвостів” входять 20–300 нуклеотидів.

Изображение слайда
1/1
41

Слайд 41

Між кепом і початком кодуючої ділянки (стартовим кодоном - найчастіше AUG) розташована 5’-кінцева зона, що не транслюється (5’ UTR ). За кодуючою ділянкою, що закінчується одним із стоп-кодонів, і перед polyA-послідовністю розташована 3’-кінцева зона, що не піддається трансляції.

Изображение слайда
1/1
42

Слайд 42

Один полінуклеотидний ланцюг мРНК не обов’язково містить лише одну кодуючу послідовність. Для прокаріотичних мРНК, як правило, один полінуклеотидний ланцюг містить кодуючі послідовності для кількох білків. Такі мРНК отримали назву поліцистронних мРН К. На відміну від прокаріотичних мРНК, мРНК еукаріотів, як правило, моноцистронні – кодують лише один поліпептидний ланцюг. Не менш важливим є питання, що визначає початок кодуючої частини нуклеотидної послідовності у межах мРНК – першого кодону. Виявилося, що у більшості випадків ініціюючим кодоном є АУГ.

Изображение слайда
1/1
43

Слайд 43

Третинна структура Вторинна структура ТРАНСПОРТНА РНК, тРНК

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
44

Слайд 44

Третинна структура Вторинна структура Транспортні РНК (тРНК). У 1955 р. Ф. Крік запропонував свою „адапторну гіпотезу”: він передбачав існування у клітині спеціальних малих адапторних РНК і спеціальних ферментів, які ковалентно приєднують амінокислотні залишки до цих РНК. Невдовзі гіпотеза Ф. Кріка була підтверджена експериментально групами учених: М. Хогландом, М. Стефансоном у США та К. Огата і Х. Нохара – у Японії. Ці вчені повідомляли про відкриття відносно низькомолекулярної РНК. Пізніше ця РНК була названа „транспортною” (тРНК). тРНК характеризуються особливістю як первинної, так і вторинної структури. тРНК містить велику кількість модифікованих (мінорних) нуклеотидів. Вторинна структура має конформацію „листка конюшини”, яка може утворювати більш компактну просторову конформацію – третинну структуру

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
45

Слайд 45

На долю тРНК припадає 10–20% клітинної РНК. У 1965 р. Р. Холлі та співробітники розшифрували нуклеотидну послідовність аланілової тРНК дріжджів. Пізніше були розшифровані десятки послідовностей різних тРНК. Виявилося, що молекули тРНК мають багато спільних ознак. Їхня довжина перебуває у межах 75–95 нуклеотидів. Їм властива специфічна просторова організація ТРАНСПОРТНА РНК, тРНК

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
46

Слайд 46

тРНК конкретного типу, котра відповідає певній амінокислоті, позначають індексом, наприклад, тРНК Ala. Якщо в молекулі тРНК є амінокислота, то таку аміноацильовану тРНК позначають як Ala-тРНК Ala. Загальне позначення для аміноацильованих тРНК - аа-тРНК (aa-tRNA -aminoacyl-tRNA). Загальна кількість типів тРНК, які обслуговують процес білкового синтезу, є близькою до 40 Оскільки типів тРНК більше, ніж амінокислот, одній амінокислоті може відповідати кілька тРНК. Такі тРНК називають ізоакцепторними.

Изображение слайда
1/1
47

Слайд 47

Усі тРНК закінчуються на 3′-кінці тринуклеотидною послідовністю ЦЦАон. Цей кінцевий аденозин акцептує амінокислотний залишок, який тРНК транспортує до рибосоми. Важливою ділянкою тРНК є „ антикодонова петля”, яка взаємодіє із мРНК. Виділяють також дигідроуридилову петлю і тимідилпсевдоуридилову петлю

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
48

Слайд 48

Рибосомні РНК (рРНК). На долю рРНК припадає до 90% загальної кількості клітинної РНК. рРНК разом зі специфічними білками утворюють рибосоми, які беруть участь у біосинтезі білків.Як прокаріотична, так і еукаріотична рибосоми містять дві різні високомолекулярні РНК, по одній на кожну субодиницю і одну відносно низькомолекулярну РНК (5S). Крім того, еукаріотичні рибосоми містять ще й іншу низькомолекулярну РНК, так звану 5,8S РНК. У рибосомах хлоропластів вищих рослин міститься 4,5S РНК.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
49

Слайд 49

Велика (50S) субодиниця бактерійної рибосоми містить РНК довжиною близько 3 000 нуклеотидних залишків. Вона позначається як 23S РНК. Мала субодиниця бактерійної рибосоми містить 16S РНК. Велика субодиниця (60S) еукаріотичної 80S рибосоми містить велику за розмірами РНК, яку позначають як 28S РНК. Велика субодиниця як прокаріотичної, так і еукаріотичної рибосом містить 5S РНК. Мала субодиниця еукаріотичної рибосоми містить 18S РНК.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
50

Слайд 50

БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ

Изображение слайда
1/1
51

Слайд 51

ДНК – збереження генетичної інформації та її реалізація протягом життя клітини. При поділі клітини дочірні клітини одержують точну копію спадкової інформації. РНК – забезпечують реалізацію спадкової інформації в клітині протягом її існування шляхом участі в синтезі білків, закодованих в структурі ДНК мРНК – є копією ділянки ДНК, що містить інформацію про структуру ППЛ. Переносить інформацію від білка до місця синтезу білка – до рибосом тРНК – участь в активації АК, їхньому транспортуванні до рибосом і збиранні з АК поліпептидів на рибосомах рРНК – утворює скелет рибосом, відіграє роль при збиранні білка на рибосомах, впізнаванні та активації генів ДНК Низькомолекулярні ядерні РНК – активація генів ДНК, скелету білкових частинок, що переносять тРНК з ядра у цитоплазму

Изображение слайда
1/1
52

Слайд 52

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
53

Слайд 53

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
54

Последний слайд презентации: Хімія нуклеїнових кислот

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже