Презентация на тему: Італійське Відродження. Відродження (з французької-ренесанс,

Італійське Відродження. Відродження (з французької-ренесанс,
Італійське Відродження. Відродження (з французької-ренесанс,
Італійське Відродження. Відродження (з французької-ренесанс,
Леонардо да Вінчі «Автопортрет Леонардо» 1512-1515рр.
«Мадонна з квіткою», або «Мадонна Бенуа» 1478р.
“Дама з горностаєм” 1489-1490рр.
“Тайна вечеря”1495-1497рр.
Рафаель Санті ( березень чи квітень 1483, Урбіно — † 6 квітня 1520, Рим ) італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Втілив у
«Мадонна Конестабіле»,1502-1504рр.
«Афінська школа»,1511р.
«Сикстинська Мадонна» 1512-1513рр.
Мікеланджело Буонарроті ( 6 березня 1475, Капрезе  — † 18 лютого 1564, Рим ) італійський скульптор, інженер. Його твори вважалися найвищими досягненнями
Італійське Відродження. Відродження (з французької-ренесанс,
«Розп ’ яття »,1492-1493рр.
« Обернення Св.Павла »1542 – 1546 рр.
Т оммазо ді Джованні ді Симоне Кассаї ( 21 грудня 1401, Сан-Джованні-Вальдарно, Італія — † бл. 1428, Рим ) –в ідомий як «Мазаччо».Італійський художник.
«Вигнання із раю», 1424 р.
Сандро Боттічеллі ( 1 березня 1444 або 1445 — 17 травня 1510 ) італійський живописець флорентійської школи. Справжнє ім'я — Алесандро ді Маріано ді Ванні
«Вигнанка»,1495р.
«Весна» або «Прімавера»,1482р.
Італійське Відродження. Відродження (з французької-ренесанс,
1/21
Средняя оценка: 4.6/5 (всего оценок: 30)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (2582 Кб)
1

Первый слайд презентации

Італійське Відродження. Відродження (з французької-ренесанс, італійської-«ринашименто») — цей термін вперше був запроваджений Джорджо Вазарі, архітектором, живописцем і істориком мистецтва XV ст. для визначення історичної епохи, перехідної від середньовічної культури до культури Нового часу (в Італії 14-16 ст., в інших країнах Європи кінець 15-16 ст.) Виникнення Відродження пов'язано з руйнуванням феодальних і зародженням ранньокапіталістичних відношень (так званий період початкового накопичення). У цей час отримала розвиток нова буржуазна ідеологія, виник новий світогляд — гуманізм.

Изображение слайда
2

Слайд 2

Мистецтво цього часу було осяяне ідеями гуманізму, вірою в творчі сили людини, в безмежність її можливостей, в розумний устрій світу, в торжество прогресу. В мистецтві на перший план висовуються проблеми громадянського обов'язку високих моральних якостей, подвигу, образу прекрасної, гармонійно розвинутої, сильної духом і тілом людини — героя, що зміг піднятися над рівнем повсякденності. Пошук такого ідеалу і призвів мистецтво до синтезу, узагальнення, до розкриття загальних закономірностей явищ, до виявлення її логічної взаємодії. Мистецтво Високого Ренесансу відмовляється від частковостей, незначних подробиць в ім'я узагальненого образу, в ім'я відображення гармонійного синтезу прекрасних сторін життя.

Изображение слайда
3

Слайд 3

Художники,що наочно втілили ці ідеї : -Леонардо Да Вінчі -Рафаель Санті -Мікеланджело Буонарроті - Т оммазо ді Джованні ді Симоне Кассаї -Сандро Боттічеллі ….та багато інших,але я зупиняюсь виключно на цих художниках :

Изображение слайда
4

Слайд 4: Леонардо да Вінчі «Автопортрет Леонардо» 1512-1515рр

Досить великий за розмірами малюнок Леонардо зі збережених до 20 століття. Обличчя старої особи надто наближене до глядача, але зустрітися очима з зображеним неможливо. Він дивиться вдалечінь, зосереджений на власних думках і майже похмурий. Художник не приховав зморшок на обличчі і відбитку поневірянь і життєвих трагедій. Водночас перед глядачем постає особа натхнена, уперта, незламна. Більшість дослідників схильна вважати, що це — пізній автопортрет Леонардо да Вінчі, створений в 1512 році, коли митцю виповнилось 60 років. На обличчі старого — відбиток надзвичайно ускладненої свідомості людини, коли навіть пам'ять здатна принести лише жалі та болі, втрати, а не перемоги.

Изображение слайда
5

Слайд 5: Мадонна з квіткою», або «Мадонна Бенуа» 1478р

Художник бере тему, яка багато разів розроблялася його попередниками і сучасниками. Вже вони в образі мадонни бачили не уособлення небесних сил, а поетичне втілення жіночності та материнства. Але художники XV ст. ще чогось недоговорюють у своїх творах, їх мадонни здавалися скутими в рухах і почуттях, зберігали в своїй зовнішності залишки умовності.Молодий Леонардо да Вінчі насамперед ламає цю перепону. Він обирає для своєї мадонни просте, не в усьому красиве обличчя, підкреслює її юність ; вона весело сміється.Юна матір простягає дитині квіточку,яка заклопотано тягнеться до неї ручками, але не може відразу схопити, і вона сміється над його незграбними рухами, в цей же час захоплюючись красою свого сина. Добиваючись враження життєвої реальності, Леонардо ретельно розробляє передачу рельєфу, об'ємності фігур.

Изображение слайда
6

Слайд 6: Дама з горностаєм” 1489-1490рр

На момент створення портрета Чечилії Галлероні,їй було16-17 років,чий батько служив тоді разом з Леонардо при дворі герцога.Чечилія була відома своєю красою, освіченістю і своїми віршами. Загалом, володіла тими якостями, які так цінували художники епохи Відродження.Погляд Чечилії спрямований не до глядача, а кудись у далечінь, за межі рами. І незважаючи на те, що поворот сильний, виглядає він абсолютно жваво і природньо.В руках дама тримає істоту, яка в назві картини описується як горностай. Слово "горностай" по-грецьки звучить як "гале", що близьке до прізвища Галлероні. В ті часи любили такі каламбури. Насправді на картині зображений тхір-альбінос. Але тхори, горностаї, а так само ласки належать до одного роду, до дрібних куниць, схожі один на одного, так що в очі не кидається різниця. У середині століття дрібних куницевих тримали як домашніх тварин для винищення гризунів. І, мабуть, особливої ​​різниці між ними не робили: якщо звір довгий, з хвостом, бігає по будинку і мишей ловить - значить, все, горностай. Місцезнаходження: Краків Музей: Чарторийських

Изображение слайда
7

Слайд 7: Тайна вечеря”1495-1497рр

Обмірковуючи майбутню «Тайну вечерю», Леонардо не тільки виконував начерки, але й записував свої думки про дії окремих учасників цієї сцени: «Той, що пив і поставив кубок на місце, звертає голову до того, що говорить, інший з'єднує пальці обох рук і з насупленими бровами дивиться на свого товариша, інший показує долоні рук, препіднімає плечі до вух і висловлює здивування ротом…» У записах не зазначені імена апостолів, але Леонардо, скоріш за все, ясно уявляв собі дії кожного з них і місце, яке кожен мав зайняти в загальній композиції. Імовірніше за все, за його версією апостоли розташовуються так (зліва направо): Варфоломій, Яків Менший (молодший), Андрій, Юда Іскаріотський, Петро (позаду Іуди), Іван. Від Христа вправо: Фома (ззаду), Яків (старший), Пилип, Матвій, Фаддей, Симон Зілот. Уточнюючи в малюнках пози і жести, він шукав таких форм вираження, які утягнули б всі фігури в єдиний вир пристрастей. Він хотів зберегти в образах апостолів живих людей, кожен з яких по-своєму відгукується на події, що відбуваються. Місцезнаходження:Мілан Музей:Санта-Марія-делла-Грація

Изображение слайда
8

Слайд 8: Рафаель Санті ( березень чи квітень 1483, Урбіно — † 6 квітня 1520, Рим ) італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження

Изображение слайда
9

Слайд 9: Мадонна Конестабіле»,1502-1504рр

У картині «Мадонна Конестабіле» художник представив Марію з немовлям за читанням книги на тлі прозорого умбрійського пейзажу з пологими пагорбами навколо озера і тонкими безлистими деревами. Виконана серйозність лиця відрізняється ніжним-, дбайливим моделюванням. Синій плащ Марії тонко порівнюється з кольором блакитного неба, з холодними відтінками зелених пагорбів, озера і далеких снігових гір, і в цілому колірний лад картини народжує враження світлої чистоти. Образна концентрація тут посилена як в самій дії - Марія і немовля Христос взаємно об'єднані тим, що погляди їх обох спрямовані на книгу, - так і в композиції - в плавному узагальненому силуеті мадонни, в лініях фігури немовляти, наступних контурах картини, і, нарешті, в тому, що сама форма картини «Мадонна Конестабіле» з круглим обрамленням надає образному задуму характер особливої ​​завершеності. На відміну від майстрів 15 століття в картині молодого художника Рафаеля Санті намітилися нові якості, коли гармонійне композиційна побудова не сковує образи, а, навпаки, сприймається як необхідна умова того відчуття природності і свободи, яке вони породжують. Місцезнаходження: Санкт-Петербург, Росія Музей: Ермітаж

Изображение слайда
10

Слайд 10: Афінська школа»,1511р

У фресці «Афінська школа», уособлюючи філософію, Рафаель представив Платона і Аристотеля в оточені філософів і вчених різних періодів історії. їх жести (один вказує на небо, інший — на землю) характеризують відмінну статність їх вчень. Праворуч, в образі Евкліда, Рафаель зобразив свого великого сучасника архітектора Браманте; далі представлені знамениті астрономи і математики; у самого краю правої групи художник написав себе. На ступенях сходинок він намалював засновника школи циніків Діогена, в лівій групі — Сократа, Піфагора, на передньому плані, в стані глибоких роздумів, Геракліта Ефеського. На думку деяких дослідників, величний і прекрасний образ Платона був навіяний неабиякою зовнішністю Леонардо, а в Геракліті Рафаель відобразив Мікеланджело. Проте, незважаючи на виразність зображених Рафаелем індивідуальностей, головним у розписі залишається атмосфера високої духовності, відчуття сили і могутності людського духу і розуму. Місцезнаходження: Ватикан Музей: Апостольський палац

Изображение слайда
11

Слайд 11: Сикстинська Мадонна» 1512-1513рр

На картині зображено Мадонну з немовлям в оточенні папи Сикста II і Святої Варвари та двох ангеликів,котрі дивляться знизу вгору на сходження Бога. В образі Марії гармонійно поєднані захват релігійного тріумфу з такими загальнолюдськими переживаннями, як глибока материнська ніжність і окремі ноти тривоги за долю дитини. Фігури позбавлені традиційних німбів, проте відтінок надприродності є і в тій легкості, з якою Марія, притискаючи до себе важкого Сина, простує, ледь торкаючись босими ногами поверхні хмари... Рафаель з'єднав риси вищої релігійної ідеальності з вищою людяністю, представивши царицю небесну з сумним сином на руках - горду, недосяжну, скорботну,яка спускається назустріч людям. Місцезнаходження: Дрезден, Німеччина Музей: Дрезденська картинна галерея Первісне місце картини було перед великим розп'яттям, тому вирази облич і пози фігур на картині обумовлені їхніми почуттями при баченні страждань і смерті Христа. Зображувальна майстерність художника обманює спостерігача. Задній фон -здалеку здається хмарами, але при ретельнішому розгляді виявляється,що це головки ангелів.

Изображение слайда
12

Слайд 12: Мікеланджело Буонарроті ( 6 березня 1475, Капрезе  — † 18 лютого 1564, Рим ) італійський скульптор, інженер. Його твори вважалися найвищими досягненнями мистецтва Відродження ще за життя самого майстра

Изображение слайда
13

Слайд 13

Богоматір молода, наче це не Мати і Син, а сестра, що оплакує передчасну смерть брата. У неї спокійне обличчя, опущені очі. Скорбота її виражена схиленою головою, втілюючи собою спокій і біль. Мертве тіло Христа здається невагомим, і його оголеність контрастує із пишним, багатим одягом Богоматері. «П'єта»,1498-1499рр. Місцезнаходження: Ватикан, Італія Музей: Собор Святого Петра Ця статуя — єдина з робіт Мікеланджело, підписана ним самим. На стрічці, що оперізує одяг Богоматері, скульптор висік напис: Мікаель Ангелюс Буонарротус, флорент. різьбив

Изображение слайда
14

Слайд 14: Розп ’ яття »,1492-1493рр

Після смерті Лоренцо Медичі, Мікеланджело, який до цього мешкав у палаці Медичі, повернувся жити додому. Саме у цей час він розпочав анатомічні штудії у лікарні при монастирі Санта Марія дель Санто Спіріто. Вазарі про це пише так: « Для церкви Санто Спіріто у Флоренції він зробив дерев'яне Розп'яття, що тепер стоїть над півколом головного вівтаря, бо хотів віддячити настоятелеві, який дозволив йому користуватися приміщенням, де він часто розтинав мертві тіла, вивчаючи анатомію і закладаючи тим основи досконалості в малюнку, якої він досяг потім ». Цей ранній твір (Мікеланджело тоді було сімнадцять років) вважався втраченим до 1962 року, коли його й було віднайдено. Після цього розпочалися суперечки щодо автентичності Розп'яття, аж доки у 2001 році дослідники дійшли висновку, що це — твір Мікеланджело Місцезнаходження: Санто Спіріто, Флоренція

Изображение слайда
15

Слайд 15: Обернення Св.Павла »1542 – 1546 рр

Людське тіло – в’язниця душі. Замість прекрасних оголених атлетів ми бачимо тепер грубі, важкі, незграбні одягнені фігури. Стани душі художник показав перебільшеними позами, рухами, гримасами, блиском очей. Як у середньовічному живописі, масштаб фігур змінюється залежно від їх значення, не підпорядковуючись правилам перспективи. Два вибухи протиставлено у „Оберненні Савла” один одному – небесний та земний. Від Христа, що летить зверху вниз високо в повітрі, розлітаються групи оголених янголів. З його правої долоні б’є вниз стовп світла, що засліплює Савла. Фігури у „Розп’ятті Св. Петра” більші. Не всі, хто зібрався на страту, вміщуються у поле зору. Натовп зрізано зліва та справа. Якщо доповнити натовп з обох боків, то утвориться змієподібна лінія, відкинуте дзеркальне відображення латинської літери „S”. Цією лінією окреслені як сили Зла (римські воїни зліва), так і сили Добра (співчуваючі Петру справа). Хрест та Петро з розкинутими руками – це свого роду „ваги” Зла та Добра. Завдяки групі жінок на передньому плані та фігурі могутнього чоловіка із схрещеними на грудях руками Добро все ж таки переважить. Завершивши роботу, Мікеланджело сказав, що вже застарий для живопису, особливо фрескового, тому більше ним не займався. Місцезнаходження:Моден Церква :Сен-П’єтро

Изображение слайда
16

Слайд 16: Т оммазо ді Джованні ді Симоне Кассаї ( 21 грудня 1401, Сан-Джованні-Вальдарно, Італія — † бл. 1428, Рим ) –в ідомий як «Мазаччо».Італійський художник

Прізвисько художник отримав за свою неуважність і байдужість (з італ. його можна перекласти як «той, що промахується» ) щодо речей, які лежали за межами мистецтва, котрим Мазаччо, за спогадами товаришів, був одержимим.

Изображение слайда
17

Слайд 17: Вигнання із раю», 1424 р

У «Вигнанні із раю» (205×88 см) митець вирішив гостру проблему правильного передавання будови оголеного людського тіла. Не тільки саме власне зображення Адама і Єви анатомічно правильне, а й видно їх трагічний вираз розпачу на обличчях, пози тіла дуже природні і пластичні, на відміну від традиційних середньовічних статичних (нерухомих) поз. Над їх головами летить янгол з мечем у руці — його зображення ніби летить і насувається на глядача, що створєю враження просторовости малюнка. Тіні на зображеннях Мазаччо майстерно пристосував до природного джерела світла у капелі — вікон, розташованих високо праворуч. Це зробило малюнки ще природнішими. Місцезнаходження:Флоренція Церква : Санта Марія дель Карміне

Изображение слайда
18

Слайд 18: Сандро Боттічеллі ( 1 березня 1444 або 1445 — 17 травня 1510 ) італійський живописець флорентійської школи. Справжнє ім'я — Алесандро ді Маріано ді Ванні Філіпепі

Изображение слайда
19

Слайд 19: Вигнанка»,1495р

На невеличкій дошці (47,3 × 42,8 cм) темперними фарбами зображено жінку на сходинках суворого будинку, схожого на фортецю. Розміри самого живопису ще менші — 47 × 41 cм. Перші поверхи будинків у Флоренції 15 століття відводили під склади, комори. Вони мали дуже маленькі вікна, які до того ж захищали міцними ґратами. Більші вікна мали 2-й і 3-й поверхи, відведені під житло. В картині Боттічеллі навіть перший поверх багатої оселі не має вікон. І це посилює відчуженість, ворожість домівки, що нещодавно була рідною до вигнанки. У Боттічеллі мало картин з однією постаттю, якщо це не портрет. Вигнанка гірко плаче перед порталом багатої оселі, що повернута на вулицю фасадом-фортецею, ворожою тепер і для жінки. А ридання вигнанки і розкиданий одяг свідчать,що була бійка,яка закінчилася ще однією людською трагедією. Місцезнаходження: Рим, Італія Музей:приватна збірка

Изображение слайда
20

Слайд 20: Весна» або «Прімавера»,1482р

З художньої спадщини, що дійшла до нас, особливо вражає «Весна» — данина алегоричності тогочасного мистецтва. Відродження природи втілено художником в образі молодої дівчини, яка розкидає з подолу квіти. Філософічність цього образу не викликає сумнівів: момент оновлення життя поєднує минуле й теперішнє, їх законам підвладна і людина. Боттічеллі «Народження Венери», де виникла з піни морської прекрасна богиня ковзає по поверхні моря до берега, поєднало два ідеали жіночої краси — античний та ренесансовий. Підкреслений ліризм, романтизм загальної атмосфери картини мають суто світський характер, позначений інтересом до особистості. Під пензлем Боттічеллі світ виступає у нескінченності своїх метаморфоз, у притаманному йому прагненні найповнішого здійснення. Місцезнаходження: Флоренція Галерея : Уфіцці

Изображение слайда
21

Последний слайд презентации: Італійське Відродження. Відродження (з французької-ренесанс,

Презентацію підготувала : учениця 11А класу Головко Христина Надіюсь Вам сподобалось =)

Изображение слайда