Презентация на тему: ІФНМУ Кафедра дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії

Реклама. Продолжение ниже
ІФНМУ Кафедра дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії
План лекції
Неонатологія – наука, що вивчає фізіологічні та патологічні стани у новонароджених дітей
ІФНМУ Кафедра дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії
18 тижнів. Майже 14 см. Зародок тепер може сприймати звуки з зовнішнього світу. Будьте обережними при розмовах !
Я все чую, але поки що не бачу. Говоріть та поводьте себе, будь - ласка, дружелюбно, по-людски. Життя нам дається лише один раз! 2 4 тижні...
6 місяців. Попереду ще вісім-десять безтурботних тижнів, але людинці вже тісно в матці, і вона готується покинути ії. Повертається донизу голово ю - так
36 тижнів. Через 4 тижні ця дитина побачить білий світ.
Чекайте на мене! Я скоро буду новим достойним Землянином
Процеси, що відбуваються в організмі новонародженої дитини після народження
Основні терміни в неонатології
Основні терміни в неонатології
Показники фізичного розвитку доношеної дитини :
Ознаки зрілості новонароджених
Періоди перинатального розвитку
Ознаки зрілості новонароджених
Ознаки зрілості новонароджених
Шкала Апгар
Шкала Апгар
Пограничні стани у періоді новонародженості
Пограничні стани
Пограничні стани
Пограничні стани
Фізіологічна (транзиторна) втрата маси тіла
Фізіологічна ( транзиторна ) втрата маси тіла
Патогенез транзиторної жовтяниці у новонароджених дітей
Транзиторні порушення теплового балансу
Транзиторні порушення теплового балансу
Транзиторні зміни шкірних покривів
Транзиторні зміни шкірних покривів
Транзиторні зміни шкірних покривив
Гормональний криз
Нагрубання молочних залоз ( фізіологічна мастопатія )
Патогенез транзиторної жовтяниці у новонароджених дітей
Транзиторна жовтяниця у новонароджених
Транзиторні зміни функції нирок
Транзиторні зміни з боку ШКТ
Транзиторні зміни у кровообігу
Недоношена дитина
Недоношена дитина
Недоношені діти
Недоношені діти
Недоношені діти
Недоношена дитина
Причини невиношування
Морфо-функціональні особливості недоношеної дитини
Морфо-функціональні особливості недоношеної дитини
Особливості нервової системи у недоношених
Нормативні документи МОЗ України по догляду за здоровою новонародженою дитиною
Медичний догляд за здоровим новонародженим в пологовій кімнаті
Витяг з наказу №152 МОЗ України
Тепловий ланцюжок
Рутинні медичні втручання в пологовому будинку
Уникайте :
Уникайте :
Спільне перебування
“ Цілодобове перебування в одній кімнаті з матір'ю від народження до виписки”
Догляд за пуповинним залишком :
Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару
Догляд за шкірою
Стани, загрозливі для життя дитини:
Санітарно-гігієнічні вимоги до пологових стаціонарів
Санітарно-гігієнічні вимоги до пологових стаціонарів
Дитину можна виписувати з ПБ, якщо :
Строки огляду сімейним лікарем новонародженої дитини
ІФНМУ Кафедра дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії
ІФНМУ Кафедра дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії
ІФНМУ Кафедра дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії
ІФНМУ Кафедра дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії
1/69
Средняя оценка: 4.3/5 (всего оценок: 2)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (1719 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации: ІФНМУ Кафедра дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії

Тема лекції: Новонароджена дитина. Фізіологічні і перехідні стани в періоді новонародженості. Недоношені та незрілі новонароджені діти.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
2

Слайд 2: План лекції

Неонатологія як спеціальність. Поняття про зрілість новонароджених. Пограничні стани в періоді новонародженості. Оцінка життєздатності новонароджених дітей. Причини народження недоношених дітей. Шкала оцінки СДР. Первинний туалет новонароджених. Щоденний туалет новонароджених. Санітарно-гігієнічні вимоги до пологових стаціонарів.

Изображение слайда
1/1
3

Слайд 3: Неонатологія – наука, що вивчає фізіологічні та патологічні стани у новонароджених дітей

Народження дитини призводить до руйнування єдиної системи мати-плацента-плід та до змін умов зовнішнього середовища, що приводить, в свою чергу, до активації системи пристосувальних механізмів у новонародженого. Завдяки цьому новонароджені швидко адаптуються в нових умовах зовнішнього середовища. З моменту перев’язування пуповини і відокрем-лення плоду від матері починається позаутробне життя. В перші години і дні відбувається перебудова функцій окремих органів і систем з глибокими змінами в обміні речовин

Изображение слайда
1/1
4

Слайд 4

Деякі етапи безтурботного антенатального життя дитини в наступних слайдах

Изображение слайда
1/1
5

Слайд 5: 18 тижнів. Майже 14 см. Зародок тепер може сприймати звуки з зовнішнього світу. Будьте обережними при розмовах !

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
6

Слайд 6: Я все чую, але поки що не бачу. Говоріть та поводьте себе, будь - ласка, дружелюбно, по-людски. Життя нам дається лише один раз! 2 4 тижні

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
7

Слайд 7: 6 місяців. Попереду ще вісім-десять безтурботних тижнів, але людинці вже тісно в матці, і вона готується покинути ії. Повертається донизу голово ю - так зручніше вийти на волю

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8: 36 тижнів. Через 4 тижні ця дитина побачить білий світ

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
9

Слайд 9: Чекайте на мене! Я скоро буду новим достойним Землянином

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
10

Слайд 10: Процеси, що відбуваються в організмі новонародженої дитини після народження

встановлюється легеневий тип дихання, починає функціонувати мале коло кровообігу, дитина починає самостійно харчуватися, появляється власна терморегуляція, змінюються властивості крові, підвищується обмін речовин і т.д.

Изображение слайда
1/1
11

Слайд 11: Основні терміни в неонатології

Неонатальний період – період життя дитини з моменту перев’язки пуповини до 28 дня життя (1 місяця). Гестаційний вік або термін гестації (ТГ)– кількість повних тижнів, що пройшли між 1 днем останньої менструації (а не зачаття) і датою пологів.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
12

Слайд 12: Основні терміни в неонатології

Доношена дитина – народжена при ТГ від 37 до 41 тижня вагітності (між 260 і 294 днями вагітності). Недоношена дитина – дитина, народжена на 36 та раніше тижнях Переношена дитина – дитина, що народилась на 42 тижні вагітності або більше. Затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) – маса тіла при народженні не відповідає гестаційному віку.

Изображение слайда
1/1
13

Слайд 13: Показники фізичного розвитку доношеної дитини :

довжина тіла - більше 45 см (в середньому 50-52 см); маса тіла - більше 2500 г (в середньому 3200-3500 г); середній обвід голови - 34-36 см; середній обвід грудної клітки - 32-34 см.

Изображение слайда
1/1
14

Слайд 14: Ознаки зрілості новонароджених

Зріла доношена дитина - це дитина, народжена між 37-41 тижнями вагітності, довжина тіла більше 45 см (в середньому 50-52 см), маса тіла більше 2500 (в середньому 3200-3500), середній обсяг голови 34-36 см, середній обсяг грудної клітки 32-34 см. Така дитина голосно кричить, активно смокче, добре утримує тепло, виражені фізіологічні рефлекси, достатній м’язовий тонус, виражена рухова активність, збережена реакція зіниць на світло (під дією світла звужуються зіниці), дитина реагує на неприємний запах і смак.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
15

Слайд 15: Періоди перинатального розвитку

Пізній антенатальний період - з 22 по 40 тиждень в/утробного розвитку; Інтранатальний період – з початку пологової діяльності до народження; Перинатальний період – з 22 тижня в/утробного розвитку до 7 днів позаутробного життя; Неонатальний період – з моменту перев’язки пуповини до 28 дня (1 місяця) життя; Ранній неонатальний період – від моменту перев’язки пуповини до 7 днів позаутробного життя; Пізній неонатальний період – з 8 до 28 днів життя.

Изображение слайда
1/1
16

Слайд 16: Ознаки зрілості новонароджених

Шкіра – гладка, еластична, дещо набрякла, покрита змазкою, багата кровоносними судинами, які ледь помітні, добре розвинуті сальні залози. Шкіра може бути вхідними воротами інфекції. На підошві добре розвинуті поперечні та поздовжні складки, які розташовані по всій стопі. Підшкірний жировий шар відкладається в останні два місяці внутрішньоутробного розвитку. Особливістю є наявність бурого жиру, який приймає основну участь в процесі нескоротливого термогенезу.

Изображение слайда
1/1
17

Слайд 17: Ознаки зрілості новонароджених

М’язова система - характерним є високий м’язовий тонус м’язів згиначів. Нервова система характеризується рядом фізіологічних рефлексів. Органи чуття є недосконалі, однак є реакція на світло, звук, смак, запах. Волосяний покрив та його додатки. Добре виражене волосся на голові, нігті доходять до краю фалангів пальців, пушкове волосся виражене незначно на плечах. Вушні раковини сформовані, хрящ компактний і еластичний. Статеві органи - яєчка опущені в калитку у хлопчиків, у дівчаток – великі статеві губи прикривають малі. Діаметр грудної залози більший за 10 мм.

Изображение слайда
1/1
18

Слайд 18: Шкала Апгар

Бали 0 1 2 Колір шкіри Блідість або загальний ціаноз Синюшність кінцівок Рожевий М ’я зовий тонус Знижений Незначні рухи кінцівок Активні рухи Рефлекторна активність - Слаба гримаса Крик, кашель Частота дихання - Брадипное 40-60 в 1 хв. Частота серцебиття - Менше 100 в 1 хв Більше 100 в 1 хв.

Изображение слайда
1/1
19

Слайд 19: Шкала Апгар

Стан дитини розцінюється задовільним, якщо дитина народилась з оцінкою за шкалою Апгар 8-10 балів. 4-7 балів – помірна асфіксія, 0-3 бали – тяжка асфіксія. Оцінка за шкалою Апгар проводиться на 1 та 5 хвилинах після народження дитини.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
20

Слайд 20: Пограничні стани у періоді новонародженості

В процесі адаптації поряд з чисто фізіологічними можуть виникнути реакції, що стоять на межі між нормою та патологією. Це – пограничні стани, які супроводжу-ються змінами в організмі дитини і пов’язані з присто-суванням до нових умов життя. Розрізняють наступні пограничні стани: 1. Фізіологічна ( транзиторна ) втрата маси тіла. 2. Транзиторні порушення теплового балансу. Розвиваються дані порушення через недосконалість процесів терморегуляції, неадекватний догляд за новонародженою дитиною (підвищення або зниження температури оточуючого середовища ): Транзиторна гіпотермія; Транзиторна гіпертермія.

Изображение слайда
1/1
21

Слайд 21: Пограничні стани

3. Транзиторні зміни шкірних покривів. Розвиваються у всіх новонароджених. Проста еритема; Фізіологічне лущення шкірних покривів; Токсична еритема. 4. Транзитарна ( фізіологічна ) гіпербілірубінемія.

Изображение слайда
1/1
22

Слайд 22: Пограничні стани

5. Гормональний криз. Нагрубання молочних залоз (фізіологічна мастопатія); Метрорагія (кровотеча з піхви); Десквамативний вульвовагініт; Вугрі (міліа). 6. Транзиторні особливості функції нирок. Транзиторна олігурія; Протеїнурія. Сечокислий інфаркт.

Изображение слайда
1/1
23

Слайд 23: Пограничні стани

7. Транзиторні зміни з боку ШКТ. Фізіологічна диспепсія; Транзиторний дизбактеріоз. 8. Транзиторні зміни у кровообігу.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
24

Слайд 24: Фізіологічна (транзиторна) втрата маси тіла

Втрата ваги починається з 2 дня життя дитини, максимум припадає на 3-4 день, рідше на 5 день. Пов’язана: з недостатнім надходженням рідини і відносним голодуванням дитини; з втратою води через шкіру; з виділенням меконію і первинної сечі; з висиханням і відпадінням пупочного залишку.

Изображение слайда
1/1
25

Слайд 25: Фізіологічна ( транзиторна ) втрата маси тіла

Втрата початкової маси тіла більше, ніж на 10% вважається патологічною. Відновлення початкової маси тіла при правильному догляді і режимі наступає в кінці 1-го або на початку 2-го тижня постнатального життя.

Изображение слайда
1/1
26

Слайд 26: Патогенез транзиторної жовтяниці у новонароджених дітей

Підвищення утворення білірубіну внаслідок: вкорочення тривалості життя еритроцитів; неефективного еритропоезу ; підвищення утворення білірубіну з нееритроцитарних джерел гема (міоглобін, цитохром печінки і ін.) Зниження функціональної здатності печінки внаслідок: зниження здатності гепатоцитів захоплювати непрямий білірубін; низької активності глюкуронілтранферази і уридиндифосфоглюкозо- дегідрогенази ; зниженої здатності екскреції білірубіна з гепатоцита.

Изображение слайда
1/1
27

Слайд 27: Транзиторні порушення теплового балансу

Розвиваються дані порушення через недоско-налість процесів терморегуляції, неадекватний догляд за новонародженою дитиною (підвищення або зниження температури оточуючого середовища). Гіпотермія – при народженні температура оточуючого середовища зменшується на 12-15 С, тому ТТ у дитини різко знижується і через 30-60 хвилин ТТ на животику становить 35,5-35,8 С (при температурі приміщення 22-23 С). Надалі ТТ підвищуєься і встановлюється гомойотермія. До заходів профілактики належать укутування дитини, поміщення її на підігрітий столик під штучне джерело тепла.

Изображение слайда
1/1
28

Слайд 28: Транзиторні порушення теплового балансу

Гіпертермія виникає, як правило, на 3-5 день життя при перегріванні дитини або недостатньому поступленні рідини ТТ може підвищуватись до 38,5-39,5 0 С. Дитина різко неспокійна, виражена сухість слизових, спрага. Лікувальна тактика полягає у фізичному охолодженні, дачі додаткового пиття.

Изображение слайда
1/1
29

Слайд 29: Транзиторні зміни шкірних покривів

Проста еритема (фізіологічний катар шкіри) появляється з перших годин життя у вигляді гіперемії шкіри і утримується протягом 3-7 днів. Вона розвивається у зв’язку з розширенням капілярів у відповідь на подразнення рецепторів шкіри різними зовнішніми подразниками.

Изображение слайда
1/1
30

Слайд 30: Транзиторні зміни шкірних покривів

Фізіологічне лущення шкірних покривів – виникає на 3-5 день життя у дітей (частіше переношених) з особливо яскравою фізіологічною еритемою при її згасанні (частіше на голові, грудній клітці). Лікування не вимагає.

Изображение слайда
1/1
31

Слайд 31: Транзиторні зміни шкірних покривив

Токсична еритема (_ТЕ) – зустрічається у 40-50% дітей і проявляється виникненням невеликих щільних папул білуватого кольору, які оточені червоним чи рожевим вінчиком. Виникає ТЕ навколо суглобів, на сідницях, рідше на животі, обличчі. Їх не буває на долонях, стопах, слизових оболонках. Максимум їх виникнення припадає на 2-5 дні. Стан дитини при цьому не порушений, ТТ в нормі. Це своєрідна алергічна реакція, що розвивається під впливом охолодження, протеїнів, що всмоктуються, ендотоксинів тощо.

Изображение слайда
1/1
32

Слайд 32: Гормональний криз

Розвивається внаслідок дії материнських естрогенів, які виділяються у великій кількості в кінці доношеної вагітності і поступають з кров’ю до дитини. Через фізіологічну незрілість печінки ці гормони у новонароджених дітей не інактивуються. Прояви гормонального кризу: - н агрубання молочних залоз ( фізіологічна мастопатія ; м етрорагія (кровотеча з піхви); десквамативний вульвовагініт.

Изображение слайда
1/1
33

Слайд 33: Нагрубання молочних залоз ( фізіологічна мастопатія )

Виникає на 3-4 день життя незалежно від статі дитини, максимальне нагрубання на 7-8 день, збільшення симетричне, шкіра не змінена. Іноді виділяється сірувато-білий вміст. Лікування не вимагає. Можна ставити теплу стерильну пов’язку або компрес. Не видавлювати вміст !!! Слід пам’ятати - при попаданні бактеріальної інфекції може розвинутись мастит, тому при появи гіперемії в ділянці нагрубання, підвищення температури тіла дитини необхідна негайна консультація дитячого хірурга.

Изображение слайда
1/1
34

Слайд 34: Патогенез транзиторної жовтяниці у новонароджених дітей

Підвищення поступлення непрямого білірубіну з кишечнику в кров внаслідок: високої активності  -глюгуронідази в стінці кишечника; поступлення частини крові поза печінкою від кишечника через аранціїву протоку в нижню порожнинну вену; стерильністю кишечника в слабкою редукцією жовчних пігментів. Нормальний рівень білірубіну в сироватці крові новонароджених дітей – 26-34 мкмоль /л.

Изображение слайда
1/1
35

Слайд 35: Транзиторна жовтяниця у новонароджених

Основна відмінність ТГ від жовтяниць патологічних: виникає на 3-4 добу життя, триває менше 10 днів, немає повторного наростання цифр білірубіну, наростання рівня непрямого білірубіну не більше 5 мкмоль /год.

Изображение слайда
1/1
36

Слайд 36: Транзиторні зміни функції нирок

Транзиторна олігурія спостерігається у всіх новонарод-жених в перші 3 дні життя – це виділення сечі у кількості менше 15-20 мл /кг/добу. Генез цього стану остаточно не встановлений. Очевидно вона зумовлена голодуванням та особливостями гемодинаміки. Протеїнурія - є наслідком підвищеної проникливості епітелію клубочків, канальців на фоні особливостей гемодинаміки. Сечокислий інфаркт – відкладення сечової кислоти у вигляді кристалів у просвіті збиральних трубочок. “Інфарктна” сеча жовто-цегляного кольору, каламутна, на пелюшці залишає пляму. Причиною підвищеного вмісту сечової кислоти є розпад в перший тиждень життя дитини великої кількості клітин, в першу чергу, лейкоцитів.

Изображение слайда
1/1
37

Слайд 37: Транзиторні зміни з боку ШКТ

Фізіологічна диспепсія – розлад стільця, що спостері-гається майже у всіх новонароджених на 1-му тижні життя (перехідний стілець). В основі – порушення, що зв’язані з підвищеною чутливістю секреторно-рухового апарату кишок до жирів, білків, які раніше до нього не потрапляли. Транзиторний дизбактеріоз – фізіологічне явище, що пов’язане з заселенням стерильного кишечника новонародженої дитини умовно-патогеною мікрофлорою. Молоко матері є постачальником біфідофлори, що призводить до витіснення патогенної флори або до різкого зниження її кількості. Розрізняють: фазу стерильності (перші 2 год пвсля народження); фазу заселення м/о (перші 2-3 дні життя); фазу трансформації мікрофлори – встановлення переважання біфідум-флори за умови грудного вигодовування.

Изображение слайда
1/1
38

Слайд 38: Транзиторні зміни у кровообігу

Пов’язані : з перев’язуванням пуповини; початком функціонування малого кола кровообігу ; закриттям фетальних шляхів комунікацій в серцево-судинній системі.

Изображение слайда
1/1
39

Слайд 39: Недоношена дитина

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
40

Слайд 40: Недоношена дитина

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
41

Слайд 41: Недоношені діти

Недоношені – це дуже маленькі діти, які створюють надзвичайно великі проблеми: проблеми захворюваності; проблеми смертності; проблеми інвалідності. Недоношені діти народжуються мертвими у 8-13 разів частіше, ніж доношені і у 30 разів частіше вмирають на першому тижні життя ( M. S. Kramer et а l., 2000). Особливо це стосується дітей з дуже малою масою тіла при народженні ( < 1500 г).

Изображение слайда
1/1
42

Слайд 42: Недоношені діти

Недоношеність – це експеримент, поставлений самою природою. Результат цього експерименту залежить від наших знань про особливості недоношених дітей, від нашого уміння створити для кожної такої дитини належні умови для існування, для її виходжування і тільки це може допомогти вирішити проблеми, пов’язані з недоношеністю. Частота передчасних пологів є досить варіабе-льною, однак в більшості промислово розвину-тих країн за останні роки залишається досить стабільною і сягає 5-10%.

Изображение слайда
1/1
43

Слайд 43: Недоношені діти

Недоношені діти народжуються мертвими у 8-13 разів частіше, ніж доношені і у 30 разів частіше вмирають на першому тижні життя ( M. S. Kramer et а l., 2000). Оцінка ступеня недоношеності проводиться на основі сукупності показників : терміну гестації, маси тіла дитини при народженні та враховуєть-ся сукупність м орфологічних і функціональних ознак. Недоношеними вважаються діти при терміні гестації при народженні 36 і менше тижнів, масі тіла менше 2500 г, довжині тіла менше 45 см.

Изображение слайда
1/1
44

Слайд 44: Недоношена дитина

В старих підручниках ще зустрічається поділ на ступені недоношеності ( виділяли 4 ступені ). Тепер його не застосовують. В даний час дітей з масою тіла при народженні 1500 г і менше називають « недоношені з дуже малою масою тіла » ( раніше - глибоко недоношені ). Дитина з масою тіла при народженні менше 1000 г – це недоношена дитина з екстремально низькою вагою.

Изображение слайда
1/1
45

Слайд 45: Причини невиношування

Соціально-економічні: умови проживання, відсутність або недостатнє медичне обслуговування, погане харчування, професійні шкідливості, рівень освіти. Соціально-біологічні: вік матері до 18 років і більше 30 років при перших пологах, вік батька (молодше 18 і старше 50 років), попередні аборти, особливо кримінальні, спонтанні викидні, малий інтервал між вагітностями. Клінічні фактори.

Изображение слайда
1/1
46

Слайд 46: Морфо-функціональні особливості недоношеної дитини

Череп – кості податливі, шви і мале тім’ячко відкриті. Вушні раковини притиснуті до голови. Шкіра тонка, зморщена. Підшкірно-жировий шар витончений або відсутній, нігті не доходять до кінців пальців. Статева щілина у дівчаток відкрита, яєчка у хлопчиків не опущені в калитку.

Изображение слайда
1/1
47

Слайд 47: Морфо-функціональні особливості недоношеної дитини

Дитина в’яла,сонлива, тонус м’язів, крик слабий, недорозвинутий або слабкий ковтальний та смоктальний рефлекси, недосконала терморегуляція. Органи дихання: більша частота і менша глибина дихальних рухів, поверхневість дихальних рухів; Наявність респіраторних пауз ( “гаспри” )

Изображение слайда
1/1
48

Слайд 48: Особливості нервової системи у недоношених

У глибоко недоношених дітей (до 32 тижнів гестації ) відмічається відсутність або пригнічення смоктального і ковтального рефлексів, випадання рефлексів природженого автоматизму (Бабкіна, Робінсона, Моро, Галанта ), переважання підкоркової діяльності виявляється схильністю до хаотичних рухів і здригувань, характерним є сповільнене становлення орієнтовного рефлексу і вироблення умовних рефлексів.

Изображение слайда
1/1
49

Слайд 49: Нормативні документи МОЗ України по догляду за здоровою новонародженою дитиною

Клінічний протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною Наказ МОЗ України № 152 від 04.04.2005 Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років Наказ МОЗ України № 149 від 20.03.2008

Изображение слайда
1/1
50

Слайд 50: Медичний догляд за здоровим новонародженим в пологовій кімнаті

Первинний медичний огляд новонародженого Контакт “ шкіра до шкіри ” тривалістю не менше 2 годин Перетискання / перетин пуповини після завершення пульсації, але не пізніше, ніж наприкінці 1ї хвилини Початок грудного вигодовування по мірі готовності дитини Вимір температури через 30 хв. після народження Профілактика офтальмії 0,5% еритроміциновою або 1% тетрацикліновою маззю, але не пізніше, ніж через 1 годину Відкладений на 2 години огляд новонародженого (зважування, антропометрія та клінічний огляд) Належний дитячий одяг Чіткий моніторинг стану дитини в пологовому залі Не залишайте мати та дитину самих Перевезення матері та дитини разом на спільне перебування

Изображение слайда
1/1
51

Слайд 51: Витяг з наказу №152 МОЗ України

Изображение слайда
1/1
52

Слайд 52: Тепловий ланцюжок

Теплий родзал або операційна >25°C Негайне обсушування (забрати вологі пелюшки) Ранній контакт “ шкіра (дитини) до шкіри” (матері) ( - не менше 2 годин Раннє грудне вигодовування ( протягом години після народження ) Відкладене купання, зважування та повний огляд дитини Адекватний одяг для дитини Спільне перебування матері та дитини Тепловий захист новонародженого під час реанімації та транспортування Медпрацівники, навчені впровадженню кожного кроку теплового ланцюжка

Изображение слайда
1/1
53

Слайд 53: Рутинні медичні втручання в пологовому будинку

Більшість здорових новонароджених не потребує Рутинних медичних втручань Рутинних медичних оглядів вузькими спеціалістів Кожне медичне втручання повинне бути : Доказово обґрунтованим Безпечним для новонародженого Проводитись з інформованої згоди матері

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
54

Слайд 54: Уникайте :

Рутинної аспірації вмісту дихальних шляхів Якщо аспірація все-таки необхідна, безпечніше використовувати грушу Рутинної перевірки прохідності стравоходу Лише у випадку : Багатовіддя Якщо дородове УЗД показало “маленький шлунок” або відсутність шлунку Якщо у дитини виділення піни з роту Якщо дитина зригує молоко Якщо в дитини є приступи кашлю з епізодами апное або ціанозу Перевірка прохідності стравоходу може призвести до : Аритмії та брадикардії Ларингоспазму Високого ризику інфекції

Изображение слайда
1/1
55

Слайд 55: Уникайте :

Уникайте : Рутинних цитологічних / бактеріологічних досліджень шлункового аспірату новонародженого Бактеріологічних досліджень фекалій, посівів зі шкіри пуповини Рутинних лабораторних тестів ( загальний аналіз крові, сечі, визначення групи крові, білірубіну сироватки тощо.) Визначте групу крові дитини та резус-фактор крові пуповинної артерії, якщо Група крові матері 0 (І) Резус-фактор матері – негативний Група крові матері невідома Якщо у матері негативний резус-фактор, визначте білірубін пуповинної крові Рутинних рентгенологічних та ультразвукових досліджень Рутинних медичних втручань лікарів-спеціалістів Щоденного зважування Дитину слід зважувати після народження та перед випискою

Изображение слайда
1/1
56

Слайд 56: Спільне перебування

Спільним перебуванням слід вважати перебування матері та її дитини в одній кімнаті протягом 24 годин на добу з моменту народження до моменту виписки зі стаціонару. Абсолютними протипоказами до спільного перебування матері і дитини є: Відкрита форма туберкульозу; Гострі психічні захворювання матері.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
57

Слайд 57: Цілодобове перебування в одній кімнаті з матір'ю від народження до виписки”

Спільне перебування включає наступні етапи Догляд матері за своєю дитиною із залученням членів родини Мати годує дитину грудьми на вимогу Обґрунтована мінімізація втручань з боку медичного персоналу Температуру дитини вимірюють та відмічають двічі на день Переодягають та підмивають новонародженого Усі призначення та маніпуляції проводяться в присутності матері та з її поінформованої згоди Персонал повинен навчити мати, як доглядати та годувати дитину, та консультувати її з цих питань

Изображение слайда
1/1
58

Слайд 58: Догляд за пуповинним залишком :

Ретельне миття рук Не треба накривати пов'язками або підгузниками (А) Нема необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками (А) за умови забезпечення раннього контакту “шкіра до шкіри” з матір'ю з подальшим спільним перебуванням За відсутності контакту “шкіра до шкіри” та подальшого відокремлення дитини від матері з метою профілактики колонізації госпітальною флорою обробіть розчином бриліантової зелені (В) Одяг дитини повинен бути чистим При забрудненні пуповинного залишку ( сечею або випорожненнями ), промийте чистою, кип'яченою водою з милом та ретельно просушіть його чистою пелюшкою

Изображение слайда
1/1
59

Слайд 59: Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару

Дитину можна виписувати додому з пуповинним залишком, який не має ознак інфекції, при умові проведення медичним персоналом пологового стаціонару навчання та освоєння матір ` ю навичок догляду за пуповинним залишком (А); Необхідно підтримувати пуповинний залишок (пупкову ранку) завжди сухим та чистим; Не накривати пуповинний залишок (пупкову ранку) пов'язками або підгузниками (А); До загоєння пупкової ранки купати дитину у кип ` яченій воді; Ретельно стежити за ймовірними ознаками інфекції

Изображение слайда
1/1
60

Слайд 60: Догляд за шкірою

Первородна змазка захищає ніжну шкіру дитини, порушення її цілості може сприяти проникненню інфекції Не доцільно без медичних показів використовувати присипки, мазі для догляду за шкірою дитини Підмивають дитину під теплою проточною водою Одяг дитини повинен бути чистим Перше купання, після виписки дитини

Изображение слайда
1/1
61

Слайд 61: Стани, загрозливі для життя дитини:

Мати повинна бути поінформована про стани, при яких негайно треба звертатись за медичною допомогою: Дитина погано смокче груди; Судоми; Порушення дихання (часте або утруднене); Гіпо- або гіпертермія; Пупкова ранка почервоніла або почала нагноюватись; Гіпотонія або підвищена збудливість; Блювота або діарея.

Изображение слайда
1/1
62

Слайд 62: Санітарно-гігієнічні вимоги до пологових стаціонарів

В пологовому будинку умови оточуючого середовища повинні відповідати особливостям новонароджених і санітарно-гігієнічним вимогам. Вагітних з явною і можливою інфекційною патологією розміщують в обсерваційних відділеннях. В цьому відділенні новонароджених з матерями розміщують в боксованих палатах. Палати повинні бути: світлими, теплими, з доброю вентиляцією, з корисною площею для здорових дітей – 2,5 м 2, для недоношених – не менше 4,5 м 2. Обов’язково дотримується принцип циклічного заповнення палат.

Изображение слайда
1/1
63

Слайд 63: Санітарно-гігієнічні вимоги до пологових стаціонарів

Щоденне вологе прибирання палат проводять не менше 4 рази на добу з використанням дезинфікуючих розчинів. Після прибирання палати опромінюють бактерицидними лампами. Генеральне прибирання палат проводять після виписки. Спеціальними інструкціями передбачений повний медичний огляд осіб, що поступають працювати у дитячі відділення. Один раз у квартал організовується обстеження медперсоналу на носійство патогенних мікроорганізмів з наступною санацією осіб-носіїв стафілококової інфекції. Осіб з запальними або гнійними процесами, лихоманкою до роботи не допускають. Один раз на рік проводиться повне клінічне обстеження медичного персоналу з відміткою в санітарних паспортах.

Изображение слайда
1/1
64

Слайд 64: Дитину можна виписувати з ПБ, якщо :

Пуповинний залишок дитини сухий, чистий, без ознак інфекції Температура дитини стабільна, 36,5˚C – 37,5˚C Дитина добре смокче груди Виконані усі вакцинації та скрінінгові обстеження Клінічний стан дитини задовільний Мати може доглядати дитину Мати отримала консультацію з приводу профілактики СРДС Мати проконсультовано з приводу небезпечних ознак; вона знає, коли негайно звертатися за медичною допомогою

Изображение слайда
1/1
65

Слайд 65: Строки огляду сімейним лікарем новонародженої дитини

Первинний огляд вдома – здійснює лікар – не пізніше, ніж на другий день після виписки з пологового стаціонару. Через день після огляду лікарем – огляд медичної сестри. У віці дитини 2 тижні – огляд лікарем вдома. У віці дитини 3 тижні – огляд медсестри вдома. У віці 1 місяць – огляд лікарем в амбулаторних умовах.

Изображение слайда
1/1
66

Слайд 66

Кількість обов’язкових медичних профілактичних оглядів дитини віком до 3 років (13 оглядів лікарем та 6 оглядів медичною сестрою ) не може бути меншою. Лікар може збільшити кількість оглядів, якщо дитина потребує частішого спостереження. Необґрунтоване збільшення кількості оглядів не приводить до покращення стану здоров’я дитини [A].

Изображение слайда
1/1
67

Слайд 67

Обов’язкові медичні профілактичні огляди дітей віком до 3 років проводяться у терміни, визначені наказом ( на першому місяці життя 1 раз на тиждень, на першому році життя дитини - 1 раз на місяць, на другому році життя - 1 раз на півроку, на третьому році життя - 1 раз у віці 3 років) (Додаток 2 до Протоколу №149 ).

Изображение слайда
1/1
68

Слайд 68

Якщо ти сказав це, то це не означає, що вони це почули. Якщо вони це почули, то це не означає, що вони це зрозуміли. Якщо вони це зрозуміли, то це не означає, що ти їх переконав. Якщо ти їх переконав, то це не означає, що вони це застосують. Якщо вони це застосують, то це не означає, що вони будуть застосовувати це завжди. Тому будь-яка дія потребує прикладання зусиль.

Изображение слайда
1/1
69

Последний слайд презентации: ІФНМУ Кафедра дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії

Дякую за увагу!

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже