Презентация на тему: Іван Федоров

Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
Іван Федоров
1/46
Средняя оценка: 4.0/5 (всего оценок: 25)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (5229 Кб)
1

Первый слайд презентации: Іван Федоров

Изображение слайда
2

Слайд 2

Герб білоруського шляхетського роду Рогоз. Перші кілька десятиліть життя Івана Федорова є майже суцільною білою сторінкою. Невідомо ні точної дати його народження (деякі біографи варіюють між 1510-м та 1530-м рр.), ні міста чи навіть країни, де він народився.  Друкарський знак, що його використовував Федоров, подібний до герба білоруського шляхетського роду Рогоз.

Изображение слайда
3

Слайд 3

На початок діяльності Івана Федорова книгодрукування існувало в Європі вже майже 100 років. На руських землях час від часу також робили спроби друкувати власні книжки — запрошували іноземних майстрів — та спроби були невдалими. Коли у 1552 р. король Данії відрядив до Москви свого друкаря, Іван IV Грозний відмовився від його послуг, але за рік наказав побудувати спеціальний будинок для друкарської справи. Іван IV Грозний

Изображение слайда
4

Слайд 4

Протягом наступних десяти років у цій першій друкарні було видано сім (принаймні, стільки відомо нині) анонімних, недатованих, так званих безвихідних, книг.  Тому цю друкарню зараз назривають Анонімною. 19 квітня 1563 р. Іван Федоров та Петро Мстиславець почали працювати над підготовкою тексту, литтям шрифту та виготовленням гравюр для видання “Апостола”. Роботу було закінчено 1 березня 1564 р. (Про самого Петра Мстиславця відомо небагато: народився в місті Мстиславль (нині Білорусь, тоді  Велике Князівство Литовське). У літературних джерелах відсутні достовірні відомості про його життя до 1564 року, коли він разом з Іваном Федоровим видрукував Апостол). У книзі було вміщено післяслово, у якому Федоров оповідав історію першої друкарні та першої друкованої книги на Русі. (про сім попередніх видань він не згадує). Багато зі своїх наступних видань Федоров супроводжуватиме авторською післямовою, де оповідатиме історію цих книг, невіддільну тепер від історії його життя.

Изображение слайда
5

Слайд 5

Апостол, Москва, 1564 рік

Изображение слайда
6

Слайд 6

Фрагмент сторінки з московського Апостола 1564 року.

Изображение слайда
7

Слайд 7

Апостол, 1564 р.

Изображение слайда
8

Слайд 8

Через деякий час почалися гоніння на друкарів з боку переписувачів. Після підпалу, що знищив їх майстерню (пізні дослідники вважають, що спалена була інша друкарня) , Федоров зі Мстиславцем змушені були бігти в Велике князівство Литовське. Там їх радо прийняв гетьман Ходкевич. Гетьман Ходкевич. Запросивши до себе московських друкарів-емігрантів, Г. 0. Ходкевич вирішив заснувати друкарню в Заблудові, на південь від Білостока.

Изображение слайда
9

Слайд 9

Першою книгою, надрукованою в Заблудовський друкарні силами Івана Федорова і Петра Мстиславця, було "Учительное євангеліє" ( 1568) - збірка бесід і повчань з тлумаченням євангельських текстів. Заблудівське Євангеліє учительне - книга формату фоліо, вона відкривається скромним титульний аркушем, де під заставкою тим же шрифтом, що і решта тексту, вказано її назву, місце видання і прізвище видавця, час, протягом якого друкувалася книжка (від 8 липня 1568р. до 37 березня 1569р.).

Изображение слайда
10

Слайд 10

Євангеліє учительне було останньою спільною працею Івана Федорова і Петра Мстиславця. Наприкінці вересня того ж року Іван Федоров вже самостійно почав друкувати у Заблудові Псалтир з Часословцем, а його колега переїхав до Вільна. Псалтир з Часословцем, 1570

Изображение слайда
11

Слайд 11

Псалтир з Часословцем, 1570 р.

Изображение слайда
12

Слайд 12

Псалтир з Часословцем, 1570 р.

Изображение слайда
13

Слайд 13

У передмові до Псалтиря Г.О.Ходкевич обіцяв і надалі не шкодувати праці й коштів на видання книжок для білорусів та українців. але коли Ходкевич на старість вирішив відмовитися від видавничої діяльності і запропонував Іванові Федорову господарювати в подарованому йому селі, той рішуче відмовився. Глибоко переконаний у суспільній важливості покликання, Іван Федоров вирішив заснувати власну друкарню. Саме це мав він на меті, коли покинув Заблудів і вирушив до старовинного міста Львова. Опису першої львівської друкарні Івана Федорова не виявлено. Устаткування її навряд чи істотно відрізняється від того, яке пізніше Іван Федоров привіз до Львова з Острога, а частково доукомплектував у Львові. Друкарські станки Івана Федорова

Изображение слайда
14

Слайд 14

Книга, яку Іван Федоров друкував у Львові від 25 лютого 1573 р. до 15 лютого 1574 р., вийшла без титульного аркуша, але за змістом це - "Діяння і послання апостольські”, що їх скорочено назвали Апостолом. Апостол, 1574 р. Перша сторінка з львівського Апостола, 1574 р.

Изображение слайда
15

Слайд 15

Сторінки з Апостола, Львів, 1574 р.

Изображение слайда
16

Слайд 16

Сторінки з Апостола, Львів, 1574 р.

Изображение слайда
17

Слайд 17

Друкарська марка Івана Федорова вперше у його видавничій практиці з’являється саме у львівському Апостолі. Під нею - шрифтований підпис: "Іоанн Федорович друкар Москвитин". Друкарська марка Івана Федорова.

Изображение слайда
18

Слайд 18

Друкарська марка Івана Федорова, відтворення

Изображение слайда
19

Слайд 19

У післямові розповів про свою друкарську діяльність у Москві й Литві  та про переїзд до Львова. Там же 1574 року видав перший східнослов'янський Буквар. Сторінки з першого друкованого букваря Івана Федорова. 1574 р.

Изображение слайда
20

Слайд 20

На початку 1575 р. Іван Федоров переїхав із Львова на Волинь. Багато дослідників пояснюють це виключно його фінансовими труднощами, деякі навіть вважають можливим говорити про " фінансовий крах", банкрутство. Мовляв, тільки для поліпшення свого економічного становищ а друкар був змушений вступити на службу К. Острозьког о, який спочатку зробив Федорова управителем Дерманського монастиря, а потім віддав у його розпорядження щойно засновану в Острозі друкарню. ( Київський воєвода Костянтин-Василь Костянтинович Острозький (І527-І608 був найбільшим землевласником на Україні, а деякі історики вважають його навіть найбагатшим феодалом Європи ) Князь К.-В. Острозький Герб К.-В. Острозького

Изображение слайда
21

Слайд 21

В діяльності Острозького гуртка брали участь також Тимофій Михайлович і Василь Суразький. 3 ними та їх колегами став співпрацювати і Іван Федоров. Друкарня мала видавати навчальні посібники для школи, а школа гуртувала освічених діячів, які могли бути авторами, редакторами і коректорами книг. Завдяки зусиллям Федорова друкарня відразу стала невід'ємною складовою частиною нового культурного осередку. Наступні п’ять років були найбільш плідними для майстерності Івана Федорова. За допомогою Лавріна Поповича, Федоров відливає металеві літери. Випробовуючи нове устаткування друкар у 1578 видає острозьку  Азбуку ( зберігся один її примірник ).

Изображение слайда
22

Слайд 22

Острозький « Буквар »,1578 р

Изображение слайда
23

Слайд 23

Сторінки з Острозької азбуки, 1578 р.

Изображение слайда
24

Слайд 24

Далі Костянтин Острозький розпорядився надрукувати Новий Завіт та Псалтир, які стали першими книгами друкарні і були видані у 1580   році. Вже у Книзі Нового завіту було опубліковано значну частину Біблії - Псалтир і новозавітні біблійні книги. Повний текст Біблії розпочато друком ще раніше, однак завершено приблизно через рік після виходу в світ "Книги Нового завіта ”. Одночасно на 52 листах була надрукована «Книжка зібрань речей найпотрібніших, коротко викладених » Тимофія Михайловича - перший в історії вітчизняної бібліографії абетково-предметний покажчик до Нового завіту, за допомогою якого можна швидко знаходити новозапо-вітні тексти. А 5 травня 1580 року вийшла друком « Хронологія »(«Которого ся мєсца што за старих вєковь дєло короткоє описаниє ») білоруського поета-протестанта Андрія Римші. Новий завіт, 1580 р.

Изображение слайда
25

Слайд 25

Новий Завіт з Псалтирем, 1580 р.

Изображение слайда
26

Слайд 26

Хронологія, 1580 р.

Изображение слайда
27

Слайд 27

Книжка зібрань речей найпотрібніших, коротко викладених, 1580 р.

Изображение слайда
28

Слайд 28

Після багаторічної підготовчої роботи 12 серпня 1581 року побачила світ найважливіша книга, надрукована в Острозі - Біблія. Острозька біблія, 1581 р.

Изображение слайда
29

Слайд 29

Книга видана форматом in folio. Вперше у слов'янській Біблії текст було поділено на 5 розділів-частин (за Празькою Вульгатою) з окремою пагінацією, містить 628 аркушів. Тексти розміщені двома стовпцями, шрифт чіткий і легкий для читання. Художнє оздоблення книги репрезентоване гербом князя Костянтина Острозького, витонченою архітектонічною рамкою на титульному аркуші, кіноварною в'яззю, що прикрашає назви всіх розділів, а також заставками, кінцівками та 1339-ма ініціалами і виливними, суто декоративними прикрасами - листочками, хрестиками, маскаронами, зірочками, тощо ). В орнаментиці Острозької Біблії простежуються мотиви українського народного орнаменту. Острозька біблія, 1581 р.

Изображение слайда
30

Слайд 30

Титульна сторінка Острозької біблії, 1581 р.

Изображение слайда
31

Слайд 31

Заставка з титульної сторінки

Изображение слайда
32

Слайд 32

Титульна сторінка Острозької біблії, 1581 р.

Изображение слайда
33

Слайд 33

Острозька біблія, 1581 р.

Изображение слайда
34

Слайд 34

Заставки Острозької біблії, 1581 р.

Изображение слайда
35

Слайд 35

Острозька біблія. 1581 р. Ініціал В, флористична кінцівка Титульного листа.

Изображение слайда
36

Слайд 36

Післямова до Острозької « Біблії », перший варіант

Изображение слайда
37

Слайд 37

Тим часом непорозуміння між Іваном Федоровим та Костянтином Острозьким наростають. Сім'я друкаря не мала достатнього матеріального статку. На початку 1583 року Федоров разом із сином Гринем Івановичем знову повертається до Львова, де закладає нову друкарню, але за браком власних коштів так і не зміг розпочати роботу. І, коли фінансові обставини склалися для нього зовсім несприятливо, Іван Федоров йде на службу до польського короля Стефана Баторія й береться відливати гармати за своєю власною технологією. Стефан Баторій.

Изображение слайда
38

Слайд 38

У той час в Римі, за наказом Папи Урбана VIII кардинал Птолемео Галлі вирішив удосконалити друкарські шрифти. Острозька Біблія Федорова була вже відома в Європі, тому Папський престол звернувся по допомогу до князя Костянтина Острозького, який на прохання кардинала Галлі послав до Риму свого « дуже вмілого друкаря, щоб надати посильну допомогу ». Навесні він їде до Риму. Людина всебічно обдарована, Іван Федоров був інженером-винахідником, який не тільки удосконалював шрифти та друкарські верстати, а й зробив відкриття у артилерійській справі. Папа Урбан VIII

Изображение слайда
39

Слайд 39

Наприкінці весни Федоров від'їжджає до Відня, щоб запропонувати австрійському імператору Рудольфу ІІ швидкострільну багатоствольну гармату. Гармату можна було розби-рати на п'ятдесят, сто, або й двісті частин і змонтувати для бою за три дні і три ночі. На той час такої гармати світ ще знав. Проте, багато грошей за свій винахід Федоров не здобув. Подальша доля винаходу невідома. 1583-й рік був трагічним і останнім в житті Івана Федорова. Не здобувши достатньо коштів ні у Римі, ні у Відні, він потрапляє у скруту, його майно, друкарське обладнання, книги описують за борги. Не витримавши цього, Федоров захворів і в ніч на 6 грудня 1583   помер на руках свого сина Івана в домі у Підзамче ( Львів ). Крім старшого сина Івана першодрукар залишив і малих дітей, опікуном яких став бурмістр Юрій. Тільки 2 квітня 1584 р. він передав свої опікунські обов’язки Івану Друкаревичу. Вірні друзі друкаря, люди, що розуміли значення його праці, поклали на його могилі, яка була на території Онуфрієвського монастиря, плиту. Автограф Федоровича з 23 липня 1583 р.

Изображение слайда
40

Слайд 40

Надгробок Івана Федорова. Надгробок Івана Федорова у білосніжному Онуфріївському монастирі містить, крім імені, дати смерті та друкарського знаку майстра, ще й напис, який коротко й точно характеризує все, що відомо про життя цієї непересічної особистості — “ друкарь книг пред тем невиданных”.

Изображение слайда
41

Слайд 41

Інші факти: Від  1949 року іменем Федорова названо  вулицю у Львові, де міститься колишня будівля Ставропігійського інституту і з 1944 року діє   Ставропігійський професійний ліцей (до 1990- ПТУ), що готує кваліфікованих   робітників-поліграфістів. В 1971 р. при розборі монастирської стіни були знайдені останки першодрукаря та його сина Івана, загадково померлого через 3 роки після смерті батька. В 1977 р. в Святоонуфріевском монастирі був відкритий музей Івана Федорова. В 1990 р. музей був виселений із цього приміщення у зв'язку з передачею монастиря ордену василіан, і всі його експонати зберігалися в підвалах Львівської картинної галереї. В 1997 р. музей знову відкрито в новому приміщенні під назвою " Музей мистецтва давньої української книги ". На честь Івана Федорова названий  Московський видавничо-поліграфічний коледж. 23 липня  2010 р.   Московському державному університету друку   було присвоєно ім'я Івана Федорова в зв'язку 80-річчям заснування університету 3273 Друкар  (3273 Drukar ) —  астероїд  головного поясу, відкритий  3 жовтня  1975 року., названий на честь Івана Федоровича.

Изображение слайда
42

Слайд 42

Онуфрієвський монастир.

Изображение слайда
43

Слайд 43

Пам ’ ятник Івану Федорову в Москві. Пам ’ ятник Івану Федорову у Львові.

Изображение слайда
44

Слайд 44

Монета НБУ, присвячена Острозькій біблії. Монета номінал в пять гривень, Випущена в честь памяті Івана Федорова.

Изображение слайда
45

Слайд 45

Дякуємо за увагу! 

Изображение слайда
46

Последний слайд презентации: Іван Федоров

Изображение слайда