Підготувала, студентка групи ПП-11, Тимців І. М.
Гештальт психологія ( від ньому. Gestalt - Цілісна форма або структура) - школа психології початку XX століття. Заснована Максом Вертгеймером в 1912. Первинними даними психології є цілісні структури ( гештальти ), в принципі не виведені з утворюючих їх компонентів. Гештальтам притаманні власні характеристики і закони, зокрема, "закон угрупування ", " закон відношення " ( фігура / фон) і т. п. Гештальт – це просторово-наглядна форма сприйманих предметів, чиї істотні властивості не можна зрозуміти шляхом підсумовування властивостей їх частин. Одним з яскравих тому прикладів, за Келлером, є мелодія, яка впізнається навіть у випадку, якщо вона транспонується в іншій тональності. Коли ми чуємо мелодію удруге, то, завдяки пам'яті, впізнаємо її. Але якщо її тональність зміниться, ми все одно впізнаємо мелодію, як ту ж саму..
Гештальтпсихологія зобов'язана своєю появою німецьким психологам Максу Вертгеймеру, Куртові Коффка і Вольфгангу Келлеру (зліва, направо), які висунули програму вивчення психіки з точки зору цілісних структур - гештальтів. Виступаючи проти висунутого психологією принципу розчленовування свідомості на елементи і побудови з них складних психічних феноменів, вони пропонували ідею цілісності образу і незвідність його властивостей до суми властивостей елементів.
Гештальтпсихологія виникла з досліджень сприйняття. В центрі її уваги - характерна тенденція психіки до організації досвіду в доступне розумінню ціле. Наприклад, при сприйнятті літер з "дірками" (відсутніми частинами) свідомість прагне заповнити пропуск, і ми впізнаємо цілу літеру. Або ж коли ми бачимо обриси тварини, наша уява “домальовує” картинку
В ластивості сприйняття: константи, фігура, фон - вступають у відносини між собою і являють нову властивість. Це і є гештальт, якість форми. Цілісність сприйняття і його впорядкованість досягаються завдяки наступним принципам:
Б лизькість ( стимули, розташовані поруч, мають тенденцію сприйматися разом) Принцип близькості. Права частина малюнка сприймається як три стовпчики.
С хожість ( стимули, схожі за розміром, контурам, кольору або формі, мають тенденцію сприйматися разом) Принцип схожості. Малюнок сприймається як рядки, а не як колонки.
Ц ілісність (сприйняття має тенденцію до спрощення і цілісності) Замкнутість (відображає тенденцію завершувати фігуру так, що вона набуває повної форму) Принцип замкнутості. Малюнок сприймається не як окремі відрізки, а як коло і прямокутник.
С уміжність (близькість стимулів в часі і просторі. Суміжність може зумовлювати сприйняття, коли одна подія викликає інше), Загальна зона (принципи гештальта формують наше повсякденне сприйняття нарівні з навчанням і минулим досвідом. Думки-попередники і очікування також активно керують нашою інтерпретацією відчуттів)
В якості основного закону угрупування окремих елементів був запропонований закон прегнантності ( Prgnanz ). Прегнантність (від лат. praegnans - Змістовний, обтяжений, багатий) - одне з ключових понять гештальтпсихології, що означає завершеність гештальтів, що набули урівноваженого стану, "хорошу форму". Прегнантні гештальти мають наступні властивості: замкнуті, виразно виражені межі, симетричність, внутрішня структура, що набуває форму фігури. При цьому були виділені фактори, що сприяють угрупуванню елементів в цілісні гештальти, такі як "фактор близькості", "фактор подібності", "фактор гарного продовження", "фактор спільної долі". Закон "хорошого" гештальту, проголошений Метцгером (1941), говорить: "Свідомість завжди схильна до того, щоб з даних разом сприйнятих елементів, сприймати переважно найпростіше, єдине, замкнуте, симетричне, що включається в основну просторову вісь". Відхилення від "хороших" гештальтів сприймаються не відразу, а лише при інтенсивному розгляданні (наприклад, приблизно рівносторонній трикутник розглядається як рівносторонній, майже прямий кут - як прямий).
Константність розміру. Константність розміру полягає в тому, що сприйманий розмір об'єкту залишається постійним, незалежно від зміни розміру його зображення на сітківці ока. Так в 1961 році Колін Тернбулл відвіз пігмея, що жив в густих африканських джунглях, в безкрайню африканську савану. Пігмей, ніколи не бачив об'єктів на великій відстані, сприймав стада буйволів як збіговиська комах, поки його не підвезли ближче до тварин.
Константність форми Константність форми полягає в тому, що сприймана форма об'єкту постійна при зміні форми на сітківці. Досить подивитися на цю сторінку спочатку прямо, а потім під кутом. Незважаючи на зміну картинки сторінки, сприйняття її форми залишається незмінним. Константність яскравості Константність яскравості полягає в тому, що сприймана яскравість об'єкту постійна при змінних умовах освітлення. Природно, за умови однакового освітлення об'єкту і фону.
Найпростіше формування сприйняття полягає в розділенні зорових відчуттів на об'єкт - фігуру, розташовану на тлі. Виділення фігури з фону і утримання об'єкта сприйняття включає психофізіологічні механізми. Клітини головного мозку, що одержують візуальну інформацію, при погляді на фігуру реагують активніше, ніж при погляді на фон ( Lamme, 1995). Фігура завжди висунута вперед, фон - відсунутий назад, фігура багатша фону змістом, яскравіша фону. Однак їх роль і місце в сприйнятті визначається особистісними, соціальними чинниками. Тому стає можливим явище оборотної фігури, коли, наприклад, при тривалому сприйнятті, фігура і фон міняються місцями
Людина бачить на зображенні, в якості фігури, або два чорні силуети обличчя (сприймаючи білу чашу як фон) або ж навпаки, білу чашу, як фігуру, і силуети обличчя – як фон
Гештальтпсихологія вважала, що ціле не виводиться з суми властивостей і функцій його частин ( властивості цілого не рівні сумі властивостей його частин ), а має якісно вищий рівень. Гештальтпсихологія змінила колишнє переконання щодо свідомості, доводячи, що їїаналіз покликаний мати справу не з окремими елементами, а з цілісними психічними образами. Гештальтпсихологія виступала проти асоціативної психології, що розділяла свідомість на окремі елементи. Гештальтпсихологія разом з феноменологією і психоаналізом лягла в основу гештальттерапії Ф. Перлза, який переніс ідеї гештальтпсихологів з когнітивних процесів до рівня світобачення в цілому.
Slide-Share