Презентация на тему: ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ

ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
Е П І ДЕМ І ОЛОГ І Я
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ
КЛІНІКА ХАРЧОВОЇ ТОКСИКОІНФЕКЦІЇ
КЛІНІКА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ
КРИТЕРІЇ ТЯЖКОСТІ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
КЛІНІКА БОТУЛІЗМУ
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
ЕТІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗУ
Забарвлення шигел за Грамом
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗУ
КЛІНІКА ШИГЕЛЬОЗУ
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ШИГЕЛЬОЗУ
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
Оцінка результатів ПЛР при шигельозі. Світіння під ультрафіолетовими променями контролю (вгорі) та позитивних проб (знизу) – наявність у субстраті ДНК шигел.
Копрограма при гострому шигельозі. Велика кількість нейтрофільних лейкоцитів та еритроцитів у калі. Фарбування метиленовим синім.
Ректороманоскопічна карти-на при шигельозі та амебіазі: а – катаральний проктосигмоїдит, б – фібринозно-некротичний прокто- сигмоїдит і псевдомембранозний
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
ЛАБОРАТОРНА Д І АГНОСТИКА КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ
ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ
ПРОФІЛАКТИКА ШИГЕЛЬОЗУ
Вірусні гепатити
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
Іктеричність склер при вірусному гепатиті
Іктеричність шкіри при вірусному гепатиті
ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ
ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ
ПРОФІЛАКТИКА ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ
1/39
Средняя оценка: 4.8/5 (всего оценок: 12)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (3094 Кб)
1

Первый слайд презентации: ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ

Изображение слайда
2

Слайд 2

Хвороби належать до групи гострих кишкових інфекцій, передаються за допомогою фекально-орального механізму передачі, характеризуються гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, ураженням травної системи у вигляді гастро-, ентеро-, коліту окремо або їх поєднання, а також деяких систем і органів (нервової системи – при ботулізмі, лімфатичних утворень кишечника, гепатоспленомегалією, висипаннями – при черевному тифі).

Изображение слайда
3

Слайд 3: Е П І ДЕМ І ОЛОГ І Я

Джерело збудника: при черевному тифі, шигельозі, паратифі А, ХТІ — хвора людина або бактеріоносій при паратифі В, сальмонельозі, ботулізмі – частіше тварини. Бактеріоносійство: г остре, хронічне, транзиторне Механізм передачі – фекально-оральний Шляхи передачі – через воду, харчові продукти (при ботулізмі – переважно консерви домашнього приготування), предмети побуту, забруднені руки, мух Епідемії – контактні, водні, харчові Сезонність - літньо-осіння

Изображение слайда
4

Слайд 4: ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ

Захворювання, безпосередньо пов’язане з харчами, поділяється на: Харчові отруєння (гриби, наявність певних хімічних речовин) Харчові інтоксикації - ботулізм, мікотоксикози Харчову токсикоінфекцію Епідеміологічні критерії діагнозу Груповий характер захворювань (спалах) Вживання їжі недоброякісної або сумнівної якості

Изображение слайда
5

Слайд 5: КЛІНІКА ХАРЧОВОЇ ТОКСИКОІНФЕКЦІЇ

Симптоми хвороби виникають раптово, швидко зростають - озноб, гарячка, нудота, блювання, переймоподібні болі в животі, частіше в епігастрії і навколо пупка. Блювання багаторазове. Випорожнення рідкі чи водянисті, смердючі, до 10 разів за добу, іноді з домішками слизу. При стафілококовому токсикозі - біль голови, нудота, нестримне блювання, сильні різі в верхній половині живота, швидкий розвиток симптомів зневоднення. Проносу може не бути. Гарячка невисока. У тяжких випадках - ціаноз, судоми, колапс.

Изображение слайда
6

Слайд 6: КЛІНІКА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ

Гастроінтестинальна форма – гострий початок, виражена інтоксикація (висока гарячка, біль голови, загальна слабість, озноб, міалгії), нудота, блювання, болі в животі (“сальмонельозний трикутник”), пронос (кал рясний, смердючий, у вигляді “баговиння” чи “жаб’ячої ікри”), можливі різні ступені дегідратації (І-І V ), herpes labialis Генералізована форма : тифоподібний варіант - гострий початок, озноб, підвищення температури тіла, явища гастроентериту, далі – зростання інтоксикації, гарячка стає тривалою, гепатоспленомегалія, здуття живота, висипання септикопіємічний варіант – клініка сепсису (септичний ендокардит, холецистохолангіт, гломерулонефрит, гнійний менінгіт) Бактеріоносійство – транзиторне, гостре, хронічне Нозопаразитизм

Изображение слайда
7

Слайд 7: КРИТЕРІЇ ТЯЖКОСТІ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Виразність інтоксикації ( у т.ч. гарячка – субфебрильна, фебрильна, висока ) Блювання ( одноразове, повторне, нестримне ) Пронос - частота ( до 10 разів, 11-20, більше 20 разів за добу ) і характер випорожнень ( наявність патологічних домішків – слизу, крові ) Дегідратація ( I-IV ступеня )

Изображение слайда
8

Слайд 8

Вигляд дитини при ІІІ ст. зневоднення

Изображение слайда
9

Слайд 9: КЛІНІКА БОТУЛІЗМУ

Диспепсичний синдром Неврологічні порушення: розлади зору: з ниження гостроти, “туман” або “сітка” перед очима, двоїння предметів, погіршення акомодації, ністагм, розширення зіниць з втратою реакції на світло, анізокорія (різна величина зіниць), косоокість, птоз повік; порушення ковтання : неможливість ковтати тверду їжу, поперхування, виливання рідини через ніс; розлади мови: гугнявість голосу, хриплість, афонія; вегетативні розлади – сухість в роті, зменшення слиновиділення, запори, затримка сечовипускання. Ускладнення – пневмонія, інфекційно-токсичний міокардит, раптова зупинка серця і дихання, динамічна кишкова непрохідність, парези, паралічі

Изображение слайда
10

Слайд 10

Очні симптоми при ботулізмі – двобічний птоз, мідріаз Сухість язика і слизової оболонки рота

Изображение слайда
11

Слайд 11

ШИГЕЛЬОЗ – це гостра кишкова інфекція, що супроводжується явищами інтоксикації та запа-ленням дистального відділу товстої кишки із проносом.

Изображение слайда
12

Слайд 12: ЕТІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗУ

Збудники – бактерії родини Enterobacteriaceae, роду Shigella A – S. dysenteriae ; B – S. flexneri ; C – S. boydii; D – S. sonnei. Грамнегативні палички; нерухливі; факультативні анаероби; відносноно стійкі у довкіллі ( стійкість тим вища, чим слабша їх вірулентність ).

Изображение слайда
13

Слайд 13: Забарвлення шигел за Грамом

Изображение слайда
14

Слайд 14: ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗУ

Джерело збудника – хвора людина або бактеріоносій (реконвалесцент, транзиторний). Механізм передачі – фекально-оральний. Шляхи передачі – через  воду (частіше S. flexneri ), харчові продукти (частіше S. sonnei ), предмети побуту, брудні руки, за допомогою мух. Епідемії (спалахи) – контактні, водні, харчові. Сезонність – літньо-осіння. Імунітет – типоспецифічний.

Изображение слайда
15

Слайд 15: КЛІНІКА ШИГЕЛЬОЗУ

Початок хвороби гострий, з ознобу, гарячки, явищ інтоксикації, болю в животі, проносу. Біль переймистий, частіше в лівій здухвинній ділянці, посилюється при дефекації (тенезми), несправжні поклики на низ. Сигмоподібна кишка щільна, болюча, спазмована. Випорожнення рідкі, мізерні, з домішкою слизу і крові, іноді втрачають каловий вигляд (“ректальний плювок”).

Изображение слайда
16

Слайд 16: ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ШИГЕЛЬОЗУ

Етіологічна діагностика Виділення збудника з випорожнень, блювотиння, промивних вод Серологічні реакції (наявність антитіл до відповідного збудника і наростання титру в динаміці захворювання Молекулярно-генетичні методи (ПЛР) – виявлення ДНК шигел у калі і зішкребку зі слизової оболонки прямої кишки Стан організму – загальні аналізи крові (нейтрофільний лейкоцитоз), сечі (токсичні зміни), копрограма (порушення процесів травлення, патологічні домішки).

Изображение слайда
17

Слайд 17

Ріст колоній шигел на живильному середовищі Ендо.

Изображение слайда
18

Слайд 18: Оцінка результатів ПЛР при шигельозі. Світіння під ультрафіолетовими променями контролю (вгорі) та позитивних проб (знизу) – наявність у субстраті ДНК шигел

Изображение слайда
19

Слайд 19: Копрограма при гострому шигельозі. Велика кількість нейтрофільних лейкоцитів та еритроцитів у калі. Фарбування метиленовим синім

Изображение слайда
20

Слайд 20: Ректороманоскопічна карти-на при шигельозі та амебіазі: а – катаральний проктосигмоїдит, б – фібринозно-некротичний прокто- сигмоїдит і псевдомембранозний коліт, в – виразковий коліт (амебіаз)

а б в

Изображение слайда
21

Слайд 21

Ускладнення шигельозу. Випадання прямої кишки у дитини.

Изображение слайда
22

Слайд 22: ЛАБОРАТОРНА Д І АГНОСТИКА КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Виділення збудника з випорожнень, блювотиння, промивних вод, залишків їжі ( при черевному тифі і сальмонельозі додатково з крові – гемокультура, з сечі - уринокультура, з елементів висипки, з ліквору, з жовчі - білікультура, мієлокультура (стернальна пункція) Серологічні реакції ( наявність антитіл до відповідного збудника і зростання титру у динаміці захворювання, при ХТІ – до автоштаму ) Реакція нейтралізації ботулотоксину ( біологічна проба на лабораторних тваринах )

Изображение слайда
23

Слайд 23: ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Режим – відповідно ступеню тяжкості хвороби (при черевному тифі - суворий ліжковий до 6-7-го дня нормальної температури) Дієта – стіл 4, 4б (механічне і хімічне щадіння, виключення свіжо-молочних продуктів) Етіотропні засоби ( при черевному тифі – левоміцетин 2-3 г/добу (весь гарячковий період + 10 днів нормальної температури), ампіцилін, гентаміцин, рифампіцин, бісептол; при дизентерії - нітрофурани, сульфаніламіди, оксихіноліни; при ботулізмі – антибіотики; при сальмонельозі – бактеріофаг, фторхінолони; ХТІ – без антибактерійних препаратів ) Специфічні засоби ( протиботулінічна сироватка відповідного типу, бактеріофаги ) Патогенетична терапія ( при ХТІ, ботулізмі, сальмонельозі – промивання шлунка і кишечника, ентеросорбенти, дезінтоксикація, регідратація, про- і пребіотики, вітаміни, ферменти, імуномодулятори) Лікування ускладнень

Изображение слайда
24

Слайд 24

ЗАХОДИ В ЕПІДЕМІЧНОМУ ОСЕРЕДКУ Медичне спостереження за контактними (при сальмонельозі – 7 днів, при ботулізмі – 12 днів) Бактеріологічне дослідження калу Серологічне обстеження Специфічна профілактика : при ботулізмі – введення 1-2 тис. МО протиботулінічної сироватки особам, які вживали підозрілий продукт Дезінфекція – поточна, заключна

Изображение слайда
25

Слайд 25: ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Забезпечення населення доброякісною водою Санітарно-гігієнічний контроль за об’єктами громадського харчування і торгівлею харчовими продуктами Виявлення хворих і бактеріоносіїв Диспансеризація реконвалесцентів Специфічна профілактика за епідемічними показаннями (за наявності розроблених вакцин, сироваток, фагів)

Изображение слайда
26

Слайд 26: ПРОФІЛАКТИКА ШИГЕЛЬОЗУ

Забезпечення населення доброякісною водою контроль за об`єктами громад-ського харчування і торгівлею харчовими продуктами. Виявлення хворих і бактеріоносіїв. Диспансеризація реконвалесцентів ( тільки декретовані групи ).

Изображение слайда
27

Слайд 27: Вірусні гепатити

Клініка, діагностика, лікування, профілактика

Изображение слайда
28

Слайд 28: ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ

Вірусні гепатити А, Е Кишкова інфекція Джерело – хворий на будь-яку клінічну форму Механізм передачі – фекально-оральний Переважно хворіють діти та особи молодого віку Осінньо-зимова сезонність Стійкий постінфекційний імунітет Вірусні гепатити В, С, D (парентеральні) Інфекції зовнішніх покривів Джерело – хворий, вірусоносій Механізм передачі – контактний (рановий) Сезонність не характерна

Изображение слайда
29

Слайд 29

Інапарантна форма: виявляють лише специфічні маркери збудника та імунологічні зрушення. Субклінічна форма: імунологічні, біохімічні та патогістологічні зміни, без клінічних ознак хвороби. Безжовтянична форма: є різні клінічні симптоми захворювання, крім жовтяниці. Жовтянична форма: супроводжується жовтяницею, що є кардинальною ознакою гепатиту.

Изображение слайда
30

Слайд 30

Перебіг гепатиту: Гострий – до 3-х місяців; Затяжний – від 3 до 6 місяців; Хронічний – понад 6 місяців. Періоди жовтяничної форми ВГ: Переджовтяничний, або початковий; Жовтяничний, або розпалу хвороби; Період реконвалесценції.

Изображение слайда
31

Слайд 31

Варіанти початкового періоду: Астено-вегетативний: скарги на загальну слабкість, нездужання, помірний біль голови, порушення сну, втому, дратівливість; Диспепсичний: анорексія, нудота, блювання, біль у животі, пронос; Катаральний: нежить, відчуття дряпання в горлі, гіперемія кон ’ юнктив і слизової м ’ якого піднебіння, сухий кашель, підвищення температури тіла; Артралгічний: характерні болі в суглобах без місцевих запальних змін.

Изображение слайда
32

Слайд 32

Клінічні особливості ГА Короткий інкубаційний період (3-6 тижнів) Гострий початок Частий катаральний синдром у початковому періоді Короткочасний початковий період (5-7 діб) Швидке наростання жовтяниці (за декілька діб) Покращання самопочуття з появою жовтяниці Переважання легких форм хвороби, тяжкі форми трапляються рідко Жовтяничний період триває не більше 1-2 тижнів.

Изображение слайда
33

Слайд 33

Клінічні особливості ГВ Тривалий інкубаційний період (понад 45 діб, максимально – 6 місяців) Поступовий початок захворювання Частий артралгічний синдром у початковому періоді (20-30 %) Свербіння шкіри і кропивниця в початковому періоді Останній часто триває більше 2 тижнів Повільне наростання жовтяниці, іноді 2 тижні й довше Немає покращання самопочуття з появою жовтяниці Довший і тяжчий перебіг жовтяничного періоду, ніж при ГА Часті загострення, рецидиви й ускладнення (причиною може бути приєднання гепатиту D ) Наявність вираженого астенічного синдрому в усі клінічні періоди хвороби, тривала постгепатитна астенія, іноді до року й довше Можливий перехід у хронічний гепатит (у 5 - 15% випадків) і далі в цироз печінки (у 15 - 30% хворих на хронічний гепатит) Гепатит В часто перебігає на тлі супутніх захворювань.

Изображение слайда
34

Слайд 34: Іктеричність склер при вірусному гепатиті

Изображение слайда
35

Слайд 35: Іктеричність шкіри при вірусному гепатиті

Изображение слайда
36

Слайд 36

Передвісники печінкової коми Стрімке зростання інтенсивності жовтяниці та інтоксикації Провали в пам ’ яті Інверсія сну Скарги на біль в ділянці печінки Печінковий запах з рота Підвищення температури тіла Плескаючий тремор Поява геморагічного синдрому Тахікардія Скорочення розмірів печінки Психо-моторне збудження або, навпаки, загальмованість Білірубін-ферментна дисоціація Гостра печінкова енцефалопатія Прекома: початковий період (передвісники); заключний період (часткове затьмарення свідомості) Кома: неглибока кома (втрата словесного контакту при збереженні реакції на больовий подразник); глибока кома (зникає больова реакція).

Изображение слайда
37

Слайд 37: ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ

Виявлення маркерів ВГ ( антигени, антитіла ) - ІФА Молекулярно-біологічний метод ( визначення ДНК чи РНК збудників ) - ПЛР Біохімічна ( білірубін і його фракції, активність АлАТ, АсАТ, тимолова і сулемова проби, загальний білок та його фракції ) Інструментальні дослідження ( УЗД, комп’ютерна томографія ) Гістологічне дослідження біоптатів печінки

Изображение слайда
38

Слайд 38: ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ

Етіотропне: противірусні препарати; інтерферони; індуктори ендогенного інтерфероноутворення. Патогенетичне: дезінтоксикаційна терапія; ентеросорбція; імуномодулювальні засоби; глюкокортикоїди; гепатопротектори, вітаміни. Симптоматичне: регулятори моторики; ферментні препарати; холекінетики; холеретики; фітотерапія; вітамінотерапія.

Изображение слайда
39

Последний слайд презентации: ХАРЧОВА ТОКСИКОІНФЕКЦІЯ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. ШИГЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ. ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ: ПРОФІЛАКТИКА ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ

Вірусні гепатити А і Е Медичне спостереження в епідемічному осередку 35 днів Лабораторне обстеження контактних ( визначення в крові рівня білірубіну, активності АлАТ, у сечі – жовчних пігментів ) Дітям до 10 років та вагітним – введення донорського Ig ; іншим – амізон, мефенамова кислота Поточна та заключна дезінфекція Контроль за громадським харчуванням, водопостачанням Парентеральні гепатити (В, С, D ) Застосування медичного інструментарію одноразового використання, ретельна стерилізація багаторазового Клініко-лабораторне та епідеміологічне обстеження донорів крові та органів Вакцинація проти гепатитів А і В ( планова та за епідпоказаннями )

Изображение слайда